Рішення від 29 січня 2026 р. у справі №756/16276/25 — Оболонський районний суд міста Києва

Суд: Оболонський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 29 січня 2026 р.

Справа: №756/16276/25

Суддя: Шролик І. С.

30.01.2026 Справа № 756/16276/25

Унікальний номер 756/16276/25

Провадження номер 2/756/1779/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.,

секретар судового засідання - Лисенко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спадкового майна в натурі та зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про поділ спадкового майна в натурі,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Бутирін Я.Я. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ спадкового майна в натурі, в якому просить поділити успадковане сторонами майно наступним шляхом:

- передати у власність ОСОБА_3 належні ОСОБА_1 3/16 часток у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 ;

- передати у власність ОСОБА_3 належні ОСОБА_2 3/16 часток у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 ;

- визнати за ОСОБА_3 право власності на 3/8 часток у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 ;

- припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 ;

- передати у власність ОСОБА_1 належні ОСОБА_3 1/2 частки квартири АДРЕСА_2 ;

- передати у власність ОСОБА_1 належні ОСОБА_2 1/4 частки квартири АДРЕСА_2 ;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/4 частки квартири АДРЕСА_2 ;

- припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_2 ;

- передати у власність ОСОБА_2 належні ОСОБА_3 1/2 частки квартири АДРЕСА_3 ;

- передати у власність ОСОБА_2 належні ОСОБА_1 1/4 частки квартири АДРЕСА_3 ;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на 3/4 частки квартири АДРЕСА_3 ;

- припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_3 .

Також просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, щоІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивачів ОСОБА_4 . Після її смерті, спадщину прийняли за правом представлення онуки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 по 1/4 частці спадщини та онук ОСОБА_3 1/2 частку спадкової маси.

Постановою державного нотаріуса сторонам відмовлено у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтв на спадщину, через відсутність оригіналів правовстановчих документів на майно, які були втрачені.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 09 січня 2025 року (у справі №756/11537/24) визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 на: 3/16 частки квартири АДРЕСА_1 ; 1/4 частки квартири АДРЕСА_3 ; 1/4 частки квартири АДРЕСА_2 .

Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 на: 3/16 частки квартири АДРЕСА_1 ; 1/4 частки квартири АДРЕСА_3 ; 1/4 частки квартири АДРЕСА_2 .

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від від 24 січня 2024 року визнано за ОСОБА_3 право власності у порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на: 3/8 частини квартири АДРЕСА_1 ; 1/2 частини квартири АДРЕСА_3 ; 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 .

Посилаючись, що спадкоємці бажають розподілити в натурі за кожним окремий об`єкт нерухомого майна, проте згоди дійти не можуть, позивачі просять задовольнити заявлені вимоги.

Рух справи

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 10 жовтня 2025 року позовну заяву передано судді Шролик І.С.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 20 жовтня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, призначено підготовче засідання на 26 листопада 2025 року.

03 листопада 2025 року надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в якій просить:

- передати у власність ОСОБА_3 належні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 3/16 часток у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 ;

- визнати за ОСОБА_3 право власності на 3/8 часток у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 ;

- припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 ;

- припинити право спільної власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_2 ;

- припинити право спільної власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_3 ;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію за частку нерухомого майна в розмірі 346482,47 грн.;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію за частку нерухомого майна в розмірі 205882,80 грн.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 07 листопада 2025 року зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду.

Ухвалою суду від 28 листопада 2025 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду на 19 січня 2026 року.

Ухвалою суду від 19 січня 2026 року відмовлено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в затверджені мирової угоди від 18 грудня 2025 року.

В судове засідання 30 січня 2026 року сторони та їх представники не з`явились, про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином.

Від представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Щелкова П.С. 30 січня 2026 року надійшла заява про відмову від частини зустрічних позовних вимог. В поданій заяві відповідач ОСОБА_3 відмовляється від зустрічних вимог в частині стягнення грошової компенсації за частку нерухомого майна з ОСОБА_1 - 346482,47 грн. та з ОСОБА_2 - 205882,80 грн.

Ухвалою суду від 30 січня 2026 року прийнято відмову представника відповідача від частини вимог, провадження по зустрічному позову в частині вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації за частку нерухомого майна закрито.

Від представників сторін надійшли заяви про розгляд справи без їх участі.

Позивач ОСОБА_1 30 січня 2026 року подала заяву про визнання зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 про передачу йому у власність належну їй 3/16 частки квартири АДРЕСА_1 . Просила проводити розгляд справи без її участі. Судові витрати зі сплати судового збору та витрат на правничу допомогу віднести на її рахунок.

