Постанова від 26 січня 2026 р. у справі №755/374/26 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/374/26

Провадження №: 3/755/410/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" січня 2026 р. Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 845303 від 28.12.2025 року, ОСОБА_1 28.12.2025 року о 22.45 години, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство фізичного характеру по відношенню до співмешканки – ОСОБА_2 , а саме – пихав, вдарив кулаком по голові, в наслідок чого завдана шкоди її фізичному здоров`ю, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУПАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, через систему «Електронний суд» надіслав клопотання, в якому просив закрити провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП з огляду на те, що 28.12.2025 року після повернення з корпоративного заходу між ним та його співмешканкою ОСОБА_2 виникла побутова ситуація без наміру з його боку завдання будь-якої шкоди, під час перебування в коридорі фізичного насильства з його боку не було, ударів він не наносив, будь-яких дій, спрямованих на заподіяння шкоди її здоров`ю не вчиняв. У той же день між ними досягнуто примирення, будь-якого тиску, погроз або примусу з його боку не було і немає.

21.01.2026 на адресу суду через систему «Електронний суд» від ОСОБА_2 надійшла заява, де вона просила закрити провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування послалась на те, що 28.12.2025 року після повернення з корпоративного заходу разом із ОСОБА_1 , між ними виникла побутова ситуація, а саме: в коридорі вона випадково зачепилася за його ногу, втратила рівновагу та вдарилась головою об стіну. У стані емоційного напруження вона помилково сприйняла подію як удар з його боку, у зв`язку з чим викликала поліцію та надала первинні пояснення, які не повністю відповідали фактичним обставинам події. У той момент вона повною мірою не усвідомлювала наслідки своїх слів та дій. Фізичного удару зі сторони ОСОБА_1 вона не бачила, це було її припущення в моменті. Будь-якого удару з його сторони не було. Підтвердила, що умисних дій фізичного насильства з боку ОСОБА_1 не було, фізичний удар з його боку їй не завдавався і з її сторони це було припущення в стані емоційного напруження, подія не є домашнім насильством в розумінні ст. 173-2 КУпАП. Пояснення, надані працівникам поліції, були зроблені нею в стані емоційного напруження. На той момент вона дійсно помилялась та помилково припустила, що мала місце фізична дія з боку ОСОБА_1 . Надалі після від`їзду поліції вони з ОСОБА_3 примирилися, вона усвідомила, що її припущення не відповідають фактичним обставинам. Шкода її здоров`ю не була спричинена діями ОСОБА_1 . Крім того, раніше не було жодних випадків фізичного насильства відносно неї зі сторони ОСОБА_1 . Будь-яких претензій (матеріальних або нематеріальних) вона не має. Пояснення надані добровільно, без будь-якого фізичного чи психологічного тиску, погроз або примусу з боку ОСОБА_1 чи інших осіб. Розгляд справи просила здійснити без її участі.

Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступного висновку.

Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Крім того, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Положеннями статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно норм ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у вигляді завдання чи можливості завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного в ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Так, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство фізичного характеру відносно співмешканки ОСОБА_2 , а саме – пихав, вдарив кулаком по голові. Тоді як у поясненнях ОСОБА_2 зазначила про те, що в коридорі вона випадково зачепилася за ногу ОСОБА_1 , втратила рівновагу та вдарилась головою об стіну. У стані емоційного напруження вона помилково сприйняла подію як удар з його боку, у зв`язку з чим викликала поліцію та надала первинні пояснення, які не повністю відповідали фактичним обставинам події.

Таким чином, обставини домашнього насильства, які описані у протоколі, не дозволяють зробити висновок про наявність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Враховуючи вищенаведене, суддя приходить до переконання про відсутність належних, достатніх і переконливих доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство відносно потерпілої особи.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Частина 2 статті 251 КУпАП визначає, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом матеріалами справи, у зв`язку із чим провадження у даній справі про адміністративні правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу та події адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 23, 24, 30, 173-2, 283, 284 КУпАП, суддя, -

постановив:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя М. Сазонова