Суд: Гадяцький районний суд Полтавської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 28 січня 2026 р.
Справа: №526/108/26
Суддя: Максименко Л. В.
Справа № 526/108/26
Провадження № 3/526/100/2026
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 січня 2026 року суддя Гадяцького районного суду Полтавської області Максименко Л.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ВП №1 Миргородського РВП Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживає по АДРЕСА_2 , громадянина України, не працюючого, ідентифікаційний код невстановлений,
за ст. 173-2 ч.1 КУпАП,
в с т а н о в и в:
30 грудня 2025 року близько 00 год. 10 хв. ОСОБА_1 за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , виражався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим була завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої.
ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить його підпис в протоколі про адміністративне правопорушення про ознайомлення з місцем та часом розгляду справи. Клопотання про перенесення розгляду справи від нього не надходило.
Частина 2 ст. 268 КУпАП не передбачає обов`язкову присутність при розгляді справи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Стаття 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Тобто особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.
Враховуючи положення ст. 268 КУпАП, вважаю за можливе розглянути справу у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП підтверджується сукупністю інших досліджених в судовому засіданні доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, рапортом оперативного чергового, письмовими поясненнями потерпілої, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, довідкою про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Враховуючи викладене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП – вчинення домашнього насильства психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої.
Враховуючи середній ризик небезпеки відповідно до форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, посередню характеристику з місця проживання, суд не вбачає за необхідне направляти ОСОБА_1 для проходження програми, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», як-то визначено ст. 28 вказаного закону та ст. 39-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 401 КУпАП у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено Законом України «Про судовий збір».
Керуючись ст. 401, 173-2 ч.1 , 221, 283, 284 КУпАП, суддя
п о с т а н о в и в:
- визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП України та піддати стягненню у виді штрафу в дохід держави в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 ( триста сорок гривень).
Стягти з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.
Строк пред`явлення постанови до виконання — три місяці.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу – 680 грн., а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд, строк пред`явлення до виконання протягом трьох місяців.
Суддя: Л. В. Максименко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua