Рішення від 15 січня 2026 р. у справі №703/7083/25 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/7083/25

2/703/247/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2026 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі судді Левчук О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», юридична адреса: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4 поверх

до

ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» через систему «Електронний суд» звернулось до суду з позовною заявою в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості.

Позов обґрунтовано тим, що 16.03.2023 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» (надалі – Товариство) та ОСОБА_1 (надалі – Відповідач) було укладено Договір про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» №670999, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу у власність грошові кошти, а відповідач зобов`язався повернути таку ж суму грошових коштів, сплатити проценти та всі інші платежі, пов`язані з виконанням договору. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Відповідач зобов`язання щодо повернення коштів не виконав, у зв`язку із чим у нього утворилася заборгованість в розмірі 70716 грн. 00 коп., з яких: 9000 грн. заборгованість за тілом кредиту; 61716 грн. 00 коп. заборгованість за відсотками. 01 лютого 2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» і ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №01022024, за умовами якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», в тому числі, і до відповідача за про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» №670999 від 16.03.2023. З метою врегулювання спору в досудовому порядку позивач в письмовій формі звертався до відповідача з вимогою про погашення заборгованості, однак заборгованість залишилася не погашеною, тому він просить стягнути її з відповідача у судовому порядку.

Відповідно до автоматичного розподілу справ 21.10.2025 справа надійшла в провадження судді Левчук О.О.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 31 жовтня 2025 року постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На виконання ухвали суду до 31 жовтня 2025 рокуСмілянського міськрайонного суду Черкаської області АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» надіслали витребувані докази (а.с.77).

Представник позивача ТОВ ФК «Кредит-Капітал» у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судових засідань був повідомлений своєчасно та належним чином, в позовній заяві просив справу розглянути за відсутності представника позивача (а.с.79-80).

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судових засідань був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, правом надання відзиву на позовну заяву не скориставсь, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.

Відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, та те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Відповідно до ухвали суду від 31 жовтня 2025 року, враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу виконання зобов`язань.

16 березня 2023 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» №670999, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу у власність грошові кошти, а відповідач зобов`язався повернути таку ж суму грошових коштів, сплатити проценти та всі інші платежі, пов`язані з виконанням договору.

В паспорті споживчого кредиту, підписаному сторонами визначена процентна ставка та розмір кредиту (а.с. 18 -19).

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Крім того положеннями ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує змінює або припиняє цивільні права та обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

Аналогічна позиція закріплена у постанові Верховного Суду України від 30 травня 2018 року по справі № 191/5077/16-ц (провадження 61-17422св18).

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір не оспорювався та не визнавався судом недійсним тому є чинним оскільки відповідає формі, передбаченій ст. 207, 208, 1047, 1055 ЦК України.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 2 ст. 6 ЦК України, передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що фінансова установа належним чином виконала взяті на себе зобов`язання за укладеним з відповідачем договором позики.

Судом також встановлено, що відповідач, порушив умови укладеного договору, зокрема, не надавав своєчасно та в повному обсязі товариству грошові кошти для погашення заборгованості за договором позики, відсотками, а також іншими витратами, відповідно до умов укладеного договору.

В зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 70716 грн. 00 коп., з яких: 9000 грн. 00 коп. заборгованість за тілом кредиту; 61716 грн. 00 коп. заборгованість за відсотками.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч.1 ст.1049 ЦК України - позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1050 ЦК України - якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1052 ЦК України - у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

В укладеному кредитному договорі, а саме паспорті споживчого кредиту сторонами погоджені умови щодо розміру та видів відсотків за користування кредитом.

Відповідно до змісту ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даними договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Доказів того, що відповідач виконав взяті на себе зобов`язання та сплатив заборгованість за укладеним договором позики суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Також судом встановлено, що 01 лютого 2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» і ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №01022024, за умовами якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», в тому числі, і до відповідача за договором про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» №670999 від 16 березня 2023 року.

Сума та розрахунок заборгованості за договором про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» №670999 від 16 березня 2023 року було передано позивачу від первинного кредитора ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ».

Згідно договору факторингу та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», включно і до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» №670999 від 16 березня 2023 року.

Відповідно до ст. 514 ЦК України - до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 516 ЦК України - заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторовіє належним виконанням.

Сума заборгованості відповідача становить 70716 грн. 00 коп., відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №01022024 від 01 лютого 2024 року (а.с.44).

Відповідно до ч. 1 ст. 518 ЦК України - боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Наслідком неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов`язання первинному кредитору належним.

Відповідачу було надіслано письмову досудову вимогу про погашення кредитної заборгованості вих. №23356565 від 14 жовтня 2025 року (а.с.46). Тобто відповідач був належним чином повідомлений про зміну кредитора в зобов`язанні.

Таким чином у позивача виникло право вимоги до відповідача за договором про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» №670999 від 16 березня 2023 року, як у правонаступника первісного кредитора.

Оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що належними та допустимими доказами знайшло своє підтвердження порушення прав позивача, яке виражається в неналежному виконанні відповідачем взятих на себе зобов`язань за укладеним договором позики щодо повернення кредитних коштів та погоджених сторонами відсотків за укладеним кредитним договором. Тому у відповідності до обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд приходить до висновку про наявність підстав для їх задоволення і стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за укладеним договором про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» № 670999 від 16 березня 2023 року в сумі 70716 грн. 00 коп. станом на 14.10.2025, з яких: 9000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 61716,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Відповідач не оспорював укладення чи не укладення кредитного договору та відповідно отримання кредитних коштів і користування ними.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти за кредитом в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд доходить до висновку, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Оскільки, сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, що підтверджено відповідними доказами, зокрема підписаною заявою та паспортом кредиту відповідачем. Таким чином, порядок нарахування сум (міри відповідальності за порушення зобов`язання), узгоджені з позичальником.

До початку розгляду справи по суті позивач не змінив предмет або підставу позову та протягом усього часу розгляду справи не збільшив та не зменшив розмір позовних вимог, а тому суд розглянув цивільну справу в межах пред`явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів.

Зважаючи на норми закону, умови кредитного договору, суд уважає позовні вимоги обґрунтованими, а тому їх потрібно задовольнити.

Згідно ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При задоволенні позову суд стягує з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог на користь позивача понесені ним судові витрати в справі, а саме судовий збір в розмірі 2422,40 грн. відповідно до платіжної інструкції №24318 від 14.10.2025 та витрати на професійну правничу допомогу 8000 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 141, 247, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України суд

ухвалив :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) суму заборгованості за договором про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» №670999 від 16 березня 2023 року у розмірі 70716 грн. 00 коп., з яких: 9000,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 61716,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 8000,00 грн.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог статтями 284-285 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.О. Левчук