Постанова від 27 січня 2026 р. у справі №752/29495/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Суд: Голосіївський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 27 січня 2026 р.

Справа: №752/29495/25

Суддя: Вдовиченко О. О.

Справа № 752/29495/25

Провадження №: 3/752/478/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2026 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Вдовиченко О.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,

У С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення Серії ВАД № 743151 від 26.11.2025, 26 листопада 2025 року близько 14 год. 30 хв., за адресою: АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно доньки гр. ОСОБА_2 , а саме: словесно ображав, погрожував, принижував, чим завдав шкоди психологічному здоров`ю: тривога, боязнь, відчуття небезпеки, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що домашнього насильства відносно доньки він не вчиняв, лише просив її повернути документи в телефонній розмові, для чого він й приїхав у Київ.

Також в засідання з`явився захисник ОСОБА_1 – Клапчук Ф.П., який надав суду клопотання про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення виходячи з відсутністю в матеріалах справи будь-яких доказів, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру відносно доньки, зокрема що він ображав, погрожував, принижував. Потерпіла ОСОБА_3 двічі викликалась судом для надання особистих пояснень, проте не з`явилась та не підтвердила вище вказаних обставин.

Дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Водночас, ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), у редакції чинній з 19 грудня 2024 року, передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Отже, вчинення домашнього насильства характеризується такою обов`язковою ознакою, як завдання наслідків у виді шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

З огляду на викладене, в діях ОСОБА_4 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки жодні з доказів не містять відомостей про завдання шкоди фізичному та психічному здоров`ю ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Разом з цим, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в його діях складу відповідного адміністративного правопорушення.

Ураховуючи викладене, керуючись ст. 245, 247, 283, 284, 287, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва.

Суддя О.О. Вдовиченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua