Вирок від 01 лютого 2026 р. у справі №753/25807/25 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/25807/25

провадження № 1-кп/753/1171/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Києві кримінальне провадження відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Городець, Нижньогородської обл., рф, громадянин рф, із середньою освітою, не одруженого, маючого на утриманні доньку 2014 року народження, офіційно не працевлаштованого, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимиго:

30.09.2025 Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді 2 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік і 6 місяців

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309 КК України

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_5 , будучи засуджений 30.09.2025 Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України, у невстановлений день та час (але не пізніше 13 листопада 2025 року), перебував у невстановленому місці та в цей час у нього виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP для власного вживання, без мети збуту.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, ОСОБА_5 , у невстановлений день, час та місці у невстановленої особи придбав та почав зберігати особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP для власного вживання, без мети збуту.

13.11.2025 приблизно о 19 годині 26 хвилин за адресою: м. Київ, Ревуцького, 36/2, працівниками поліції, було затримано ОСОБА_5 , у якого в подальшому, під час особистого обшуку у правій кишені штанів було виявлено та вилучено полімерний пакет з пазовим замком, всередині з кристалічною речовиною, що містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,325 г, яку ОСОБА_5 умисно, незаконно, всупереч вимог ЗУ «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» від 15.02.1995, «Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого постановою КМУ № 589 від 03.06.2009 придбав та зберігав для власного вживання, без мети збуту протягом року після засудження за цією статтею.

ІІ. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 309 КК України, а саме: незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею.

ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Обвинувачений ОСОБА_5 , будучи допитаний у судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та надав суду пояснення, в яких підтвердив обставини вчинення злочину, викладені в обвинувальному акті. Зокрема зазначив, що на початку листопада 2025 року був затриманий працівниками поліції та у нього при особистому обшуку вилучено психотропну речовину. Просить суворо не карати та обіцяє нових злочинів не вчиняти.

За згодою учасників судового провадження суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_5 правопорушення, які ніким не оспорюються і на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого та обтяжують чи пом`якшують покарання. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння обвинуваченим обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність його позиції та роз`яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Отже, оцінюючі зібрані по справі докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 в судовому засіданні доведена повністю.

ІV. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_5 , на підставі ст.67 КК України, судом не встановлено.

V. Мотиви призначення покарання

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд, відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, всі обставини по справі в їх сукупності, а також особу обвинуваченого, його вік, рід занять, обставини, які обтяжують та пом`якшують покарання, перебування на обліках.

Разом із цим, суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Як встановлено судом, обвинувачений ОСОБА_5 офіційно не працює, вчинив кримінальне правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів, не одружений, має постійне місце проживання, на обліку у лікаря - психіатра та лікаря нарколога не перебуває, раніше неодноразово судимий, останній раз 30.09.2025 Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді 2 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік і 6 місяців.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_5 вчинив новий злочин через кілька місяців після засудження за аналогічне кримінальне правопорушення, під час іспитового строку. Вказане свідчить, що призначення ОСОБА_5 покарання за минуле правопорушення не призвело до позитивних змін в особистості обвинуваченого та не створило у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки в суспільстві.

При призначенні міри покарання обвинуваченому, суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, яка охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати кримінально-правові відносно-визначені санкції, враховуючи цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.

Враховуючи сукупність наведених вище обставин справи, дотримуючись принципів законності, справедливості, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до вчиненого, враховуючи, що за приписами ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, суд, з урахуванням особи обвинуваченого та обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, обставин, що пом`якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання, доходить висновку про неможливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі у розмірі нижньої межі санкції ч. 2 ст. 309 КК України, що буде відповідати принципам та меті його призначення, із застосуванням ст.71 КК України з урахуванням покарання, призначеного вироком Дарницького районного суду м. Києва від 30.09.2025, що буде справедливим та відповідатиме цілям призначення покарання.

VІ. Вирішення цивільного позову

Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлено не було.

VІІ. Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Питання про речові докази вирішити судом в порядку ст. 100 КПК України.

Враховуючи, що по даному кримінальному провадженню були проведені судово-хімічна експертиза, висновок № СЕ-19\111-25\69792-НЗПРАП від 14.11.2025, то процесуальні витрати в силу ст. 124 КПК України в сумі 1782 грн. 80 коп на залучення експерта, підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_5 .

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Арешт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 не накладався.

Запобіжний захід у кримінальному провадженні обраний ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 11.12.2025 у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 07.02.2026, що підлягає продовженню ще на 60 днів, але не довше, ніж набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення та керуючись ч. 3 ст. 349, статтями 100, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України і призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 309 КК України - у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 71, 72 КК України за сукупністю вироків частково приєднати не відбуту частину покарання, призначеного за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 30.09.2025, та призначити остаточне покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати до строку відбування покарання строк попереднього ув`язнення ОСОБА_5 - з 13 листопада 2025 року (з моменту фактичного затримання у порядку ст. 208 КПК України) до 11 грудня 2025 року включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Крім того, на підставі ч. 7 ст. 72 КК України, зарахувати до строку відбування покарання період перебування ОСОБА_5 під цілодобовим домашнім арештом з 12 грудня 2025 року до 02 лютого 2026 року включно, із розрахунку, що три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.

Запобіжний захід у кримінальному провадженні обраний ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 11.12.2025 у вигляді цілодобового домашнього арешту продовжити на 60 днів, а саме до 02.02.2026, але не довше, ніж набрання вироком законної сили.

Строк покарання обчислювати з дати фактичного затримання.

Стягнути із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні у розмірі 1782 г (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) гривні 80 копійок.

Цивільний позов не заявлено.

-психотропну речовину - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), масою 0,325 г передану на зберігання до камери схову Дарницького УП ГУНП у м. Києві знищити;

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Учасники судового провадження мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень. Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Суддя ОСОБА_1