Постанова від 02 лютого 2026 р. у справі №289/2218/25 — Радомишльський районний суд Житомирської області

Суд: Радомишльський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 02 лютого 2026 р.

Справа: №289/2218/25

Суддя: Мельник О. В.

Справа № 289/2218/25

Номер провадження 3/289/86/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2026 м. Радомишль

Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Мельник О.В., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколів про адміністративні правопорушення від 22.11.2025 року серії ЕПР1 №520300 та серії ЕПР1 №520310:

22 листопада 2025 року, о 09 год. 50 хв., ОСОБА_1 , в с. Кочерів на автодорозі М-06 Київ-Чоп, 86 км., керував транспортним засобом, будучи особою, яка не має права керувати таким т.з. (не отримував посвідчення водія). Відеофіксація 475802, чим порушив вимоги п.2.1 "а" ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 126 КУпАП.

22 листопада 2025 року, о 09 год. 50 хв., в с. Кочерів на автодорозі М-06 Київ-Чоп, 86 км., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є неповнолітнім, керував ТЗ без чинного страхового полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ або без чинного внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, чим порушив вимоги п. 2.1 г ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 до суду не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином. Надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та про закриття вказаної справи, в якому окрім іншого зазначив, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів його винуватості, тому просив справу закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення за ч. 1, 2 ст. 126 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, оцінюючи та співставляючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що провадження по справі підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Відповідальність передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП настає за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Відповідальність передбачена ч. 2 ст. 126 КУпАП настає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Згідно зі ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

На підставі вимог ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, вказаний протокол судом повертався для належного оформлення, з причини відсутності зазначеного в матеріалах справи доказу, а саме: відеозапису вказаної у зазначених протоколах події №475802.

Разом з тим, в порушення зазначених вище вимог, після повернення матеріалів справи після належного дооформлення, до складених протоколів повторно не додано диск із відеозаписом за №475802, яке вказано в протоколах про адміністративні правопорушення, як доказ вчинених ОСОБА_1 зазначених правопорушень.

Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації,трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Але всупереч вище наведеним вимогам до даних протоколів не додано належного доказу, а саме: відеозапису за №475802 щодо беззаперечного підтвердження вчинення вказаних адміністративних правопорушень ОСОБА_1 , а тому суд позбавлений можливості об`єктивно, повно та всебічно дослідити всі обставини справи для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції України є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи.

Згідно правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумцій факту.

У справах «Малофєєва проти Росії»(«Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

За змістом вимог статті 256, частини 1 статті 257 КУпАП питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише в межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адже відповідно до статті 254 КУпАП, яка знаходиться в главі 19 розділу IV «Провадження в справах про адміністративні правопорушення», для суду протокол про адміністративне правопорушення є документом, який порушує адміністративне провадження, і єдиною процесуальною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Враховуючи наведене суд вважає, що саме по собі складання протоколу, за відсутності інших достовірних доказів, які би підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 даних адміністративних правопорушень, не може бути визнано достатнім доказом для підтвердження винуватості останнього у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 126 КУпАП.

За таких обставин, на переконання суду, залишився не доведеним факт вчинення ОСОБА_1 будь-яких дій, що містять ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 126 КУпАП, а відтак провадження по справі слід закрити.

Згідно із ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП України провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Приймаючи до уваги те, що інші докази, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 126 КУпАП, окрім складених протоколів, в матеріалах справи відсутні, не здобуто таких доказів і під час розгляду справи в суді, тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи обставини справи та керуючись ст.ст. 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.ч. 1, 2 ст. 126 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 10 діб з моменту її винесення.

Суддя Олександр МЕЛЬНИК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua