Рішення від 01 лютого 2026 р. у справі №711/5463/25 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Інші справи позовного провадження

Дата: 01 лютого 2026 р.

Справа: №711/5463/25

Суддя: Троян Т. Є.

Справа № 711/5463/25

Провадження №2/712/319/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі – Чумак Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Бурмаги Євгенія Анатолійовича, державного підприємства «Сетам», третя особа: ОСОБА_2 , АТ «Сенс Банк», ОСОБА_3 про визнання електронних торгів недійсними, визнання протиправним та скасування протоколу проведення електронних торгів, визнання протиправним та скасування акта про реалізацію предмета іпотеки, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до приватного виконавця Бурмаги Євгенія Анатолійовича, державного підприємства «Сетам», третя особа: ОСОБА_2 , АТ «Сенс Банк», ОСОБА_3 про визнання електронних торгів недійсними, визнання протиправним та скасування протоколу проведення електронних торгів, визнання протиправним та скасування акта про реалізацію предмета іпотеки.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 23.09.2021 року приватним виконавцем Бурмагою Є.А. було відкрито виконавче провадження щодо боржника ОСОБА_4 (батько позивача) на підставі виконавчого листа №712/4027/15-ц, виданого 28.01.2016 Соснівським районним судом м.Черкаси про стягнення солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором №2304/0508/55-013 від 21.05.2008 року в сумі 1387798,56 гривень.

29.11.2021 року приватним виконавцем Бурмагою Є.А. було за допомогою електронних торгів ЦП «СЕТАМ» здійснено примусову реалізацію нерухомого майна ОСОБА_4 - житлового будинку, заг. пл. 67.4 кв.м., та земельної ділянки, К/Н: 7110136700:06:006:0026, заг. пл. 0,0601 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з протоколом електронних торгів №561449, переможцем торгів став ОСОБА_2 .

03.12.2021 року приватним виконавцем Бурмага Є.А. видано Акт про реалізацію щодо зазнаного майна.

Позивач вважає, що примусову реалізацію зазначеного майна було здійснено з порушенням чинного законодавства, тому електронні торги підлягають визнанню недійсними, протокол та акт електронних торгів підлягає визнанню протиправним і скасуванню, виходячи з наступного.

21.10.2021 року приватний виконавець Бурмага Є.А. своєю постановою у виконавчому провадженні №66929531 для визначення вартості зазначених будинка і земельної ділянки призначив суб?єкта оціночної діяльності ТОВ «Центр нерухомості України» в особі Калинушка Г.В.

Згідно висновків оцінювача ОСОБА_5 , вартість майна було визначено: земельна ділянка - 90133,50 грн.; будинок - 378070,00 грн.

Проте, на момент укладення договору іпотеки відповідно до звіту ТОВ «Земельне бюро» про експертну грошову оцінку земельної ділянки за адресою:

АДРЕСА_1 , а також Звіт ТОВ «Земельне бюро» про оцінку житлового за зазначеною адресою. вартість майна було оцінено: земельна ділянка - 385771,38 грн.; будинок - 224303,83 грн.

Таким чином, позивач вказував на істотну розбіжність між різними оцінками одного і того ж нерухомого майна та наголошував, що оцінювач ТОВ «Центр нерухомості України» не здійснював особистого огляду земельної ділянки та житлового будинку.

Додатково вказував, що майно було реалізовано в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки, проте не було рішення суду саме про звернення стягнення на предмет іпотеки, а лише рішення про стягнення суми коштів, що суперечить ст.ст.33,39 Закону України «Про іпотеку». При цьому, об`єкти нерухомості продавались як один лот, натомість кожний об`єкт нерухомості повинен був продаватися окремо в окремій процедурі електронних торгів.

Просив: - визнати електронні торги, проведені 29.11.2021 року ДП «СЕТАМ» з примусової реалізації нерухомого майна ОСОБА_4 , а саме: житлового будинку, загальною площею 67,4 кв.м. та земельної ділянки за кадастровим номером 7110136700:06:006:0026, загальною площею 0,0601 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , оформлені протоколом електронних торгів №561449 – недійсними; - визнати протиправним та скасувати протокол електронних торгів №561449 від 29.11.2021 року ДП «СЕТАМ» з примусової реалізації нерухомого майна ОСОБА_4 ; - визнати протиправним і скасувати акт про реалізацію предмета іпотеки, виданий приватним виконавцем Бурмагою Є.А. 03.12.2021 року щодо примусової реалізації нерухомого майна ОСОБА_4 .судови витрати стягнути з відповідачів.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.06.2025 року справу передано за підсудністю до Соснівського районного суду м. Черкаси.

В порядку автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Троян Т.Є.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.07.2025 відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 09.09.2025 до справи залучено третьою особою нового власника майна – ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 30.01.2026 підготовче провадження закрито, призначено справу до розгляду по суті.

11.09.2025 на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_6 – адвоката Тищенка Ю.П. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позову.

Відзив обгрунтований наступним:ОСОБА_4 (батьку позивача) на підставі договору купівлі-продажу жилого будинку від 19.12.2006 року належав на праві приватної власності жилий будинок АДРЕСА_1 .

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19.12.2006 року ОСОБА_4 набув на праві приватної власності земельну ділянку розміром 600,89 кв.м., для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Право власності на дане нерухоме майно було зареєстровано в установленому законом порядку.

21.05.2008 року між ВАТ «Сведбанк» («іпотекодержатель») та ОСОБА_4 («іпотекодавець») було укладено іпотечний договір №2304/0508/55-013- Z-1 з метою забезпечення кредитного договору №2304/0508/55-013 від 21.05.2008 року. Предметом іпотеки є: житловий будинок садибного типу, загальною площею 67,4 кв.м., житловою площею 39,2 кв.м., який знаходиться у АДРЕСА_2 , 171_та земельна ділянка, загальною площею 600,89 кв.м., кадастровий номер 7110136700:06:006:0026, що знаходиться у АДРЕСА_1 та належать на праві приватної власності ОСОБА_4 .

Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 24.12.2015 року рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 30.09.2015 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким позов задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором № 2304/0508/55-013 від 21.05.2008 року в сумі 1387798 грн. 56 коп. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 19.10.2016 року касаційну скаргу відхилено, а рішення Апеляційного суду Черкаської області від 24.12.2015 року - залишено без змін.

23.09.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Бурмагою Є.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №66929531 щодо примусового виконання виконавчого листа №712/4027/15-ц, виданого Соснівським районним судом м. Черкаси 28.01.2016 року про солідарне стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором № 2304/0508/55-013 від 21.05.2008 року в сумі 1387798 грн. 56 коп.

Боржником у даному виконавчому був ОСОБА_4 . 23.09.2021 року приватним виконавцем винесено постанови про арешт коштів та арешт майна боржника, який було накладено на все майно. 11.10.2021 року приватним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, до якого ввійшло наступне майно: житловий будинок А-1, загальною площею 67,4 кв.м., житлова площа 39,2 кв.м., з прибудовами сарай-Б, б, В, вбиральня – Г, гаражі – Д, Е, огорожа №1-3, водоколонка №4, замощення І, навіс – Ж, веранда 5,3 кв.м., коридор 7,8 кв.м., коридор 3,6 кв.м., кімната 9,9 кв.м., кімната 9,6 кв.м., кімната 12,7 кв.м., кімната 7,0 кв.м., ванна 6,9 кв.м., кухня 4,6 кв.м. та земельна ділянка, площа 600,89 кв.м. з кадастровим номером 7110136700:06:006:0026 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходяться у АДРЕСА_1 та належать ОСОБА_4 .

11.10.2021 року копія постанови була направлена приватним виконавцем Бурмагою Є.А. для відома та виконання ОСОБА_4 та АТ «Альфа-Банк» супровідним листом за №2348. 20.10.2021 року приватним виконавцем Бурмагою Є.А. отримано лист від АТ «АльфаБанк» про те, що з боржником ОСОБА_4 у банку відсутня будь-яка згода щодо вартості описаного майна. Для визначення вартості описаного виконавцем майна, банк просив призначити суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання. Копія даного листа направлена також ОСОБА_4

21.10.2021 року приватним виконавцем Бурмагою Є.А. винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, а саме – ТОВ «Центр нерухомості України» в особі Калинушки Г.В. Копія постанови була направлена сторонам виконавчого провадження та ТОВ «Центр нерухомості України» супровідним листом від 21.10.2021 року №2509. 21.10.2021 року приватним виконавцем Бурмагою Є.А. направлено ОСОБА_4 вимогу виконавця про надання доступу 27.10.2021 року о 8:00 годині до будинку по АДРЕСА_1 , з метою визначення вартості суб`єктом оціночної діяльності – суб`єктом господарювання.

27.10.2021 року приватним виконавцем Бурмагою Є.А. складено акт приватного виконавця про те, що при виході разом з ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 27.10.2021 року з 08:00 по 08:30 годину, доступу до будинку не надано.

27.10.2021 року оцінювачем ТОВ «Центр нерухомості України» та суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ «Центр нерухомості України» Калинушкою Г.В. складено звіт про проведення незалежної оцінки, згідно якого вартість житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 складає 378070 грн. 27.10.2021 року оцінювачем ТОВ «Центр нерухомості України» та суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ «Центр нерухомості України» Калинушкою Г.В. складено звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення загальною площею 600,89 кв.м., кадастровий номер: 7110136700:06:006:0026, яка розташована у АДРЕСА_1 .

Відповідно до звіту вартість земельної ділянки становила 90133 грн.

27.10.2021 року приватним виконавцем Бурмагою Є.А. результати оцінки майна від 27.10.2021 року були надіслані ОСОБА_4 та АТ «Альфа-Банк» супровідним листом №2565. 28.10.2021 року приватним виконавцем Бурмагою Є.А. винесено постанову про звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_4 , а саме на: житловий будинок А-1, загальною площею 67,4 кв.м., житлова площа 39,2 кв.м., з прибудовами сарай-Б, б, В, вбиральня – Г, гаражі – Д, Е, огорожа №1-3, водоколонка №4, замощення І, навіс – Ж, веранда 5,3 кв.м., коридор 7,8 кв.м., коридор 3,6 кв.м., кімната 9,9 кв.м., кімната 9,6 кв.м., кімната 12,7 кв.м., кімната 7,0 кв.м., ванна 6,9 кв.м., кухня 4,6 кв.м. та земельну ділянку, площа 600,89 кв.м. з кадастровим номером 7110136700:06:006:0026 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходяться у АДРЕСА_1 . Копія постанови надіслана ОСОБА_4 та АТ «Альфа-Банк» супровідним листом від 28.10.2021 року №2581.

29.11.2021 року ДП «СЕТАМ» сформовано протокол проведення електронних торгів №561449. 03.12.2021 року приватним виконавцем Бурмагою Є.А. складено акт про реалізацію предмета іпотеки, а саме: житлового будинку, загальною площею 67,4 кв.м., житловою площею 39,2 кв.м. та земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 7110136700:06:006:0026, загальною площею 0,0601 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Переможець електронних торгів- ОСОБА_2 . Ціна продажу майна – 701000 грн. Організатор прилюдних торгів – ДП «СЕТАМ». Акт видано на підставі протоколу №561449 проведення електронних торгів від 29.11.2021 року.

Окрім того, 13.09.2021 року приватним виконавцем Бурмагою Є.А. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №66803057 щодо примусового виконання виконавчого листа №712/4027/15-ц, виданого Соснівським районним судом м. Черкаси 28.01.2016 року про солідарне стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором № 2304/0508/55- 013 від 21.05.2008 року в сумі 1387798 грн. 56 коп. Боржником у даному виконавчому провадженні був – ОСОБА_1 (позивач).

29 вересня 2021 року ОСОБА_4 та ОСОБА_1 звернулись до Соснівського районного суду м. Черкаси зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Є.А. в якій просили скасувати постанову приватного виконавця Черкаського виконавчого округу Бурмаги Є.А. про відкриття виконавчого провадження від 13.09.2021. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 13.12.2021 року у задоволенні скарги відмовлено.

Окремо звертав увагу, що за стороною кредитного договору №2304/0508/55-013 від 21.05.2008 року та іпотечного договору №2304/0508/55-013-Z-1 був ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, через три роки після проведення електронних торгів та продажу нерухомого майна (29.11.2021 року), у зв`язку з чим житловий будинок А-1, загальною площею 67,4 кв.м., житлова площа 39,2 кв.м., з прибудовами сарай-Б, б, В, вбиральня – Г, гаражі – Д, Е, огорожа №1-3, водоколонка №4, замощення І, навіс – Ж, веранда 5,3 кв.м., коридор 7,8 кв.м., коридор 3,6 кв.м., кімната 9,9 кв.м., кімната 9,6 кв.м., кімната 12,7 кв.м., кімната 7,0 кв.м., ванна 6,9 кв.м., кухня 4,6 кв.м. та земельна ділянка, площа 600,89 кв.м. з кадастровим номером 7110136700:06:006:0026 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходяться у АДРЕСА_1 не ввійшли до спадкової маси.

Отже, позивачем не доведено, що він є спадкоємцем ОСОБА_4 і у нього виникло право на спадкове майно, після смерті ОСОБА_4 .

Твердження останнього про те, що він розраховував на те, що у склад спадщини увійде спірне нерухоме майно, проте згодом дізнався про примусову реалізацію останнього – не відповідає дійсним обставинам справи. Позивач ОСОБА_1 був поручителем щодо виконання ОСОБА_4 обов`язків, що виникли на підставі кредитного договору № 2304/0508/55-013. Також він був відповідачем у справі № 712/4027/15-ц щодо солідарного стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором № 2304/0508/55-013 від 21.05.2008 року, а тому був обізнаний про необхідність виконання рішення суду.

До того ж, позивач разом з ОСОБА_4 звертався до Соснівського районного суду м. Черкаси зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Є.А. в якій просив скасувати постанову приватного виконавця Черкаського виконавчого округу Бурмаги Є.А. від 13.09.2021 року про відкриття виконавчого провадження №66803057.

Отже, позивач був достеменно обізнаний про відкриті виконавчі провадження щодо нього та ОСОБА_4 з приводу примусового виконання судового рішення по справі №712/4027/15-ц та наявні арешти на нерухоме майно, у зв`язку з чим ОСОБА_1 знав про подальше відчуження нерухомого майна задля задоволення вимог банку і мав розуміти, що останнє не могло увійти до спадкової маси, після смерті ОСОБА_4 , котрий не оскаржував дії приватного виконавця та не звертався з позовом до суду про визнання електронних торгів недійсними, а отже вважав такі дії приватного виконавця і порядок проведення електронних торгів – законними.

Зважаючи на те, що ОСОБА_4 не звертався зі скаргою на дії приватного виконавця або з позовом до суду про визнання електронних торгів недійсними протягом трьох років з моменту реалізації нерухомого майна і до дня своєї смерті, право ОСОБА_1 не могло бути порушено станом на момент виникнення спірних правовідносин, оскільки ОСОБА_1 не був власником відчуженого майна.

За наведених обставин просив відмовити у задоволенні позовних вимог. У разі задоволення позовних вимог, просив застосувати строки позовної давності, передбачені ст. 48 Закону України «Про іпотеку».

Представник третьої особи ОСОБА_2 – адвокат Війтенко В.Ю. скерував пояснення, відповідно до яких у задоволенні позову просив відмовити, розгляд справи здійснювати без його участі. В обгрунтування заперечень проти позову зазначив, що згідно з частиною п?ятою статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Таким чином, у разі незгоди з результатами визначення вартості чи оцінки майна, сторони виконавчого провадження мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення про такі результати.

З аналізу змісту статей 203, 215, 650, 655 і 656 Цивільного кодексу України, положень Порядку реалізації арештованого майна вбачається, що реалізація майна на прилюдних торгах полягає у продажі майна, за яким продавцем відчужуваного майна є боржник, переможець прилюдних торгів виступає покупцем, а особами, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба ( приватний виконавець) та організатор електронних торгів; складання за результатами проведення прилюдних торгів акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відноси купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином. оскільки за змістом частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил їх проведення.

У цьому випадку таким актом законодавства є Порядок реалізації арештованого майна, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5.

За результатами електронних торгів ОСОБА_8 придбав будинок і земельну ділянку. Чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об?єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, інших положеннях законодавства. Таким чином, продаж будинку і земельної ділянки, на якій знаходиться будинок, як одного лоту не є порушенням законодавства. ОСОБА_2 також повідомив про те, що ним було продано будинок і земельну ділянку, яку він придбав на електронних торгах, на підтвердження чого до пояснень додається копія договору купівлі-продажу від 17.04.2024.

Представник третьої особи АТ «Сенс Банк» - адвокат Луньова А.Г. скерувала пояснення, відповідно до яких просила застосувати спеціальну позовну давність при розгляді справи, відмовити у задоволенні позову повністю, розгляд справи здійснювати без її участі. Пояснення обгрунтовані наступним: щодо незгоди з оцінкою майна відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскільки оцінка майна здійснена під час виконання рішення суду, то відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» така оцінка може бути оскаржена сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц (провадження № 14-529цс19) викладено висновок: «Порушення, допущені державним (приватним) виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо, підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом». Отже, дії приватного виконавця у виконавчому провадженні до призначення електронних торгів не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для скасування акта приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, яким іпотечне майно передано стягувачу у рахунок погашення боргу. У межах процедури виконавчого провадження звіт про оцінку майна та постанову виконавця про призначення суб`єкта оціночної діяльності відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» батько позивача - ОСОБА_4 не оскаржував. Щодо посилань на відсутність рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки: за змістом статті 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду, проводиться шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону. Посилання на те, що реалізація предмета іпотеки при примусовому виконанні можлива лише за наявності рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, є необґрунтованими, оскільки суперечать також положенням статті 51 Закону України «Про виконавче провадження».

Щодо необхідності продажу предмету іпотеки окремими лотами вказувала, що чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства. Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності. Тому в разі, якщо право власності на об`єкт нерухомості та на земельну ділянку, на якій цей об`єкт розташований, належать одній особі, подальше відчуження об`єкта нерухомості окремо від земельної ділянки, а також земельної ділянки окремо від об`єкта нерухомості не допускається, про що неодноразово наголошував Верховний Суд у своїх висновках.

Щодо застосування позовної давності зауважила, що позивачем було пропущено спеціальну позовну давність, встановлену статтею 48 Закону України «Про іпотеку».

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Тлумачення зазначеної норми права дає можливість зробити висновки, що право на позов у матеріальному розумінні – це можливість отримати захист порушеного права в судовому порядку, тобто право вимагати від суду винесення рішення про захист порушеного права. Оскільки ця можливість є суб`єктивним правом, що виникає за наявності певних юридичних фактів, то вона може бути припинена правоскасовуючим юридичним фактом – закінченням строку позовної давності. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Спеціальна позовна давність у спірних правовідносинах встановлена ст. 48 Закону України «Про іпотеку» - Іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник електронного аукціону мають право протягом трьох місяців з дня проведення електронного аукціону оскаржити його результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна. Аналогічний строк встановлювала і ст. 48 ЗУ «Про іпотеку» в редакції, що діяла на момент проведення торгів - Іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів.

За вказаних обставин просила відмовити у задоволенні позову та застосувати спеціальну позовну давність (ст. 48 ЗУ «Про іпотеку» в редакції, що діяла на момент проведення торгів).

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Космина В.М.в судовому засіданні позов підтримав.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_6 – адвокат Тищенко Ю.П. заперечував проти позову, з підстав вказаних у відзиві на позовну заяву.

Інші участники процесу в судове засідання не з`явилися. Судом взято до уваги пояснення представників третіх осіб.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши предствників сторін та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Тлумачення статей 215, 216 ЦК України свідчить, що для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, так і порушення суб`єктивного цивільного права або інтересу особи, яка звернулася до суду, має встановлюватися саме на момент вчинення оспорюваного правочину.

Недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18).

Відчуження майна з електронних торгів належить до угод купівлі-продажу і така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, установлених частинами 1-3 та частинами 5, 6 статті 203 ЦК, зокрема, у зв`язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства (частина 1 статті 215 цього Кодексу). Для застосування наслідків недотримання вказаних вимог, при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц (провадження № 14-529цс19)).

Тобто, для визнання судом торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання торгів недійсними (порушення правил проведення торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців згідно з нормами Закону України «Про виконавче провадження» (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16 (провадження № 11-1200апп18), від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19), Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 грудня 2023 року у справі № 331/427/22 (провадження № 61-13786св23)).

Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними (див. постанову Верховного Суду України від 26 серпня 2014 року у справі № 3-36гс14).

У частині третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У даній справі судом встановлено, що 21.05.2008 року між ВАТ «Сведбанк» («іпотекодержатель») та ОСОБА_4 («іпотекодавець») було укладено іпотечний договір №2304/0508/55-013- Z-1 з метою забезпечення кредитного договору №2304/0508/55-013 від 21.05.2008 року. Предметом іпотеки є: житловий будинок садибного типу, загальною площею 67,4 кв.м., житловою площею 39,2 кв.м., який знаходиться у АДРЕСА_2 , 171_та земельна ділянка, загальною площею 600,89 кв.м., кадастровий номер 7110136700:06:006:0026, що знаходиться у АДРЕСА_1 та належать на праві приватної власності ОСОБА_4 . Відповідно до п. 4 Іпотечного договору – на підставах, передбачених чинним законодавством, на предмет іпотеки може бути звернено стягнення. Згідно п. 11 Договору – іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на Предмет іпотеки в разі невиконання основного зобов`язання повністю або частково, у т.ч. якщо Іпотекодавець не поверне Іпотекодержателю суму кредиту, проценти за користування кредитом, пеню, іншу заборгованість, не сплатить платежі та штрафи, що передбачені та/або випливають з Основного зобов`язання, а також в інших випадках, передбачених Основним зобов`язанням та цим Договором, у тому числі у випадку одноразового прострочення основного зобов`язання.

11.10.2021 року приватним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, до якого ввійшло наступне майно: житловий будинок А-1, загальною площею 67,4 кв.м., житлова площа 39,2 кв.м., з прибудовами сарай-Б, б, В, вбиральня – Г, гаражі – Д, Е, огорожа №1-3, водоколонка №4, замощення І, навіс – Ж, веранда 5,3 кв.м., коридор 7,8 кв.м., коридор 3,6 кв.м., кімната 9,9 кв.м., кімната 9,6 кв.м., кімната 12,7 кв.м., кімната 7,0 кв.м., ванна 6,9 кв.м., кухня 4,6 кв.м. та земельна ділянка, площа 600,89 кв.м. з кадастровим номером 7110136700:06:006:0026 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходяться у АДРЕСА_1 та належать ОСОБА_4 .

23.09.2021 року приватним виконавцем винесено постанови про арешт коштів та арешт майна боржника, який було накладено на все майно.

27.10.2021 року оцінювачем ТОВ «Центр нерухомості України» та суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ «Центр нерухомості України» Калинушкою Г.В. складено звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення загальною площею 600,89 кв.м., кадастровий номер: 7110136700:06:006:0026, яка розташована у АДРЕСА_1 . Відповідно до звіту вартість земельної ділянки становила 90133 грн.

28.10.2021 року приватним виконавцем Бурмагою Є.А. винесено постанову про звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_4 , а саме на: житловий будинок А-1, загальною площею 67,4 кв.м., житлова площа 39,2 кв.м., з прибудовами сарай-Б, б, В, вбиральня – Г, гаражі – Д, Е, огорожа №1-3, водоколонка №4, замощення І, навіс – Ж, веранда 5,3 кв.м., коридор 7,8 кв.м., коридор 3,6 кв.м., кімната 9,9 кв.м., кімната 9,6 кв.м., кімната 12,7 кв.м., кімната 7,0 кв.м., ванна 6,9 кв.м., кухня 4,6 кв.м. та земельну ділянку, площа 600,89 кв.м. з кадастровим номером 7110136700:06:006:0026 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходяться у АДРЕСА_1 .

03.12.2021 року приватним виконавцем Бурмагою Є.А. складено акт про реалізацію предмета іпотеки, а саме: житлового будинку, загальною площею 67,4 кв.м., житловою площею 39,2 кв.м. та земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, з кадастровим номером 7110136700:06:006:0026, загальною площею 0,0601 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Переможець електронних торгів: ОСОБА_2 . Ціна продажу майна – 701000 грн. Організатор прилюдних торгів – ДП «СЕТАМ».

Акт видано на підставі протоколу №561449 проведення електронних торгів від 29.11.2021 року. 03.12.2021 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Бурмагою Є.А., приватним виконавцем Бурмагою Є.А. було прийнято рішення №62024352 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

03.12.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Бурмагою Є.А. було винесено постанову про зняття арешту з майна.

29 вересня 2021 року ОСОБА_4 та ОСОБА_1 звернулись до Соснівського районного суду м. Черкаси зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Є.А. в якій просили скасувати постанову приватного виконавця Черкаського виконавчого округу Бурмаги Є.А. від 13.09.2021 року про відкриття виконавчого провадження №66803057. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 13.12.2021 року у задоволенні скарги відмовлено.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3, ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» - визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. ч. 1, ч. 2 ст 61 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом проведення електронних аукціонів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних аукціонів визначається Міністерством юстиції України.

Отже ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачений алгоритм оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна, який проводиться в порядку ст.447 ЦПК України. Додатково у п.4 ст.57 вказаного Закону передбачена можливість проведення рецензування звіту про оцінку майна іншому суб`єкту оціночної діяльності у разі заперечення однією із сторін результатів оцінки майна.

Проте, у вказані строки боржник у виконавчому провадженні – ОСОБА_4 із скаргою на дії державного виконавця щодо незгоди із результатами визначення вартості чи оцінки майна, не звертався.

Водночас, згідно ч. 1, ч. 4, ч. 5, ч. 6 ст. 47 ЗУ «Про іпотеку» організатор електронного аукціону протягом трьох днів з дня формування за результатами електронного аукціону протоколу надсилає відповідний протокол державному виконавцю, приватному виконавцю, а також інші документи, що підтверджують реалізацію предмета іпотеки відповідно до цього Закону. На вимогу державного виконавця, приватного виконавця для перевірки дотримання порядку проведення електронного аукціону організатор електронного аукціону зобов`язаний подати державному виконавцю, приватному виконавцю повну та достовірну інформацію і документи, що стосуються організації та проведення електронного аукціону. Протягом п`яти робочих днів з дня надходження коштів від реалізації предмета іпотеки державний виконавець, приватний виконавець складає акт про реалізацію предмета іпотеки. Протягом п`яти робочих днів з дня надходження від державного виконавця, приватного виконавця акта про реалізацію предмета іпотеки організатор проведення електронного аукціону видає цей акт покупцеві, нотаріально засвідчені копії акта надсилає іпотекодержателю та іпотекодавцю. На підставі акта про реалізацію предмета іпотеки нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання майна з електронного аукціону.

Частиною 1 ст. 48 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник електронного аукціону мають право протягом трьох місяців з дня проведення електронного аукціону оскаржити його результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.

Однак, у передбачений вказаною ч.1 ст.48 Закону України «Про іпотеку» власник майна ОСОБА_4 , який був обізнаний про наявність відносно нього виконавчого провадження, а вся інформація щодо торгів оприлюднювалась на офіційному сайті ДП «Сетам», результати електронного аукіону не оскаржив.

Таким чином, очевидним є те, що у власника майна ОСОБА_4 відсутні були перешкоди для звернення до суду у визначені у ст.48 Закону України «Про іпотеку» та ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» строки за захистом своїх прав.

Щодо звернення позивача ОСОБА_1 з вимогами про визнання електронних торгів недійсними, визнання протиправним та скасування протоколу проведення електронних торгів, визнання протиправним та скасування акта про реалізацію предмета іпотеки, який належав станом на проведення торгів його батьку – ОСОБА_4 .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 554/154/22 (провадження № 14-24цс24) вказано, що "правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

З огляду на правову природу процедури реалізації майна на торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника торгів, ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином. Наведене узгоджується з правилами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні правила про купівлюпродаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Тож правова природа продажу майна з публічних (електронних) торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі приписів цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо дотримання визначених правил про процедуру, порядок проведення торгів".

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 10.01.2025 року по справі №295/9940/20 зазначив наступне: «…Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону (стаття 41 Закону України"Про іпотеку", тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Правова природа процедур реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих на виникнення в покупця зобов`язання зі сплати коштів за продане майно та передання права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Близькі за змістом висновки сформульовані, зокрема, у пунктах 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (провадження № 12-127гс19).

