Вирок від 29 січня 2026 р. у справі №367/1138/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/1138/26 Провадження № 1-кп/367/746/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря с/з - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпінь в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026116420000003 від 12.01.2026, стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Ольшанське, Миколаївський району, Миколаївської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою спеціальною освітою, раніше не судимого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , солдата, РНОКПП НОМЕР_2 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування встановлені фактичні обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, які не оспорюються учасниками судового провадження.

З 24.01.2025 у військовій частині НОМЕР_1 на посаді номера обслуги 2 відділення 1 артилерійського взводу артилерійської батареї проходить військову службу за призовом під час мобілізації солдат ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Окрім того, ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем, зобов`язаний додержуватися вимог ст. ст. 6, 11, 16, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків.

Згідно з п. 4 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських організацій, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України» «Додатку № 1» до постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 № 2471-XII «Про право власності на окремі види майна», не може перебувати у власності громадян, серед іншого, наркотичні, психотропні, сильнодіючі отруйні лікарські засоби (за винятком отримуваних громадянами за призначенням лікаря).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» на території України встановлюються заходи контролю за обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, шо передбачають окрім іншого: визначення основних умов, вимог, правил і системи заходів, пов`язаних з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин в Україні; ліцензування відповідних видів діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; запровадження системи дозволів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та контролю за дотриманням дозвільних документів; застосування заборон та обмежень щодо обігу окремих наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та встановлення квот, у межах яких здійснюються виробництво, виготовлення, зберігання, ввезення на територію України, вивезення з території України наркотичних засобів і психотропних речовин; відпуск фізичним особам наркотичних засобів, психотропних речовин лише за рецептом лікаря і відповідно до медичних показань; встановлення обмежень, пов`язаних з виконанням окремих видів діяльності (робіт, професій, служби) у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; запровадження відповідальності за порушення законодавства про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори; інші заходи, передбачені Законом та міжнародними договорами України.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин на території України дозволяється лише в цілях і в порядку, встановлених цим Законом, а в передбачених ним випадках - у порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та відповідних центральних органів виконавчої влади.

Так, в один із днів, але не пізніше літа 2025 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, за невстановлених обставин ОСОБА_3 , діючи умисно, з метою особистого вживання, без мети збуту, у порушення вищенаведених нормативно-правових актів, незаконно придбав шляхом знахідки рослину, зовні схожу на коноплю, після чого у нього виник умисел на її незаконне виготовлення шляхом переробки та зберігання для подальшого власного вживання, без мети збуту.

Продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел, ОСОБА_3 , у той же день, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, переніс знайдену ним рослину коноплі до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де висушив і подрібнив її, та до 11.01.2026 зберігав за місцем свого проживання для власного вживання, без мети збуту.

Таким чином, ОСОБА_3 незаконно виготовив наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, масою 10,26 г, для власного вживання без мети збуту.

Надалі, 12.01.2026 приблизно о 01 год. 01 хв. за адресою: Київська обл., Бучанський р-н, с-ще. Ворзель, вул. Березова, буд. 8, за результатами проведених слідчих дій виявлено факт незаконного зберігання ОСОБА_3 без мети збуту у двох ємностях із полімерного матеріалу білого кольору речовини рослинного походження зеленого кольору, яка містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, загальною масою 10,26 г, яку у подальшому вилучено.

Згідно висновку експерта за проведеною експертизою матеріалів, речовин та виробів, надана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом. Маса канабісу у речовині становить 10,26 г.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, а саме незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.

Положеннями ч. 2 та ч. 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 302 КПК України, до обвинувального акту було додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , складену в присутності захисника адвоката ОСОБА_4 , щодо беззаперечного визнання обвинуваченим винуватості у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні. У даній заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченим, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт може бути розглянутий в порядку, передбаченому ст.ст. 381-382 КПК України.

Дослідивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 , захист якого здійснює адвокат ОСОБА_4 , обставини вчинення кримінального поступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Таким чином, суд визнає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, а саме незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.

Також судом досліджено дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше не судимий, є військовослужбовцем, за місцем служби характеризується негативно, за місцем проживання характеризується посередньо, у лікаря психіатра та нарколога на обліку не перебуває.

Вирішуючи питання щодо виду та розміру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, дані про особу обвинуваченого.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Суд зазначає, що згідно положень ст.ст. 50, 65 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Тому, на підставі викладеного, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд вважає, що з урахуванням особи винного, таке покарання буде достатнім для його виправлення і попередить подальше вчинення ним кримінальних правопорушень.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати на проведення експертиз в даному провадженні суд покладає на обвинуваченого.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого суд не застосовує.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373-374, 376, 381-382, 394 КПК України, ч. 1 ст. 309 КК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Речові докази по справі: речовину, яка містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, маса канабісу в речовині становить 10,26 г, яка поміщена до спецпакету № 6618644, який перебуває в камері зберігання речових доказів Бучанського РУП ГУНП в Київській області - знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на проведення експертизи (висновок експерта № СЕ-19/111-26/1466-НЗПРАП від 14.01.2026 року в розмірі 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) гривень 20 копійок.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: ОСОБА_1