Рішення від 03 лютого 2026 р. у справі №695/4864/25 — Драбівський районний суд Черкаської області

Справа № 695/4864/25

Провадження № 2/692/164/26

04.02.26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2026 року с-ще Драбів

Драбівський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Левченко Л.О.,

за участю: секретаря Савенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Позивач АТ «Сенс Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свій позов АТ «Сенс Банк»обґрунтовує тим, що 12.08.2022 загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» було перейменовано АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк».

23.06.2021 ОСОБА_1 через інтернет-сервіс «My Alfa-bank» звернувся до АТ "Альфа-Банк" з метою отримання банківських послуг відповідно до Публічної пропозиції АТ "Альфа-Банк" на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ "Альфа-Банк". 23.06.2021 підписанням оферти на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 501333137 відповідач запропонувала банку укласти Угоду про надання споживчого кредиту, яку банк прийняв шляхом підписання акцепту пропозиції на укладення угоди на надання споживчого кредиту № 501333137. У додатку № 1 до угоди сторони узгодили графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супровідних послуг. Документи було підписано позичальником аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора 5096, направленого на номер НОМЕР_4.

Таким чином, 23.06.2021 між сторонами було укладено кредитний договір, основними умовами якого є: тип кредиту - «Кредит готівкою»; сума кредиту - 20000,00 грн.; процентна ставка - 21,99 % річних, тип ставки - фіксована; строк кредиту - 60 місяців; дата повернення кредиту - 23.06.2026, порядок повернення кредиту: частинами згідно з графіком платежів, для повернення заборгованості визначено використовувати рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у Банку.

Банк виконав взяті на себе зобов`язання, надавши позичальнику кредит відповідно до узгоджених умов. Позичальник кредит отримав, проте не виконав взяті на себе зобов`язання, припинивши здійснювати платежі в рахунок повернення кредиту та сплачувати проценти за користування ним.

Загальна заборгованість за договором № 501333137від 23.06.2021 становить 52248,06грн., з яких: за кредитом: 18625,90грн., по відсотках: 13942,16грн., по комісії: 19680,00грн.

Банк направив позичальнику вимогу про усунення порушень та погашення заборгованості в розмірі простроченого боргу. Відповіді на зазначену вимогу не надходило, порушення умов угоди позичальником не усунуті.

Позивач навів розрахунок судових витрат, які складаються з судового збору: 2422,40грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 4701,47грн.

Тому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 52248,06грн., витрати на правову допомогу у розмірі 4701,47грн. та суму сплаченого судового збору 2422,40грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. В ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження від 11.12.2025 відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз`яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Від відповідача ОСОБА_1 на адресу суду відзив на позовну заяву не надходив, про дату та час судового засідання відповідач повідомлявся належним чином.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до копії паспорту споживчого кредиту тип кредиту: кредитування рахунку, сума/ліміт кредиту 20000,00 грн., спосіб надання кредиту: безготівковим шляхом, строк кредиту 60 місяців, процентна ставка, відсотків річних 21,99%, загальні витрати за кредитом: 41935,67 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 61935,67 грн., реальна річна процентна ставка, реальна річна процентна ставка, відсотків річних: 76,69.

Відповідно до копії оферти на укладення угоди про надання кредиту № 501333137 від 23.06.2021 ОСОБА_1 пропонує АТ «Альфа-Банк» укласти угоду про надання кредиту. Тип кредиту: кредит готівкою, сума кредиту: 20000,00, процентна ставка - 21,99% річних, тип процентної ставки: фіксована, строк кредиту 60 міс. Кредит надається позичальнику для власних потреб спосіб видачі: переказ коштів нарахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Альфа-Банк», ЄДРПОУ 23494714. Також просить акцепт пропозиції на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 501333137 направити на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2, підписанням електронним підписом цієї оферти засвідчує отримання всієї інформації про умови кредитування.

Відповідно копії акцепту пропозиції на укладення угоди про надання кредиту № 501333137 від 23.06.2021 АТ «Альфа-Банк» приймає пропозицію ОСОБА_1 на укладення угоди про надання кредиту № 501333137 від 23.06.2021 на вказаних у акцепті умовах.

Згідно Додатку № 1 до Угоди про надання кредиту № 501333137 від 23.06.2021 - Графіку платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та орієнтовної реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, дата видачі кредиту: 23.06.2021, чиста сума кредиту: 20000,00грн. Дата платежу: з 23.07.2021 по 23.06.2026. Сума платежу за розрахунковий період: 61935,67грн., сума кредиту за договором: 20000,00грн., проценти за користування кредитом: 13135,67грн., розрахунково-касове обслуговування: 28800,00грн. реальна річна процентна ставка: 76,69%, загальна вартість кредиту: 61935,67 грн.

Згідно довідки про систему гарантування вкладів фізичних осіб вона містить інформацію про гарантування вкладів у АТ «Альфа-Банк».

Згідно довідки АТ «Сенс Банк» про ідентифікацію (без зазначення дати та вихідного номеру), ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , ідентифікований АТ «Альфа-Банк» (правонаступником якого є АТ «Сенс Банк»). Клієнт ініціював процес укладення кредитного договору із використанням Системи «Інтернет-сервісу «My Alfa-bank» та отримав від Банку ОТП-пароль - аналог ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора: Текст повідомлення Uvazhaemyi Klient! Kod podtverzhdenia soglasia na kredit 5096. Suma kredyta 20000.00 grn na 60 mes. Godovaya stavka 21.99%, komissiya za obsluzh. kredytnoy zadolzhenosti 2.40%. Platezh 1032.26 grn. Efektyvnaya stavka 58.35%., дата відправки: 23.06.2021, номер телефону, на який було відправлено ідентифікатор: 380 (50) 581-41-59. Підписання угоди № 501333137 про надання споживчого кредиту, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», позичальником здійснено ОТП-паролем - аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора.

Згідно копії меморіального ордеру № 348636900 від 23.06.2021 АТ «Сенс Банк» переказав ОСОБА_1 кошти у розмірі 20000,00грн. з призначенням платежу: надання кредиту за кредитним договором 501333137 від 23.06.2021.

Відповідно до виписки по особовим рахункам ОСОБА_1 за період з 23.06.2021 по 24.06.2025, 23.06.2021 відбуло надання кредиту за кредитним договором № 501333137 від 23.06.2021 у розмірі 20000,00 грн. У подальшому відбувались погашення кредиту за кредитним договором № 501333137 від 23.06.2021, сплата процентів за кредитним договором № 501333137 від 23.06.2021, сплата комісій за кредитним договором № 501333137 від 23.06.2021, сплата заборгованості за кредитним договором № 501333137 від 23.06.2021, перенесення заборгованості по кредиту на рахунок простроченої заборгованості за кред. дог. № 501333137 від 23.06.2021.

Згідно копії розрахунку заборгованості за кредитом у гривні ОСОБА_1 , номер кредитного договору 501333137 від 23.06.2021, дата надання кредиту: 23.06.2021, сума кредиту: 20000,00грн., відсотки за користування кредитом: 21,99, залишок кредиту: 18625,90 грн., кількість днів прострочки: 1216. Розрахунок містить відомості про сплати у період з 23.06.2021 по 23.04.2022 у загальному розмірі 7284,25 грн. У період з 23.06.2021 по 23.06.2025 щомісячно нараховувались відсотки у загальному розмірі 16492,31грн., та щомісячно нараховувалась комісія за обслуговування кредиту у загальному розмірі 23040,00грн. Станом на 24.06.2025 ОСОБА_1 має заборгованість, що становить 52248,06 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 18625,90 грн., заборгованості по відсоткам - 13 942,16 грн., по комісії - 19 680,00грн.

Відповідно до копії Вимоги про усунення порушень АТ «Сенс Банк», вона адресована ОСОБА_1 та містить вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором № 501333137 від 23.06.2021, яка станом на 24.03.2025 визначена у розмірі 49774,17 грн.

Згідно опису вкладення у Укрпошта стандарт він стосується досудової вимоги щодо виконання договірних зобов`язань ОСОБА_1 перед АТ «Сенс Банк».

Відповідно до даних згрупованих відправлень Укрпошта Стандарт АТ «Сенс Банк» направляв повідомлення, зокрема, ОСОБА_1 .

Згідно копії Статуту Акціонерного товариства «Сенс Банк», АТ «Сенс Банк», є правонаступником усіх прав і зобов`язань АТ «Альфа-Банк».

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції,адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.

Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Факт укладення кредитного договору, а також досягнення згоди щодо його істотних умов відповідачем не заперечується.

У ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Вказаним Кредитним договором позичальник зобов`язався повернути отримані грошові кошти та сплатити проценти за їх користування.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Пунктом 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено способом захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов`язку в натурі.

ОСОБА_1 усунувся від виконання передбачених договором обов`язків та отримані кредитні кошти не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом та відсотками.

