Рішення від 02 лютого 2026 р. у справі №568/1429/25 — Радивилівський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №568/1429/25

Провадження №2/568/47/26

03 лютого 2026 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області

суддя Сільман А.О.

секретар судового засідання Саган В.В.

за участю:представника позивача Петлюка В.В.( в режимі відеоконференції)

розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу №568/1429/25

за позовом АТКБ "ПриватБанк"

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ

У вересні 2025 року позивач АТ КБ "Приват Банк" звернувся із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 11.10.2024 р. між сторонами укладено договір, за умовами якого відповідачу надано споживчий кредит у розмірі 200 000,00 грн. строком до 11.10.2027 р.. Відповідач зобов`язався повернути кредит рівними частинами, сплатити проценти за користування кредитом.

Банк свої зобов`язання виконав належнним чином, надавши відповідачу кредит у встановленому договором розмірі. Проте відповідач порушив умови кредитного договору в частині своєчасної та повної сплати кредиту та процентів, згідно встановленого графіку. Враховуючи неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, позивач звернувся до суду про дострокове повернення кредитних коштів. Станом на 17.08.2025 р. заборгованість відповідача складає 225932,74 грн., з яких: 193126,94 грн. тіло кредита та 32805,8 грн. відсотків.

Посилаючись на викладене, просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у вказаному розмірі, а також покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати.

Ухвалою від 09.09.2025 р. позовну заяву прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 04.11.2025 р. закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.

Ухвалою від 20.01.2026 р. в судовому засіданні оголошено перерву до 03.02.2026 р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтрмав, просив позов задовільнити повністю. Пояснив, що відповідачу в системі дистанційного обслуговування "Приват24" відправлено повідомлення про дострокове повернення кредитних коштів, проте будь-які докази виконання позивачем п. 3.3.2 Договору в матеріалах справи відсутні.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується оголошенням на офіційному сайті Судова влада.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявки у судове засідання відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору у даній справі, суд враховує наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.10.2024 р. між АТ КБ "Приват Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (а.с. 36-41).

Відповідно умов договору позивач зобов`язався надати відповідачу кредит в загальному розмірі 200 000,00 грн на споживчі цілі, а саме: відповідно до ст. 1 ЗУ "Про споживче кредитування" на придбання товарів у розмірі, визначеному Договором, в обмін на зобов`язання позичальника з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом в обумовлені цим Договором терміни (п. 1, п. 2.1).

Строк кредитування 36 місяців, процентна ставка 31% річних, орієнтовна реальна процентна ставка 36,38 %.

Відповідно до п. 2.2 Договору, кредит надається безготівковим шляхом (перерахування коштів на поточний рахунок позичальника).

Згідно з пунктом 3.2.2 Кредитного договору, позичальник зобов`язується сплачувати банку проценти за надання кредиту у розмірах та в строки, визначені Договором.

Сторонами підписано Додаток № 1 до Договору, графік платежів, яким передбачено повернення тіла кредиту та відсотки рівними частинами строком до 11.10.2027 р. (а.с. 47-49).

В матеріалах справи міститься паспорт споживчого кредиту від 11.10.2024 р., яким передбачено: сума ліміту 200000 грн., строк кредиту 36 місяців, процентна ставка 31% річних, реальна процентна ставка 36,38 % (а.с. 45-46).

На виконання умов Договору, Банк зарахував на рахунок відповідача кредитні кошти в сумі 200000 грн., що підтверджується випискою по рахунку ОСОБА_1 (а.с. 22).

З виписки по рахунку вбачається, що відповідач свої зобов`язання виконав частково, сплатив в рахунок погашення заборгованості 19668,58 грн., з яких: 6873,06 грн. тіло кредиту та 12795,52 грн. відсотків.

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 17.08.2025 року розмір заборгованості відповідача перед банком становить: 193126,94 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 32805,80 грн. заборгованість за простроченими відсотками (а.с. 23-24).

Судом встановлено, що кредитний договір між Банком та ОСОБА_1 , у тому числі графік платежів, поспорт споживчого кредиту підписано шляхом накладення електронного підпису, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

Статтею 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Частиною 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Відповідно до п. 3.3.2 Договору, Банк має право при настанні будь-якої події, зокрема, порушення позичальником будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами видачі та погашення кредиту, вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати процентів, виконання інших зобов`язань за кредитом у повному обсязі шляхом надсилання повідомлення. При цьому, згідно зі ст.ст. 212, 611, 651 ЦК України за забов`язаннями, терміни виконання яких не настали, терміни вважаються такими, що настали в зазначену у повідомленні дату. В цю дату позичальник зобов`язаний повернути Банку суму Кредиту в повному обсязі, відсотки за фактичний терм

З наведеного вбачається, що, якщо кредит видавався на споживчі цілі, то кредитор з метою реалізації свого права на дострокове повернення кредиту, повинен в обов`язковому порядку використати процедуру досудового врегулювання спору. Лише у випадку незадоволення вимоги кредитора останній може звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості.

В матеріалах справи відсутні докази виконання позивачем вимог ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» та п. 3.3.2 Договору, якими врегульовано порядок дострокового погашення кредиту.

Враховуючи, що праву кредитора на дострокове стягнення в судовому порядку заборгованості за споживчим кредитним договором, має передувати реалізація ним права вимоги дострокового виконання основного зобов`язання, відповідно до вимог статті 16 Закону України «Про споживче кредитування», суд дійшов висновку, що у відповідача не виник обов`язок дострокового повернення всієї суми грошових коштів за кредитним договором, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що банком було направлено вимогу про дострокове повернення кредиту, а відповідачем таку вимогу було отримано.

А відтак, звертаючись до суду з цим позовом, позивач мав право на стягнення заборгованості лише по платежам, строк виконання яких настав станом на 17.08.2025 року.

Відповідно до графіку платежів станом на 17.08.2025 року відповідач мав сплатити платежі по тілу кредиту на суму 38419,82 грн. З врахуванням коштів внесених відповідачем на погашення заборгованості по тілу кредиту 6873,06 грн., заборгованість по тілу кредиту становить 31546,76 грн.

За викладених обставин, оскільки позивачем не дотримано визначеного законом порядку дострокового стягнення кредитної заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 31546,76 грн. тіла кредиту за період 11.10.2024 р. по 11.08.2025 р.

Щодо позовних вимог в частині стягнення відсотків за користування кредитними коштами в сумі 32805,5 грн. нарахованих позивачем станом на 17.08.2025 р., суд враховує наступне.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У відповідності до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Сторони узгодили, що позичальник зобов`язується сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 31% річних, орієнтовна реальна процентна ставка 36,38 %.

Здійснивши розрахунок відсотків в межах заявленого позивачем періоду, враховуючи здійснені відповідачем проплати в рахунок погашення заборгованості по відсоткам в сумі 12795,52 грн., суд дійшов висновку, що станом на 17.08.2025 р. заборгованість відповідача по відсоткам складає 35249,56 грн.. Проте, враховуючи межі позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 32805,8 грн. відсотків.

А відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість по кредитному договору, слід задовільнити частково в сумі 64352,56 грн., що складає 28,5 % від заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір за розгляд позовної заяви покладається на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст.141, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву АТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приват Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 64352,56 грн., з яких: 31546,76 грн. тіло кредиту, 32805,8 грн. відсотків.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приват Банк» 773 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк "Приват Банк" (місцезнаходження 01001, м. Київ,вул. Грушевського, буд. 1Д)

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , )

Повний текст рішення виготовлений 04.02.2026 р.

Суддя А.О. Сільман