Постанова від 02 лютого 2026 р. у справі №388/32/26 — Долинський районний суд Кіровоградської області

Суд: Долинський районний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 02 лютого 2026 р.

Справа: №388/32/26

Суддя: Баранський Д. М.

справа № 388/32/26

провадження № 3/388/111/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2026м. Долинська

Суддя Долинського районного суду Кіровоградської області Баранський Д.М., розглянувши матеріали, що надійшли від Відділення поліції № 1 Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, –

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2025 року о 19.00 годині за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , умисно висловлювала образи та нецензурну лайку в сторону своєї доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає разом із нею за вищевказаною адресою, чим завдала шкоду психологічному здоров`ю, чим вчинила домашнє насильство психологічного характеру, за що відповідальність передбачена ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечувала свою вину у вчинюваному, пояснила, що не висловлювалася нецензурною лайкою та не висловлювала образив сторону своєї доньки, а лише був конфлікт із чоловіком.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя доходить до такого висновку.

За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 485994 від 28 грудня 2025 року, цього ж дня о 19.00 годині за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , умисно висловлювала образи та нецензурну лайку в сторону своєї доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає разом із нею за вищевказаною адресою, чим завдала шкоду психологічному здоров`ю, чим вчинила домашнє насильство психологічного характеру, за що відповідальність передбачена ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У матеріалах справи містяться протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення (та іншу подію) та письмові пояснення ОСОБА_3 , в яких він зазначив, що 24 грудня 2025 року близько 19.00 години ОСОБА_1 ображала його нецензурною лайкою у присутності малолітньої доньки ОСОБА_2 .. На відтвореному відеозаписі з місця події, який доданий до матеріалів справи підтверджено лише конфлікт між ОСОБА_1 та її чоловіком ОСОБА_2 , а не з малолітньою донькою, як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов до такого висновку.

Відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

А відповідальність за ч.2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає за вчинення домашнього насильства, діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

У п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

У цій справі ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні домашнього насильства психологічного характеру щодо своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилось у висловлюванні образ та нецензурної лайки в її адресу.

Докази прояву такого діяння в сторону ОСОБА_2 , відсутні.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення також не містять інших фактичних даних, що дають суду підстави переконатися у вчиненні правопорушення відносно ОСОБА_2 ..

Одні лише письмові пояснення ОСОБА_3 які вказують на його ж конфлікт з дружиною ОСОБА_1 , а не з її донькою, не є достатнім доказом в цій справі, оскільки вказують про інше. Письмові пояснення ОСОБА_3 вказують на його конфлікт з дружиною, а не дружини та доньки.

Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення зобов`язана надати разом з ним достатність доказів провини обвинуваченого в адміністративному правопорушенні.

З огляду на встановлене, суд уважає, що за таких обставин виключно письмові пояснення ОСОБА_3 не можуть бути достатніми доказами, що свідчать про винуватість обвинуваченого.

За змістом ст. 62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оскільки особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна додати до нього достатньо доказів, що підтверджують винуватість особи в адміністративному правопорушенні, а у цій справі на переконання суду відсутні достатні, належні та допустимі докази винуватості ОСОБА_1 , відповідно провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо обвинуваченого підлягає закриттю за п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Керуючись ст. ст. 23, 33-35, 38, ч. 2 ст. 173-2, ст. ст. 221, 247, 251, 252, 283, 284, 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, –

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 за п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Кропивницького апеляційного суду через Долинський районний суд Кіровоградської області. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено (ч. 2 ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Суддя Д.М. Баранський

Оригінал: reyestr.court.gov.ua