Постанова від 02 лютого 2026 р. у справі №758/7016/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 758/7016/25

провадження № 22-ц/824/4150/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача Кирилюк Г. М.

суддів: Ратнікової В. М. , Ящук Т. І.

при секретарі Черняк Д. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення про видачу судового наказу за нововиявленими обставинами в справі за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Лисака Максима Юрійовича на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 22 вересня 2025 року в складі судді Блащука А. М.,

встановив:

13.05.2025 ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на її користь аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 від всіх видів доходів та заробітків щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред`явлення заяви і до досягнення дитиною повноліття.

Заява обґрунтована тим, що заявниця та боржник ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 06 квітня 2019 року.

В шлюбі народилася ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 29 квітня 2022 року шлюб між сторонами розірвано.

Заявниця та боржник не досягли згоди щодо розміру аліментів, які останній має сплачувати на утримання дитини. Добровільно боржник аліменти також не сплачує.

02 липня 2025 року Подільським районним судом м. Києва видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення заяви до суду - 14.05.2025 і до досягнення дитиною повноліття.

17.07.2025 представник ОСОБА_1 - адвокат Лисак М. Ю. звернувся до суду з заявою про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами.

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 вводить суд в оману, стверджуючи що вона проживає за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою ОСОБА_2 не проживає принаймні з 2021 року.

Крім того, донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з батьком та має відповідну реєстрацію місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Копія довідок про реєстрацію місця проживання додається.

Відтак, ОСОБА_2 не має права на звернення до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів, оскільки не проживає разом з донькою.

08 травня 2025 року суддею Подільського районного суду м. Києва Будзан Л. Д. було відмовлено у видачі судового наказу про стягнення аліментів з аналогічних підстав (справа №758/6561/25).

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 22 вересня 2025 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення про видачу судового наказу № 758/7016/25, виданого 02.07.2025 Подільським районним судом міста Києва у вказаній справі відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявником не було додано жодного доказу на підтвердження тієї обставини, що донька ОСОБА_3 , 31 лютого 2019 року, після розірвання шлюбу між батьками фактично проживає за зареєстрованим місцем проживання разом з батьком ОСОБА_1 . Посилання ОСОБА_1 на те, що донька зареєстрована разом з ним за однією адресою не є правовою підставою для перегляду судового наказу за нововиявленими обставинами.

28.10.2025 представник ОСОБА_1 - адвокат Лисак М. Ю. подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 22 вересня 2025 року скасувати. Переглянути судове рішення про видачу судового наказу від 02 липня 2025 року. У видачі судового наказу відмовити.

Свої доводи мотивує тим, що суд першої інстанції безпідставно вимагає доказів фактичного проживання доньки разом з батьком за зареєстрованою адресою, оскільки сам факт спільної реєстрації місця проживання вже є належним доказом спільного проживання доньки з батьком, враховуючи, що жодних доказів протилежного суду не було надано.

Вважає, що ОСОБА_2 не має права на звернення до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів, оскільки не проживає разом з донькою.

Правом надання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 не скористалась.

27.01.2026 представник ОСОБА_4 звернулась до суду з клопотанням, в якому просила забезпечити права дитини та відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Зазначила про те, що відповідач виписав заявницю без її згоди за раніше зазначеною адресою реєстрації АДРЕСА_2 , а залишив лише зареєстрованою доньку, а тому формально реєстрація місця проживання дійсно різна, але мати з донькою весь час проживають разом за адресою: АДРЕСА_3 з травня 2025 року. В якості доказів просила долучити довідки зі школи та за місцем проживання заявниці з дитиною. Просила розглядати справу без їх участі.

В судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням Подільського районного суду м. Києва від 29 квітня 2022 року (справа №758/716/22) шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 06 квітня 2019 року, розірвано.

Судовим наказом, постановленим Подільським районним судом м. Києва 02 липня 2025 року, стягнуто з ОСОБА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення заяви до суду - 14.05.2025 і до досягнення дитиною повноліття (а.с.10).

Дочка сторін зареєстрована за місцем проживання/реєстрації ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно відповіді №1676635 від 18.08.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_2 28.04.2025 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.43).

Рішенням суду про місце проживання дитини з одним із батьків не визначалось.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для перегляду судового наказу за нововиявленими обставинами, оскільки вони зроблені на підставі повно та всебічно встановлених обставин справи, відповідають їм, є законними та обґрунтованими з огляду на таке.

Судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб (пункти 4 і 5 частини першої статі 161 ЦПК України).

У разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу (частина восьма статті 170 ЦПК України).

Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами передбачено у статтях 423-429 глави 3 розділу V «Перегляд судових рішень» ЦПК України.

Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її в суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення в уже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (пункти 7.4-7.5)).

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) установлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду(частина друга статті 423 ЦПК України).

Тобто нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були й не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його в кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, котрі беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (див. постанову Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року в справі № 726/938/18).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає існування доказу або факту, який має значення для з`ясування обставин справи, раніше не був відомий, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 910/11027/18).

Чинний ЦПК України містить і перелік підстав, які виключають можливість перегляду судового рішення.

За частиною четвертою статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина п`ята статті 423 ЦПК України).

Колегія суддів установила, що головним та єдиним доводом заяви ОСОБА_1 про перегляд судового наказу Подільського районного суду міста Києва від 02 липня 2025 року є реєстрація та проживання дитини разом із ним за однією адресою.

ОСОБА_1 не надано жодного доказу того, що малолітня дочка сторін проживає разом з ним та перебуває на його утриманні.

ОСОБА_2 , на спростування доводів апеляційної скарги щодо проживання дитини разом з батьком надала наступні докази:

- довідку Деражнянського закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №4 "Журавлик" від 26.05.2025 №01-19/09 про те, що донька ОСОБА_4 - ОСОБА_3 відвідує вказаний заклад дошкільної освіти з 08.05.2025. Доньку приводить і забирає з садочка її мама ОСОБА_2 , вона ж бере участь у вихованні доньки ОСОБА_5 , відвідує всі заходи для батьків дитячого садочка;

- довідку Деражнянського ліцею №1 імені Петра Стрілецького Держанянської міської ради Хмельницької області від 23.12.2025 №223 про те, що донька ОСОБА_4 - ОСОБА_3 навчається в ліцеї №1 в 1-А класі;

- акт обстеження комісією Служби у справах дітей Деражнянської міської ради житлово-побутових умов від 24.12.2025 р. про те, що ОСОБА_2 та дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , займають житлову площу 40 м2 в орендованій 2-ох кімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_3 .

Колегія суддів дослідила вказані докази та дійшла висновку про те, що доводи ОСОБА_1 , викладені у заяві про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами не знайшли свого підтвердження враховуючи таке.

Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 СК України).

Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (частина п`ята статті 183 СК України).

У постанові Верховного Суду від 13 березня 2023 року у справі № 359/10050/19 викладено висновок про те, що обов`язковою умовою для стягнення аліментів на користь одного з батьків є проживання з нею чи з ним самої дитини, на утримання якої власне і стягуються аліменти.

Аліменти - це кошти, спрямовані на забезпечення дитини всім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає з дитиною та бере більш активну участь у її вихованні. У цьому аспекті доведенню підлягають саме ті обставини, що діти постійно, а не тимчасово проживають із тим з батьків, хто сплачував аліменти. У зв`язку з цим проживання дітей з батьком протягом тривалого часу може бути підставою для припинення стягнення з нього аліментів на користь матері, яка з дітьми не проживає (постанова Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 711/8561/16-ц).

Реєстрація місця проживання дитини разом із батьком, що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади, є технічною інформацією, яка, головним чином дозволяє взаємодіяти із особою за цією адресою, проте не є підтвердженням її фактичного місця проживання за такою адресою.

З урахуванням викладеного не може бути підставою для висновку про те, що дитина дійсно та постійно проживає із батьком, реєстрація їх місця проживання за однією адресою.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Заявником не надано доказів того, що саме він одноособово несе витрати на утримання дитини.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов повністю законного й обґрунтованого висновку про недоведеність доводів та вимог ОСОБА_1 , викладених ним у заяві про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів встановила, що при вирішенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування законної та обґрунтованої ухвали суду першої інстанції.

У зв`язку із залишенням апеляційної скарги без задоволення усі судові витрати слід покласти на ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 353, 367, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Лисака Максима Юрійовича залишити без задоволення.

Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 22 вересня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 04.02.2026.

Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк

Судді: В. М. Ратнікова

Т. І. Ящук