Позивач ОСОБА_1 30 січня 2026 року подав заяву про визнання зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 про передачу належні йому 3/16 частки квартири АДРЕСА_1 . Просив проводити розгляд справи без його участі. Судові витрати зі сплати судового збору та витрат на правничу допомогу віднести на його рахунок.

Представник відповідача ОСОБА_3 - адвоката Щелкова П.С. 30 січня 2026 року подав заяву про визнання первісних позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Просив не здійснювати розподіл судових витрат, які поніс відповідач. Розгляд справи здійснювати без участі відповідача та його представника.

Відповідно до ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду. Оскільки, визнання відповідачем позову не суперечить вимогам закону і не порушує прав та інтересів будь-яких осіб, суд його приймає.

Дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що первісний та зустрічні позови підлягають задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , яка мала двох дітей - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є дітьми ОСОБА_5 , онуками спадкодавця, що доводиться свідоцтвами про народження.

Відповідач ОСОБА_3 є сином ОСОБА_6 , та онуком ОСОБА_4 .

Зі заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 звернулися онуки ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Постановами державного нотаріуса Одинадцятої київської державної нотаріальної контори відмовлено спадкоємцям ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом через відсутність оригіналів право установчих документів на спадкове майно.

Рішенням Оболонського суду міста Києва від 24 січня 2024 року визнано за ОСОБА_3 право власності у порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на: 3/8 частини квартири АДРЕСА_1 ; 1/2 частини квартири АДРЕСА_3 ; 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 .

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 09 січня 2025 року визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на: 3/16 частки квартири АДРЕСА_1 ; 1/4 частки квартири АДРЕСА_3 ; 1/4 частки квартири АДРЕСА_2 .

Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 на: 3/16 частки квартири АДРЕСА_1 ; 1/4 частки квартири АДРЕСА_3 ; 1/4 частки квартири АДРЕСА_2 .

Між сторонами виник спір стосовного розподілу в натурі успадкованого в частках майна.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316, 317, 319 ЦК України, аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.

За загальним правилом власник самостійно користується, володіє та розпоряджається своїм майном. При цьому володіння та розпорядження об`єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості.

Статтею 355 ЦК України встановлено, що майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до частини четвертої статті 355 та частини першої статті 356 ЦК України спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

У постанові від 30 липня 2025 року у справі № 521/4550/20 (провадження № 61-14613св24) Верховний Суд виснував, що спільна часткова власність є специфічною конструкцією, оскільки існує: (а) множинність суб`єктів. Для права власності характерна наявність одного суб`єкта, якому належить відповідне майно (наприклад, один будинок - один власник). Навпаки, спільна часткова власність завжди відзначається множинністю суб`єктів (наприклад, один будинок - два співвласники); (б) єдність об`єкта. Декільком учасникам спільної часткової власності завжди належить певна сукупність майна. Причому право спільної часткової власності може стосуватися як подільних / неподільних речей, так і майнових прав та обов`язків.

Відповідно до частин першої, другої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Частиною третьою статті 358 ЦК України встановлено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Порядок поділу спільного майна встановлено у статтях 367 та 372 ЦК України. Зокрема, статтею 367 ЦК України визначено, що майно, яке є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

З огляду на домовленість між спадкоємцями під час судового розгляду щодо фактичного розподілу спадкового майна в натурі, яким спадкоємці володіють на праві спільної часткової власності, без стягнення грошової компенсації, суд приходить до переконання про наявність підстав для задоволення як первісних так і зустрічних вимог та визнання за кожним зі спадкоємців прав власності на окремий об`єкт (квартиру) з одночасним припиненням права власності на частки інших спадкоємців.

Оскільки, визнання позивачами зустрічного позову та відповідачем первісних вимог не суперечить вимогам закону і не порушує прав та інтересів будь-яких осіб, суд їх приймає.

За клопотанням учасників справи, питання щодо розподілу судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 206, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спадкового майна в натурі та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про поділ спадкового майна в натурі.

В порядку поділу в натурі успадкованого ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 майна після смерті ОСОБА_4 :

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 3/8 частки квартири АДРЕСА_1 ; припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 3/16 частки та ОСОБА_2 на 3/16 частки зазначеної квартири.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на частки квартири АДРЕСА_2 ; припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 на частку та ОСОБА_3 на частку зазначеної квартири.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на частки квартири АДРЕСА_3 ; припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на частку та ОСОБА_3 на частку зазначеної квартири.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30 січня 2026 року.

Суддя І.С. Шролик

Оригінал: reyestr.court.gov.ua