Постанова від 28 січня 2026 р. у справі №753/27340/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/27340/25

провадження № 3/753/601/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Монін І.В. розглянувши матеріали, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

У С Т А Н О В И В:

До Дарницького районного суду м. Києва 24 грудня 2025 року з Управління патрульної поліції у м. Києві надійшли протоколи про адміністративні правопорушення за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 .

З метою запобігання затягування провадження та для забезпечення найбільш об`єктивного і повного розгляду справи, справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 об`єднано в одне провадження та присвоєно номер справи № 753/27340/25, провадження № 3/753/601/26.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 544728 від 19.12.2025, встановлено, що ОСОБА_1 19.12.2025, о 01-33 год. за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 30, був зупинений за порушення ПДР та коменданської години, керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, огляд проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки зі згоди водія за допомогою алкотестеру Drager 6820 прилад АRYK-0540, тест 5838, результат огляду позитивний – 1,09% проміле, чим порушив п. 2.9 "а" ПДР. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Також відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 544720 від 19.12.2025, встановлено, що ОСОБА_1 19.12.2025, о 01-33 год. за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 30, керував транспортним засобом не маючи відповідого права керувати транспортними засобами, правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п. 2.1 "а" ПДР. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

У судові засідання, призначені на 06, 16 та 29 січня 2026 року, ОСОБА_1 не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення був повідомлений належним чином, завчасно до початку судового розгляду, у тому числі, за допомогою SMS-повідомлення та скерування судової повістки засобами поштовго звязку. Також дати судового засідання відображалась на веб-сайті Дарницького районного суду м. Києва в рубриці список справ, призначених до розгляду. Клопотань про відкладення розгляду до суду не надходило. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини, ОСОБА_1 мав у розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження.

У зв`язку з тим, що судом вживались заходи до виклику особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, до суду, розгляд справи відбувся у призначений день та час за відсутності ОСОБА_1 .

Суддя, дотримуючись вимог ст. 252 КУпАП, оцінив докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, водночас керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.

У відповідності до рішення від 21 липня 2011 року по справі «Коробов протии України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Частиною 2 статті 130 КУпАП визначено склад правопорушення, яке полягає у повторному протягом року вчиненні будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

При цьому, ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вказана норма КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до нормативно-правових актів, які регулюють правила дорожнього руху та є обов`язковими для виконання.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачений Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі – Інструкція).

Відповідно до пункту 3 розділу I Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя.

Суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, повністю доведена, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 544728 від 19.12.2025, яким встановлено, що ОСОБА_1 19.12.2025, о 01-33 год. за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 30, був зупинений за порушення ПДР та коменданської години, керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, огляд проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки зі згоди водія за допомогою алкотестеру Drager 6820 прилад АRYK-0540, тест 5838, результат огляду позитивний – 1,09% проміле, чим порушив п. 2.9 "а" ПДР. Під час події адміністративного правопорушення проводилась відео зйомка на бодікамеру. Відтак, з урахуванням викладеного, суддя приймає протокол про адміністративне правопорушення як належний і допустимий доказ;

- відеозаписом з нагрудної бодікамери № 472976, який долучено до протоколу про адміністративне правопорушення та був досліджений судом, на якому зафіксовано під час відеофіксації обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень та проходження огляду на стан сп`яніння.

- актом огляду на стано алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

- результатом тесту DRAGER 6820 ARHK-0540 тест 5838 від 19.12.2025, проведено огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння та встановлено позитивний результат 1,09 %;

Оцінюючи наявні в матеріалах адміністративної справи відеозаписи, суд дійшов висновку, про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Крім того вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 544720 від 19.12.2025, яким встановлено, що ОСОБА_1 19.12.2025, о 01-33 год. за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 30, керував транспортним засобом не маючи відповідого права керувати транспортними засобами, правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п. 2.1 "а" ПДР;

-постановою серії ЕНА № 5967245 від 18.10.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП;

-довідкою старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП в м. Києві;

-відеозаписом з нагрудної бодікамери № 472976 яке долучено до протоколу про адміністративне правопорушення та був досліджений судом, на якому зафіксовано під час відеофіксації обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Зазначені докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, є такими, що доповнюють один одного, повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст.ст. 251, 252 КУпАП прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню (факт керування транспортним засобом та факт проходження огляду відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння) у справі про адміністративне правопорушення, а також зібрані в порядку, встановленому законом та не викликають у суду сумнівів.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, які одночасно розглядаються одним і ти же органом (посадовою особою) стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

З цих двох адміністративних правопорушень, що ставляться у провину ОСОБА_1 найбільш серйозним за санкцією статті є передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.

З огляду на те, що у справі зібрано достатньо доказів, суд вважає підтвердженим те, що ОСОБА_1 вчинено адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, та є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності і накладення на нього стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність.

Ураховуючи характер вчинених ОСОБА_1 правопорушень, сукупність даних про його особу, систематичним вчиненням адміністративних правопорушень, ігнорування ним виклику до суду для розгляду справи, що певним чином характеризує його особу і свідчить про відсутність розкаяння та бажання уникнути адміністративної відповідальності, та відсутність обставин, що пом`якшують його відповідальність, з метою його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил суспільного життя, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вбачає підстави для застосування найсуворішого адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту в максимальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 130 КпАП України з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Накладення такого стягнення відповідає принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу.

Відповідно до матеріалів справи, відсутні дані про належність транспортного засобу ОСОБА_1 у зв`язку з чим, суд вважає за неможливе накладення на нього додаткового адміністративного стягнення у вигляді конфіскації транспортного засобу.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням викладеного та керуючись ч. 2 ст. 130, статтями 23, 33, 40-1, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 10 (десять) діб, із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання три місяці з дня її винесення.

Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва.

Суддя: І.В. МОНІН