Суд: Деснянський районний суд міста Києва
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 25 січня 2026 р.
Справа: №754/14975/25
Суддя: Саламон О. Б.
Номер провадження 2/754/796/26
Справа №754/14975/25
РІШЕННЯ
Іменем України
26 січня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Саламон О.Б.
з участю секретаря Рябенка В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, що продовжує навчання, -
В С Т А Н О В И В:
Позиції учасників справи.
Позивач ОСОБА_1 звернулась з позовом з вимогою до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котра продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з дати подання позову і до припинення навчання, але не більше 23 - х річного віку, а також витрати на правничу допомогу у розмірі 1 500 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що сторони з 01.09.2006 перебувають в зареєстрованому шлюбі, від якого мають спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З серпня 2020 року через конфлікти та неможливість спільного проживання з відповідачем позивач з дітьми змінила місце проживання та переїхала до своїх батьків у Вінницьку область. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 08.06.2022 ухвалено стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання доньок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в розмірі 4 500 грн., починаючи з 25.11.2021 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Після досягнення ОСОБА_3 повноліття, державною виконавчою службою припинено стягнення аліментів на її утримання, при цьому донька сторін ОСОБА_3 з 01.09.2025 є студенткою 4-го курсу Комунального закладу вищої освіти «Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж» за спеціальністю «педагогіка та фінансово-інформаційна діяльність» зі строком навчання до 30.06.2026. Позивач офіційно не працює, періодично має заробіток у виді незначних коштів, яких не вистачає для утримання сім`ї, зокрема доньки ОСОБА_3 , котра продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги та не отримує стипендії. Водночас відповідач працевлаштований в ПАТ «Фоззі Груп», отримує стабільну заробітну плату, однак не бажає добровільно надавати донці ОСОБА_3 матеріальну допомогу, а відтак позивач вимушена звернутись до суду із вказаним позовом.
Процесуальні дії та рішення суду.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 16 вересня 2025 року відкрито провадження по справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
Позивач до суду подала заяву про розгляд справи за її відсутності, вимоги позову підтримує у повному обсязі. В засіданні, призначеному на 11.11.2025, повідомила про те, що працює неофіційно найманим працівником, при цьому одна з донок досягла повноліття, в результаті чого припинено стягнення аліментів, навчається у коледжі і коштів не вистачає на утрммання двох доньок.
Відповідач в судовому засіданні, призначеному на 11.11.2025, повідомив, що сплачує аліменти на двох дітей щомісячно у розмірі 4 500 грн. щодо стягнення аліментів на повнолітню доньку зазначив, що безпосередньо надає їй кошти, однак не заперечує щодо часткового стягнення аліментів на утрисмння доньки, однак не в розмірі 1 /4.
Приймаючи до уваги викладене, визнавши матеріали справи достатніми для вирішення справи, а подальшу відсутність учасників справи такою, що не перешкоджає розгляду справи, суд розглядає справу без участі сторін по справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов до наступного висновку.
Фактичні обставини справи. Позиція суду та оцінки аргументів сторін.
Сторони перебувають в шлюбі, зареєстрованому 01 вересня 2016 року.
Від шлюбу мають двох дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Не зважаючи на укладений шлюб, позивач з серпня 2020 року не проживає не за місцем реєтрації у м. Києві разом з чоловіком через неможливість спільного проживання у звязку з постійними конфліктами (про що зазначено у позові).
Позивач разом з дітьми переїхала на постійне проживання у Вінницьку область в будинок батьків за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою № 253 від 18.08.2025 старости Хрінівського старостинського округу Іллінецької міської ради Вінницького району Вінницької області та Актом обстеження умов проживання від 18.08.2025, складеного комісійно з участю депутата Іллінецької міської ради Вінницького району Вінницької області.
