Рішення від 01 лютого 2026 р. у справі №320/53484/24 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/51/26

Справа №320/53484/24

РІШЕННЯ

Іменем України

02 лютого 2026 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т. А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

В С Т А Н О В И В:

Позивач в особі своєї представниці - адвокатки Цюпик О. В. звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Позовна заява обґрунтована тим, що 07 вересня 2024 року о 00 год. 42 хв. на 452 км автотраси М05, ОСОБА_1 керував транспортним засобом AUDI A3, д.н.з. НОМЕР_1 , при наявності постанови Печерського районного суду м. Києва від 26 січня 2024 року (справа № 757/54875/23-п), про визнання його винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. На думку відповідача, позивач порушив вимоги п. 2.1.а Правил дорожнього руху України (де зазначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії) та ч. 4 ст. 126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами). Дану постанову позивач не визнає та вважає такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав. 06 вересня 2024 року о 23 год. 11 хв. позивача під час керування транспортним засобом AUDI A3, д.н.з. НОМЕР_1 , на 452 км автотраси М05 було зупинено відповідача за порушення її. 11.5 ПДР, а саме - при вільній крайній правій та середній смузі руху, без наміру здійснити поворот ліворуч або розворот, позивач рухався у крайній лівій смузі (смуга для спеціальних транспортних засобів). У зв`язку з чим, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1020 грн. Документом, що посвідчив особу позивача було посвідчення водія серії НОМЕР_2 . Під час перевірки особи позивача, його документів та можливої причетності до скоєння будь-яких правопорушень, представниками відповідача було виявлено, що 26 січня 2024 року Печерським районним судом м. Києва (справа № 757 54875/23-п) було прийнято постанову про визнання позивача винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Після чого представниками відповідача було винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 20400 гривень 00 копійок. Оскільки посвідчення водія у позивача не вилучалося, а про постанову Печерського районного суду м. Києва від 26 січня 2024 року у справі № 757/54875/23-п він не знав, тому і продовжував керувати вищевказаним транспортним засобом. Розгляд справи 757/54875/23-п Печерським районним судом м. Києва відбувався у відсутність позивача, що підтверджується постановою (копія якої додається до позовної заяви). У зв`язку з тим, що позивач не знав про дану постанову, і не погоджується з нею, тому має намір оскаржити її в апеляційному порядку. А тому на підставі викладеного позивач звернувся до суду з вище зазначеним позовом.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 30.07.2025 вищевказану позовну заяву передано на розгляд за територіальною підсудністю до Деснянського районного суду м. Києва.

02.09.2025 справа надійшла до Деснянського районного суду м. Києва.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2025 розгляд даної судової справи визначено здійснювати судді Зотько Т. А.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 09.09.2025 року було відкрито провадження у вказаній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач повідомлений судом про розгляд даного провадження належним чином, від представника Управління патрульної поліції в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечують проти позовних вимог, посилаючись на те, що в ході виконання службових обов`язків, у складі екіпажу патрульної поліції поліцейським 1-го взводу 6-ої роти 1-го батальйону полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Роєнко Євгенієм Геннадійовичем, 07.09.2024 приблизно о 00 год. 42 хв. на стаціонарному пості-ваговому комплексі (блокпості), що за адресою: Одеська область, Одеський район, дорога М-05 «Київ-Одеса», 452 км., виявлено транспортний засіб марки «AUDI A3», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який рухався під час дії комендантської години, у зв`язку з чим був зупинений працівниками патрульної поліції. Під час перевірки документів було виявлено, що гр. ОСОБА_1 постановою Печерського районного суду міста Києва від 26.01.2024 по справі № 757/54875/23 (провадження № 3-8893/23) притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Моніторингом системи «ІПНП» та сайту «Судова влада України» встановлено, що вказане рішення суду набрало законної сили 06.02.2024 та було обов`язкове до виконання. Апеляційної скарги не виявлено. З наданих пояснень гр. ОСОБА_1 не вбачалось факту подання ним апеляційної скарги та відкриття провадження по справі № 757/54875/23 на той момент (станом на момент винесення оскаржуваної постанови). За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно гр. ОСОБА_1 винесено постанову серії ЕНА № 2996216 від 07.09.2024. Доказами вчинення гр. ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП є постанова Печерського районного суду міста Києва від 26.01.2024 по справі № 757/54875/23 (провадження № 3-8893/23), а також відеозапис з нагрудного відеореєстратора працівника поліції (пристрій № 471366). Щодо необізнаності позивача про факт позбавлення його права керування транспортними засобами строком на 1 рік у відповідності до постанови Печерського районного суду міста Києва від 26.01.2024 по справі № 757/54875/23 (провадження №3-8893/23). Як вбачається з тексту зазначеної постанови: «У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини свого неприбуття суд не повідомив.». Окрім того вбачається, що ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі КМНКЛ «Соціотерапія». З наведеного вище виходить, що гр. ОСОБА_1 достеменно було відомо, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП працівниками патрульної поліції, який передано на розгляд Печерського районного суду міста Києва. Йому відомо було про дати судових засідань. Він мав можливість приймати участь у судових засіданнях або особисто або через своїх представників.

Відповідно до ч. 5, 8 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Вирішуючи надану справу у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі доказами, суд приходить до наступного висновку.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями).

Судом встановлено, що постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 2996216 від 07.09.2024 року, постановленої поліцейським 1-го взводу 6-ої роти 1-го батальйону полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Роєнком Євгенієм Геннадійовичем, позивача визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 400, 00 грн.

Відповідно до оскаржуваної постанови, 07.09.2024 приблизно о 00 год. 42 хв. на стаціонарному пості-ваговому комплексі (блокпості), що за адресою: Одеська область, Одеський район, дорога М-05 «Київ-Одеса», 452 км., виявлено транспортний засіб марки «АІЮІ АЗ», д. н. з. НОМЕР_1 , під керуванням громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який рухався під час дії комендантської години, у зв`язку з чим був зупинений працівниками патрульної поліції.

Під час перевірки документів працівниками поліції було виявлено, що ОСОБА_1 постановою Печерського районного суду міста Києва від 26.01.2024 по справі № 757/54875/23 (провадження № 3-8893/23) притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

З постанови Печерського районного суду м. Києва вбачається, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачена ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами по справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відеозаписом з місця події, з якого вбачається, що інспектором патрульної поліції було виконано усі вимоги законодавства при пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння.

Таким чином, суд погоджується з доводами сторони відповідача про те, що позивачу було відомо, що працівниками поліції складено відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, який передано на розгляд Печерського районного суду міста Києва.

Положення частини 1 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Згідно зі ч. 4 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за Керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Пунктом 2.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 р. передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний зокрема: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Відповідно до статті 14 зазначеного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.

Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Відповідно до п. 1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно із п. 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Підпунктом 1 п. 2.4 Правил дорожнього руху встановлено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1.

Згідно зі ч. 2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобов`язаний: мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб (у разі найму (оренди)/лізингу транспортного засобу замість реєстраційного документа на транспортний засіб водій може мати при собі та пред`являти його копію, вірність якої засвідчено нотаріально, разом з оригіналом або копією договору про найм (оренду)/лізинг транспортного засобу, вірність якої засвідчено нотаріально), а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат «Зелена картка»), пред`явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред`явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством.

Із наведених норм чинного законодавства вбачається, що на водія покладено обов`язок мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, та пред`являти його для перевірки на виконання розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух лише у випадках, передбачених законодавством.

Виходячи з наведених вище правових норм, право органів Національної поліції перевіряти наявність, зазначених у пункті 2.1 ПДР України, документів кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються: органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Згідно із пп. 3, 11, ч. 1 ст. 23 Закону України "Про національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань: вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до вимог ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил випуску у плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина четверта статті 116-2, стаття 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша і друга статті 121-3, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, стаття 127-3, частини перша і друга статті 127-4, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша і п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, стаття 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, частина перша статті 173-8, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), частини перша і третя статті 175-3 (у частині порушень, пов`язаних із незабезпеченням безперешкодного доступу громадян до об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, у випадках та порядку, встановлених законодавством), статті 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).

Відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026 та відповідно до вимог ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію", розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється з фіксуванням технічними засобами.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Згідно зі ст. 288 КУпАП, постанову посадової особи органу внутрішніх справ у справах про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено, зокрема, в районний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, визначеними КУпАП.

Згідно із вимогами ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до п. 1 статті 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Положеннями статей 245, 251, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З відкрити даних Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що Постановою Київського апеляційного суду 24.10.2024 року у справі № 757/54875/23-п було відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду міста Києва від 26 січня 2024 року та зазначено про те, що 2 жовтня 2024 ОСОБА_1 звернувся до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, а постанову Печерського районного суду міста Києва від 26 січня 2024 року скасувати та закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП. Скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, обґрунтовуючи його тим, що 6 вересня 2024 року під час керування транспортним засобом його було зупинено представниками патрульної поліції за порушення п. 11.5 ПДР. У зв`язку з чим, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді стягнення у виді штрафу. Документом, що посвідчив особу ОСОБА_1 було посвідчення водія. Оскільки посвідчення водія у ОСОБА_1 не вилучалося, а про постанову Печерського районного суду міста Києва від 26 січня 2024 року він не знав, тому і продовжував керувати транспортним засобом. Після складання на нього відповідних постанови та протоколу, він подав до Печерського районного суду міста Києва заяву про ознайомлення з матеріалами справи, де і отримав оскаржувану постанову 23 вересня 2024 року.

У відповідності до рішення від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведеності «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Слід зазначити, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч. 2 статті 77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч. 1 статті 77КАС України).

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що стороною позивача не доведено неправомірності складення працівниками поліції постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, оскільки станом на дату складення вказаної постанови позивач постановою Печерського районного суду м. Києва, що набрала законної сили був позбавлений права керування транспортними засобами, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови від 07.09.2024 року серії ЕНА №2996216.

З огляду на викладене вище та керуючись ст.ст. 5, 8, 9, 14, 22, 72-79, 126, 139, 241-246, 250, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 02.02.2026.

Суддя: Т. А. Зотько