Постанова від 03 лютого 2026 р. у справі №367/5381/25 — Київський апеляційний суд

справа № 367/5381/25

провадження № 22-ц/824/3265/2026

головуючий у суді І інстанції Бізяєва Н.О.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

4 лютого 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Писаної Т.О.

суддів - Приходька К.П., Журби С.О.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 10 вересня 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2025 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що 1 березня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 00-9642683 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатору 25311. Відповідно до умов кредитного догвору, позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю комісію за надання кредиту в суму 300, 00 грн., порядок сплати якої визначено умовами Кредитного договору. Отже, позичальнику було надано грошові кошти в розмірі 6 000 грн. На виконання умов кредитного договору, 1 березня 2024 року Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «Платежі Онлайн`на платіжну картку № 5375-41ХХ-ХХХХ-5002. 17 грудня 2024 року між Первісним кредитором та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №17122024-МК/Онлайн (далі -договір факторингу 1), відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Таким чином, відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу 1 до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 49 574, 40 грн. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за договором факторингу №1. 2 квітня 2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу № 020425-У (далі-договір факторингу 2), відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників за договором факторингу 2 від ТОВ «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 49 574, 40 коп. Під час укладення кредитного договору сторонами було узгоджено всі істотні умови, зокрема розмір кредиту в сумі 6 300, 00 грн., валюту надання, строк дії договору та порядок кредитування. Оскільки відповідач належним чином не виконав свого зобов`язання щодо повернення коштів виникла заборгованість у розмірі - 49 574, 40 грн, яка складається: 6 300 грн - заборгованість по кредиту; 43 274, 40 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договором, у зв`язку з чим ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» змушений звернутися до суду із вищевказаним позовом. Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 2 422,40 грн зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу 7 000 грн.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 10 вересня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - позов задоволено частково.

Стягнено із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 00-9642683 від 01 березня 2024 року у розмірі 31 794 грн 60 копійок, яка складається з 6 000 грн - заборгованості за тілом та 25 794,60 грн заборгованості за відсотками.

Стягнено із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у розмірі 1 553,61 грн, понесені витрати на правову допомогу у розмірі 4 489,45 грн, а всього стягнуто 6043,06 грн.

Не погоджуючись із указаним рішенням адвокат Вишковський Євген Леонідович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам та не звернув увагу на те, що позивачем не надано детального розрахунку заборгованості, в тому числі, за тілом, і таким чином не можливо встановити обґрунтований розмір заявлених позовних вимог, на підставі лише загальної вартості несплаченого кредиту, без зазначення детального розрахунку, який включав би суми щомісячного платежу, суми погашення позичальником тіла кредиту та відсотків. Позивач не надав до позовної заяви документальне обґрунтування кредитної заборгованості, зокрема виписку по особовому рахунку позичальника та детальний розрахунок, на підставі яких можливо було самостійно здійснити перерахунок кредитної заборгованості.

Зазначає, що у справі відсутні будь-які докази, що номер телефону належить саме відповідачу ОСОБА_2 . Не надано жодного договору з оператором мобільного зв`язку. Не підтверджено, що номер був зареєстрований на відповідача.

Вважає, що в матеріалах справи відсутні докази передачі грошових коштів відповідачу.

Також вважає, що у суду були відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону №1023-ХІІ про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

6 листопада 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» - Хлопкової М.С., в якому вона просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Вказує, що відповідач отримав грошові кошти відповідно до умов Договору належним чином, а тому позивачем доведено факт надання Первісним кредитором грошових коштів відповідачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Так, у відповідності до положень частин другої та п`ятої статті 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із частинами першою, другою статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до частини першої та другої статті 367 ЦПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У частинах першій-третій статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Як вбачається із апеляційної скарги, рішення Макарівського районного суду Київської області від 10 вересня 2025 року оскаржується лише в частині задоволених вимог, а тому рішення в іншій частині, а саме в частині не задоволених вимог, а саме в частині часткового задоволення відсотків апеляційним судом не переглядається, оскільки позивачем не оскаржується.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження, суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 1 березня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 00-9642683, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора 25311, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

За п. 1.2, 1.3 договору, сума ліміту кредитної лінії складає 6 000 грн. Цільове призначення кредиту - на споживчі потреби. Строк дії кредитної лінії - 360 календарних днів. Дана остаточного повернення кредиту - 24 лютого 2025 року.

Відповідно п. 1.4.1 договору, стандартна процентна ставка складає 2,47 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеної в пункті 1.3 цього договору (за виключенням кредиту, коли позичальник має право на використання зниженої процентної ставки).

Згідно п. 1.4.2 договору, знижена процентна ставка становить 0,5 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня першою періодичною датою оплати процентів, визначеною в п. 1.3.1 Договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 15 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування кредитом (дата кредиту) протягом строку кредитування, зазначеного в п. 1.3 цього договору.

У разі невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань за договором кредитодавець має право нарахувати, а позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю неустойку у вигляді штрафу.

До укладання договору кредитної лінії відповідач ознайомився із паспортом споживчого кредиту та графіком платежів, про що свідчить його електронний підпис одноразовими ідентифікаторами 66322 та 25311 відповідно.

Відповідно до довідки про ідентифікацію, наданої ТОВ "Макс Кредит", ОСОБА_1 , з яким укладено договір кредитної лінії №00-9642683 від 1 березня 2024 року, ідентифікований ТОВ "Макс Кредит". Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора), одноразовий ідентифікатор 25311, час відправки 1 березня 2024 року 12:31:17, номер мобільного телефону НОМЕР_1 (а с. 22).

Факт перерахування відповідачу грошових коштів на його картковий рахунок № НОМЕР_2 , який був вказаний ним у заявці, підтверджується листом ТОВ "Платежі Онлайн" за № 1401/12 від 23 грудня 2024 року, за яким, на банківську картку відповідача 1 березня 2024 року о 12:31:36 були перераховані грошові кошти у розмірі 6 000 грн.

Крім того, факт перерахування кредитних коштів в розмірі 6 000 грн підтверджується листом АТ "Універсал Банк" від 28 серпня 2025 року, відповідно до якого, на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано картку № НОМЕР_3 , на яку 1 березня 2024 року були зараховані грошові кошти у розмірі 6 000 грн. Даний факт постає із виписки по рахунку відповідача. Доказів зворотного матеріали справи не містять та такі не були надані відповідачем.

17 грудня 2024 року між ТОВ "Макс Кредит" та ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" було укладено договір факторингу № 17122024-МК/Онлайн, відповідно до умов якого ТОВ "Макс Кредит" відступило ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" за оплату належні йому права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників, в тому числі і за договором кредитної лінії, укладеним з відповідачем.

Відповідно Акта прийому-передачі від 17 грудня 2024 року до договору факторингу № 17122024-МК/Онлайн від 17 грудня 2024 року, клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр, після чого до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором стосовно заборгованостей

Згідно Витягу з реєстру боржників від 17 грудня 2024 року до договору факторингу № 17122024-МК/Онлайн від 17 грудня 2024 року заборгованість за договором кредитної лінії складає 49 574,40 грн, з яких: 6 300 грн заборгованість за кредитом та 43 274,40 грн заборгованість за процентами.

2 квітня 2025 року між ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" та ТОВ "Юніт Капітал" було укладено договір факторингу № 020425-У, відповідно до умов якого ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" відступило ТОВ "Юніт Капітал" за оплату належні йому права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників, в тому числі і за договором кредитної лінії, укладеним з відповідачем.

Відповідно Акта прийому-передачі від 2 квітня 2025 року до договору факторингу № 020425-У від 2 квітня 2025 року, клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр, після чого до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором стосовно заборгованостей.

За вказаним договором факторингу до ТОВ "Юніт Капітал" перейшло право вимоги за зобов`язаннями до ОСОБА_1 за договором кредитної лінії №00-9642683 від 1 березня 2024 року у розмірі 49 574,40 грн, з яких: 6 300 грн заборгованість за кредитом та 43 274,40 грн заборгованість за процентами.

Позивач вважав, що відповідно до укладеного договору факторингу, до нього перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 49 574,40 грн, яку просив стягнути з відповідача на їх користь, а також сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.

Вирішуючи спір у даній справі, суд, за наявності доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог та за відсутності надання доказів протилежного відповідачем, дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за кредитним договором № 00-9642683 від 1 березня 2024 року у розмірі 31 794, 60 грн.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується, та зазначає наступне.

У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Як встановлено судом, 1 березня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит»та відповідачем ОСОБА_1 було укладено в електронній формі кредитний договір № 00-9642683, за яким кредитодавець ТОВ «Макс Кредит» зобов`язується надати позичальнику грошові кошти в сумі 6 000 грн.

Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між первісним кредитором та відповідачем не був би укладений.

З розділу 8 Договору «Реквізити Сторін» вбачається накладання кваліфікованої електронної печатки зі сторони первинного кредитора ТОВ «Макс Кредит»та електронного підпису одноразового ідентифікатора зі сторони позичальника ОСОБА_1 .

Також, 1 березня 2024 року ОСОБА_1 шляхом електронного підпису одноразовим ідентифікатором № 25311 підписав Паспорт споживчого кредиту, згідно якого 1 березня 2024 року відповідачу надано кредит у сумі 6 000 грн, на строк 360 днів.

Отже, слід дійти висновку, що кредитний договір та паспорт споживчого кредиту підписані відповідачем з використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Позивачем до суду надано документи, які свідчать про те, що 1 березня 2024 року між сторонами укладено договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором на суму 6 000 грн, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі позичальника для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, твердження апелянта про відсутність підпису на кредитному договорі є безпідставними та спростовуються матеріалами справи. Кредитний договір підписаний відповідачем з використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» та за відсутності належних доказів про те, що Договір укладено іншою особою, можна дійти обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання відповідного договору недійсними.

Також твердження апелянта, що він не ознайомлений з умовами кредитування є безпідставними, адже укладення договору без попереднього ознайомлення з зазначеними Правилами було б технічно неможливим, оскільки процес оформлення договору передбачає обов`язкове підтвердження факту ознайомлення з ними.

Відповідно до алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Макс Кредит» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору відповідач особисто обрав для себе суму кредиту, строк кредитування та мав змогу ознайомитися з умовами договору перед його підписанням.

Апелянтом в апеляційній скарзі заперечується факт перерахування йому кредитних коштів та на його думку, докази, що підтверджують даний факт в матеріалах справи відсутні.

Однак колегія суддів звертає увагу на наступне.

Факт перерахування відповідачу грошових коштів на його картковий рахунок № НОМЕР_2 , який був вказаний ним у заявці, підтверджується листом ТОВ "Платежі Онлайн" за № 1401/12 від 23 грудня 2024 року, за яким, на банківську картку відповідача 1 березня 2024 року о 12:31:36 були перераховані грошові кошти у розмірі 6 000 грн.

Крім того, факт перерахування кредитних коштів в розмірі 6 000 грн підтверджується листом АТ "Універсал Банк" від 28 серпня 2025 року, відповідно до якого, на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано картку № НОМЕР_3 , на яку 1 березня 2024 року були зараховані грошові кошти у розмірі 6 000 грн. Даний факт постає із виписки по рахунку відповідача.

Доказів зворотного матеріали справи не містять та такі не були надані відповідачем.

Таким чином, вищезазначені докази в їх сукупності свідчать про те, що відповідач 1 березня 2024 року отримав зазначені кредитні кошти за Договором кредитної лінії № 00-9642683 від 1 березня 2024 року у розмірі 6 000 грн, тобто кредитодавець ТОВ «Макс Кредит» належним чином виконало свої зобов`язання за вищевказаним кредитним договором.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 року №231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем належними та допустимими доказами доведений факт переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором від первісного кредитора ТОВ «Макс Кредит»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал».

Так, колегія суддів звертає увагу, що Реєстр Боржників не має містити первинних документів, оскільки його предметом є передача прав вимоги із зазначенням сум грошової вимоги.

Відповідно до п.п. 2.1. Договору факторингу №17122024-МК/Онлайн від 17 грудня 2024 року згідно умов цього Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Крім цього, відповідно до п.п. 3.1. Договору, фінансування сплачується Фактором на банківський рахунок Клієнта, зазначений у 3 розділі цього Договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок Клієнта.

Згідно з п.4.2.1 Договору Клієнт зобов`язується надати Документацію по Боржниках, зазначених у Реєстрі Боржників протягом 60 робочих днів з моменту підписання Акта прийому-передачі Реєстру Боржників, але в будь-якому разі не раніше дня сплати Фактором Ціни Продажу Заборгованості.

Оскільки факт передачі документації встановлено, можна дійти висновку, що оплата факторингу здійснена у відповідності до умов розділу 3 Договору.

З огляду на вищезазначене, вимоги до договору факторингу відповідають ст. 1077 ЦК України.

Враховуючи наведене, факт підписання Акта прийому-передачі є доказом підписання та передачі права вимоги, а також сплати новим кредиторомгрошових коштів за кредитним договором №00-9642683 від 1 березня 2024 року.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивачем Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» доведено факт переходу до нього права вимоги до ОСОБА_1 за укладеним кредитним договором.

Відповідно ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення суду без змін, не змінює розподіл судових витрат.

При цьому, враховуючи той факт, що за наслідками апеляційного розгляду судом апеляційної інстанції не було ухвалено судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, то колегія суддів не вбачає підстав для покладення на позивача понесених відповідачем судових витрат у вигляді сплаченого судового збору за подачу апеляційної скарги.

Керуючись ст. 367, 368, 369, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 381-384, 386, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Заочне рішення Макарівського районного суду Київської області від 10 вересня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

ГоловуючийТ.О. Писана

СуддіК.П. Приходько

С.О. Журба