Оскільки в добровільному порядку відповідач не утримував дітей, зверталася до суду щодо стягнення аліментів на дітей.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 08 червня 2022 року ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 4 500 грн. щомісячно, починаючи з 25 листопада 2021 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Деснянським районним судом м. Києва 22 серпня 2022 року було видано виконавчий лист № 131/1333/21.
На даний момент ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла повноліття.
Під час розгляду справи встановлено, що повнолітня донька сторін навчається у навчальному закладі та потребує матеріальної допомоги, при цьому від відповідача до суду не надходило заперечень щодо позовної заяви, та не надано доказів, які б свідчили про неможливість відповідачем надавати матеріальну допомогу повнолітній доньці, котра продовжує навчання.
При цьому, суд при вирішенні питання обґрунтованості заявлених позовних вимог враховує, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 08.06.2022 було ухвалено до стягнення з відповідача ОСОБА_2 аліменти і утримання молодшої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2, яка на даний час не досягла повноліття.
Донька ОСОБА_3 проживає з матір"ю, перебуває на її утриманні, при цьому є студенткою 4 курсу денної форми навчання, спеціальності «Педагогіка та фінансово-інформаційна діяльність», Комунального закладу вищої освіти «Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж».
Термін навчання з 01 вересня 2022 року по 30 червня 2026 року, що підтверджується довідкою від 27.06.2025, виданою заступником директора з навчальної роботи Когутюк О.В .
Відповідно до вимог ч.1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини (Конвенції), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 18 Конвенції проголошено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Статтею 199 СК України встановлено, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно зі ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Сімейний кодекс України грунтується на принципі рівності прав та обовязків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобовязані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
Відповідно до п.20 роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України про розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
Наявність повнолітніх дочки та сина не звільняє відповідача від обов`язку надавати матеріальну допомогу своїй повнолітній дочці, яка продовжує навчання, та потребує такої допомоги.
Обов`язок утримувати свою повнолітню доньку, яка продовжує навчатися після досягнення повноліття, незалежно від форми навчання, покладається на обох батьків.
При цьому позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котра продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку, починаючи з дати подання позову і до досягнення 23-річного віку за умови продовження навчання.
Як вбачається з матеріалів справи та зазначено вище, 08.06.2022 рішенням Деснянського районного суду м. Києва ухвалено стягувати аліменти на утриммання двох доньок у розмірі 4 500 грн., одна з яких досягла повноліття, а інша - ні.
Враховуючи викладене та зобов`язання батьків відповідно до ст. 199 СК України утримувати дитину, яка продовжує навчання, і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги до 23 - х років, надавши аналіз наявним у справі доказам та керуючись нормами діючого сімейного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку наявність правових підстав для часткового задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача на користь позивача аліменти в розмірі 1/5 частини усіх видів його заробітку на утримання доньки ОСОБА_3 , щомісячно, починаючи з 09 вересня 2025 року і до припинення навчання - 30 червня 2026 року, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років, та за умови продовження навчання.
Щодо позовних вимог про стягнення витрат на професійну правову допомогу.
Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до положень ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 1 500 грн. При цьому, позивачем надано суду копію договору про правничу допомогу від 01.09.2025, а також квитанцію № 37 на суму 1 500 грн.
Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, суд вважає, що заявлений розмір витрат за надання правової допомоги в сумі 1 500 грн., є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та виконаної адвокатом роботи по справі.
Відповідно до вимог ст.430 ч.1 п.1 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1 211,20 грн.
Крім того, суд роз`яснює сторонам у справі, що згідно ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Керуючись ст.ст. 2, 5-7, 10-12, 76-83, 189, 200, 211, 258, 259 ЦПК України, ст.ст. 199-201 СК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, що продовжує навчання - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/5 частини усіх видів його заробітку, щомісячно, починаючи з 09 вересня 2025 року і до припинення навчання - 30 червня 2026 року, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років, за умови продовження навчання.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правову допомогу у розмірі 1 500 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.
Позивач ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення суду складено 30.01.2026.
Суддя О.Б. Саламон
Оригінал: reyestr.court.gov.ua