Рішення від 28 січня 2026 р. у справі №706/1282/25 — Христинівський районний суд Черкаської області

Суд: Христинівський районний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших видів кредиту

Дата: 28 січня 2026 р.

Справа: №706/1282/25

Суддя: Школьна А. В.

Справа № 706/1282/25

2/706/95/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2026 року м. Христинівка

Христинівський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді Школьної А.В.,

за участю секретаря судового засідання Самсоненко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Христинівка Черкаської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 05.11.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір №10395-11/2024, за умовами якого відповідач отримав у в кредит 14 000 грн, які зобов`язався повернути та сплатити проценти. Однак зобов`язання за договором ОСОБА_1 не виконав, в результаті чого утворилася заборгованість.

На підставі укладеного 25.04.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» договору факторингу № 250425 від 25.04.2025 позивач набув права вимоги до відповідача на суму 29 400 грн, з яких: 14 000 грн – сума заборгованості за тілом кредиту, 8 400 грн – заборгованість за відсотками, 7 000 грн – заборгованість за штрафними санкціями.

Крім того, 04.11.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір надання коштів у кредит № 73216211, за яким відповідач отримав в користування грошові кошти в сумі 20 000 грн, а за Договором надання коштів у кредит № 8524639 від 07.10.2024 – кошти в сумі 16 000 грн.

Кредитні договори сторони уклали в електронній формі, відповідач підписав їх електронним підписом одноразовим ідентифікатором та зобов`язався повернути кредити та сплатити проценти. Товариство свої зобов`язання за договорами виконало у повному обсязі та надало відповідачу кошти в розмірі визначеному умовами договорів. Відповідач, у свою чергу, кошти не повернув, проценти не сплатив.

27.03.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №27/03/2025, у відповідності до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає/відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі.

Відповідно до реєстру боржників № 6 від 27.05.2025 до договору факторингу №27/03/25 позивач набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 на суму 37720,74 грн, з яких: 15 539 грн – заборгованість за тілом кредиту, 9 532,02 грн – заборгованість за відсотками, 9 649,72 грн – заборгованість за відсотками за понадстрокове користування кредитом, 3 000 грн – заборгованість за комісією.

Згідно реєстру боржників № 3 від 23.04.2025 до договору факторингу № 27/03/25, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача на суму 27 120 грн, з яких: 16 000 грн – заборгованість за основною сумою боргу, 2 080 грн – заборгованість за відсотками, 8 000 грн – заборгованість за процентами за понадстрокове користування кредитом, 1 040 грн – заборгованість за комісією.

Таким чином, позивач просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за трьома кредитними договорами в загальній сумі 94 240,74 гривень та понесені судові витрати.

Постановленою 12.09.2025 Христинівським районним судом Черкаської області ухвалою позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі із викликом сторін, надано відповідачу термін на подання відзиву до суду.

Представник позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. У поданій до суду позовній заяві просив розгляд справи здійснювати у відсутність представника позивача, позовні вимоги задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Задояний Ю.В. у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило. Правом на подачу відзиву відповідач не скористався.

Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, а тому прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України – у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані позивачем докази на предмет їх належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність – з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов до таких висновків.

Між сторонами склались правовідносини, які врегульовані нормами цивільного законодавства.

Приписами пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Нормою частини 1 статті 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з приписами частин 1 – 3 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з положеннями частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.

За змістом ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Вирішуючи юридичний спір в частині стягнення заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту № 10395-11/2024, суд встановив такі обставини

05.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 10395-11/2024, за умовами якого товариство 05.11.2024 надало клієнту фінансовий кредит в розмірі 14 000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, строком на 120 днів, який клієнт зобов`язався погасити в останній день строку кредитування – 04.03.2025, і сплатити проценти за користування коштами за процентною ставкою – 1 % в день, яка застосовується в межах строку кредитування.

Перед укладенням Договору № 10395-11/2024 товариство здійснило ідентифікацію та верифікацію клієнта.

За змістом п. 1.6. Договору № 10395-11/2024 кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

Договір № 10395-11/2024 підписаний електронним підписом позичальника W2787 відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

У Додатку №1 до Договору № 10395-11/2024 сторони погодили графік платежів. Загальна вартість кредиту становить 30 800 грн, у тому числі 14 000 грн – сума кредиту, 16800 грн – проценти за користування кредитом.

Паспорт споживчого кредиту містить відомості про кредитодавця, основні умови кредитування, орієнтовну реальну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача, відомості про порядок повернення кредиту. Паспорт споживчого кредиту підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором W2787.

Згідно Договору факторингу № 250425, що укладений 25.04.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп», як клієнтом, та ТОВ «ФК «ЄАПБ», як фактором, ТОВ «Стар Файненс Груп» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК«ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, який є невід`ємним додатком №1 до Договору факторингу.

За умовами п.1.1 цього правочину клієнт відступає факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язання за якою настав або виникне в майбутньому.

Дослідженням Акту прийому – передачі Реєстру боржників за Договором факторингу № 250425, суд з`ясував, що 25.04.2025 клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр Боржників, після чого з урахуванням пункту 1.2 Договору факторингу від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.

Згідно з датованим 25.04.2025 Витягом з реєстру боржників до Договору факторингу № 250425 фактор набув право вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 10395-11/2024 в загальному розмірі 29 400 грн, з яких: 14 000 грн – заборгованість за основним боргом, 8 400 грн – заборгованість за відсотками, 7 000 грн – заборгованість за штрафом.

На підтвердження факту перерахування ОСОБА_1 за договором коштів в сумі 14 000 гривень позивач надав довідку ТОВ «ПЕЙТЕК» №20250807-17 від 07.08.2025, відповідно до якої ТОВ «Стар Файненс Груп» 05.11.2024 перерахувало на рахунок відповідача № НОМЕР_2 обумовлені договором кошти.

Здійснений первинним кредитодавцем розрахунок заборгованості за Кредитним договором підтверджує, що 05.11.2024 ОСОБА_1 надано кредит в сумі 14 000 грн. Відсотки за користування кредитними коштами ТОВ «Стар Файненс Груп» нараховувало за період із 05.11.2024 по 04.03.2025, тобто в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Загальний розмір заборгованості по процентах за договором становить: 120 днів * 140 грн (14 000 грн*1%) = 16 800 грн.

Згідно наданого позивачем розрахунку, відповідач сплатив первісному кредитору 8 500 грн процентів, тоді заборгованість за відсотками становить: 16 800 грн – 8 500 грн = 8 500 грн, саме таку суму за процентами позивач просить сягнути із ОСОБА_1 .

Доказів повернення ОСОБА_1 позики в сумі 14 000 грн та 8 400 грн відсотків, матеріали справи не містять, а тому суд вважає дані позовні вимоги обґрунтованими та задовольняє.

Щодо стягнення із відповідача штрафу у розмірі 7 000 грн, який первісний кредитор нарахував відповідачу, суд виходить із таких положень чинного законодавства.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Цим же пунктом установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX в Україні запроваджений правовий режим воєнного стану, який триває до даного часу.

Оскільки штраф нарахований відповідачу у період дії воєнного стану, у його стягненні з урахуванням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, слід відмовити.

При цьому, суд вважає незастосовними до спірних правовідносин положення пункту 6.1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», яким кредитору дозволено здійснювати нарахування неустойки за прострочення виконання зобов`язання за договорами, укладеними після 24.01.2024.

За змістом частини 2 статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.

Відповідно до висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 10.10.2018 року у справі №362/2159/15-ц, законодавець встановив пріоритет ЦК України у договірних відносинах. Лише у випадку відсутності регулювання на рівні ЦК України застосовується законодавство про захист прав споживачів.

З системного аналізу приписів пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» і пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, вбачається, що відповідні положення Закону України «Про споживче кредитування» не мають предметом свого правового регулювання правовідносин щодо нарахування пені у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в державі, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв`язку з іншими обставинами, - прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Відтак правові підстави для стягнення із відповідача нарахованої в період воєнного стану неустойки відсутні.

Отже, суд приходить до висновку про існування у відповідача заборгованості за Договором № 10395-11/2024 від 05.11.2024 у загальній сумі 22 400 грн.

Щодо стягнення заборгованості за Договорами надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73216211 від 04.11.2024 та № 8524639 від 07.10.2024.

Судом встановлено, що 04.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73216211, який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора 57305.

Згідно з п. 2.1 Договору кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов цього Договору.

Сума кредиту – 20 000 грн (п. 2.2.1. Договору).

Строк кредитування/строк договору - 30 днів (п. 2.2.2. Договору).

Процентна ставка/день (фіксована) - 0,175% (п.2.2.3 Договору).

Комісія за надання кредиту - 15,00 % від суми наданого кредиту (що у грошовому еквіваленті складає 3 000 грн (п. 2.2.4. Договору).

Денна процентна ставка - 0,675%.

Орієнтовна загальна вартість кредиту - 24 050 грн.

Проценти за понадстрокове користування кредитом (його частиною) - 2,70% в день.

Пеня в день - 2,7 %.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка - 918,52%.

За умовами п. 6.1 Договору за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти у розмірі, визначеному пунктом 2.2. Договору. Проценти за користування Кредитом нараховуються на суму кредиту (його залишок) виходячи із строку фактичного користування кредитом, за кожен день (календарну дату) користування кредитом, починаючи дня видачі кредиту (включно) та включаючи день (дату) його повернення, до повного погашення заборгованості за Договором.

Відповідно до п. 6.2 Договору за надання кредиту позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту, яка нараховується в день надання кредиту та підлягає сплаті позичальником відповідно до умов Договору. Розмір комісії, яка нараховується за надання Кредиту визначений п.п. 2.2.4. п. 2.2. Договору. Розмір комісії за надання кредиту, яка підлягає сплаті позичальником, включає в себе адміністративні та операційні витрати, які несе кредитодавець під час розгляду заявки та надання кредиту. Комісія за надання кредиту підлягає сплаті виключно у випадку задоволення такої заявки та укладення Договору. Послуга для позичальника полягає в аналізі Заявки та наданні пропозицій з укладення кредитного договору, а також в швидкому прийнятті рішення щодо надання кредиту.

Згідно з п. 11.1.10. Договору позичальник попереджений, що у випадку неналежного виконання зобов`язань за Договором кредитодавець має право без згоди позичальника передати свої права кредитора (відступити право вимоги) за Договором, залучити колекторську компанію до врегулювання простроченої заборгованості, або звернутися до суду для примусового стягнення заборгованості. При цьому обов`язок кредитодавця проінформувати позичальника про залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості або відступлення права вимоги за Договором здійснюється кредитодавцем протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги або дати залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості, у спосіб, визначений ч. 1 ст. 25 Закону України «Про споживче кредитування», що забезпечить доведення до відома Позичальника такого факту, а саме шляхом направлення повідомлення на електронну пошту позичальника, що зазначена у Договорі та/або шляхом розміщення повідомлення в особистому кабінеті позичальника.

У Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача до Договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73216211 від 04.11.2024 сторони визначили дату видачі кредиту – 04.11.2024, дату платежу – 03.12.2024, загальну вартість кредиту, яка складає 24 050 грн, з яких 20 000 грн – сума кредиту, 1 050 грн – проценти за користування кредитом, 3 000 грн – коміся за надання кредитом.

03.12.2024 сторони уклали додаткову угоду до Договору, якою продовжили строк кредитування на 30 днів, тоді загальний строк склав - 60 днів, а процентну ставку збільшили до 1% від суми кредиту в день.

Укладеною 02.01.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 додатковою угодою до Договору № 73216211 від 04.11.2024 сторони продовжили строк кредитування на 18 днів, тобто строк договору склав 78 днів. Передбачена додатковою угодою процентна ставка – 1% в день.

Обидві додаткові угоди, як і основний правочин, укладені в електронній формі та підписані відповідачем одноразовим ідентифікатором.

Згідно розрахунку заборгованості борг ОСОБА_1 перед первісним кредитодавцем склав: 37 720, 74 гривень, з яких: 15 539 грн – заборгованість за основною сумою боргу, 9 532,02 грн – заборгованість за відсотками, 9 649,72 грн – заборгованість за процентами за понадстрокове користування кредитом, 3 000 грн – заборгованість за комісією.

Дослідженням паперової копії Договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 8524639 судом встановлено, що 07.10.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за яким товариство зобов`язалося передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений договором строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а позичальник взяв на себе зобов`язання повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, проценти та комісію.

Сума кредиту згідно Договору становить 16 000 грн, строк кредитування – 30 днів, процентна ставка в день – 0,01%, комісія за надання кредиту – 19,21%, що становить 3073,60 грн (п. 2.2.1 – 2.2.4 Договору). Денна процентна ставка – 0,65 %. Проценти за понадстрокове користування кредитом – 5 %. Пеня – 5% в день. Орієнтовна реальна річна процентна ставка – 841,39%. Орієнтовна загальна вартість кредиту – 19 120 грн.

Договір укладений в електронній формі із використання мобільного застосунку «ClickCredit – онлайн кредит» та підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 404536.

Підписаний в електронній формі Додаток №1 до Договору № 8524639 від 07.10.2024 містить дату видачі кредиту – 07.10.2024, дату платежу – 05.11.2024, загальну вартість кредиту, яка становить 19 120 грн, з яких 16 000 грн - сума кредиту, 346,40 грн - проценти за користування кредитом, 3 073 грн – комісія за надання кредиту.

Позивач розрахунку заборгованості первісного кредитодавця суду не надав, натомість долучив до позовної заяви розрахунок заборгованості представника ТОВ «ФК «ЄАПБ», з якого, однак, встановити за який період виникла заборгованість у відповідача, порядок її обчислення, відповідність нарахованих відсотків відповідачу тощо, суд позбавлений можливості.

Крім того, доказів перерахування коштів ОСОБА_1 за Кредитними договорами № 72316211 від 04.11.2024 та № 8524639 від 07.10.2024 позивач не надав. Про витребування зазначеної інформації перед судом не клопотав.

Своє право вимоги за вищевказаними договорами позивач обґрунтовує укладеним 27/03/25 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» Договором факторингу №27/03/25, за умовами якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК«ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Зі змісту пункту 1.1 Договору факторингу №27/03/25 убачається, що фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язання за якою настав до третіх осіб – боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту.

Право вимоги за даним Договором факторингу – це права грошової вимоги щодо погашення (стягнення) заборгованостей з боржників, які виникли на підставі договору позики.

Пункт 1.2 цього правочину визначає, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору. У день, коли здійснюється перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників, клієнт зобов`язаний передати фактору інформацію згідно Реєстру боржників в електронному вигляді за формою, наведеною в додатку № 6 до цього договору, на підставі Акту приймання – передачі інформації згідно реєстру боржників в електронному вигляді.

Судом досліджений витяг з Реєстру боржників № 6 від 27.05.2025 до Договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025, у якому вказаний боржник - ОСОБА_1 , номер Договору 73216211 від 04.11.2024, сума заборгованості за основною сумою боргу 15 539 грн, сума заборгованості за відсотками 9 532,02 грн, сума заборгованості за понадстрокове користування – 9 649,72 грн, комісія – 3 000 грн, сума заборгованості разом – 37 720,74 грн.

Наданий суду витяг з Реєстру боржників № 3 від 23.04.2025 до Договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025 містить відомості про відступлення права вимоги до ОСОБА_1 за Договором №8524639 на загальну суму 27 120 грн, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 16 000 грн, сума заборгованості за відсотками - 2 080 грн, сума заборгованості за понадстрокове користування - 8 000 грн, сума заборгованості за комісією – 1 040 грн.

За змістом частин першої – третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд вважає доведеним факт укладення Договорів надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73216211 від 04.11.2024 та № 8524639 від 07.10.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 та набуття ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за ними до відповідача згідно договору факторингу.

Водночас доказів видачі кредиту та перерахування коштів на банківську карту відповідача позивач суду не надав.

Тобто позивач не підтвердив видачу первинним кредитодавцем кредитних коштів шляхом їх зарахування на електронний платіжний засіб відповідача за реквізитами банківської картки.

У справах про стягнення кредитних коштів, на банк або іншу фінансову установу покладений обов`язок довести факт передачі коштів позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, в іншому випадку, без доведення цього факту, втрачається право кредитора на пред`явлення будь-якої вимоги.

Доведення позивачем умов кредитування і наявності заборгованості є обов`язком позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі №61-28582ск18.

У той же час, звертаючись до суду із вказаним позовом, ТОВ «ФК «ЄАПБ» просило суд здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, за відсутності представника позивача, на підставі наявних доказів і матеріалів. Клопотань про витребування доказів судом позивач не подавав.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами виконання обов`язку первинного кредитора щодо переказу кредитних коштів відповідачу за кредитними договорами та існування у позичальника заборгованості за ними, а тому у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами № 73216211 від 04.11.2024 та № 8524639 від 07.10.2024 слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому, у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог на суму 22 400 грн, що становить 23,76 % ціни позову, на користь позивача підлягає стягненню із відповідача судовий збір у розмірі 719,45 грн (3028*23,76%).

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 141, 142, 206, 258 – 260, 263 – 265, 274 – 279, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №10395-11/2024 в розмірі 22400 (двадцять дві тисячі чотириста) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 719 (сімсот дев`ятнадцять) гривень 45 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ – 35625014, місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Альона ШКОЛЬНА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua