Постанова від 28 січня 2026 р. у справі №711/12173/25 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/12173/25

Номер провадження 3/711/105/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Комплєктової Т.О.,

за участю: секретаря Тищенко А.А.,

розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (протокол серії ЕПР1 № 545733), про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , місце роботи не повідомив, ІПН НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

20.12.2025 о 01.18 год. ОСОБА_1 керував автомобілем «BMW 523і» державний реєстраційний номер НОМЕР_2 по вул. Смілянській, 23 в м. Черкаси, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку на місці зупинки та у медичному закладі в ЧОПНД за адресою м. Черкаси, просп. Хіміків, 62 відмовився під час безперервної відеофіксації на нагрудні камери 470987, 475708, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_2 не з`явився, причину неявки суду не повідомив.

Статтею 268 КУпАП не передбачена обов`язкова участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – адвокат Петруніна В.В. в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 вину в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст. 130 КУпАП не визнає з огляду на те, що в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення. Так, Курінний був зупинений працівниками поліції за порушення комендантської години, але це не являється підставою для його зупинки згідно ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», оскільки його зупинив працівник поліції, а не уповноважена особа, яка призначається наказом коменданта відповідно до ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015. Як вбачається з відеозапису з нагрудної камери поліцейського, що наявний у матеріалах справи, причиною зупинки був рух у комендантську годину. В той же час, інспектор не просив документ для підтвердження особи, а попросив документи, які визначені п. 2.1 ПДР України. Отже беззаперечним є те, що у такому разі, інспектор мав діяти у відповідності до вимог ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію». Жодної причини визначеної цією нормою закону зупинки не було, як і свідчить про відсутність порушень правил дорожнього руху з боку ОСОБА_1 .. Відтак, його зупинка та всі подальші вимоги, як до водія були незаконними. За цих обставин його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не можливе. Крім того, вимога інспектора пройти огляд на стан сп`яніння була здійснена ним до «встановлення» будь-яких ознак алкогольного сп`яніння. Чинним законодавством визначено, що водій повинен пройти огляд не на будь-яку вимогу інспектора, а лише на законну. Законною в свою чергу вимога вважається лише після встановлення ознак. З відеозапису чітко вбачається, що ОСОБА_1 на поставлені йому питання та у розмові з інспектором веде себе повністю адекватно, його мова не є ні швидкою, ні повільною. При цьому вимова слів є змістовною та чіткою. Отже об`єктивно, така ознака, як порушення мови у нього була відсутня. Одночасно з цим, таку ознаку як запах алкоголю з порожнини рота інспектор навіть не встановлював, не просив водія дихнути у його сторону, а розмова велась коли водій сидів за кермом, а інспектор стояв поруч. Відтак й така ознака не є доведеною, виходячи з наданого поліцією доказу. Але ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер. Після того, як інспектор взяв зазначений прилад (02:20 хв.) він вдруге перепитав «проходите огляд», на що ОСОБА_1 відповів «Так». В 02:25 хв. відбувається закриття об`єктивну камери, однак зафіксовано аудіозаписом, що обвинувачений продовжив свою фразу «Так» наступним «але я чесно сказав, що трохи випив». Після цього інспектор каже «добре, якщо ви відмовляєтесь, то пропоную пройти огляд у лікаря нарколога». Від чого в подальшому обвинувачений відмовляється. Чинними нормами визначено чіткий порядок направлення водіїв на огляд. Проходження огляду у закладі охорони здоров`я передбачено виключно у випадку, якщо водій відмовився проходити огляд за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки або він не згідний із результатом такого огляду. Як вбачається з відеозапису, обвинувачений не відмовлявся від проходження огляду за допомогою приладу «Драгер», два рази підтвердив, що він буде його проходити. Отже інспектор був зобов`язаний здійснити такий огляд. Відмова проходити огляд у лікаря-нарколога з боку обвинуваченого є абсолютно законною, оскільки, такий порядок передбачено лише у разі відмови від проходження огляду на місці зупинки. Визнання водієм факту вживання алкогольних напоїв не є підставою для не проведення огляду, як і не можуть бути такі обставини ознакою алкогольного сп`яніння, оскільки це не відповідає переліку ознак, що передбачені чинним законодавством. Тому просить закрити провадження стосовно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Заслухавши пояснення адвоката Петруніної В.В., дослідивши письмові матеріали справи суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Статтею 16 зазначеного Закону встановлені основні права та обов`язки водія транспортного засобу, якими, зокрема, вказано, що водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Водночас, пунктом 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» вказано, що поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Відповідно до п.1.10 ПДР України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм є також особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, п.3 ч.2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» - водій зобов`язаний виконати вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп`яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння визначена ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (надалі - Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення у водіїв стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі-Порядком).

Згідно п. п. 2, 3 Розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану, а водій зобов`язаний пройти огляд на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння на вимогу працівника поліції, відмова, навіть якщо особа, не перебуває в стані алкогольного чи будь-якого іншого сп`яніння, не допускається.

Так, за ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно п.7 Розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.

З рапорту поліцейського В.Хмари встановлено, що 20.12.2025 о 01 год. 18 хв. виконуючи службові обов`язки у складі екіпажу АГАТ-102, був помічений та зупинений автомобіль «BMW 523і», д.н.з. НОМЕР_2 за адресою м. Черкаси, вул. Смілянська, 23/1, під керуванням водія ОСОБА_1 за порушення комендантської години. В ході спілкування у водія виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Водієві було запропоновано у встановленому законом порядку на місці зупинки ТЗ пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер 6820», прилад ARHK 0119, на що останній відмовився, також ОСОБА_1 було запропоновано проїхати до ЧОПНД за адресою м. Черкаси, пр. Хіміків, 62, для проходження огляду на стан сп`яніння у лікаря нарколога, на що останній теж відмовився. Стосовно ОСОБА_1 був складений протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП, водія відсторонено від права керування ТЗ, подія безперервно фіксувалась на нагрудні камери 475708 та 470987.

З акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що ОСОБА_1 , у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, було запропоновано проведення огляду на стан сп`яніння, огляд не проводився.

З направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції вбачається, що водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 20.12.2025 о 01.20 год. направляється до закладу охорони здоров`я КНП «ЧОНД» з виявленими ознаками сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови.

З відеозапису здійсненого на реєстратор службового автомобіля та бодікамери поліцейських вбачається, що 20.12.2025 працівники поліції зупинили автомобіль «BMW 523і», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 за порушення комендантської години, запідозривши його у перебуванні в стані алкогольного сп`яніння та запропонували водію пройти огляд на стан сп`яніння на місці за допомогою приладу «Драгер», на що водій погодився та повідомив, що 10 хвилин тому випив 0,5 л пива (диск, 470987, кліп 0, 01:21:21 -01:21:37), але потім підійшовши до патрульного автомобіля відмовився від огляду (диск, 470987, кліп 0, 01:22:03), тоді працівниками поліції було запропоновано пройти огляд у медичному закладі у лікаря нарколога, на що ОСОБА_1 також відмовився (диск, 470987, кліп 0, 01:22:32).

З огляду на викладене, суд вважає, що встановлене вище в повній мірі підтверджує відмову водія ОСОБА_1 пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння на вимогу поліцейського.

Суд зазначає, що обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, настали в момент його відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці та у медичному закладі.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Таким чином, зафіксовані у протоколі відомості про вчинене правопорушення, за умови їх підтвердження іншими об`єктивним даними, можуть бути оцінені судом як доказ у справі щодо наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Перевіркою матеріалів провадження порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено, оскільки інспектором було виконано вимоги ст. 266 КУпАП та запропоновано пройти ОСОБА_1 огляд на стан сп`яніння на місці та у медичному закладі, якому надано право на проведення такого огляду, проте ОСОБА_2 відмовився від його проходження, що зафіксовано на відеокамери поліцейських, а тому доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на місці зупинки не знайшли свого підтвердження під час дослідження наданих доказів.

Щодо доводів захисника про те, що зупинка автомобіля під керуванням ОСОБА_1 була здійснена не за порушення ПДР України, а за порушення комендантської години, що не є підставою для його зупинки, суддя зазначає наступне.

Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 2402.2022 року було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово був продовжений та діє на даний час.

Відповідно до Наказу начальника Черкаської обласної військової адміністрації на території Черкаської області запроваджено комендантську годину з 00:00 до 04:00, із забороною перебування людей у зазначені години на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень.

Визначення терміну комендантська година міститься у пункті 5 частини першої статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", а саме - це заборона перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень.

Правове регулювання впровадження комендантської години регламентується наступними нормативно-правовими актами: Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 року, Постанова Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 573 «Питання запровадження та здійснення деяких заходів правового режиму воєнного стану» (далі - Постанова №573), Постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. №1455 «Про затвердження порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан» (далі - Постанова №1455).

На території, де запроваджено комендантську годину, забороняється у визначений період доби: перебування на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток; пересування на транспортних засобах.

Відповідно до Постанови №1455 патрулям на території, де запроваджено комендантську годину та встановлено спеціальний режим світломаскування, в установленому законодавством порядку надано право: затримувати і доставляти в органи або підрозділи Національної поліції осіб, які вчинили або вчиняють правопорушення; перевіряти в осіб документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а для іноземців та осіб без громадянства - додатково документи, що підтверджують законність перебування на території України, а також перепустки; у разі відсутності документів - затримувати відповідних осіб, а також за потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, які ними перевозяться; вилучати в осіб предмети, які є знаряддям, засобом або предметом правопорушення; тимчасово обмежувати або забороняти перебування та пересування на вулицях та дорогах, окремих ділянках місцевості та в інших громадських місцях; виводити осіб з окремих ділянок місцевості та об`єктів, евакуйовувати транспортні засоби; входити/проникати на територію та у приміщення, що належать особам, під час припинення кримінального правопорушення та в разі переслідування осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, якщо зволікання може створити реальну загрозу життю чи здоров`ю осіб; використовувати із службовою метою засоби зв`язку і транспортні засоби, що належать особам (за їх згодою), підприємствам, установам і організаціям для запобігання вчиненню кримінального правопорушення, переслідування та затримання осіб, або для доставки до лікувальних закладів осіб, які потребують медичної допомоги; застосовувати, відповідно до законодавства, заходи фізичного впливу, зброю і спеціальні засоби.

Підсумовуючи вищенаведене суддя зазначає, що в умовах воєнного стану на територіях, де введено комендантську годину, потрібно неухильно дотримуватися встановлених обмежень та заборон.

Тому, доводи захисника про те, що порушення комендантської години не є підставою для зупинки автомобіля працівниками поліції, не заслуговують на увагу суду.

Невизнання ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення суд розцінює як намагання уникнути адміністративної відповідальності, а зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, і вина його в цьому доведена.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддя не вбачає.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи той факт, що правопорушник ОСОБА_1 , будучи особою, яка керує транспортним засобом, на вимогу працівників поліції відмовився від проходження відповідно встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим грубо порушив правила дорожнього руху України, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, так як застосування до нього цього стягнення буде достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, із позбавленням права керування транспортними засобами, що передбачено санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На підставі ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1,ч. 1 ст. 130, 280,283,284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Відповідно до положень ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Положення ч. 2 ст. 308 КУпАП передбачають, що у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання - протягом трьох місяців з моменту її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Т. О. Комплєктова