Рішення від 01 лютого 2026 р. у справі №707/4981/25 — Черкаський районний суд Черкаської області

707/4981/25

2/707/252/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

02 лютого 2026 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді – Морозова В.В.,

за участю секретаря судового засідання – Швидкої І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білозірської сільської ради про встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Білозірської сільської ради, у якій просить суд: встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з вересня 2003 року і до дня смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою АДРЕСА_1 .

Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 . Дані обставини підтверджуються свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 від 14 січня 2004 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилася спадщина після смерті ОСОБА_2 , зокрема у вигляді житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на жилий будинок № НОМЕР_2 , виданого 14 січня 2003 року виконкомом Білозірської сільської ради.

Як вбачається з довідки Комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» №66919 від 04 листопада 2025 року, станом на 01.01.2013, право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , зареєстровано у комунальному підприємстві «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» за ОСОБА_2 .

Позивач зазначає, що вона є дочкою ОСОБА_2 . Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_3 , відповідно до якого ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_3 , батьком якої записано - ОСОБА_4 , матір`ю - ОСОБА_2 .

24 вересня 1964 року вона уклала шлюб з ОСОБА_5 ; після державної реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище - ОСОБА_6 .

Таким чином, вона, є дочкою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Враховуючи норми ст. 1261 ЦК України вона є спадкоємицею першої черги після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до довідки виконавчого комітету Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області №1288 від 10 жовтня 2025 року, за гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , рахується житловий будинок по АДРЕСА_1 . На час відкриття спадщини після ОСОБА_2 , крім померлої ОСОБА_2 , ніхто не зареєстрований.

Актом обстеження від 03 листопада 2025 року підтверджується та обставина, що за адресою: АДРЕСА_1 , проживала ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а її донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 дійсно доглядала свою матір і 4 місяці до її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 проживала з нею.

Тобто, на день смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , вона фактично проживала разом зі своєю матір`ю ОСОБА_2 в житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, у розумінні ч. 3 ст. 1268 ЦК України, вона вважається такою, що фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Інших спадкоємців, які б претендували на спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , крім неї, немає. Спору щодо спадкового майна немає.

До нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , вона не зверталася, оскільки вважала, що спадкове майно набуте нею на підставі фактичного прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 у відповідності до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Звернувшись на усну консультацію до державного нотаріуса Черкаської районної державної нотаріальної контори, нотаріус роз`яснив їй, що свідоцтво про право на спадщину за законом після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , неможливо видати, оскільки вона не була зареєстрована разом з ОСОБА_2 на день її смерті за однією адресою, а саме, станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 .

20 листопада 2025 року позивач звернулася до державного нотаріуса Черкаської районної державної нотаріальної контори з заявою, в якій просила видати свідоцтво про право на спадщину за законом на її ім`я на спадкове майно, а саме: на домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після ОСОБА_2 .

Листом №1389/01 -16 від 27 листопада 2025 року державний нотаріус Черкаської районної державної нотаріальної контори зазначила про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом на її ім`я на спадкове майно після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) була зареєстрована одна, а з заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_2 , позивач, у встановлений законом шестимісячний строк, не зверталася.

Також, позивач зазначила, що її мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померла у віці 94 років. Останні роки свого життя її мати хворіла. У зв`язку з поважним віком та станом її здоров`я, у вересні 2003 року вона переїхала проживати до своєї матері, яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 , для того, аби здійснювати догляд за матір`ю, допомагати їй у повсякденному житті та господарстві. Проживаючи за однією адресою, вона доглянула свою матір ОСОБА_2 до дня її смерті та здійснила поховання.

Таким чином, незважаючи на те, що, позивач зареєстрована за адресою; АДРЕСА_2 , однак з вересня 2003 року фактично проживала без реєстрації в житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своєю матір`ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 по день її смерті, здійснювала за нею догляд, матеріально допомагала та похоронила матір.

Даний факт її проживання за адресою: АДРЕСА_1 з ОСОБА_2 з вересня 2003 року до дня її смерті підтверджується Актом обстеження від 03 листопада 2025 року, а також даний факт в судовому засіданні зможуть підтвердити свідки.

Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , не може бути доказом того, що вона, не проживала зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ПК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами.

Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області Морозова В.В. від 08.12.2025 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білозірської сільської ради про встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщиниприйнято до свого провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 13.01.2026 року закрито підготовче провадження у справі, призначено її до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 02.02.2026 року, встановлено загальний порядок дослідження доказів у справі.

Представник позивача – адвокат Хмельницька Л.М. у судове засідання не з`явилася, однак 02.02.2026 року подала до суду заяву у якій просила суд проводити розгляд справи за її відсутності та позивача. Заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області у судове засідання не з`явився, надіславши до суду заяву по слухання справи без його участі за наявними у справі матеріалами, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з частиною 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин, суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи.

За приписами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Статтями 12, 13 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.

Судом установлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Білозір`я Черкаського району Черкаської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 14.01.2004 року.

Відповідно до довідки Комунального підприємства «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» №66919 від 04 листопада 2025 року, станом на 01.01.2013, право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , зареєстровано у комунальному підприємстві «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» за ОСОБА_2 .

Згідно з свідоцтвом про право власності на жилий будинок № НОМЕР_2 , яке видане 14 січня 2003 року виконкомом Білозірської сільської ради, жилий будинок АДРЕСА_3 , належить ОСОБА_2 .

Позивач у справі ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 08.07.1949 року та копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 від 24.09.1964 року, згідно з якою позивач уклала шлюб з ОСОБА_5 та змінила прізвище на “ ОСОБА_6 ”.

У довідці виконавчого комітету Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області №1288 від 10 жовтня 2025 року зазначено, що за гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , рахується житловий будинок по АДРЕСА_1 . На час відкриття спадщини після ОСОБА_2 , крім померлої ОСОБА_2 , ніхто не зареєстрований.

Згідно з актом обстеження від 03 листопада 2025 року, за адресою: АДРЕСА_1 , проживала ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а її донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 дійсно доглядала свою матір і 4 місяці до її смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 проживала з нею.

Листом від 27.11.2025 року № 1389/01-16, нотаріусом Черкаської районної державної нотаріальної контори повідомлено позивача про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за законом на її ім`я на спадкове майно після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) була зареєстрована одна, а з заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_2 , позивач, у встановлений законом шестимісячний строк, не зверталася.

Згідно з відомостями, які надійшли на запит суду від Черкаської районної державної нотаріальної контори, після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкова справа не заводилася.

Відповідно до письмових показів свідка ОСОБА_7 , які посвідчено сільським головою Білозірської сільської ради Черкаського району Міцуком В.П. 26.01.2026 року, за адресою АДРЕСА_1 проживала ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та разом з нею з вересня 2003 року проживала її дочка ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 . ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_2 до дня її смерті, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_1 доглянула та поховала свою матір ОСОБА_2 .

За приписами статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).

Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування в разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

За змістом частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частинами першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України є необхідним встановлення місця проживання спадкодавця і спадкоємця.

Частиною першою статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Положення статті 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Зазначена норма відображає загальний принцип недискримінації за ознакою наявності чи відсутності реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.

ВС в п. 2 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 року підкреслив, що справи про спадкування розглядається судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного. Під час розгляду таких справ суди мають досліджувати та встановлювати фактичне місце проживання спадкодавця на момент смерті й фактичне місце проживання його спадкоємців і від цього вже визначати, чи прийняли спадкоємці спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України. Місце реєстрації в цьому разі не є визначальним (Постанова Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року справа № 569/15147/17 провадження № 61-39308св18).

Верховним Судом в постанові від 24 серпня 2022 року справа № 538/2344/20 (№ 61-39308св18), під час вирішення питання, чи прийняли спадкоємці спадщину у порядку частини третьої статті 1268 ЦК України, суди першої та апеляційної інстанцій мають досліджувати та встановлювати фактичне місце проживання спадкодавця на момент смерті та фактичне місце проживання його спадкоємців. Згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (у редакції, чинній на момент відкриття спадщини) реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Зазначена правова норма відтворює загальний принцип заборони дискримінації за ознакою наявності чи відсутності реєстрації місця проживання або місця перебування особи. Аналіз наведених норм права та правила частини першої статті 1221 ЦК України дає підстави стверджувати, що місцем відкриття спадщини є не місце реєстрації спадкодавця, а останнє його місце постійного проживання.

Таким чином, суд вважає доведеним належними і допустимими доказами твердження позивача, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживала без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , разом із спадкодавицею – матір`ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З урахуванням зазначеного, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення позовних вимог та встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом із спадкодавицею – матір`ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , у період з вересня 2003 року і до дня смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, позивач у позовних вимогах не ставить питання про стягнення з відповідача судових витрат.

Відтак, ухвалюючи рішення, суд залишає судові витрати за позивачем.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 3-5, 7-13, 17, 19, 43, 49, 76-81, 89, 141, 211, 223, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Білозірської сільської ради про встановлення факту постійного проживання спадкоємця зі спадкодавцем на час відкриття спадщини– задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом із спадкодавицею – матір`ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , у період з вересня 2003 року і до дня смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати у справі залишити за позивачем – ОСОБА_1 .

Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживає за адресою АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_6 .

Відповідач: Білозірська сільська рада Черкаського району Черкаської області, юридична адреса: вул. Незалежності 168 с. Білозір`я Черкаський район, Черкаська область.

Суддя: В. В. Морозов