Рішення від 29 січня 2026 р. у справі №711/12035/25 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/12035/25

Номер провадження2/711/719/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Петренка О.В.,

за участю секретаря судових засідань Дмитренка О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

22 грудня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Литвин Ольга Петрівна, через підсистему «Електронний суд», звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд розірвати шлюб, укладений з відповідачем ОСОБА_2 (вхідний №51998, а.с.1-2).

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 27 квітня 2011 року сторони уклали шлюб, що був зареєстрований Залізничним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис №89.

Перебуваючи у шлюбі, у сторін народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як стверджує позивач у мотивувальній частині позовної заяви, спільне життя подружжя у сторін не склалося через те, що у них різні погляди на життя, а також на вирішення питань, що постають у їх сімейному житті, шлюбні відносини між ними фактично припинені та спільне господарство сторонами не ведеться. Шлюб існує формально. Примирення між сторонами неможливе. Подальше спільне життя з відповідачем та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача та є недоцільним. Спір щодо майна подружжя та утримання неповнолітньої дочки між сторонами відсутній.

Підсумовуючи викладене, позивач просить суд ухвалити рішення, яким розірвати шлюб, укладений між сторонами, зареєстрований Залізничним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис №89.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 грудня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; визнано справу малозначною, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 10 год 00 хв 30 січня 2026 року в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси (а.с.13-14).

У визначений судом день та час позивач ОСОБА_1 та (або) його представник адвокат Литвин О.П. у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, зокрема шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронних кабінетів як позивача ОСОБА_1 , так і його представника адвоката Литвин О.П. у підсистемі «Електронний суд», що були отримані цими учасниками справи 06.01.2026 (а.с.26 зворот, 27 зворот).

Пунктом 2 ч.8 ст.128 ЦПК України встановлено, що днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Литвин О.П. були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи.

Водночас представник позивача ОСОБА_1 адвокат Литвин О.П. подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи здійснювати без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (вхідний №509/26, а.с.28-29).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання 30 січня 2026 року о 10 год 00 хв не з`явилася, про причини неявки не повідомила, хоча про місце, день і час розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується матеріалами цивільної справи, що знаходяться на а.с. 25 зворот, відзиву до суду не направила.

Водночас, 05.01.2026 через підсистему «Електронний суд», відповідач ОСОБА_2 подала заяву, в якій позовні вимоги про розірвання шлюбу визнала повністю та просила суд розірвати шлюб, укладений між нею та позивачем ОСОБА_1 , здійснивши розгляд справи у її відсутність. Крім того відповідач просила після розірвання шлюбу залишити їй теперішнє прізвище « ОСОБА_4 » (вхідний №449/26, а.с.17-18).

Частиною 1 ст.223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки справа слухалась у відсутність всіх учасників справи, тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши процесуальні позиції як представника позивача ОСОБА_1 адвоката Литвин О.П., так і відповідача ОСОБА_2 , висловлені письмово, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_5 27 квітня 2011 року уклали шлюб, який у цей же день зареєстрований Залізничним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис №89, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , що видане Залізничним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції 27 квітня 2011 року, і яка засвідчена представником позивача кваліфікованим електронним підписом у порядку, передбаченому п.27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що затверджене рішенням Вищої ради правосуддя №1845/0/15-21 від 17.08.2021 (а.с.4).

Із безпосередньо дослідженої копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , що видане 29 грудня 2018 року Шевченківським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, суд встановив, що, перебуваючи у шлюбі, у сторін народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.3).

Відповідно до положень ч.1 ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, з урахуванням вимог ст.110 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.110 СК України встановлено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.

Аналогічні роз`янення викладено в абз.1 п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007, згідно з якими проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Відповідно до положень ч.2 ст.114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Судом встановлено, що немає згоди позивача на продовження шлюбу із відповідачем. Водночас відповідач також письмово підтвердила свою волю на розірвання шлюбу, що укладений із позивачем, подавши до суду відповідну заяву (вхідний №449/26 від 05.01.2026, а.с.17-18).

Під час дослідження судом фактичних взаємин між сторонами, дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя позивача та відповідача і збереження між ними шлюбу буде суперечити їх інтересам як подружжя за відсутності згоди кожного із них на продовження шлюбу. Побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки, які, як встановлено судом, у сторін відсутні.

Суд дійшов висновку, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, а відповідно і не заперечення проти розірвання шлюбу зі сторони відповідача, є обґрунтованими і надалі спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечитиме спільним інтересам сторін, що має істотне значення, внаслідок чого позовна заява підлягає до задоволення.

Також суд, задовольняючи позовну вимогу про розірвання шлюбу, керується положеннями ч.4 ст.206 ЦПК України, згідно яких, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Оскільки визнання відповідачем ОСОБА_2 позову про розірвання шлюбу, укладеного з позивачем ОСОБА_1 , не суперечить закону, не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, тому суд приймає визнання відповідачем позову, а відповідно і ухвалює судове рішення про задоволення позовної заяви.

Крім того, відповідно до положень ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Оскільки відповідач у заяві про розгляд справи у відсутність цього учасника справи від 05.01.2026 (вхідний №449/26, а.с.17-18), виявила волю надалі іменуватись прізвищем « ОСОБА_4 », тому суд, керуючись ст.113 СК України, дійшов висновку про відсутність правових підстав для відновлення відповідачу дошлюбного прізвища.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає про таке.

Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до квитанції про сплату №8661-0509-1305-7899 від 11.07.2025 (а.с.8) позивачем, за подання даної позовної заяви до суду, сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Ураховуючи, що відповідач, до початку розгляду справи по суті, визнала позовні вимоги, позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, а саме: 605 гривень 60 копійок.

Водночас, приймаючи до уваги відсутність заяви та/або клопотання позивача про залишення судових витрат за позивачем, суд дійшов висновку, що з метою розподілу судових витрат, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 605 гривень 60 копійок, сплачений за пред`явлення до суду позовної заяви, що є різницею між розміром, сплаченого позивачем, судового збору, та його частиною, що підлягає поверненню позивачу з державного бюджету в порядку, передбаченому ч.1 ст.142 ЦПК України.

Також суд, ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача на користь позивача суми судового збору, зважає на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази тому юридичному факту, що відповідач ОСОБА_2 звільнена від сплати судового збору згідно положень ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 24, 105, 110, 112, 113, 114 СК України ст. 13, 76, 77, 80, 81, 89, 133, 141, 142, 206, 247, 258, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , зареєстрований 27 квітня 2011 року Залізничним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис №89.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити прізвище « ОСОБА_4 ».

Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50% судового збору,що сплачений 11 липня 2025 року згідно квитанції про сплату №8661-0509-1305-7899, в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок, тобто в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 30 січня 2026 року.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_2 .

Головуючий: О. В. Петренко