Постанова від 02 лютого 2026 р. у справі №522/79/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/79/26

Провадження по справі№ 3/522/ 46/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2026 року м. Одеси

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В., при секретарі Тетьковій В.М., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши адміністративної матеріали, які надійшли в ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, ФОП, зареєстровану та фактично проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 759411 від 20.12.2025, вбачається, що 20.12.2025 о 18 год. 50 хв., громадянка ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , здійснювала господарську діяльність без відповідного документу, а саме надавала платні послуги із катання на конях без відповідного КВЕДу та без касового апарату, чим порушила діюче законодавство України, чим ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками: провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі, якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом.

У cудовому засіданні особа, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, просила провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Свої доводи мотивувала тим, що вона є ФОП 2 групи з надання інших індивідуальних послуг, сплачує податки, на підтвердження вказаного надала відповідні документи. Також ОСОБА_1 надала копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в якій зазначено КВЕД 93.29 організування інших видів відпочинку та розваг (основний) та 96.09 надання інших індивідуальних послуг.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали адміністративної справи, заслухавши надані в судовому засідання пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , оцінивши всі наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, який є одним з основних джерел доказів і документом, що офіційно засвідчує факт неправомірних дій, має бути складений уповноваженою на те особою та має містити поряд з даними про особу правопорушника і інші відомості необхідні для вирішення справи.

Частиною 1 статті 164 КУпАП передбачена відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Відповідно до ч. 1 ст. 164 КУпАП адміністративна відповідальність настає, зокрема, за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання, або без отримання відповідних дозвільних документів, якщо їх одержання прямо передбачене законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення була належним чином зареєстрована як фізична особа-підприємець, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з відомостями, внесеними до ЄДР, основним видом економічної діяльності ОСОБА_1 є КВЕД 93.29 — «Організування інших видів відпочинку та розваг», а також додатково зареєстрований КВЕД 96.09 — «Надання інших індивідуальних послуг».

Суд зазначає, що надання платних послуг з катання на конях за своїм змістом та правовою природою належить до діяльності у сфері організації відпочинку та розваг і повністю охоплюється видом економічної діяльності, визначеним КВЕД 93.29. Чинне законодавство України не містить окремого спеціального КВЕДу, який би прямо та виключно регулював діяльність з надання послуг катання на конях, а тому віднесення такої діяльності до КВЕД 93.29 є правомірним.

Крім того, суд звертає увагу, що відсутність окремого зазначення конкретного формулювання виду послуг у протоколі або суб`єктивна оцінка контролюючого органу щодо “невідповідності” КВЕДу не свідчить про провадження господарської діяльності без державної реєстрації або без належного виду діяльності.

Також матеріалами справи не підтверджено, що діяльність з надання послуг катання на конях підлягає ліцензуванню або потребує отримання будь-якого документа дозвільного характеру, обов`язковість якого прямо встановлена законом. Відповідно, відсутні правові підстави вважати, що ОСОБА_1 здійснювала господарську діяльність з порушенням вимог дозвільної чи ліцензійної системи.

Щодо посилання в протоколі на відсутність касового апарату, суд зазначає, що питання застосування реєстраторів розрахункових операцій регулюється податковим законодавством та саме по собі не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, оскільки не охоплюється об`єктивною стороною зазначеного складу правопорушення.

Крім того, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які докази, які б підтверджували систематичність, а саме більше трьох разів протягом року, здійснення господарською діяльністю ОСОБА_1 без одержання ліцензії або відповідного дозвільного документу.

Протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП, також не підтверджує вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у вчиненні вказаного правопорушення, оскільки інші докази на підтвердження викладених фактів в матеріалах справи відсутні, а за відсутності будь-яких інших доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, вина особи не може встановлюватися тільки на підставі протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст.245 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Згідно із ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатись суддею у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього ж Кодексу.

У п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.

Склад правопорушення це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу правоопрушення загалом.

Згідно з п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні як об`єктивна, так і суб`єктивна сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 164, 252, 280, 283, п. 3 ст. 284, п. 1 ст. 247 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити, у зв`язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення в апеляційному порядку.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси Віктор ІВАНОВ