Постанова від 28 січня 2026 р. у справі №243/7849/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/229/26 Справа № 243/7849/25 Суддя у 1-й інстанції - Воронков Д. В. Суддя у 2-й інстанції - Залізняк Р. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2026 року Крвиий Ріг

29.01.2025р. суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Залізняк Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг апеляційну скаргу захисника Дьяченка О.В. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 15.10.2025р., якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

в с т а н о в и л а :

Оскаржуваною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Постанову суду першої інстанції оскаржено захисником Дьяченком О.В., який в апеляційній скарзі:

- вважає, що матеріали справи не містять належних, допустимих та безсторонніх доказів керування автомобілем, тобто не доведено статус водія;

- вказує, що відеозаписи не містять початку спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 відеозапис починається з 08:04год. 20сек. з того що ОСОБА_1 знаходиться на своєму робочому місці на АЗС «Азімут» у свій робочий час сидить на пасажирському сидінні, але не пристебнутий ременем безпеки, з`ясувати чи керував ОСОБА_1 автомобілем неможливо;

- наголошує, що постановами Дніпровського апеляційного суду від 11.07.2024р. у справі № 243/2533/24 та від 17.02.2025р. у справі № 243/8251/24 провадження у справі були закриті з підстав не підтвердження відеозаписом факту керування транспортним засобом особою, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення;

- зазначає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 відбувся дистанційно, що суперечить вимогам КУпАП;

- прохає оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Про дату, час та місце судового розгляду особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник Дьяченко О.В. повідомлені належним чином, до судового засідання не прибули, від захисника надійшла письмова заява про розгляд апеляційної скарги за його відсутності, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за відсутності особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до вимог ст. 268 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги захисника за таких підстав.

Суд апеляційної інстанції при перевірці доводів апеляційної скарги захисника встановив, що судовий розгляд провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 відбувся в режимі відеоконференції, при цьому в залі суду був присутнім лише секретар судового засідання Яковенко Ю.Р., суддя та захисник приймали участь у судовому засіданні дистанційно, що підтверджується журналом судового засідання.

Суд апеляційної інстанції наведене вище вважає істотним порушенням вимог КУпАП, яке тягне до безумовного скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції за таких підстав.

Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (ст. 124 Конституції України, статті 5, 7, 8 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»).

Наведені законодавчі норми спрямовані на реалізацію гарантованого у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд. Згідно з тлумаченням даної статті в практиці ЄСПЛ, це право включає в себе три елементи: право доступу до правосуддя, ряд вимог щодо організації та складу суду і процесуальні гарантії, що стосуються проведення судового розгляду.

Відповідно до ст. 336 КПК України, п. 7, 8 ст. 11 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом. Обов`язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про проведення відеоконференції, незалежно від спеціалізації та інстанції суду, який прийняв таке рішення.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 318 КПК України судове засідання відбувається виключно в спеціально обладнаному для цього приміщенні суду - залі судових засідань.

Виходячи з наведених вище правих норм, можливість дистанційної участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції передбачена лише для учасників судового кримінального провадження, при цьому здійснення правосуддя дистанційно судом, законом заборонено, оскільки передбачено, що судове засідання проводиться виключно у залі судових засідань.

Таким чином доводи апеляційної скарги захисника про скасування постанови суду першої інстанції із прийняттям нової постанови є частково слушними та підлягають частковому задоволенню із прийняттям нової постанови.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 16.08.2025р. о 07 год. 59 хв. біля буд. №5 по бульвару Героїв Крут, в м. Слов`янськ Краматорського району Донецької області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volvo S80», з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Від керування відсторонений, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, складений уповноваженою на те особою, є належним та допустимим.

Відомості, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення підтверджені направленням водія на огляд до закладу охорони здоров`я від 16.08.2025р.; постановою серії БАА № 495794 від 16.08.2025р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП; відеозаписом, яким зафіксовано обставини виявленого правопорушення.

Враховуючи викладене вище, суд апеляційної інстанції вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у повному обсязі доведена наведеними вище доказами, та на думку суду апеляційної інстанції, вказані докази є допустимими, достовірними та достатніми для висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи психотропних речовин.

Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 у порушення вимог ст. 2.5 ПДР на вимогу працівника поліції відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Доводи апеляційної скарги захисника, що матеріали справи не містять належних, допустимих та безсторонніх доказів керування автомобілем, тобто не доведено статус водія, є неспроможними, оскільки відповідно до матеріалів відеозапису ОСОБА_1 перебуває на водійському місці, на території АЗС, щодо нього було винесено постанову серії БАА № 495794 від 19.08.2025р. за ч. 5 ст. 121 КУпАП та ч. 1 ст. 126 КУпАП за непристебнуті паски безпеки та відсутність страхового полісу під час саме керування транспортним засобом. Відповідно до відеозапису вказані обставини не заперечувались ОСОБА_1 при прийнятті постанови, та вказана постанова не скасована в установленому законом порядку, та безпосередньо є підтвердженням факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Факт керування транспортним засобом не викликає сумніву у суду апеляційної інстанції, оскільки відсутнє інше логічне пояснення перебування ОСОБА_1 на території АЗС, крім того, що ОСОБА_1 особисто туди приїхав вранці нібито на роботу.

Доводи апеляційної скарги, що відеозаписи не містять початку спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , відеозапис починається з 08:04год. 20сек. з того що ОСОБА_1 знаходиться на своєму робочому місці на АЗС «Азімут» у свій робочий час сидить на пасажирському, сидінні але не пристебнутий ременем безпеки, з`ясувати чи керував ОСОБА_1 автомобілем неможливо, також є неспроможними, оскільки жодного доказу на підтвердження трудових відносин з АЗС «Азімут» матеріали справи не містять, та стороною захисту не надані.

Доводи апеляційної скарги, що постановами Дніпровського апеляційного суду від 11.07.2024р. у справі № 243/2533/24 та від 17.02.2025р. у справі № 243/8251/24 провадження у справі були закриті з підстав не підтвердження відеозаписом фату керування транспортним засобом особою, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, також не приймаються до уваги, оскільки фактичні обставини справи різних справ не є ідентичними, для застосування аналогії. Висновки суду у кожній окремій справі формуються виключно на досліджуваних матеріалах, та матеріали справи щодо ОСОБА_1 не викликають сумніву у керуванні саме ним транспортним засобом, при обставинах викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника пр. закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу захисника Дьяченка Олега Валентиновича, який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 17.04.2025р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - задовольнити частково.

Постанову Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 17.04.2025р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя