Постанова від 29 січня 2026 р. у справі №752/21637/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/21637/25

Провадження №: 3/752/47/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2026 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Бондаренко Г.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в м. Києві, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

ОСОБА_1 13.08.2025 року о 09 год. 20 хв. в м. Києві по проспекту Академіка Глушкова, буд. 139, керував транспортним засобом «Audi» д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу «DragerAlcotest 7510» результат – 1,58%, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 жодного разу в судове засідання не з?явився, про дату та час повідомлений належним чином.

Так, слід зазначити, що справа відносно ОСОБА_1 надійшла в провадження судді Голосіїївського районного суду м. Києва 05.09.2025 року. Судом було призначено засідання на 10.10.2025 року, 30.10.2025 року, 28.11.2025 року, 19.12.2025 року, 16.01.2026 року та 30.01.2026 року. Перед кожним судовим засіданням ОСОБА_1 направляє тотожні клопотання про відкладення у зв`язку з перебуванням на лікарняному. Однак такі лікарняні є незначними, і завжди відкриваються перед датою судового засідання, а саме: з 08.10.2025 року по 10.10.2025 року - режим амбулаторний, з 27.10.2025 року по 31.10.2025 року - режим амбулаторний, з 27.11.2025 року по 01.12.2025 року (без зазначення режиму лікування, діагнозу), з 18.12.2025 року (без зазначення будь-яких інших відомостей), з 28.01.2026 року по 30.01.2026 року, (без зазначення режиму лікування, діагнозу). Протягом майже 6 місяців за час перебування справи у суді у ОСОБА_1 була об`єктивна можливість ознайомитись з матеріалами справи, надати письмові пояснення, а також була можливість залучити як платного захисника, так і захисника за рахунок держави, однак протягом 6 місяців ОСОБА_1 таким правом не скористався. На переконання суду, такі дії ОСОБА_1 направлені на уникнення відповідальності за адміністративне правопорушення.

Додатково слід зазначити, що основною умовою відкладення розгляду справи, в якій особа належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи, є не відсутність у судовому засіданні сторони по справі, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Безпідставне відкладення розгляду справ нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Розгляд справи у розумні строки, з одного боку, забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого - своєчасне вжиття заходів, спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття.

У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов`язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Крім того, слід зазначити, що практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Беззаперечним є те, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс Є.А. проти Іспанії" від 07 липня 1989 року).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04 жовтня 2001 року наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Таким чином, підстав для чергового відкладення розгляду справи за наявності даних про своєчасне повідомлення ОСОБА_1 у суду не має.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Згідно п. 2.9 (а) ПДР, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність керування транспортними засобами особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до рішення від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведеності «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке з урахуванням положень ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки його вина у вчиненні даного правопорушення підтверджується зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №421488, результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «DRAGER Alcotest-7510», відповідно до якого під час проведення огляду ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння - 1,58 проміле та актом огляду на стан алкогольного сп?яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Також факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння підтверджується відеоматеріалами з нагрудних камер працівників патрульної поліції, з якого чітко вбачається, що працівники поліції зупинили ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що останній не був пристебнутий ремінем безпеки. З даних відеозапису також вбачається, що ОСОБА_1 проходить огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу "Драгер" та не заперечує його результати.

При накладенні адміністративного стягнення суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника,який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, та вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Отже, судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 665,60 грн., підлягає стягненню ізОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 283-285 КУпАП, суддя

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення.

Суддя Г.В. Бондаренко