Вирок від 02 лютого 2026 р. у справі №542/194/26 — Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/194/26

Провадження № 1-кп/542/49/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді – ОСОБА_1 ,

за участю:

прокурора – ОСОБА_2 ,

потерпілого – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Новосанжарського районного суду Полтавської області кримінальне провадження №12026175480000007 від 23.01.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Абазівка, Полтавського району, Полтавської області, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 11.09.2008 Октябрським районним судом м.Полтави за ч. 2 ст.190 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік. Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтава від 10.11.2009 іспитовий строк скасований та з 12.10.2009 направлений для відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки;

- 29.05.2009 Новосанжарським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн;

- 14.06.2010 Ленінським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України до 5 років позбавлення волі;

- 16.10.2018 Новосанжарським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням строком на 1 рік. 11.12.2019 знятий з обліку по відбуттю покарання;

- 04.07.2022 Новосанжарським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки. 24.07.2024 знятий з обліку по відбуттю покарання;

- 09.12.2024 Новосанжарським районним судом Полтавської області за ч.ч. 1, 4 ст.358 КК України до 2 років обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік. 10.12.2025 знятий з обліку по відбуттю покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, –

В С Т А Н О В И В:

22 січня 2026 року, близько 09:00 години, ОСОБА_3 перебував на автобусній зупинці, розташованій за адресою: Полтавська область, Полтавський район, село Руденківка, вул. Миру, 6, на яку також підійшов ОСОБА_4 . Там, на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин, між ними відбувся конфлікт, у ході якого у ОСОБА_4 виник прямий умисел на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 .

Реалізовуючи свій прямий умисел, спрямований на заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 , стоячи обличчям до обличчя ОСОБА_3 , наніс один удар долонею правої руки в область верхньої повіки лівого ока ОСОБА_3 . Після чого, ОСОБА_4 долонею правої руки наніс ще один удар в область перенісся ОСОБА_3

ОСОБА_3 спричинено тілесні ушкодження у вигляді двох синців верхньої повіки лівого ока та в ділянці перенісся; садна в лобній ділянці зліва, які відповідно до висновку судово - медичної експертизи від 26.01.2026 кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив нанесення умисних легких тілесних ушкоджень, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України.

29 січня 2026 року була укладена Угода про примирення між потерпілим ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 .

Відповідно до укладеної угоди:

- підозрюваний ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість в зазначеному діянні;

-потерпілий ОСОБА_3 погоджується з кваліфікацією діяння ОСОБА_4 за ч.1 ст.125 КК України; ніяких матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого не має.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Сторони угоди узгодили покарання ОСОБА_4 за ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В підготовчому судовому засіданні потерпілий та обвинувачений підтримали угоду про примирення та просили її затвердити.

Прокурор просив затвердити угоду про примирення.

Враховуючи вищенаведене та розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Відповідно до ч.3 ст. 469 КПК України Угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків.

Матеріальних та моральних претензій з боку потерпілого ОСОБА_3 до обвинуваченого ОСОБА_4 немає.

Під час перевірки угоди встановлена її відповідність вимогам Кримінального процесуального Кодексу України, зокрема ст.ст. 470-473, та Кримінального Кодексу України. Її умови відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Підозрюваний під час досудового розслідування та обвинувачений в підготовчому судовому засіданні беззастережно визнав свою винуватість у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України: умисне легке тілесне ушкодження; підозрюваному під час досудового розслідування та як обвинуваченому в підготовчому судовому засіданні роз`яснені: наслідки укладення та затвердження угоди, що передбачені ст.473 КПК України, наслідки невиконання угоди, що передбачені ст.476 КПК України.

Так, під час підготовчого судового засідання ОСОБА_4 стверджував, що повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч.1 ст.125 КК України, щодо якого він визнає себе повністю винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст.473 КПК України, які йому роз`яснені судом.

Також судом з`ясовано, що потерпілий ОСОБА_3 цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільною, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді.

Обвинувачений ОСОБА_4 раніше судимий, не одружений, за місцем проживання характеризується задовільно, не працює, не перебуває під наглядом у лікаря психіатра та у лікаря нарколога.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому, відповідно до ст.66 КК України суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Згідно з ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Згідно зі ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про примирення, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угодою.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про затвердження угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Процесуальні витрати, які підлягають стягненню на користь потерпілого або держави, відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не вбачається. Відповідних клопотань стороною обвинувачення не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314, 374-376, 394-395, 474, 475 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Затвердити Угоду про примирення від 29 січня 2026 року, укладену між потерпілим ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12026175480000007 від 23.01.2026 року.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) грн.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Полтавського апеляційного суду, з підстав, передбачених ч.3 ст. 394 КПК України протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області ОСОБА_1