Рішення від 28 січня 2026 р. у справі №526/1743/25 — Гадяцький районний суд Полтавської області

Суд: Гадяцький районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності на земельну ділянку

Дата: 28 січня 2026 р.

Справа: №526/1743/25

Суддя: Максименко Л. В.

Справа № 526/1743/25

Провадження № 2/526/80/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2026 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі

головуючої судді Максименко Л. В.

секретаря судових засідань Павленко Т. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гадяч цивільну справу №526/1743/25 за позовом ОСОБА_1 до Петрівсько-Роменської сільської ради Миргородського району Полтавської області про визнання права на земельну частку (пай),

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Ланчинського В.І.

встановив:

04 червня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Петрівсько-Роменської сільської ради, Миргородського району, Полтавської області про визнання права на земельну частку (пай), прохаючи визнати її право на земельну частку (пай), із земель, що перебувають у колективній власності КСП ім. Ілліча с. Ручки, Миргородського району, Полтавської області розміром 3,95 умовних кадастрових гектари на території Петрівсько-Роменської сільської ради, Миргородського району, Полтавської області.

Ухвалою від 06.06.2025 було відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 20.11.2025 було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала вимоги позовної заяви, вказала, що на час проведення розпаювання земель КСП ім. Ілліча вона була членом цього КСП з 03.08.1995 року та працювала пекарем у місцевій пекарні. На даному підприємстві пропрацювала з 03.08.1995 року по липень 1999 року після чого звільнилась у зв`язку з виїздом на постійне проживання до іншого населенного пункту. Коли почала збирати документи для оформлення пенсії то від спеціаліста сільської ради випадково дізналась, що має право на отимання земельної частки (паю), оскільки на час розпаювання земель КСП ім. Ілліча була членом даного підприємства, однак з невідомих причин її не внесли до списку громадян - членів КСП, тому відповідно ні сертифікат про право на земельну частку (пай), ні державний акт про право власності на земельну ділянку вона не отримувала. Просила визнати за нею право на земельну частку (пай), із земель, що перебувають у колективній власності КСП ім. Ілліча с. Ручки, Миргородського району, Полтавської області розміром 3,95 умовних кадастрових гектари.

Представник позивача адвокат Ланчинський В.І. в судовому засіданні позов підтримав, суду пояснив, що в даному випадку не можуть бути застосовані строки давності, оскільки відповідач не просить їх застосувати. Відповідно до наявних документів ОСОБА_1 має право на земельну частку (пай).

Від представника відповідача Петрівсько-Роменської сільської ради Миргородського району Полтавської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач не заперечував проти позовних вимог ОСОБА_1 та просив справу розглянути буз участі представника виконавчого комітету.

Судом встановлено, що 3 серпня 1995 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу в КСП ім. Ілліча, де працювала пекарем на пекарні даного підприємства до 3 липня 1999 року.

Згідно даних протоколу звітно-виборних зборів уповноважених членів КСП ім. Ілліча від 31.01.1996 року №1 ОСОБА_1 прийнята у члени ксп імені Ілліча з серпня 1995 року.

Зборами уповноважених колгоспників колгоспу ім. Ілліча Гадяцького району від 21.11.1992 прийнято рішення реорганізувати колгосп ім. Ілліча в Колективне сільськогосподарське підприємство ім. Ілліча (далі - КСП ім. Ілліча), яке є правонаступником колгоспу з усіма його правами та обов`язками, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія виписки із протоколу № 3 (а. с. 17, т. 1).

Згідно з випискою із протоколу зборів уповноважених членів КСП ім. Ілліча Гадяцького району від 21.11.1992 № 1 вирішено прийняти Статут КСП ім. Ілліча.

26 грудня 1995 року КСП ім. Ілліча було видано Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ПЛ № 003406, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 26.12.1995 за № 1. За цим актом КСП ім. Ілліча надано в постійне користування 894,8 га землі в межах згідно з планом землекористування.

30.06.1998 Гадяцькою районною державною адміністрацією видано свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи КСП ім. Ілліча, про що зроблено запис в журналі обліку реєстрації за № 122. На підставі вказаного свідоцтва 06.07.1998 КСП ім. Ілліча внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій з кодом ЄДРПОУ 03771554.

19.02.2000 відбулися збори уповноважених членів КСП ім. Ілліча, на яких було прийнято рішення про реорганізацію КСП ім. Ілліча, шляхом його перетворення в СПОП "Обрій", що вбачається із виписки із протоколу зборів уповноважених членів КСП ім. Ілліча від 19.02.2000 № 1.

