Постанова від 04 лютого 2026 р. у справі №176/400/26 — Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/400/26

провадження №3/176/113/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2026 року Суддя Жовтоводського міського суду Дніпропетровській області Крамар О.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (м. Дніпро) про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта", код ЄДРПОУ 19098243, юридична адреса: вул. Українська, буд. 8, м. Жовті Води, Кам`янський район, Дніпропетровська область, за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

02.02.2026 року на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшли матеріали з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (м. Дніпро) про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 , за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

В протоколі № 74 про адміністравтивне правопорушення складеного 20.01.2026 року посадовою особою ОСОБА_2 зазначено, що посадова особа ОСОБА_1 , будучи директором ТОВ "Дельта", код ЄДРПОУ 19098243, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а саме платник податку самостійно не визначив суму податку на нерухоме майно у загальній сумі 34 309,10 грн., у т.ч. по періодам: 2015 рік - 830,43 грн., 2016 рік - 939,52 грн., 2017 рік - 2 181,76 грн., 2018 рік - 2 538,34 грн., 2019 рік - 2 845,15 грн., 2020 рік - 2 951,79 грн., 2021 рік - 4 090,80 грн., 2022 рік - 4 431,70 грн., 2023 рік - 4 568,06 грн., 2024 рік - 4 840,78 грн., 2025 рік - 4 090,77 грн., з порушенням пп. 266.1.1 п. 266.1, пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненями).

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що провадження в справі підлягає закриттю, виходячи з наступного.

Завданнями Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

В протоколі відсутнє належне обґрунтування суті (складу) адміністративного правопорушення як об`єктивної сторони правопорушення, яка б відповідала диспозиції ч.1 ст.163-1 КУпАП, оскільки її складові не розкриті, що унеможливлює захист від необгрунтованого звинувачення та є порушенням ст.6 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод».

Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У відповідності до вимог ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог глави 19 КУпАП протокол складається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Присутність особи при складанні протоколу є обов`язковою.

КУпАП не передбачає можливість складання протоколу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Подальше надіслання копії протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, не може слугувати підставою для складання протоколу у відсутності цієї особи.

Протокол підписується особою, яка його склала і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписаний також і цими особами.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право надати пояснення та викласти свої зауваження щодо змісту протоколу, або викласти мотиви свого відмовлення від підписання, які додаються до протоколу.

Пунктом 2.5. ч. 2 Порядку оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення Затверджених наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 16.02.2016 р. №3/02-15, зазначено, що особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, має бути ознайомлена з її правами і обов`язками, передбаченими статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статтею 63 Конституції України, про що зазначається у протоколі.

Всупереч усіх вищезазначених норм, у протоколі про адміністративне правопорушення надісланому до суду, відсутній підпис правопорушника, про те, що він з ним ознайомлений та не має відомостей про роз`яснення його прав і обов`язків, відсутня відмітка в протоколі про те, що правопорушник відмовився від підпису протоколу та надання пояснень чи зауважень до протоколу.

Однак, в протоколі № 74 про адміністативне правопорушення у графі "пригягався (лась) до амміністативної відповідальності раніше і за що:", зазначено, що "Зі слів особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адміністративному стягненню на протязі року не піддавалася".

Також, в зазначеному протоколі посадовою особою зазначені різні коди ЄДРПОУ ТОВ "Дельта", а саме "код ЄДРПОУ 35448022" та "код ЄДРПОУ 19098243 ".

Статтею 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Отже, протокол № 74 про адміністративне правопорушення від 20.01.2026 року складений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП.

Також до протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, та документи, що можуть свідчити про обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність особи (за наявності). Кожний документ повинен мати свої реквізити (дату, назву, підписи тощо), містити достовірну інформацію та відповідати вимогам законодавства України про адміністративні правопорушення.

Окрім цього відсутні докази про отримання правопорушником копії протоколу про адміністративне правопорушення, в наявності корінець повідомлення про запрошення ОСОБА_1 для складання протоколу про адміністративне правопорушення №509/6/04-36-07-13-09 від 06.01.2026 р.

До протоколу № 74 про адміністративне правопорушення від 20.01.2026 р. доданий акт №5406/04-36-07-13-04/19098243 від 26.12.2025 р. "Про результати документальної позапланованої невиїзної перевірки ТОВ "Дельта" (код ЄДРПОУ 19098243) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період з 01.01.2015 по 30.09.2025 роки".

Відповідно до п.86.1 ст. 86 ПК України, акт перевірки - це документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає результати. Згідно з положень ст.58та п.86.8 ст.86 ПК України, на підставі акту перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акту перевірки.

Тобто, акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства. При цьому акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому не породжує, не змінює не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність.

Висновки, викладені у акті перевірки, є відображенням дій інспекторів та не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов`язків.

Таким чином, на думку суду, акт перевірки не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 163-1 КУпАП, оскільки в силу норм Податкового Кодексу, акт перевірки не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

У своїй практиці Верховний Суд уже неодноразово наголошував на тому, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність. У силу норм Податкового кодексу Україниакт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

Дана правова позиція викладена в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №П/811/2893/14.

Отже, єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.163-1 КУпАП, є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки.

В протоколі про адміністративне правопорушення наявні посилання лише на акт документальної позапланованої невиїзної перевірки від 26.12.2025 р. №5406/04-36-07-13-04/19098243, посилання на узгоджені податкові повідомлення-рішення, відсутні.

Диспозицією ч.1 ст.163-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Норма частини 1 статті 163-1 КУпАП є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний зміст. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиною статті КУпАП.

Однак, посадові особи ДПС при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 163-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 зазначеної норми не дотрималися.

Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихст. 255 цього Кодексу.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується устатті 251 КУпАП.

Суд, згідно з приписамистатті 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З огляду на матеріали адміністративного провадження, єдиними доказами, якими оперують представники ДПС є протокол про адміністративне правопорушення № 74 від 20 січня 2026 року та акт перевірки від 26.12.2025 р. №5406/04-36-07-13-04/19098243.

Таким чином, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог статті 256 КУпАП, акт перевірки не є беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 в порушенні вимог Податкового кодексу України та інших нормативних актів, а інші докази у справі відсутні.

Отже, сукупність наведених обставин свідчить про те, що в матеріалах справи відсутні достатні докази, які беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.

Згідно положеньст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 245, 247, 251, 252, 266, 268, 279, 280, 283, 284,285 КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого вказаною статтею.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя