Рішення від 02 лютого 2026 р. у справі №501/4666/25 — Чорноморський міський суд Одеської області

Дата документу 03.02.2026

Справа № 501/4666/25

2/501/151/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2026 року Чорноморський міський суд Одеської області в складі:

головуючої судді – Петрюченко М.І.,

за участю секретаря судового засідання – Тейбаш Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чорноморську Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за

позовом представника ОСОБА_1 – адвоката Бусахіна О.С.

до

відповідача: ОСОБА_2

предмет та підстави позову: про зменшення розміру аліментів,,

В С Т А Н О В И В:

І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Представник Кирюшкіна О.О. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів та просить суд зменшити розмір аліментів, що стягуються з позивача на користь відповідача за судовим наказом №501/4469/24, виданого 11.11.2024 Іллічівським міським судом Одеської області з частини на 1/6 частину заробітку (доходу), але не більше 50 відсотків прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

Даний позов обґрунтований тим, що на підставі судового наказу по справі №501/4469/24, виданого 11.11.2024 Іллічівським міським судом Одеської області з позивача стягнуто на користь відповідача аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини заробітку (доходу), але не більше 50 відсотків прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 28.10.2024 і до повноліття дитини.

Зазначений наказ перебуває на виконанні у відділі ДВС.

Позивач вказує в позові, що 03.06.2025 він уклав шлюб з ОСОБА_4 , у якому ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_3 .

Крім того, позивач утримує дитину своєї дружини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Також, позивач стверджує, що він утримує свою дружину, яка не працює.

Вказані обставини стали підставою звернення до суду з відповідним позовом.

Відповідач 20.01.2026 надав до суду заяву (а.с.44-48), просить суд відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що позивачем не надано доказів на підтвердження зміни своїх доходів та зміна сімейного стану позивача та народження другої дитини не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.

ІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу від 15.10.2025 цивільну справу розподілено судді Петрюченко М.І. (а.с.20).

Ухвалою судді Іллічівського міського суду Одеської області Петрюченко М.І. від 20.11.2025 відкрито провадження у справі (а.с.31-32).

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Сторони по справі до суду не з`явилися, що не перешкоджає продовженню розгляду справи без їх участі на підставі доказів наявних в матеріалах даної цивільної справи.

Розгляд справи здійснювався судом в порядку спрощеного позовного провадження, явка сторін не визнавалась судом обов`язковою.

Якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що на підставі судового наказу по справі №501/4469/24, виданого 11.11.2024 Іллічівським міським судом Одеської області з позивача стягнуто на користь відповідача аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини заробітку (доходу), але не більше 50 відсотків прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 28.10.2024 і до повноліття дитини (а.с.8).

Зазначений наказ перебуває на виконанні у відділі ДВС (а.с.9-10).

03.06.2025 позивач уклав шлюб з ОСОБА_4 (а.с.11), у якому ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народився син ОСОБА_3 (а.с.12).

Дружина позивача має сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.13).

ІV. Оцінка Суду.

Як роз`яснив Пленум Верховного суду України в Постанові №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», п.23 - відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-якого з них змінити розмір встановлених аліментів або звільнити від їх сплати. Дана норма містить дві підстави для коригування аліментів:а) шляхом зміни розміру аліментів у бік зменшення або збільшення; б) шляхом звільнення платника аліментів від їх сплати. Аліментні правовідносини існують тривалий час. Тому матеріальний або сімейний стан особи, яка одержує аліменти, а також того, хто їх сплачує, протягом цього часу може істотно змінитися як убік погіршення так і у бік покращення.

Відповідно до ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789 ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного морального і соціального розвитку дитини.

Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Аналізуючи зміст ст.ст.181, 192 СК України, суд приходить до висновку, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Так, Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду.

У статті 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може винести рішення про збільшення (зменшення) розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я як особи, з якої стягуються аліменти, так і особи, на чию користь вони стягуються, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тому, виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів та доведеними при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.

Із зазначених норм закону також випливає, що зміна розміру аліментів, визначеного рішенням суду, є правом суду, а не його обов`язком, та може бути застосовано при наявності відповідних обставин для цього.

Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143 цс 13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

З аналізу зазначених правових норм також вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст.82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналізуючи надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позивачем не доведено підстав для задоволення позову, передбачених ст.192 СК України.

Так, належних та допустимих доказів того, що із моменту постановлення судового рішення суттєво погіршився матеріальний стан позивача або стан його здоров`я, через що він не має змоги виплачувати аліменти у визначеному судом розмірі, позивачем не надано.

Враховуючи те, що позивач працездатний, має задовільний стан здоров`я, будь-яких інших належних та допустимих доказів про погіршення його матеріального стану з моменту стягнення аліментів на утримання дитини позивач не надав, наявність у позивача на утриманні дружини та її дитини від іншого шлюбу, на думку суду, не є істотними та достатніми доказами для зменшення визначеного за судовим наказом розміру аліментів, адже вказаний факт не доводить мінливості його матеріального стану та вплину на стан здоров`я, а тому не може слугувати самостійною підставою для зменшення їх розміру.

Крім того, розмір стягуваних аліментів за судовим наказом не є завищеним та відповідає розміру, передбаченому нормами діючого Сімейного кодексу України та позиції Верховного Суду України.

Також, не є істотними та достатніми для зменшення визначеного за судовим наказом розміру аліментів факт народження другої дитини не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову.

Керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 258-259, 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 80, 84, 91, 180-183, 191 Сімейного кодексу України, Суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 – адвоката Бусахіна О.С. до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів– відмовити повністю.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Чорноморського міського

Суду Одеської області М.І.Петрюченко