За розпорядженням голови Гадяцької районної державної адміністрації від 25.02.2000 № 63 "Про перереєстрацію КСП ім. Ілліча в СПОП "Обрій" зареєстровано Статут СПОП "Обрій", утвореного в наслідок реорганізації КСП ім. Ілліча. Видано свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) СПОП "Обрій".

За п. 1.1 цього Статуту, затвердженого розпорядженням голови Гадяцької районної державної адміністрації від 25.02.2000 № 63, СПОП "Обрій" створено шляхом реорганізації КСП ім. Ілліча і є його правонаступником.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи від 25.02.2000, а також свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії від 06.02.2009 А01 № 399005, СПОП "Обрій" є приватним підприємством та зареєстровано в ЄДРПОУ з кодом 03771554, який відповідає коду ЄДРПОУ КСП ім. Ілліча (03771554).

Обставини реорганізації колгоспу ім. Ілліча в КСП ім. Ілліча, а в подальшому в СТОВ «Обрій» встановлені у справі №917/291/21.

Згідно повідомлення ГУ Держгеокадастру у Полтавській області №3535/15-23 від 20.07.2023, на ім`я ОСОБА_1 (с. Ручки Миргородського району) не видавався Сертифікат на право на земельну частку (пай) згідно Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) КСП ім. Ілліча Ручківської сільської ради Гадяцького району Полтавської області, як не видавався на її ім`я і державний акт на право власності на землю взамін Сертифіката на земельну частку (пай).

Відповідно до повідомлення Архівного відділу Миргородської районної військової адміністрації №01-19/995 від 21.07.2023 відомостей стосовно списку розпаювання земельних ділянок по КСП ім. Ілліча с. Ручки, Гадяцького району, Полтавської області у протоколах зборів уповноважених та засідань правління за 1995 рік знайти не вдалося, через їх відсутність.

Згідно повідомлення відділу №2 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин ГУ Держгеокадастру у Полтавській області №3498/15-24 від 12.08.2024, враховуючи Технічну документацію по паюванню земель, переданих у колективну власність КСП ім. Ілліча Ручківської сільської ради Гадяцького (Миргородського) району та згідно розпорядження Гадяцької районної державної адміністрації від 01.08.1996 р. за № 371, затверджено розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах – 3,95 умовних кадастрових гектарах без визначення межі цієї частки в натурі (на місцевості).

Суд, заслухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Згідно з пунктом 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05 червня 2003 року, основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

За змістом статей 22, 23 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року) особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП на час паювання; включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акта.

Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Отже особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Таким чином за змістом статей 22, 23 ЗК України (в редакції 1990 року) особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП на час паювання; включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акта.

Зазначений висновок міститься у постанові Верховного Суду від 17 березня 2020 року у справі № 396/1683/18ц.

Відповідно до повідомлення Архівного відділу Миргородської районної військової адміністрації №01-19/995 від 21.07.2023 відомостей стосовно списку розпаювання земельних ділянок по КСП ім. Ілліча с. Ручки Гадяцького району Полтавської області у протоколах зборів уповноважених та засідань правління за 1995 рік знайти не вдалося, через їх відсутність.

Рішенням 60- ї сесії Петрівсько-Роменської сільської ради восьмого скликання від 29.05.2025 ОСОБА_1 відмовлено у виділенні земельної частки (паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва як колишньому працівнику КСП ім. Ілліча, оскільки на час розпаювання її прізвище було відсутнє в списку – додатку до Державного акту ПЛ №13 на право колективної власності КСП ім. Ілліча на землю від 26.12.1995 року, а виділення таких ділянок із земель запасу чи резервного фонду можливе виключно за рішенням суду. У зв`язку з цим позивачу рекомендовано звернутись до суду за захистом своїх прав.

Як вбачається з повідомлення Петрівсько-Роменської сільської ради №1321/02.1-24 від 29.05.2025, у постійному користуванні правонаступника КСП ім. Ілліча - СПОП «Обрій» перебувають землі резервного фонду колишнього КСП ім. Ілліча.

Позивач вказує на те, що вона безпідставно не внесена до списку членів КСП ім. Ілліча, який додається до Державного акта на право колективної власності на землю від 26.12.1995 року.

За висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 17 березня 2020 року у справі № 396/1683/18ц, особа набуває права на земельну частку (пай), якщо на момент одержання КСП акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на момент одержання КСП ім. Ілліча Державного акта на право колективної власності на землю, а саме 26.12.1995 року працювала в цьому підприємстві з 03.08.1995 та була його членом.

В ч. 1, 3 ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05 червня 2003 року № 899-ІV, вказується, що право на земельну частку (пай) мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Частиною 2 ст. 2 вищезазначеного Закону передбачено, що документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 8 серпня 1995 р. № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність.

Отже, невнесення до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай) особи, яка є членом КСП, не позбавляє її права на земельну частку (пай).

Членство позивача в КСП на час розпаювання підтверджено належними та допустимими доказами.

У листі Держкомзему від 09.11.2000 року «Щодо паювання земель» вказано, що п.2 Указу ( 720/95 ) встановлено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. Остаточний список громадян, які мають право на земельну частку (пай), затверджується загальними зборами товариства. У подальшому цей список може уточнюватися, але визначальною умовою внесення до нього є членство у недержавному сільськогосподарському підприємстві.

Новоприйнятим членам товариства земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) можуть надаватися із земель резервного фонду з попередньою передачею їх, за рішенням місцевої ради, до складу земель колективної власності товариства та внесення відповідних змін до державного акта на право колективної власності на землю.

За висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 29 вересня 2021 року у справі № 181/257/19, оскільки право особи на земельну частку (пай) виникає з моменту отримання сільськогосподарським підприємством державного акту про право колективної власності, в якому ця особа вказана як така, що має право на земельну частку (пай), це право є непорушним, строк на його реалізацію законодавством не встановлено, а відтак воно підлягає захисту без обмеження строком позовної давності.

Оскільки позивач була прийнята у члени КСП у серпні 1995 році, де працювала до 03.07.1999 , вона могла правомірно очікувати, що її буде внесено до списку осіб членів КСП, які мають право на земельну частку (пай).

Позивач станом на день видачі КСП ім. Ілліча Державного акту на право колективної власності на землю була членом КСП і мала бути включеною до списку, що додається до цього акту. Отже перебіг позовної давності за вимогою про визнання права на земельну частку (пай) починається від дня, коли позивач довідалась або могла довідатися про те, що вона не включена до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай), доданого до державного акту на право колективної власності на землю.

Позивач стверджує, що дізналась про своє право на земельну частку (пай) від землевпорядника сільської ради під час оформлення документів на пенсію у 2023 році і саме тоді їй стало відомо про порушення її права. Близько півтора року вона очікувала необхідні довідки. Інформації про те, що позивач раніше довідалась або могла довідатися про невнесення її до списку членів КСП матеріали справи не містять. В свою чергу відповідач не просить застосувати строки позовної давності. Відповідно строк позовної давності позивачем, який вона просила суд поновити, не пропущений, а її порушене право підлягає захисту.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 на день одержання КСП ім. Ілліча Державного акту на право колективної власності на землю була членом цього КСП і відповідно мала право на земельну частку (пай), однак з невідомих причин не була внесена до списку осіб, які мають таке право.

Таким чином суд приходить до висновку, що за ОСОБА_1 слід визнати право на земельну частку (пай) та виділити таку земельну ділянку із земель резервного фонду Петрівсько-Роменської сільської ради.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору, які в даному теж підлягають стягненню з відповідача.

Позивачем сплачений судовий збір в сумі 1211 грн 20 коп., що підтверджується відповідною квитанцією, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 грн 20 коп.

Керуючись ст. 12, 81, 141, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позовні вимоги ОСОБА_1 до Петрівсько-Роменської сільської ради Миргородського району Полтавської області про визнання права на земельну частку (пай) - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , як члена КСП ім. Ілліча, право на земельну частку (пай) із земель, що перебували у колективній власності колишнього КСП ім. Ілліча, правонаступником якого є СПОП «Обрій», що знаходилось в с. Ручки, Миргородського (колишнього Гадяцького) району, Полтавської області з отриманням відповідних правовстановлюючих документів на цю земельну частку (пай).

Виділити ОСОБА_1 земельну частку (пай) розміром 3,95 умовних кадастрових одиницях, із земель, які перебувають в резервному фонді Петрівсько-Роменської сільської ради, Миргородського району, Полтавської області та видати на неї правовстановлюючі документи.

Стягнути з Петрівсько-Роменської сільської ради Миргородського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211 грн 20 коп.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання – АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_1 .

Відповідач - Петрівсько-Роменська сільська рада. Миргородського району, Полтавської області – юридична адреса: вул. Соборна,20, с. Петрівка-Роменська Миргородського району Полтавської області, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 04381950.

Головуюча: Л. В. Максименко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua