Вирок від 02 лютого 2026 р. у справі №947/146/26 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/146/26

Провадження № 1-кп/947/670/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2026 року Київський районний суд м. Одеси, в складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні в м. Одесі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025164480000586 від 16.11.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Могилів - Подільський, громадянина України, українця, одружений, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-17.07.2025 року Київським районним судом м. Одеси за ч.1 ст. 309 КК України, до покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 рік, покарання не відбув,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Так, ОСОБА_4 , будучи засудженим вироком Київського районного суду м. Одеси від 17.07.2025 за ч. 1 ст. 309 КК України, усвідомлюючи протиправність своїх дій, ОСОБА_4 у невстановлений час та спосіб, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, придбав наркотичний засіб, обіг якої обмежено - метадон, що містилась у паперовому згортку, яку він почав незаконно зберігати при собі для власного вживання, без мети збуту.

15.11.2025 приблизно о 13:30 год., ОСОБА_4 , знаходячись за адресою: м. Одеса, вулиця Люстдорфська дорога, 52, був зупинений співробітником поліції, який в нього виявив та в подальшому, в ході огляду місця події, вилучили таблетку білого кольору круглої форми з роздільною рискою та тисненням з літерами «IC» та фрагмент таблетки білого кольору, що містить наркотичний засіб, обіг якої обмежено - метадон, кількісним вмістом 0,034г, яку ОСОБА_4 незаконно зберігав при собі для особистого вживання, без мети збуту.

Таким чином своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 309 КК України, за кваліфікуючими ознаками – незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, вчинене протягом року після засудження за цією статтею.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, визнав повністю, та пояснив, що він дійсно вчинив інкримінований йому злочин при обставинах викладених в обвинувальному акті, і вони повністю відповідають фактичним обставинам скоєного ним злочину, фактичні обставини справи не оспорював та підтвердив вищеописані та встановлені судом обставини справи, а саме: він придбав наркотичний засіб, метадон, який зберігав при собі без мети збуту. 15.11.2025 року він знаходився на вулиці Люстдорфська дорога, де його зупинили співробітники поліції, виявили у нього наркотичний засіб, який вилучили, зберігав його без мети збуту. У скоєному щиро кається, просив суворо його не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким з учасників не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності їх позицій немає, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч. 3 ст. 349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого ОСОБА_4 , матеріалів характеризуючи його особу.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.

Таким чином, суд, приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії за ч.2 ст. 309 КК України, за кваліфікуючими ознаками - незаконне придбання, зберігання наркотичного засобу без мети збуту, вчиненні протягом року після засудження за цією статтею.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання, необхідні і достатні для її виправлення та попередження нових злочинів.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченогоОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає визнання вини, щире каяття у скоєному.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлені.

З огляду на вищенаведене, враховуючи сукупність вищезазначених обставин, характер, обставини та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який на обліку у психіатра та нарколога не значиться, не працює, стабільного джерела доходу не має, раніше судимий, вчинив злочин не відбувши покарання за попереднім вироком, що свідчить про те, що належних висновків для себе не зробив та на шлях виправлення не став, враховуючи наявність обставин які пом`якшуютьпокарання, керуючись принципом справедливості та індивідуалізації призначення покарання, суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 , його перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, йому слід призначити покарання у виді позбавленням волі, яке буде необхідне й достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Крім того, призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді позбавлення волі, буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Також встановлено судом, що ОСОБА_4 засуджено вироком Київського районного суду міста Одеси від 17.07.2025 року за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 рік, покарання не відбув.

Відповідно до ст.71 КК України та п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, то суд на підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує не відбуту частину покарання за попереднім вироком.

При цьому, суд враховує вимоги ч. 4 ст. 71 КК України, відповідно до якої остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, визначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Враховуючи те, що обвинуваченого ОСОБА_4 засуджено до реального відбування покарання, суд вважає необхідним обрати йому запобіжний захід у виді тримання під вартою, та взяти його під варту в залі суду негайно, оскільки наявний ризик ухилення обвинуваченого від відбування покарання, продовження злочинної діяльності. Строк відбування покарання рахувати з моменту взяття під варту.

Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати по справі стягнути з ОСОБА_4 .

Питання щодо вирішення речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369, 370, 371, 373, 374, 392, 393, 395,615 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 309 КК України, призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Київського районного суду міста Одеси від 17.07.2025 року у виді двох місяців пропаційного нагляду, що згідно п. а-1 ч.1 ст. 72 КК України дорівнюються одному місяцю позбавлення волі, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 1 (один) місяць.

До вступу вироку в законну силу, обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з поміщенням в ДУ "ОСІ".

Взяти під варту з залу суду ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для подальшого відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з часу затримання з 03.02.2026 року, з моменту взяття під варту в залі суду.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин № СЕ 19/116-25/28251-НЗПРАП в розмірі 6239 ( шість тисяч двісті тридцять дев`ять) гривень 80 копійок.

Речовій доказ: наркотичний засіб - метадон, із загальним кількісним вмістом 0, 034 г .- знищити.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1