Рішення від 03 лютого 2026 р. у справі №210/6157/25 — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/6157/25

Провадження № 2/210/335/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04 лютого 2026 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі:

головуючого судді: Скотар Р.Є.,

за участі секретаря судового засідання Колос Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Виконавчий комітет Металургійної районної в місті ради м. Кривого Рогу в особі Відділу реєстрації місця проживання громадян, Департамент адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду 11 вересня 2025 року з позовом до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач ОСОБА_1 є наймачем житлової квартири комунальної власності, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .

У житловому приміщенні зареєстровані 4 особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Після розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3 , останній за місцем реєстрації по теперішній час не проживає, особистих речей останнього в квартирі немає, фактичне місце проживання відповідача не відоме. Вартість комунальних послуг, які нараховуються від кількості зареєстрованих в квартирі осіб, відповідач не сплачує, чим ставить позивача в скрутне матеріальне становище, так як позивач сплачує їх вартість щомісячно.

Позивачі з відповідачем не спілкуються, позивачу взагалі місце перебування відповідача не відоме, що унеможливлює вирішення питання про зняття з реєстраційного облік у позасудовому порядку. Відповідач не платить навіть аліментів на неповнолітню доньку.

Враховуючи викладене, просили суд визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 1211,20 гривень.

Рух по справі

Ухвалою суду від 19 вересня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі. Призначено підготовче судове засідання у справі. Залучено до розгляду справи у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог – (а.с.22-23).

Ухвалою суду від 17 жовтня 2025 року відкладено підготовче судове засідання у справі (а.с.28).

Ухвалою суду від 17 листопада 2025 року закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с.42-43).

Ухвалою суду від 19 грудня 2025 року відкладено судове засідання у справі (а.с.60-61).

Аргументи учасників справи

В судове засідання, призначене на 04 лютого 2026 року сторони не з`явились, про місце і час судового розгляду повідомлені належним чином.

Представник Департаменту адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином. До початку судового засідання від представника Департаменту адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради – Чайки Л.Б. суду надано заяву про подальший розгляд справи без участі представника Департаменту на підставі наявних у суду матеріалів.

Представник Виконавчого комітету Металургійної районної в місті ради м. Кривого Рогу в особі Відділу реєстрації місця проживання громадян в судове засідання не з`явився, про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином. Від представника Відділу реєстрації місця проживання громадян суду надано клопотання про звернення з питань реєстрації громадян до Департаменту адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради.

Позивач ОСОБА_2 до початку судового засідання надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Позивач ОСОБА_1 до початку судового засідання надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_3 в підготовче судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в тому числі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку ч.10 ст.187 ЦПК України, заяв про відкладення розгляду справи, відзиву на позовну заяву не надходило.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

У відповідності до вимог ст. 280-281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи на поштову адресу за останнім відомим зареєстрованим місцем реєстрації, в тому числі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку ч.10 ст.187 ЦПК України, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву не подав, крім того, позивачі не заперечували проти заочного вирішення справи.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що згідно Відповіді за відомостями Реєстру Криворізької міської територіальної громади від 22.10.2025 року, відповідач ОСОБА_3 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 з 19.03.2004 року по теперішній час (а.с.33).

Згідно Витягу з реєстру територіальної громади №2024/009287604 від 05.08.2024, за адресою АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_1 з 06.03.1997 року (а.с.9).

Відповідно до Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_2 , батьками якої є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (а.с.11).

Згідно Виписики з особового рахунку, за адресою АДРЕСА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_2 на ОСОБА_1 . Загальна площа квартири становить 58,00 кв.м., житлова площа 44,00 кв.м. (а.с.12).

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 05.05.2015 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 розірвано (а.с.13-14).

Згідно Довідки №15 щодо складу осіб, що значаться зареєстрованими за адресою АДРЕСА_1 , за вказаною адресою зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с.15).

З Акту від 19.08.2025 року, затвердженого майстром ТОВ «Сітісервіс-КР», підписаного мешканцями будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , вбачається, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 будучи зареєстрованим у квартирі АДРЕСА_3 за вказаною адресою не проживає з 2015 року по теперішній час (а.с.16).

Мотивувальна частина

Позиція суду та застосовані норми права

Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.

Статтею 9 ЖК УРСР встановлено, що ніхто не може бути виселений із займаного приміщення або обмежений у праві користування ним інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законодавством.

Стаття 71 ЖК УРСР встановлює загальні правила збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами.

За змістом цієї статті при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавство не встановлює, у зв`язку з чим указане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку, з урахуванням фактичних обставин справи та правил щодо оцінки доказів.

Збереження жилого приміщення за тимчасово відсутнім наймачем або членом його сім`ї є одним із способів захисту житлових прав фізичних осіб.

Відповідно до статті 72 ЖК УРСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Аналіз статей 71, 72 ЖК УРСР дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням за двох умов: непроживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин.

У справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (стаття 71 ЖК УРСР), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. У разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» судам роз`яснено, що суд може у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, в наслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Верховний Суд (постанова від 17 квітня 2019 року у справі № 135/165/17-ц) в оцінці обставин виходить з того, що у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (стаття 71 ЖК Української РСР), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. Наймачеві або членові його сім`ї, який був відсутнім понад встановлений законом строк без поважних причин, суд вправі з цих мотивів відмовити в позові про захист порушеного права (вселення, обмін, поділ жилого приміщення тощо). Наймач або член його сім`ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня вибуття, незалежно від пред`явлення позову про це. На підтвердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресація кореспонденції, утворення сім`ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України, при цьому саме на позивача процесуальний закон покладає обов`язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК Української РСР строки у жилому приміщенні без поважних причин.

Отже, сторона, яка посилається на певні обставини на обґрунтування своїх вимог, зобов`язана навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності таких обставин, суд ухвалює рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Крім того, саме на позивача процесуальний закон покладає обов`язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК УРСР строки у жилому приміщенні без поважних причин (постанова Верховного Суду від 28 березня 2019 року по справі № 520/14828/16-ц).

Відповідно до положень статей 13,43,81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

Відповідно до статей 12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюються на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно положень статей 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 будучи зареєстрованим у квартирі АДРЕСА_3 за вказаною адресою не проживає з 2015 року по теперішній час.

Згідно з вимогами пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Враховуючи, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, беручи до уваги те, що відповідач ОСОБА_3 станом на дату розгляду справи не проживає у житловому приміщенні по АДРЕСА_1 без поважних причин понад десяти років, доказів протилежного суду не надав, суд вважає за можливе визнати його таким, що втратив право користування даним житловим приміщенням.

Щодо судового збору

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1211,20 гривень.

Керуючись ст. ст. 9, 71, 72 ЖК Української РСР, ст.ст. 316, 317, 319, 321, 383, 391 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 80, 81, 89, 228-229, 263, 265, 280-283, 288 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Виконавчий комітет Металургійної районної в місті ради м. Кривого Рогу в особі Відділу реєстрації місця проживання громадян, Департамент адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням– задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_3 .

Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 суму сплаченого судового збору в розмірі 1211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 05 лютого 2026 року

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ( АДРЕСА_4 );

- позивач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ( АДРЕСА_4 );

- відповідач: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_4 );

- третя особа: Департамент адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради (50101, м. Кривий Ріг, площа Молодіжна 1);

- третя особа: Виконавчий комітет Металургійної районної в місті ради м. Кривого Рогу в особі Відділу реєстрації місця проживання громадян (50069, м. Кривий Ріг, просп. Миру 42).

Суддя: Р. Є. Скотар