Тому суд погоджується з вимогою про стягнення заборгованості за сумою кредиту у розмірі 18625,90 грн. та сумою заборгованості за відсотками: 13942,16 грн., а всього на суму 32568,06 грн.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 19680,00 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 та зазначила, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Надана стороною позивача угода про надання кредиту № 501333137 від 23.06.2021 містить відомості про наявність комісії за обслуговування кредиту: 2,4% від суми кредиту. Згідно паспорта споживчого кредиту вказано про наявність платежів за обов`язкові та супутні послуги кредитодавця у розмірі 480,00 грн., а згідно графіку платежів до угоди про надання кредиту № 501333137 від 23.06.2021, розраховано плату за розрахунково-касове обслуговування за період з 23.07.2021 по 23.06.2026 у щомісячному розмірі 480,00грн. Проте, з матеріалів справи не вбачається, що у вказаному періоді відповідачу надавались додаткові послуги з надання інформації про стан кредиту або будь-які інші послуги, пов`язані з обслуговуванням кредитної заборгованості.

Враховуючи викладене суд не вбачає підстав для стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредиту, а сплачені відповідачем кошти, які було зараховано у якості оплати комісії за обслуговування банку у розмірі 3360,00грн. підлягають до зарахування в рахунок оплати загальної заборгованості за кредитом.

Таким чином, визначена сума заборгованості у розмірі 32568,06 грн., що підлягає до стягнення з відповідача, підлягає до зменшення та має становити 29208,06 (32568,06-3360,00=29208,06).

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково на суму 29208,06грн., що включає заборгованість за тілом кредиту та відсотками.

Позивачем при подачі позовної заяви до суду був сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 гривні, а тому належить стягнути з відповідача на користь позивача, у відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 1354,18 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 4701,47 грн.

Відповідно до вимог ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відноситься до витрат пов`язаних з розглядом справи.

На підтвердження понесених витрат позивача на правову допомогу до суду надано копію Договору про надання послуг № 1006 від 28.01.2025, укладеного між АТ «Сенс Банк» та Адвокатським об`єднанням «Смарт Лекс», предметом якого є надання послуг щодо стягнення заборгованості з боржників замовника.

Згідно п. 3.1 Договору за надання виконавцем послуг передбачено винагороду (гонорар) у розмірі: за підготовку і подання позовної заяви до суду: 375,00грн., за отримання рішення суду: 225,00грн, комісійна винагорода від стягнутих коштів на користь замовника: 7,85%.

Згідно п. 3.3.3 Договору винагорода виплачується у національній грошовій одиниці України шляхом безготівкового перерахування замовником на поточний рахунок виконавця протягом 10 календарних днів від дати підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг та на підставі наданого виконавцем рахунку. Рахунок вручається уповноваженому представнику замовника під розпис у паперовому вигляді або надсилається замовнику в електронному вигляді через сервіс документообігу згідно умов розділу 12 цього договору.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Як зазначив Верховний суд у своїй постанові 24 січня 2022 року по справі № 757/36628/16-ц, у відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Додаткова постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30 червня 2022 року у справі № 915/517/21 містить висновок, що «відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Отже, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з нормами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Подібні правові позиції викладено у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 910/14598/20 та додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18».

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги. За неможливості встановити умови щодо порядку обчислення, форми та ціни правової допомоги згідно з умовами договору суди, залежно від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Такий висновок зроблено у постанові КЦС ВС від 28 вересня 2022 року по справі № 529/201/20.

Як вбачається із матеріалів справи, між позивачем АТ «Сенс Банк» та Адвокатським об`єднанням «Смарт Лекс» було укладено договір про надання послуг № 1006 від 28.01.2025.

Проте, позивачем не було надано суду доказів, що підтверджували б понесені ним витрати на правову допомогу, оскільки до матеріалів справи не додано жодного доказу на підтвердження того, що АТ «Сенс Банк» сплатило АО «Смарт Лекс»будь-які кошти за надану юридичну допомогу у відповідності до умов Договору про надання послуг № 1006 від 28.01.2025.

Враховуючи викладене суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про стягнення витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.ст. 526, 612, 625, 629, 638, 641-642,1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 77-78, 81, 89, 141, 223, 247, 259, 263-265, 273, 279, 280, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк», ЄДРПОУ 23494714, заборгованість за Угодою про надання споживчого кредиту № 501333137 від 23.06.2021 у розмірі 29208,06грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс-Банк», ЄДРПОУ 23494714, судовий збір в сумі 1354,18 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог, а також у стягненні витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.ст. 354-356 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони по справі:

Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк»», ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя Л.О. Левченко