Рішення від 02 лютого 2026 р. у справі №527/107/26 — Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/107/26

провадження 2-о/527/8/26

РІШЕННЯ

іменем України

03 лютого 2026 року м.Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Олефір А.О.,

за участю секретаря

судового засідання - Семенової К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине в порядку окремого провадження цивільну справу № 527/107/26 за заявою ОСОБА_1 , поданою представником заявника – адвокатом Завезіоном Євгеном Леонідовичем, заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

14 січня 2026 року представник заявника звернувся суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, сформованою засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд».

В обґрунтування заяви представник заявника зазначив, що 10.01.2025 року Заявник звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду в Тернопільській області №164750007828 від 17.01.2025 заявнику відмовлено у призначені пенсії за віком, в тому числі із підстави не зарахування до страхового стажу періоди роботи в колгоспі імені «Ілліча» з 1978 по 1979 та з 1985 по 1987, згідно уточнюючої довідки №01-11/24 від 07.01.2025, виданої КУ «Трудовим архівом» Глобинської міської ради, оскільки ім`я та по батькові зазначено в скороченій формі «Ол-ндра Бор». Згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 27.06.1987 року, виданої на ім`я « ОСОБА_2 » (заповнена російською мовою), заявник дійсно був прийнятий 20.07.1978 року в колгосп «ім.Ілліча» різноробочим та в подальшому – 30.08.1980 року направлений на навчання в Полтавський сільськогосподарський технікум. Також у вказаній трудовій книжці зазначено запис про прийняття заявника на роботу в колгоспі «ім.Ілліча» агрономом-хіміком від 01.10.1985 по 30.06.1987 рік. Відповідно до Архівної довідки від 07.01.2025 року №01-11/24 виданої Комунальною установою «Трудовий архів» Глобинської міської ради на №03/01-10 від 02.01.2025, надано дані щодо встановленого мінімуму та відпрацьованих вихододнів гр. ОСОБА_1 (так у документах), яка не врахована органом Пенсійного фонду України у зв`язку із скороченням ім`я та по батькові заявника. Наявна неповнота заповнення первинних документів перешкоджає заявнику належним чином користуватися і розпоряджатися на власний розсуд своїми правами, оскільки його ім`я та по батькові в документах не збігається із його іменем і по батькові у паспорті громадянина України та трудовій книжці.

Посилаючись на викладене, представник заявника просив суд, встановити факт, що архівна довідка Комунальної установи «Трудовий архів» Глобинської міської ради від 07.01.2025 №01-11/24 видана на №03/01-10 від 01.01.2025, щодо встановленого мінімуму та відпрацьованих вихододнів гр. ОСОБА_1 (так у документах), стосується і належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_2 .

29 січня 2026 року представник заінтересованої особи подав до суду відзив на заяву, у якому зазначив, що у заяві про встановлення факту не надано доказів, що архівна довідка №01- 11/24 від 07.01.2025 видана на №03/01-10 від 01.01.2025, належить заявнику. Архівна довідка не є правовстановлюючим документом. Таким правовстановлюючим документом є трудова книжка, яка є основним документом про трудову діяльність працівника. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. У справі № 287/167/18-ц (провадження № 14-505цс19), залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі, Велика Палата Верховного Суду у пунктах 33-35 зазначеної постанови від 30 січня 2020 року зазначила про таке: «Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, зокрема, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність, тобто суддя повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито, - закриває провадження у ній.» Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 23 січня 2023 року у справі № 214/1309/21 зазначила, що приватноправовий інструментарій (зокрема, ініціювання справи про встановлення факту) не повинен використовуватися учасниками для оцінки обставин, які становлять предмет доказування у адміністративному провадженні, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу, отриманого у такому провадженні, належним та допустимим. Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 23 травня 2022 року у справі № 539/4118/19 (провадження № 61-10777сво20) зробила схожий за змістом висновок та зазначила, що заява про встановлення факту, що має юридичне значення, щодо якого виник публічно-правовий спір, не може бути предметом розгляду у порядку цивільного судочинства. Із заяви ОСОБА_1 вбачається, що встановлення факту йому необхідно для подальшого звернення до органів Пенсійного фонду України для призначення пенсії. Отже, встановлення даного факту пов`язане з вирішенням спору про право, а, саме, права на пенсію. Враховуючи наведене, вважав, що заява про встановлення фактів повинна бути залишена без розгляду.

У судове засідання заявник та його представник не з`явилися, представник у заяві просив, проводити розгляд справи у їх відсутність.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, у відзиві на заяву просив проводити розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Вирішуючи заяву представника заінтересованої особи щодо залишення заяви без розгляду, суд зазначає таке.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Представник заінтересованої особи у відзиві посилається на постанови Верховного Суду від 23 травня 2022 року у справі № 539/4118/19 та від 23 травня 2022 року у справі № 539/4118/19 у яких зазначено, що заява про встановлення факту, що має юридичне значення, щодо якого виник публічно-правовий спір, не може бути предметом розгляду у порядку цивільного судочинства.

Разом з тим, у постанові від 22 жовтня 2025 року у справі № 399/17/24 Верховний Суд сформулював висновок, що «частиною другою статті 245 КАС України визначено перелік судових рішень, які уповноважений прийняти адміністративний суд у разі задоволення позову. Встановлення факту, що має юридичне значення, серед цього переліку відсутнє.

Тобто у разі вирішення справи в порядку адміністративного судочинства, встановлення факту, що має юридичне значення, має бути визначено судом у резолютивній частині судового рішення, що не передбачено КАС України.

Разом із тим, аналіз наведених цивільних процесуальних норм свідчить про те, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.

Схожих висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 28 серпня 2024 року у справі № 522/7723/23.

Також у постановах Верховного Суду від 15 вересня 2021 року у справі

№ 733/324/21, від 25 листопада 2020 року у справі № 636/4087/19 та

від 05 лютого 2025 року у справі № 595/1959/23 вказано, що заява про встановлення факту належності документів, серед іншого, трудової книжки та довідок про уточнення стажу роботи, в яких по-батькові заявника вказано неправильно, за загальним правилом можуть бути предметом розгляду суду у порядку, передбаченому главою 6 розділу IV ЦПК України.

Наведеного суди першої та апеляційної інстанцій не врахували та дійшли помилкового висновку щодо наявності підстав для відмови у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, поданої в порядку окремого провадження у зв`язку з наявністю спору про право».

Приймаючи до уваги те, що постанова Верховного Суду від 22 жовтня 2025 року у справі № 399/17/24, якою визначено, що заява про встановлення факту належності документів, серед іншого, трудової книжки та довідок про уточнення стажу роботи, в яких по-батькові заявника вказано неправильно, за загальним правилом можуть бути предметом розгляду суду у порядку, передбаченому главою 6 розділу IV ЦПК України ухвалена за часом пізніше, аніж ті, на які посилаються представник заінтересованої особи, суд при вирішенні питання юрисдикції у даній справі застосовує висновки викладені у постанові, яка за часом є останньою.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що дану заяву належить розглядати у порядку передбаченому главою 6 розділу IV ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

Згідно архівної довідки № 01-11/24 від 07.01.2025 року Комунальної установи «Трудовий архів» Глобинської міської ради щодо встановленого мінімуму та відпрацьованих вихододнів гр. ОСОБА_1 (так у документах), який працював в колгоспі імені Ілліча (з 1993 року – КСП імені Ілліча, з 2000 року – Приватна агрофірма «Альянс») с. Бориси, за 1978-1980, 1985-1987, 1995-2004 роки (точні дати відсутні) (а.с.7 на звороті).

Відповідно до паспорту громадянина України № НОМЕР_3 , виданому 31 травня 2019 року, прізвище, ім`я та по батькові заявника, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначено ОСОБА_1 (а.с.4).

Таким чином, матеріалами справи підтверджено розбіжність у написанні імені та по-батькові заявника у його паспорті та у архівній довідці.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати документ.

Судом встановлено, що встановлення факту належності архівної довідки необхідне заявнику для призначенні пенсії.

Так, судом встановлено, що згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 належної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наявний запис № 1 від 20.07.1978 про прийняття в колгосп «ім.Ілліча» різноробочим. Запис № 2 від 30.08.1980 про направлення на навчання в Полтавський сільськогосподарський технікум. Запис № 7 від 01.10.1985 про прийняття на роботу в колгосп «ім.Ілліча» агрономом-хіміком. Запис № 8 від 30.06.1987 про звільнення з колгоспу «ім.Ілліча». Запис № 11 від 01.09.1995 про прийняття в члени КСГП ім. Ілліча на роботу. Запис № 12 від 14.02.2000 про звільнення з членів КСГП ім. Ілліча в зв`язку з реорганізацією КСГП ім. Ілліча в ПАФ «Альянс». Запис № 13 від 14.02.2000 про прийняття в ПАФ «Альянс» на роботу тракториста-машиніста. Запис № 14 від 18.03.2004 про звільнення з роботи з ПАФ «Альянс» за власним бажанням (а.с. 5-7).

З досліджених доказів судом встановлено, що періоди роботи заявника у колгоспі «ім.Ілліча», КСП імені Ілліча, ПАФ «Альянс», зазначені у трудовій книжці співпадають з періодами зазначеними у архівній довідці. Окрім того, повністю співпадає прізвище заявника. Існують розбіжності у написанні імені та по батькові заявника у зв`язку з їх скороченням.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що дослідженими доказами підтверджується факт того, що в архівній довідці відомості стосуються трудової діяльності заявника, а отже і належність її заявнику.

Вказані розбіжності у написанні імені та по батькові заявника перешкоджають підтвердити заявнику трудовий стаж, іншим чином внести виправлення у вказані відомості неможливо, окрім як в судовому порядку встановить факт належності йому архівної довідки.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що заява є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 13, 76, 81, 211, 258, 259, 263-265, 273, 293, 294, 315, 354, 355 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 , яка подана представником заявника – адвокатом Завезіоном Євгеном Леонідовичем - задовольнити.

Встановити факт, що архівна довідка № 01-11/24 від 07.01.2025, видана Комунальною установою «Трудовий архів» Глобинської міської ради у якій вказано дані стосовно «ОСОБА_1 », стосується і належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Повне найменування учасників справи:

заявник: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_2 );

заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області (місцезнаходження: 46001, м. Тернопіль, вул. Майдан Волі, 3, код ЄДРПОУ 14035769).

Суддя А.О. Олефір