Постанова від 29 січня 2026 р. у справі №711/4572/25 — Черкаський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2026 року

м. Черкаси

Справа № 711/4572/25

Провадження № 22-ц/821/27/26, 22-ц/821/28/26

Категорія: 304090000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – Василенко Л. І.,

суддів: Карпенко О. В., Фетісової Т. Л.,

учасники справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Черкаси апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 серпня 2025 року та на додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 вересня 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

22.05.2025 адвокат Попов Є. В., який діє в інтересах ТОВ «Алекскредит» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.08.2020 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_2 за допомогою веб сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Алекскредит» було укладено Договір про надання кредиту № 3884110 шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача № PS3884110.

Вказує, що ОСОБА_2 порушила умови Договору позики та не виконувала покладені на неї зобов`язання належним чином у зв`язку з чим станом на 30.04.2025 сума заборгованості відповідача за Договором про надання кредиту № 3884110 від 25.08.2020 становить 72505 грн 20 коп., з яких: 10650 грн - сума кредиту; 61855 грн 20 коп. - нараховані проценти за користування кредитом.

Всього за період дії Договору позичальником сплачено за договором 00 грн 00 коп.

Просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Алекскредит» суму заборгованості за Договором про надання кредиту № 3884110 від 25.08.2020 в розмірі 72505 грн та суму сплаченого судового збору в розмірі 2422 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.08.2025 позовні вимоги ТОВ « Алекскредит» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алекскредит» заборгованість за Договором про надання кредиту № 3884110 від 25.08.2020 в розмірі 21300 грн та судовий збір в розмірі 711 грн 58 коп.

В решті позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.09.2025 стягнуто з ТОВ «Алекскредит» на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10593 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що Договір про надання кредиту № 3884110 від 25.08.2020, на підставі якого позивачем заявлено про стягнення заборгованості укладений в електронній формі із застосуванням верифікації та надання персональних даних відповідача. Зокрема, судом встановлено, що відповідач отримала кредит за вказаним Договором в розмірі 10650 грн, шляхом перерахування коштів на її банківську картку, проте, не виконала взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбачені кредитним договором кошти не повернула.

Стягуючи з відповідача на користь позивача проценти за користування кредитом в розмірі 10650 грн, суд першої інстанції послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19) відповідно до якої суд має право зменшити розмір відсотків до розміру заборгованості за тілом кредиту.

Ухвалюючи додаткове рішення про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10593 грн, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги позивача задоволено на 29,38%, а тому витрати відповідача на правничу допомогу необхідно задовольнити пропорційно задоволеним вимогам.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі, поданій 18.09.2025, ТОВ «Алекскредит», вважаючи, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні частини відсотків, не повно з`ясував обставини, що мають значення для справи, не правильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, просить скасувати частково рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.08.2025 в частині відмови у стягненні заборгованості за відсотками в розмірі 61855,20 грн та задовольнити вимоги в даній частині повністю.

Скасувати додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.08.2025 в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що позичкодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Скаржник вказує, що при укладенні Договору між сторонами, позичальник був обізнаний повністю з усіма умовами Договору в тому числі й з орієнтованою загальною вартістю кредиту при використанні загальних умов кредитування. Договір укладався при повному розумінні своїх дій з сторони відповідача. Будь-яких заперечень з сторони відповідача матеріали справи не містять.

Вказує, що суд першої інстанції встановив, що нараховані проценти за користування кредитом в розмірі 61855,20 грн нараховані виключно на підставі п. 3.1 Договору, а саме строку узгодженого між сторонами.

Вважає, що суд першої інстанції не врахував, що ст.ст. 22, 24 Конституції України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Наголошує, що судом першої інстанції було встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач сплачував будь-які відсотки за Кредитним договором. Відсутність сплати також підтверджується наданим суду детальним (щоденним) розрахунком заборгованості.

Вказує, що суд безпідставно та за відсутності належних аргументів зменшив розмір відсотків з 61855,20 грн до 10650 грн.

Щодо незаконності додаткового рішення суду, скаржник зазначає, що за невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, суд першої інстанції ще й додатково присудив додаткові витрати стороні позивача, тобто відсутні принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві у даній конкретній справі.

Вважає, що понесення безпідставних витрат стороною відповідача не дає право на компенсацію їх зі сторони позивача.

Відзив на апеляційну скаргу

06.11.2025 на адресу Черкаського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 – адвоката Скіця С. М. надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу ТОВ «Алекскредит» залишити без задоволення, рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.08.2025 та додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.09.2025 залишити без змін, та стягнути з скаржника на користь відповідача судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи в апеляційній інстанції.

Відзив мотивований тим, що доводи скаржника щодо неправомірності зменшення судом першої інстанції розміру нарахованих процентів та нібито неправильного застосування норм матеріального права є безпідставними, надуманими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, вимогам закону й усталеній судовій практиці.

Суд першої інстанції, розглядаючи справу, діяв у межах своїх повноважень і всебічно дослідив матеріали, надані сторонами. Вказує, що сам факт чинності договору не означає, що кредитор може безмежно реалізовувати свої права та вимагати від споживача виконання умов, які суперечать принципам справедливості, добросовісності та розумності, визначеним п. 6 ч.1 ст. 3 ЦК України.

Зазначає, що сума нарахованих позивачем процентів більш ніж у шість разів перевищує суму тіла кредиту, та такий розмір нарахувань не може розглядатися як компенсаційна плата за користування кредитом, а має очевидний каральний і штрафний характер.

Посилається на практику Верховного Суду згідно якої суд має право втручатися в договірні відносини, коли реалізація кредитором своїх прав набуває ознак зловживання або коли договірні умови ставлять споживача у вкрай невигідне становище.

Вказує, що Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/95419/12 та від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 прямо зазначила, що суди мають повноваження зменшувати розмір процентів, неустойки або штрафних санкцій у випадках, коли такі платежі суперечать принципу пропорційності та порушують баланс інтересів сторін.

Також, зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що строк Кредитного договору сплив 18.09.2020.

Так, в постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за користування кредитом (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Щодо правомірності додаткового рішення представник відповідача – адвокат Скіць С. М. зазначає, що подані відповідачем документи свідчать, що сума 10593 грн є співмірною зі складністю справи, обсягом підготовлених процесуальних документів, участю адвоката у судових засіданнях та тривалістю розгляду, що відповідає середньому рівню ринкових ставок адвоката у справах подібної категорії.

Вважає, що не заслуговують на увагу й твердження позивача про нібито «неправомірну консультацію» адвоката відповідача, оскільки така оцінка не має жодного правового значення у контексті розподілу судових витрат. Закон не пов`язує право на відшкодування з якістю консультацій чи результатом справи, а єдиним критерієм є факт надання послуг і їх належне документальне підтвердження.

Вказує, що доводи апеляційної скарги не містять належних аргументів, які б могли спростувати встановлені судом факти чи поставити під сумнів правильність ухваленого рішення. Додаткове рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм процесуального права, а також принципів реальності, необхідності та розумності судових витрат, а тому підстав для його скасування немає.

Фактичні обставини справи

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що 25.08.2020 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_2 укладено в електронній формі Договір про надання кредиту № 3884110 (а.с. 14-16).

Відповідно до п. 1.2. Договору, за Договором Кредитодавець надає Позичальнику кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит і сплатити Проценти за користування кредитом (п. 2.34. Правил) та інші платежі у відповідності до умов Договору. Кредит надається в національній грошовій одиниці України – гривні (а.с.14).

Згідно п. 1.3., п. 2.9. Договору сума кредиту складає 10650 грн, строк з 25.08.2020 до кінцевої дати виконання Договору 17.03.2021 (включно) (а.с.14).

Відповідно до п. 1.4. Договору, Кредит надається Позичальнику в сумі, що зазначена в п. 1.3 цього Договору, в безготівковій формі шляхом перерахування на Картковий рахунок Позичальника (а.с. 14).

Згідно п. 1.6. Договору, розрахунок зобов`язань (п. 2.18. Правил) Позичальника із зазначенням строків виконання, умов кредитування, а також дати початку періоду, дати платежу (дати закінчення періоду), загальної суми платежу, Основної суми кредиту (п. 2.28 Правил) та Процентів за користування кредитом, розміру процентної ставки, орієнтовної реальної річної процентної ставки, абсолютного значення подорожчання кредиту, орієнтовної загальної вартості кредиту зазначаються у Графіку платежів (п. 2.6. Правил), який є Додатком № 1 до цього Договору. Графік платежів у Договорі визначає окремі розрахунки зобов`язань за лояльними (покращеними) умовами кредитування (п. 2.25 Правил) та за Загальними умовами кредитування (п. 2.15 Правил).

Також, позивачем надано Додаток № 1 до Договору про надання кредиту № 3884110 від 25.08.2020, в якому зазначений Графік платежів за лояльними (покращеними) умовами кредитування: повне виконання зобов`язань у Базовий період та за загальними умовами кредитування (а.с. 13).

Договір про надання кредиту № 3884110 від 25 серпня 2020 року та Графік платежів підписані електронним підписом відповідача, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора PS3884110. Зокрема, відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору.

Відповідно до детального (щоденного) розрахунку заборгованості за Договором про надання кредиту № 3884110 від 25.08.2020 станом на 30.04.2025 заборгованість по тілу кредиту становить 10650 грн, заборгованість по процентам за користування кредитом 61855,20 грн, загальна заборгованість становить 72505,20 грн (а.с.21-22).

Позиція Черкаського апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, розгляд даної справи з ознаками малозначності згідно із ч. ч. 4, 6 ст. 19, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та додаткового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга представника ТОВ «Алекскредит» - Попова Є. В. підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині стягнення розміру заборгованості за відсотками, а додаткове рішення в частині стягнення витрат на правничу допомогу, тому колегія суддів відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України переглядає законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та додаткового рішення лише в цій частині. В іншій частині рішення суду апеляційним судом не переглядається.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині та додаткове рішення вищевказаним вимогам закону не відповідають.

Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин, регламентуються такими правовими нормами.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно- телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (стаття 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду від 14.06.2022 у справі № 757/40395/20.

Відповідно до ст. 204 ЦК України закріплено презумцію правомірності правочину. Ця презумція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 191/5077/16-ц (провадження 61-17422св18).

З матеріалів справи вбачається, що укладений між сторонами Договір про надання кредиту № 3884110 від 25.08.2020 відповідачем не оспорюється та не визнавався судом недійсним, а тому судом першої інстанції вірно встановлено, що між сторонами виникли договірні відносини з приводу отримання відповідачем кредиту у ТОВ «Алекскредит», за умовами якого відповідач зобов`язався прийняти грошові кошти та повернути їх частинами у визначений Договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами. Доказів повернення вказаних грошових коштів матеріали справи не містять.

Щодо законності рішення суду в частині стягнення відсотків за користування кредитом у розмірі 10650 грн, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п. 1.7. Договору про надання кредиту, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у наступному порядку:

Згідно п 1.7.1. Договору у випадку використання Кредиту (п. 2.20. Правил) менше ніж 5 календарних днів, включаючи Дострокове виконання зобов`язань (п. 2.12. Правил), Позичальник сплачує фіксовану суму процентів за користування кредитом, яка складає 5,10% від визначеної в п. 1.3. цього Договору суми кредиту (а.с. 14).

Відповідно до п. 1.7.2. Договору у випадку використання Позичальником лояльних (покращених) умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту (п. 1.3. Договору) та сплати процентів за користування кредитом протягом 24 календарних днів з 25.08.2020 до 18.09.2020 (включно) (Базовий період – п. 2.4. Правил) процентна ставка за один день користування кредитом складає 1,02% (Акційна ставка (п. 2.1 Правил) або Ставка за програмою лояльності (п. 2.34 Правил). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Лояльних (покращених) умов кредитування складає 13257 грн 12 коп., у тому числі Основна сума кредиту 10650 грн 00 коп. Проценти за користування кредитом 2607 грн 12 коп. (а.с. 14).

Згідно п. 1.7.3. Договору при використанні Позичальником загальних умов кредитування процентні ставки складають: в базовий період з 25.08.2020 до 18.09.2020 (включно) – 1,7 % за один день користування кредитом (базова процентна ставка – п. 2.3. Правил); в Спеціальний період (п. 2.40. Правил) з 19.09.2020 до 17.03.2021 (включно) – 3% за один день користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка – п. 2.34. Правил). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Загальних умов кредитування складає 15000 грн 60 коп. (а.с. 14).

Відповідно до п. 1.7.4. Використання Базової процентної ставки у Базовому періоді, нарахування процентів у Спеціальному періоді за Спеціальною процентною ставкою є правом Кредитодавця. Кредитодавець без погодження з Позичальником може на свій розсуд зменшити нарахування встановлених Договором процентів за користування кредитом (а.с. 14).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як було зазначено вище, сторонами погоджено розмір процентів і порядок їх нарахування, який відповідно до розрахунку заборгованості складає 61855,20 грн за період з 25.08.2020 (з моменту укладення Договору кредиту) та до 17.03.2021 (до моменту закінчення договору).

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога про нарахування та сплату процентів, які є явно завищені, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509 ЦК України та ч. ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності та розумності, виходячи з наступного.

Зменшуючи розмір процентів за користування кредитом з 61855, 20 грн до 10650 грн, суд першої інстанції, зокрема, послався на правовий висновок зазначений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

Так у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 вказано, що якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

У пункті 8.38 зазначеної постанови з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що виходячи з принципі розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу так і процентів річних як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

При цьому ч. ч. 1, 2, п. 5 ч. 3 ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів» (на який посилається скаржник) передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Однак у даному випадку спірними є нарахування процентів за правомірне користування кредитними коштами, а не відсотків компенсації у разі невиконання споживачем зобов`язань за договором, чого помилково не врахував суд першої інстанції, ухвалюючи рішення в оскаржуваній частині.

При цьому позичальник, укладаючи кредитний договір, самостійно та добросовісно надав оцінку запропонованим умовам кредитування, зважив на можливість їх дотримання з огляду на наявне фінансове становище та на час укладення договору вважав їх прийнятними та вигідними для себе, що й отримало вираження у факті надання згоди на укладення правочину та отримання на його підставі кошів кредиту.

Таким чином, за обставин даної справи не можна вести мову про укладення кредитного договору на вкрай невигідних для відповідача умовах.

Зазначене вище, суд першої інстанції не врахував та дійшов до помилкового висновку про зменшення процентів за користування кредитом, а тому рішення суду в частині стягнення процентів у розмірі 10650 грн підлягає до скасування, з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог ТОВ «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення процентів за користування кредитом за Договором від 25.08.2020 № 3884110, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алекскредит» заборгованість по процентам у розмірі 61855, 20 грн.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову – на відповідача; 2) у разі відмови в позові – на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Алекскредит» за подачу позовної заяви до суду, сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 4477 від 16.05.2025 (а.с.1).

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.08.2025 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алекскредит» судовий збір у розмірі 711,58 грн у відповідності до пропорційності задоволених позовних вимог.

Оскільки, за наслідками апеляційного перегляду, позовні вимоги ТОВ «Алекскредит» до ОСОБА_1 задоволено повністю, рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.08.2025 в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алекскредит» судового збору у розмірі 711,58 грн також підлягає до скасування, та сплачений ТОВ «Алекскредит» судовій збір за подачу позовної заяви у розмірі 2422,40 грн підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алекскредит».

Разом з тим, так як позовні вимоги ТОВ «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено на 100%, то скасуванню підлягає також оскаржуване скаржником додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.09.2025, яке є частиною основного рішення, та яким стягнуто з ТОВ «Алекскредит» на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10593 грн у відповідності до пропорційності розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.08.2025 в частині стягнення процентів та судових витрат та додаткового рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.09.2025 в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про зменшення процентів за Договором від 25.08.2020 та в подальшому про відшкодування витрат на правничу допомогу Павлик ( ОСОБА_3 ) у розмірі 10593 грн.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або змінює рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення неповно з`ясувавши обставини, що мають значення для справи.

При зверненні ТОВ «Алекскредит» до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, скаржник сплатив судовий збір у розмірі 3633,60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 7800 від 16.09.2025 (а.с.123).

Оскільки апеляційна скарга ТОВ «Алекскредит» підлягає до задоволення, то у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України з Павлик ( ОСОБА_3 ) на користь ТОВ «Алекскредит» підлягає стягненню 3633,60 грн за подачу апеляційної скарги.

Крім того, у відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 ) – адвокат Скіць С. М. повідомив, що орієнтовний розмір судових витрат, які відповідач очікує понести у зв`язку з розглядом цієї справи, становить 20 000 грн (а.с.137).

На підтвердження витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, сторона відповідача надала ордер № 1065844 від 11.03.2024, Договір про надання правничої допомоги від 11.03.2024, Акт наданих послуг № 1 до Договору про надання правничої допомоги від 11.03.2024 датований 13.11.2025, детальний опис робіт (надання послуг), квитанцію до прибуткового касового ордера від 13.11.2025 згідно якого ОСОБА_3 сплатила 20000 грн (а.с.163-168).

18.12.2025 на адресу Черкаського апеляційного суду від представника ТОВ «Алекскредит» надійшли заперечення стосовно відшкодування витрат на правничу допомогу відповідачу у розмірі 20000 грн.

У заяві зазначається, що вказані доводи та надані документи стороною відповідача про понесені судові витрати не відповідають нормам процесуального та матеріального права. Вважає, що не надані всі документи котрі підтверджують вказані суми, та є тільки припущенням.

Наголошує, що сторона відповідача не виконала своїх зобов`язань по укладеному договору, визнає даний факт, та ще додаткового мають намір стягнути адвокатські витрати.

Просить відмовити повністю в задоволенні витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України згідно яких судові витрати покладаються на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог, та з урахуванням того, що апеляційна скарга ТОВ «Алекскредит» підлягає до задоволення, рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.08.2025 в оскаржуваній частині до скасування, як і додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.09.2025, підстав для відшкодування ( ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» – задовольнити.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18 серпня 2025 року в частині стягнення процентів та судових витрат скасувати, ухвалити в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення процентів за користування кредитом за Договором від 25.08.2020 № 3884110 – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» проценти за Договором від 25.08.2020 № 3884110 у розмірі61855,20 грн, змінивши, відповідно, загальний розмір стягнутої заборгованості з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» за Договором від 25.08.2020 № 3884110 з 21300 грн до 72505 грн.

Додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 вересня 2025 року – скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» судові витрати, які складаються зі сплати судового збору за подачу позовної заяви у розмірі 2422,40 грн та 3633,60 грн за подачу апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.

Текст постанови складено 30 січня 2026 року.

Головуюча Л. І. Василенко

Судді О. В. Карпенко

Т. Л. Фетісова