Рішення від 29 січня 2026 р. у справі №706/1291/25 — Христинівський районний суд Черкаської області

Справа № 706/1291/25

2/706/98/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2026 року м. Христинівка

Христинівський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді – Школьної А.В.,

за участю секретаря судового засідання – Самсоненко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Христинівка Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» через свого представника – Полякова Олексія Володимировича звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 41 087,19 грн та судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 2 422,40 грн та 7 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 12.09.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 234782341, за яким відповідач отримав грошові кошти в сумі 8 000 грн. Кредитний договір укладений у формі електронного документа та підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора MNV8V96R.

Товариство відповідно до умов кредитного договору 12.09.2020 перераховано відповідачу на банківську карту № НОМЕР_1 хх-хххх-4087 кошти в сумі 8 000 грн, які відповідач мав повернути та сплатити проценти.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за укладеним 28.11.2018 договором факторингу № 28/1118-01 та згідно реєстру прав вимоги №148 від 25.08.2021 своє право вимоги до ОСОБА_1 відчужило ТОВ «Таліон Плюс».

ТОВ «Таліон Плюс» згідно реєстру прав вимоги №11 від 31.08.2023 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 своє право вимоги до відповідача передало ТОВ «ФК «Онлайн фінанс», а ТОВ «ФК «Онлайн фінанс», у свою чергу, за договором факторингу № 08/07/25-Е від 08.07.2025 право вимоги до ОСОБА_1 відступило позивачу ТОВ «ФК «ЕЙС».

Ухвалою Христинівського районного суду Черкаської області від 05.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, за клопотанням позивача витребувано у АТ «ОЩАДБАНК» інформацію щодо емітування на ім`я відповідача платіжної картки, зазначеної в договорі, зарахування на неї коштів, інформацію щодо фінансового номера телефону відповідача, повного номеру рахунку та первинні документи бухгалтерського обліку банку.

Представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Задояний Ю.В. 05.12.2025 через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якому просить залишити позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС» без задоволення. Не оспорюючи факту укладення в електронній формі кредитного договору №234782341 від 12.09.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , представник відповідача зазначає, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за даним правочином виконав у повній мірі. Згідно графіку розрахунків, який є додатком № 1 до договору, сукупна вартість кредиту становить 8 940 гривень, тоді як відповідач сплатив первинному кредитодавцю 19 933 грн. Нарахування відсотків за додатковими угодами відповідач не визнає, оскільки таких угод він не укладав, а доказів їх підписання ОСОБА_1 в електронній формі позивач суду не надав.

09.12.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив. У поданій до суду заяві по суті справи представник позивача наполягає на укладенні 12.09.2020 між первісним кредитором та ОСОБА_1 кредитного договору в електронній формі та зазначає, що доказами накладеннями електронного підпису з одноразовим ідентифікатором є QRкод - матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо підписанта електронного договору і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкої та безпомилкової ідентифікації Договору позичальника. Одноразовий персональний ідентифікатор - MNV8V96R направлено відповідачу 12.09.2020 о 19:27:05 на номер мобільного телефону вказаний ним в заявці на отримання грошових коштів – НОМЕР_2 , одноразовий персональний ідентифікатор введено відповідачем у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства 12.09.2020 о 19:28:51. Відповідач підписав Договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отримав свій примірник електронного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту та мав змогу у будь- який час самостійно ознайомитися з договором на сайті товариства в Особистому кабінеті.

Не спростовуючи твердження представника відповідача про відсутність доказів укладення відповідачем додаткових угод в електронній формі, представник позивача покликається на п. 4.3 Договору та зазначає, що нараховані після закінчення строку надання кредиту проценти є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України. Також зауважує, що відповідно до п. 1.2 Договору ОСОБА_1 мав повернути тіло кредиту та відсотки за користування ним не пізніше 25 днів, проте відповідно до розрахунку первісного кредитора вносив часткові погашення, які товариство зараховувало у першу чергу на погашення пені, у другу – на погашення процентів за користування кредитом, у третю – на погашення суми кредиту. Сплата відповідачем заборгованості поза визначеним Договором строком кредитування, на переконання представника позивача, свідчить про визнання ОСОБА_1 заборгованості.

У судове засідання представник позивача не з`явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У поданій до суду позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Задояний Ю.В. у судове засідання не з`явилися, належним чином сповіщені про дату, час і місце його проведення.

У поданій 21.01.2026 до суду заяві представник позивача клопотав про розгляд справи за відсутності сторони відповідача на підставі наявних у справі доказів та поданих пояснень.

Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, а тому прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі поданих ними доказів.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України – у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

21.01.2026 ухвалення та проголошення судового рішення у даній справі відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 244 ЦПК України відкладено судом до 13 год 00 хв 30.01.2026.

Дослідивши надані позивачем та витребувані за його клопотанням докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, а в сукупності – достатності, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, створивши при цьому учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, суд дійшов таких висновків і такого рішення.

Судом встановлено, що 12.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Договір № 234782341 (далі по тексту також – Договір, Кредитний договір), за умовами якого товариство зобов`язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети у розмірі 8 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, що нараховані згідно п. 1.3, 1.4 або 1.5 Договору.

За домовленістю сторін, кредит надано відповідачу строком на 25 днів від дати отримання коштів позичальником (п. 1.2 Договору). У цей період нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,47 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом.

У випадку користування кредитом понад строк, встановлений у пункті 1.2 Договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка в розмірі 1,70 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.4 Договору).

Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку користування кредитом вказаного в п. 1.2. Договору, виключно за умови якщо розмір базової процентної ставки більший ніж 1,70 відсотків від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до п. 1.4. цього Договору (п. 1.5. Договору).

Договір № 234782341 підписаний зі сторони позичальника електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV8V96R, який 12.09.2020 о 19:27:05 відправлений відповідачу на телефон НОМЕР_2 , а о 19:28:51 ним введений.

У заявці на отримання грошових коштів в кредит від 12.09.2020 передбачено, що ОСОБА_1 висловив намір отримати кредит на таких умовах: дата укладення Договору 12.09.2020, сума кредиту – 8 000 грн, строк кредиту 25 днів. Для укладення правочину відповідач вказав свої персональні відомості та номер карти 5167-80хх-хххх-4087.

Сформована 01.09.2023 довідка щодо дій позичальника в інформаційно – телекомунікаційній системі містить відомості про акцептування оферти позичальником шляхом введення 12.09.2020 о 19:28:51 одноразового ідентифікатора MNV8V96R, що був відправлений на номер телефону відповідача. Довідка свідчить про погодження сторонами таких умов: сума кредиту 8 000 грн, строк кредитування 25 днів, процентна ставка 1,70 % в день.

Із довідки вбачається, що відповідачем було ініційовано укладення 13 додаткових угод до договору.

Дослідженням копії платіжного доручення від 12.09.2020 підтверджено переказ 8 000 гривень згідно Договору № 234782341 від 12.09.2020 на платіжну карту ОСОБА_1 5167-80хх-хххх-4087.

Надані на виконання ухвали суду АТ «ОЩАДБАНК» документи підтверджують, що банківська картка № НОМЕР_3 емітована на ім`я відповідача ОСОБА_1 , РНОКПП – НОМЕР_4 , і на неї 12.09.2020 зараховано 8 000 гривень. Фінансовий номер телефону до картки НОМЕР_5 .

Факт укладення 12.09.2020 із ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» Договору № 234782341 та отримання за ним 8 000 грн кредитних коштів відповідач не заперечує, а тому, з урахуванням наданих позивачем доказів, суд вважає зазначену обставину встановленою.

Позивач на підтвердження продовження строку кредитування за укладеним між ОСОБА_1 і ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» Договору № 234782341 надав паперові копії 13 додаткових угод.

Відповідно до пункту 1 Додаткової угоди від 07.10.2020 до Договору № 234782341 від 12.09.2020 сторони дійшли згоди продовжити строк, на який був наданий кредит на 12 днів, у зв`язку із неможливістю виконання позичальником умов договору та на підставі звернення позичальника. В пункті 2 Додаткової угоди зазначено, що на дату укладення додаткової угоди позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування кредитом. Починаючи із 07.10.2020 проценти за користування кредитом становлять 1,57 % в день.

Додатковою угодою від 19.10.2020 до Договору № 234782341 від 12.09.2020 сторони продовжили строк кредитування на 15 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,25% в день від суми кредиту.

За змістом Додаткової угоди від 06.11.2020 до Договору № 234782341 від 12.09.2020 первісний кредитор і позичальник подовжили строк кредитування на 3 дні. Розмір процентів із 03.11.2020 становить 1,25% в день.

06.11.2020 сторонами до Договору № 234782341 від 12.09.2020 укладено ще одну додаткову угоду, якою строк кредиту продовжено на 13 днів зі сплатою процентів на рівні 1,25% в день.

Укладеною 22.11.2020 Додатковою угодою строк кредитування подовжено на 30 днів, починаючи із 19.11.2020, а процентна ставка визначена в розмірі 1,10%.

20.12.2020 сторони оформили Додаткову угоду до Договору № 234782341 від 12.09.2020, якою передбачили продовження строку кредитування на 30 днів, а розмір процентів визначили на рівні 0,78% в день.

Додаткова угода від 21.01.2021 передбачила продовження строку основного правочину на 30 днів, процентна ставка – 0,79% в день із 18.01.2021.

20.02.2021 укладена Додаткова угода про продовження строку кредитування на 30 днів, відсоткова ставка – 0,79% в день; 20.02.2021 укладена Додаткова угода про продовження строку кредитування на 3 дні, відсоткова ставка – 0,79% в день; 25.03.2021 укладена Додаткова угода про продовження строку кредитування на 30 днів, відсоткова ставка – 0,79% в день; 24.04.2021 укладена Додаткова угода про продовження строку кредитування на 30 днів, відсоткова ставка – 0,79% в день; 24.05.2021 укладена Додаткова угода про продовження строку кредитування на 30 днів, відсоткова ставка – 0,79% в день; 23.06.2021 укладена Додаткова угода про продовження строку кредитування на 30 днів, відсоткова ставка – 0,79% в день.