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено представником позивача, власником іпотечного майна на момент проведення спірних торгів був ОСОБА_4 (батько позивача) на підставі договору купівлі-продажу жилого будинку від 19.12.2006 року належав на праві приватної власності жилий будинок АДРЕСА_1 . На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19.12.2006 року ОСОБА_4 набув на праві приватної власності земельну ділянку розміром 600,89 кв.м., для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

За змістом статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В судовому засіданні встановлено, що стороною кредитного договору №2304/0508/55-013 від 21.05.2008 року та іпотечного договору №2304/0508/55-013-Z-1 був ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, тобто практично через три роки після проведення електронних торгів та продажу нерухомого майна (29.11.2021 року), у зв`язку з чим житловий будинок А-1, загальною площею 67,4 кв.м., житлова площа 39,2 кв.м., з прибудовами сарай-Б, б, В, вбиральня – Г, гаражі – Д, Е, огорожа №1-3, водоколонка №4, замощення І, навіс – Ж, веранда 5,3 кв.м., коридор 7,8 кв.м., коридор 3,6 кв.м., кімната 9,9 кв.м., кімната 9,6 кв.м., кімната 12,7 кв.м., кімната 7,0 кв.м., ванна 6,9 кв.м., кухня 4,6 кв.м. та земельна ділянка, площа 600,89 кв.м. з кадастровим номером 7110136700:06:006:0026 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходяться у АДРЕСА_1 не ввійшли до спадкової маси, яку міг би успадкувати позивач ОСОБА_1 .

Отже слушними є посилання представника відповідача на те, що позивачем не доведено, що він є спадкоємцем ОСОБА_4 в частині вищевказаного житлового будинку із земельною ділянкою, що знаходяться у АДРЕСА_1 і у нього виникло право на вказане майно, після смерті ОСОБА_4 . Крім того, твердження останнього в позовній заяві про те, що він розраховував на те, що у склад спадщини увійде спірне нерухоме майно, проте згодом дізнався про примусову реалізацію останнього – не відповідає дійсним обставинам справи.

Так, позивач ОСОБА_1 був поручителем щодо виконання ОСОБА_4 обов`язків, що виникли на підставі кредитного договору № 2304/0508/55-013.

Також, ОСОБА_1 був відповідачем у справі № 712/4027/15-ц щодо солідарного стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором № 2304/0508/55-013 від 21.05.2008 року, а тому був обізнаний про необхідність виконання рішення суду.

Позивач разом з ОСОБА_4 звертався до Соснівського районного суду м. Черкаси зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Бурмаги Є.А. в якій просив скасувати постанову приватного виконавця Черкаського виконавчого округу Бурмаги Є.А. від 13.09.2021 року про відкриття виконавчого провадження №66803057. Отже, позивач був достеменно обізнаний про відкриті виконавчі провадження щодо нього та ОСОБА_4 з приводу примусового виконання судового рішення по справі №712/4027/15-ц та наявні арешти на нерухоме майно, у зв`язку з чим ОСОБА_1 знав про подальше відчуження нерухомого майна задля задоволення вимог банку та розумів, що останнє не могло увійти до спадкової маси, після смерті ОСОБА_4 , котрий не оскаржував дії приватного виконавця та не звертався з позовом до суду про визнання електронних торгів недійсними.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23)).

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 20.03.2024 року по справі № 134/154/20 зазначив: «Вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем. Відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов`язаних осіб. Тобто лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог».

Отже, враховуючи викладене вище, судом не встановлено наявність права на позов в матеріальному розумінні у ОСОБА_1 , що є наслідком прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову за недоведеністю матеріально-правової вимоги, суд не вбачає підстав для задоволення заяви представників відповідача та третьої особи щодо застосування наслідків спливу строку позовної давності.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати у відповідності до ст.141 ЦПК України, слід залишити за позивачем.

Керуючись статтями 2-5, 12-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного виконавця Бурмаги Євгенія Анатолійовича, державного підприємства «Сетам», третя особа: ОСОБА_2 , АТ «Сенс Банк», ОСОБА_3 про визнання електронних торгів недійсними, визнання протиправним та скасування протоколу проведення електронних торгів, визнання протиправним та скасування акта про реалізацію предмета іпотеки – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 02.02.2026 року.

Головуючий Т.Є.Троян

Оригінал: reyestr.court.gov.ua