Постанова від 28 січня 2026 р. у справі №754/21153/25 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 3/754/225/26

Справа №754/21153/25

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2026 року

Суддя Деснянського районного суду м. Києва Банах О.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

За ст. 124 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

19.12.2025 до Деснянського районного суду м. Києва від Управління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції Національної поліції України надійшли адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 04 грудня 2025 року серії ЕПР1 №531040, 03 грудня 2025 року о 20 год. 50 хв. в м. Києві по проспекту Червоної Калини, 2/1, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Toyota Rav 4 Hybrid», державний номерний знак НОМЕР_1 , по проспекту Червоної Калини, на регульованому перехресті з вулицею М. Закревського при здійсненні розвороту не надав переваги в русі автомобілю «Tesla Model 3», державний номерний знак НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку прямо та скоїв з ним зіткнення. Під час ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 16.6 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.

Так, відповідно до п.16.6 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 у відповідній редакції, повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.

В судовому засіданні ОСОБА_1 себе винним не визнав, та пояснив, що він здійснював розворот у дозволеному місці на дозволений сигнал світлофора, впевнившись у безпечності свого маневру. Автомобіля «Tesla Model 3» він не бачив, оскільки під час розвороту переконався, що автомобілі, які рухались у зустрічному напрямку у крайній лівій та крайній правій смугах зупинились перед світлофором, а середня смуга руху була вільна. Як потім з`ясувалось, водій автомобіля «Tesla Model 3» перед самим світлофором, на якому вже загорівся жовтий сигнал, здійснив перестроювання у середню смугу та виїхав на перехрестя вже на заборонений червоний сигнал світлофора, де і сталось зіткнення. Вважає, що в його діях не має складу правопорушення, тому провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення просить закрити.

Присутній у судовому засіданні захисник Конюшко Д.Б., вважаючи такими, що заслуговують на увагу пояснення ОСОБА_1 , додатково звертав увагу суду на відсутність у діях ОСОБА_1 порушення пункту 16.6 Правил дорожнього руху, як це зазначено у протоколі, оскільки згідно з цією нормою ПДР транспортні засоби, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч та яким водій повинен уступити дорогу при розвороті, повинні рухатися саме на зелений сигнал світлофора, натомість, водій автомобіля «Tesla Model 3» виїхав на перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, а тому водій ОСОБА_1 не порушив п. 16.6 ПДР. Крім того, він у даному випадку не мав об`єктивної можливості уникнути зіткнення, оскільки починаючи маневр розвороту, не бачив і не міг бачити автомобіль «Tesla Model 3», який з`явився на перехресті вже у момент завершення маневру розвороту водієм ОСОБА_1 .

В судовому засіданні інший учасник ДТП - ОСОБА_2 не погодився з позицією ОСОБА_1 та захисника Конюшка Д.Б., зазначивши, що ДТП трапилась саме у зв`язку з порушенням водієм автомобіля «Toyota Rav 4» п.п. 10.1, 10.7, 16.6 Правил дорожнього руху. Також пояснив, що під час наближення до перехрестя побачив, що увімкнувся жовтий сигнал світлофора, але оскільки дорожнє покриття було мокрим, він не міг зупинитись, не застосовуючи екстрене гальмування, тому продовжив рух. Натомість, водієм автомобіля «Toyota Rav 4» було створено аварійну ситуацію, останній здійснив розворот на пішохідному переході, а не на самому перехресті та не надав перевагу у русі транспортним засобам, що рухались прямо назустріч йому.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, оглянувши протокол про адміністративне правопорушення та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, за ст. 124 КУпАП відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Оскільки зазначена норма є бланкетною, у протоколі про адміністративне правопорушення має бути зазначена норма правил дорожнього руху, яку особа порушила.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 порушив вимоги п.16.6 Правил дорожнього руху, що й стало причиною ДТП.

При цьому суд звертає увагу, що він розглядає справу про адміністративне правопорушення виключно в межах фабули, викладеної у протоколі та виключно щодо конкретного правопорушення, яке ставиться у провину особі.

Відповідно до п.16.6 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 у відповідній редакції, повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.

Отже, наведена норма зобов`язує водія уступити дорогу транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч, якщо розворот здійснюється на зелений сигнал основного світлофора.

В судовому засіданні окрім протоколу про адміністративне правопорушення, схеми ДТП та письмових пояснень учасників, також було досліджено флеш носій з відеозаписом з реєстратора, який знаходився в автомобілі Tesla Model 3», державний номерний знак НОМЕР_2 , та флеш носій з камер відеоспостеження системи «Безпечне місто», на яких зафіксовано момент ДТП.

Як вбачається з переглянутого відеозапису, водій ОСОБА_1 виїхав на перехрестя на дозволений зелений сигнал світлофора з метою розвороту та дочекавшись жовтого сигнала, завершував маневр. У цей час, як свідчить відеозапис з відеореєстратора автомобіля Tesla Model 3», водій ОСОБА_2 рухався по проспекту Червоної Калини у крайній лівій смузі у напрямку перехрестя з вул. Закревського. Автомобіль, що рухався попереду нього, почав гальмувати перед перехрестям на жовтий сигнал світлофора. Водій автомобіля Tesla Model 3», не зменшуючи швидкості руху, перестроївся у середню смугу та виїхав на перехрестя, де у цей час вже завершував маневр розвороту ОСОБА_1 .

Частиною 1 ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол.

За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний єдиним належним доказом у даній справі, у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним та беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумнівів у суду.

Аналізуючи встановлені у судовому засіданні обставини, підтверджені дослідженими доказами, які оцінені судом у відповідності до норм ст. 252 КУпАП за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутнє порушення п.16.6. Правил дорожнього руху, а відтак відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 124 КУпАП.

Відповідно до пунктів 1.3., 1.4 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу «Пол і Одрі Едвардс проти Об`єднаного Королівства» (Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom) від 14 березня 2002 р., заява № 46477/99, у якій ЄСПЛ зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.

До складеного протоколу про адміністративне правопорушення не долучено відповідних доказів, що відображають об`єктивну та суб`єктивну сторону правопорушення, а тому з урахуванням вказаного рішення ЄСПЛ суд вважає, що фабула адміністративного протоколу не відповідає обставинам справи.

В силу принципу презумпції невинуватості, який є застосовним і при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Окрім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 лютого 2019 року в справі №1-р/2019 вказав, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «indubioproreo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності слід керуватися принципом, згідно з яким винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях. Будь-які сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на її користь. Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». При цьому, як встановлено рішенням ЄСПЛ у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 р., провадження у справах про адміністративні правопорушення вважається кримінальними у розумінні Конвенції. У справі «Надточій проти України» ЄСПЛ зазначив, що Уряд України визнав кримінально-правовий характер КУпАП.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Оскільки в судовому засіданні не було встановлено порушень водієм автомобіля «Toyota Rav 4 Hybrid», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 п.16.6 Правил дорожнього руху, провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Крім того, враховуючи, що п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення та виходячи з норм ст. 247 КУпАП, не вбачаю підстав для стягнення судового збору з ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 124, п.1 ч. 1 ст. 247, 283-285 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП - закрити, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва.

За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.

Суддя: Олена БАНАХ