Відомостей про підписання в електронній формі 13 додаткових угод до Договору № 234782341 від 12.09.2020 позивач, незважаючи на заперечення означеної обставини відповідачем, суду не надав.

За змістом ч.1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

На відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів поширюється дія Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Статтею 5 зазначеного Закону визначено, що електронний документ це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

За змістом ст. 6, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Отже, електронний документ, на підставі якого між сторонами виникають права та обов`язки, має відповідати положенням Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Вказаний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.03.2020 у справі № 910/1162/19 та від 19.01.2022 у справі № 202/2965/21.

З огляду на викладене, електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписання електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладання електронного підпису завершує створення електронного документа.

Однак доказів укладення додаткових угод Договору, які за формою відповідають вимогам цивільного законодавства, позивач не надав, оскільки докази того, що додаткові угоди, вимогу про невиконання зобов`язань за якими заявив позивач, створювалися в порядку, визначеному Законами України «Про електронну комерцію» і «Про електронні документи та електронний документообіг» та що їх було підписано електронним цифровим підписом уповноваженої на те особи (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), відсутні.

Надані суду електронні копії додаткових угод до Договору № 234782341 від 12.09.2020 не підписані ні зі сторони кредитодавця ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ні зі сторони позичальника – ОСОБА_1 .

За приписами статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Тобто додаткові угоди, якими змінено умови Договору № 234782341 від 12.09.2020 щодо строку кредитування та процентної ставки мали вчинятися у електронній формі шляхом підписання відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, однак відомості про це в матеріалах справи відсутні.

За наведеного, копії додаткових угод від 07.10.2020, 19.10.2020, 06.11.2020, 06.11.2020, 22.11.2020, 19.12.2020, 21.01.2021, 20.02.2021, 20.02.2021, 25.03.2021, 24.04.2021, 24.05.2021, 23.06.2021 до Договору № 234782341 від 12.09.2020 не можуть вважатися електронними документами (копією електронних документів), оскільки вони не відповідають вимогам статей 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та не є допустимими доказами їх укладення між відповідачем та первісним кредитором.

А відтак нараховані первинним кредитодавцем на підставі додаткових угод та поза межами строку кредитування проценти, стягненню не підлягають.

Оскільки відповідно до пункту 1.2 Договору кредит наданий відповідачу строком на 25 днів, тому суд виснує про право кредитодавця нараховувати відповідачу проценти лише у межах зазначеного строку.

Тоді розмір процентів, правом на стягнення яких було наділене ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», а в послідуючому – позивач, становить: 37,60 грн * 25 днів = 940 гривень.

Підстав для стягнення із ОСОБА_1 нарахованих первісним кредитодавцем процентів за період із 08.10.2020 по 25.08.2021 суд не вбачає.

Тоді загальний розмір заборгованості за Договором № 234782341 від 12.09.2020, який підлягає стягненню із відповідача, становить: 8 000 грн + 940 грн = 8940 грн.

З огляду на те, що відповідач перерахував ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»19 933 грн, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 в повній мірі виконав взяті на себе зобов`язання, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Оскільки позивач не довів право ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на стягнення із відповідача заборгованості згідно Договору № 234782341 від 12.09.2020 на суму 41 087,19 грн, то таке право відсутнє і у його правонаступника за відступленими правами вимоги – Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС».

Суд відхиляє доводи позивача про те, що нараховані відповідачу поза межами строку кредитування проценти є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки, як слідує із розрахунку заборгованості, проценти ОСОБА_1 за період із 08.10.2020 по 25.08.2021 первісний кредитор нараховував не як відповідальність за порушення грошового зобов`язання, а як плату за користування наданими в кредит коштами в межах пролонгованого додатковими угодами строку.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Оскільки позивач не надав доказів укладення в електронній формі між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 додаткових угод, якими продовжено строк користування кредитними коштами, суд виснує про безпідставність заявлених вимог про стягнення із відповідача 7 994,88 грн заборгованості по тілу кредиту та 33 092,31 грн – за процентами, зважаючи на перераховані відповідачем первісному кредитодавцю 19 933 грн.

З огляду на викладене суд відмовляє у задоволенні позову повністю.

Понесені позивачем судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору та витрат на правову допомогу, відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України, суд залишає за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити повністю.

Судові витрати, понесені товариством на сплату судового збору та правничу допомогу, залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Текст рішення суду складений та проголошений 30 січня 2026 року.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», ЄДРПОУ – 42986956, місцезнаходження: вул. Алматинська, 8 офіс 310а, м. Київ, 02090.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Альона ШКОЛЬНА