Вирок від 03 лютого 2026 р. у справі №504/5169/25 — Доброславський районний суд Одеської області

Справа № 504/5169/25

Номер провадження 1-кп/504/421/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2026 рокус-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області:

у складі головуючого судді – ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 розглянувши обвинувальний акт у кримінальному провадженні, що внесене до ЄРДР за №12025164330000232 від 12.09.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нові Трояни, Болградського району, Одеської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця НОМЕР_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 361 та ч. 4 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, у військовому званні «солдат», 17.08.2025 близько 17:00 год., більш точний час в ході судом не встановлено, перебував за місцем проживання своєї співмешканки ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_3 .

В той час у ОСОБА_4 , раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення грошових коштів за допомогою несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, доступ до яких здійснюється через мобільний застосунок, які зберігались на рахунку № НОМЕР_2 , відкритого в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (MONOBANK), на ім`я ОСОБА_5 . Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на несанкціоноване втручання в роботу автоматизованої системи, ОСОБА_4 , начебто з метою огляду листувань ОСОБА_5 з іншими особами, взяв у останньої належний їй мобільний телефон «Samsung» «Galaxy M33 5G», із сім-картою оператора НОМЕР_3 , зі встановленим мобільним застосунком віддаленого доступу до автоматизованої системи АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» (МONOBANK) (база даних програмно-апаратичного комплексу банку, що забезпечує здійснення клієнтом операцій по рахунках/картках/вкладах і містить інформацію про клієнта, достатню для його ідентифікації та аутентифікації відповідно до договору), яка згідно Закону України «Про платіжні системи та переказ грошових коштів в Україні» є програмно- технічним комплексом, та відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» є інформаційною (автоматизованою) системою).

Отримавши у своє розпорядження телефон ОСОБА_5 , «Samsung» «Galaxy M33 5G», ОСОБА_4 , будучи обізнаним про пароль від додатку за допомогою якого здійснюється доступ до рахунку № НОМЕР_2 , відкритого B АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (MONOBANK), на ім`я ОСОБА_5 17.08.2025 близько 17.20 години, з метою несанкціонованого втручання в інформаційну (автоматизовану) систему, використовуючи всесвітню мережу Інтернет, шляхом вводу паролю для автентифікації до мобільного застосунку «МоноБанк», який був відомий ОСОБА_4 , здійснив авторизацію у вказаному застосунку від імені ОСОБА_5 . Зазначені дії надали можливість ОСОБА_4 несанкціоновано втрутитися в інформаційну (автоматизовану) систему «МоноБанк», отримати доступ до банківського рахунку потерпілої ОСОБА_6 № НОМЕР_2 , відкритого в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (MONOBANK) та здійснювати дії активного характеру в середині вказаної системи від імені користувача ОСОБА_5 .

Таким чином, ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 361 КК України, - несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем.

Надалі, у той же день та у тому ж місці, у продовження свого злочинного умислу, спрямованого на крадіжку грошових коштів потерпілої ОСОБА_5 у проміжок часу з 17.20 години до 17.21 години, ОСОБА_4 після отримання несанкціонованого доступу до банківського рахунку потерпілої № НОМЕР_2 , відкритого в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (MONOBANK) на ім`я ОСОБА_5 передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, будучи авторизованим в інформаційній (автоматизованій) системі «МоноБанк» з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на крадіжку грошових коштів, які належать потерпілій, умисно та таємно здійснив ряд транзакцій на переказ грошових коштів, на свою користь.

Так, не маючи будь-яких правових підстав, шляхом несанкціонованого втручання в інформаційну (автоматизовану) систему «МоноБанк», ОСОБА_4 , здійснив дві транзакції в загальній сумі 37959 гривень 40 копійок із вищевказаного банківського карткового рахунку ОСОБА_5 на власний рахунок, а саме у проміжок часу з 17.20 години до 17.21 години.

У подальшому, ОСОБА_4 викраденими ним коштами в загальній сумі 37959 гривень 40 копійок розпорядився на власний розсуд.

При цьому, вказані дії ОСОБА_4 вчинені під час дії воєнного стану в України, який введений на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/22 та продовжений Указом Президента України від 14 липня 2025 року № 478/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», з 05 години 30 хвилин 07 серпня 2025 року строком на 90 діб, про що останньому було достовірно відомо.

Таким чином, ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Своїми злочинними дiями, ОСОБА_4 , завдав ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 37959 гривень 40 копійок.

В судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні вказаних злочинів, визнав повністю, не оспорював доказів, що зібрані стороною обвинувачення, а також фактичних обставин кримінального провадження які встановлені судом. Також зазначив, що розкаюється у вчиненому.

Потерпіла ОСОБА_5 подала до суду заяву від 15.12.2025 року, за змістом якої вона просить провести судовий розгляд без її участі, просить обвинуваченого притягнути до відповідальності, обрати вид та міру покарання згідно з чинним законодавством на розсуд суду. Матеріальних претензій до обвинуваченого не має.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою винуватість у скоєнні злочинів, підтвердивши викладене в обвинувальному акті, фактичні обставини ніким з учасників судового провадження не оспорюються, відсутні заперечення та сумніви у добровільності їх позицій, суд, з`ясувавши думку учасників судового засідання, роз`яснивши сторонам кримінального провадження вимоги ч. 3 ст.349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів, що будуть досліджуватися, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинуваченого, та письмових доказів, які характеризують особу обвинуваченого. Сторонам було роз`яснено, що в даному випадку вони позбавляються права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини справи, встановлені доказами, які судом не були досліджені.

Відповідно до встановленого порядку судового розгляду кримінального провадження судом досліджено визначений обсяг доказів, а саме, надані стороною обвинувачення матеріали, які характеризують особу обвинуваченого.

На підставі вищезазначеного, оцінюючи відомості надані сторонами у судовому засіданні, суд кваліфікує дії, ОСОБА_4 за ч.1 ст. 361 КК України, а саме: несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, та ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Згідно з ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставиною, яка передбачена ст. 66 КК України та пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття. Обставин, які передбачені ст. 67 КК України та які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Призначаючи покарання, суд враховує, що обвинувачений вчинив кримінальний проступок та тяжкий злочин, раніше не судимий, щиро розкаявся у вчиненому, а тому суд вважає, що необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень, буде покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі ближче до мінімальних меж санкції цієї норми, а за ч. 1 ст. 361 КК України у виді обмеження волі ближче до мінімальних меж санкції цієї норми, застосувавши при призначенні покарання за сукупністю злочинів принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України буде достатнім та необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Разом з тим, приймаючи до уваги особу винного, який повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, позицію прокурора, який просив призначити покарання із застосуванням іспитового строку, а також інші в сукупності обставини, які пом`якшують покарання та знижують ступінь небезпечності обвинуваченого для суспільства, суд приходить до висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбуття покарання призначеного на підставі ст. 75 КК України, з випробуванням з покладенням обов`язків передбачених ст. 76 КК України.

Таке покарання, на думку суду відповідатиме принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді від слід скасувати. Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України. Клопотань про застосування запобіжних заходів не надходило.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 100, 349, 368, 369-371, 373-374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України, ч.1 ст. 361 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років,

за ч. 1 ст. 361 КК України у виді обмеження волі на строк 1(один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 ( п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: мобільний телефон QUKITEL G1 повернути ОСОБА_4 , мобільний телефон Xiaomi HyperOS 12 C, повернути ОСОБА_7 , скасувавши арешт вказаного майна. Скриншоти з мобільного телефону Samsung Galaxy M33 5G залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Доброславський районний суд Одеської області протягом 30 днів з моменту проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.\

Суддя: ОСОБА_1