Вирок від 01 лютого 2026 р. у справі №754/15406/25 — Деснянський районний суд міста Києва

Суд: Деснянський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту

Дата: 01 лютого 2026 р.

Справа: №754/15406/25

Суддя: Татаурова І. М.

Номер провадження 1-кп/754/483/26

Справа№754/15406/25

В И Р О К

Іменем України

02 лютого 2026 року Деснянський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві об`єднане кримінальне провадження за обвинувальними актами №12025105030000598 від 04.08.2025 та №12025105030000964 від 13.11.2025, стосовно обвинуваченої:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Біла Церква Київської обл., громадянки України, із неповною середньою освітою, офіційно не працевлаштована, незаміжня, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судима, а саме:

- 03.09.2024 Дніпровським районним судом м. Києва за ст. 309 ч. 1 КК України, призначено покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік;

- 26.09.2024 Дніпровським районним судом м. Києва за ст. 309 ч. 1 КК України, на підставі ст. 70 ч. 4 КК України остаточно призначено покарання пробаційного нагляду на строк 1 рік та штраф в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.;

- 11.11.2025 Дніпровським районним судом м. Києва за ст. 309 ч. 1 КК України, на підставі ст. 71 КК України, остаточно призначено покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 1 день та штраф у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч. 2 КК України,

сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,

сторона захисту: обвинувачена ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 , маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею, вчинила кримінальні правопорушення за наступних обставин.

Так, ОСОБА_3 у невстановлені досудовим розслідуванням дату, час та місці знайшла один зіп-пакет з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонений - PVP, загальною масою 0,921 г. Після чого, у неї виник умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.

Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_3 підняла раніше виявлений нею один зіп-пакет з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонений - PVP, загальною масою 0,921 г, який в подальшому, поклала до лівої кишені шортів, в які вона була одягнена, тим самим почала незаконно зберігати вищевказану особливо небезпечну психотропну речовину при собі без мети збуту, яку в подальшому перенесла за адресою: м. Київ, вул. Кубанської України, 27, де 04.08.2025 приблизно об 11:10 год. була зупинена працівниками поліції.

В подальшому, 04.08.2025 в ході проведення особистого обшуку затриманої ОСОБА_3 , працівниками поліції виявлено та вилучено з лівої кишені шортів, в які вона була одягнена - один зіп-пакет з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонений - PVP, загальною масою 0,921 г, яку ОСОБА_3 незаконно придбала та зберігала без мети збуту.

Крім цього, ОСОБА_3 , у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, знаходячись біля житлового будинку, за адресою: м. Київ, вул. Будищанська, 7-А, на земельному покриві (землі), знайшла один зіп-пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору в якій міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 0,325 г. Після чого, у неї виник умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.

Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_3 підняла раніше виявлений нею один зіп-пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору в якій міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 0,325 г, тим самим незаконно придбала психотропну речовину, обіг якої заборонено, яку в подальшому ОСОБА_3 поклала до лівої кишені куртки, у яку вона була одягнута, тим самим почала незаконно зберігати вищевказану психотропну речовину при собі без мети збуту та знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Будищанська, 7-А, 13.11.2025 близько 11:36 год. була зупинена працівниками поліції.

В подальшому, 13.11.2025, в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_3 , працівниками поліції було виявлено та вилучено - один зіп пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору, в якій міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP, загальною масою 0,325 г, яку ОСОБА_3 , незаконно придбала та зберігала без мети збуту.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, передбачених ст. 309 ч. 2 КК України, визнала повністю при вище вказаних фактичних обставинах, які встановлені в ході досудового розслідування та судового розгляду, надала суду зізнавальні показання про обставини вчинення кримінальних правопорушень.

По першому епізоду, показала, що вона влітку 2025 року, точний час та місце не пам`ятає, знайшла один зіп-пакет в якому була психотропна речовина PVP, який вона підняла та поклала до кишені шортів, в які вона була одягнена. Після чого вона була зупинена працівниками поліції по вул. Кубанської України, 27, в м. Києві. В ході проведення особистого обшуку, працівниками поліції в неї було виявлено та вилучено вказаний зіп-пакет з PVP.

По другому епізоду, показала, що вона біля будинку по вул. Будищанська, 7-А, в м. Києві знайшла на землі один зіп-пакет з психотропна речовиною - PVP, який вона підняла та поклала до кишені куртки, у яку вона була одягнута. Після чого знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Будищанська, 7-А, її зупинили працівники поліції, які, в ході проведення особистого обшуку, виявили та вилучили вказаний зіп пакет з PVP.

Погоджується із датою, часом та місцем, вчинення кримінальних правопорушень за двома єпізодами, назвою, кількістю та масою психотропних речовин, вказаних в обвинувальних актах.

Щиро покаялася. Зазначила, що психотропну речовину вона придбавала для власного вживання, оскільки вона є залежної особою. Просила суд призначитим їй покарання у виді штрафу, вказавши, що вона зможе заробити гороші кошти для сплати штрафу.

Суд переконався, що показання обвинуваченої ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності її позиції.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_3 визнала свою винуватість, та беручи до уваги, що інші учасники судового провадження не оспорюють фактичних обставин кримінального провадження, і судом встановлено, що учасники судового розгляду розуміють правильно зміст цих обставин, не мають сумніву у добровільності їх позиції, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ст. 309 ч. 2 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею.

Порушень процесуального закону щодо відкриття кримінального провадження, його руху, повноважень сторони обвинувачення на всіх стадіях процесу судом не виявлено.

Об`єднане кримінальне провадження за обвинувальними актами №12025105030000598 від 04.08.2025 та №12025105030000964 від 13.11.2025, стосовно обвинуваченої ОСОБА_3 розглянуто з дотриманням правил підсудності.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд враховує наступні норми КПК та КК України.

Так, згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якої людини, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до норм ст. 50 ч. 2 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Дотримання загальних засад призначення покарання на підставі ст.ст. 50, 65 КК України є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, який би ґрунтувався на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяв досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (два єпізоди), особу винної, а саме:

- раніше неодноразово судима, останній раз 11.11.2025 Дніпровським районним судом м. Києва за ст. 309 ч. 1 КК України, на підставі ст. 71 КК України, остаточно призначено покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 1 день та штраф у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.;

- не перебуває під наглядом у лікаря - психіатра в КНП «Міський заклад з надання психіатричної допомоги»;

- не перебуває під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом в КНП «Київська міська клінічна лікарня №10»;

- не перебуває під наглядом лікаря психіатра в Білоцерківській центральній районній лікарні МВСР;

- не перебуває під наглядом лікаря нарколога в Білоцерківській центральній районній лікарні МВСР.

Обставиною, яка пом`якшує покарання, згідно ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України не встановлено.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин об`єднаного кримінального провадження (два епізоди по ст. 309 ч. 2 КК України), ступені тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винної, обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченої, її ставлення до вчиненого, а також те, що ОСОБА_3 раніше неодноразово судима за вчинення кримінальних правопорушень у сфері обігу психотропних речовин, належних висновків для себе не зробила та вчинила нове кримінальне правопорушення у сфері обігу психотропних речовин протягом року, а тому беручи до уваги зазначені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що необхідним й достатнім для виправлення та запобігання вчинення обвинуваченою ОСОБА_3 нових кримінальних правопорушень, і надасть їй можливість в повній мірі відчути та зрозуміти наслідки кримінально-караного діяння та невідворотність покарання за вчинене, буде покарання у виді позбавлення волі на строк, передбачений санкцією частини статті, за якою кваліфіковано її діяння - ст. 309 ч. 2 КК України.

Остаточне покарання ОСОБА_3 слід призначити із застосуванням положень ст. 71 ч. 1 КК України (сукупність вироків), оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбачено ст. 309 ч. 2 КК України, по епізодам, які вона вчинила - 04.08.2025 до постановлення вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 11.11.2025 та 13.11.2025 - після постановлення вказаного вироку.

В обгрунтування суд посилається на правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду верховного Суду від 08.02.2021 (ЄУНСС: 390/235/19).

Об`єднана палата зробила висновок, як саме повинна застосовуватися норма права, якщо в діях особи має місце повторність кримінальних правопорушень, передбачена ч. 1 ст. 32 КК, і ця особа засуджується за вчинення кількох тотожних кримінальних правопорушень, які кваліфікуються за однією статтею або частиною статті Особливої частини КК, і при цьому одне або кілька з них були вчинені до ухвалення попереднього вироку, а ще одне або декілька після його ухвалення, то спеціальні правила ст. 70 ч.4 КК України не застосовуються. У такому випадку суд кваліфікує зазначені кримінальні правопорушення за однією статтею або частиною статті Особливої частини КК та призначає покарання, передбачене її санкцією, а остаточне покарання визначає за правилами ст. 71 КК за сукупністю вироків.

Таким чином, оскільки обвинувачена ОСОБА_3 засуджуєиться за вчинення кількох тотожних кримінальних правопорушень, які кваліфікуються за однією частиною статті Особливої частини КК - 309 ч.2 КК України, і при цьому одне з них було вчинено до ухвалення попереднього вироку (Дніпровського районного суду м. Києва від 11.11.2025) - 04.08.2025, а ще одне після його ухвалення - 13.11.2025, а тому суд не застосовує спеціальні правила ст. 70 ч.4 КК України, а кваліфікує зазначені кримінальні правопорушення за однією частиною статті 309 ч.2 КК України та призначає покарання, передбачене її санкцією, а остаточне покарання визначає за правилами ст. 71 КК за сукупністю вироків.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.

Речові докази, в об`єднаному кримінальному провадженні за обвинувальними актами №12025105030000598 від 04.08.2025 та №12025105030000964 від 13.11.2025;

- згідно постанови дізнавача СД ВП №2Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 від 15.08.2025, а саме PVP масою 0,921 г, переданий на зберігання до камери схову Деснянського УП ГУНП у м. Києві, відповідно до квитанції №000369 від 18.08.2025;

- згідно постанови дізнавача ВД Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 від 11.12.2025, а саме PVP масою 0,325 г, переданий на зберігання до камери схову Деснянського УП ГУНП у м. Києві, відповідно до квитанції №001649 від 13.12.2025.

Питання про долю речових доказів в кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Згідно вимог ст. 124 КПК України із ОСОБА_3 на користь держави підлягають стягненню витрати на залучення експерта в сумі 7 131,20 грн., оскільки під час досудового розслідування проводились наступні експертизи:

- СЕ-19/111-25/48233-НЗПРАП від 14.08.2025, на суму 3 565,60 грн;

- СЕ-19/111-25/70532-НЗПРАП від 24.11.2025, на суму 3 565,60 грн.

Під час досудового розслідування кримінальних проваджень за обвинувальними актами №12025105030000598 від 04.08.2025 та №12025105030000964 від 13.11.2025 стосовно обвинуваченої ОСОБА_3 та судового розгляду об`єднаного кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 , за вказаними обвинувальними актами, запобіжний захід не застосовувався,

Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374, 376, 615 ч.15 КПК України, суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч. 2 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк один рік три місяці.

Згідно ст.ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового складання, до покарання призначеного за новим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва 11 листопада 2025 року та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк один рік п`ять місяців та штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., які виконувати самостійно.

Строк відбування покарання у виді позбавлення волі рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

Речові докази, в об`єднаному кримінальному провадженні, а саме: PVP масою 0,921 г та PVP масою 0,325г, які знаходяться на зберіганні в камері схову Деснянського УП ГУНП у м. Києві, відповідно до квитанцій №000369 від 18.08.2025, №001649 від 13.12.2025 - знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 7 131 (сім тисяч сто тридцять одна) грн 20 коп.

Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua