Вирок від 29 січня 2026 р. у справі №524/15194/25 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/15194/25

Провадження № 1-кп/524/324/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2026 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю : секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Кременчуці кримінальне провадження № 12024170000000660 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Єреван, вірменина, громадянина Республіки Вірменія, з вищою освітою, працюючого ФОП « ОСОБА_6 », офіційно не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 у невстановлений в ході судового розгляду час (але не пізніше 05.06.2025), у невстановленому в ході судового розгляду місці, в порушення вимог п.п. 1, 2 Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, затвердженого постановою ВРУ № 2471-ХІІ від 17.06.1992 року «Про право власності на окремі види майна», з подальшими змінами та доповненнями, згідно з якими зброя, боєприпаси, вибухові речовини й засоби вибуху віднесені до майна, яке не може перебувати у власності громадян, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ № 576 від 17.10.1992 року, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 року, незаконно придбав пістолет з набоями у кількості семи штук. Після чого, реалізуючи умисел, направлений на придбання та зберігання зазначеної вогнепальної зброї та бойових припасів, переніс їх до місця свого мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , де залишив зберігати без передбаченого законом дозволу до 06 год. 36 хв. 05.06.2025.

Вказаними діями ОСОБА_5 вчинив незаконне придбання та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.

Під час підготовчого судового засідання встановлено, що між підозрюваним ОСОБА_5 та прокурором ОСОБА_3 за участі захисника ОСОБА_7 29.01.2026 року укладено угоду про визнання винуватості (далі - угода).

За умовами угоди обвинувачений ОСОБА_5 зобов`язується беззастережно визнати вину у вчиненні кримінального правопорушення, яке ставиться йому у провину згідно з обвинуваченням за обставин, викладених в обвинувальному акті.

При цьому обвинуваченим ОСОБА_5 за участю захисника та прокурором ОСОБА_3 узгоджено покарання обвинуваченому за ч. 1 ст. 263 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Заслухавши думку захисника, який вважав за можливе затвердити угоду про визнання винуватості з обвинуваченим, зазначивши, що вона відповідає вимогам КПК України та КК України, аналогічні доводи прокурора, який також вказав про наявність підстав до затвердження угоди про визнання винуватості, обвинуваченого ОСОБА_5 , який наполягав на затвердженні угоди, вказавши, що вона укладена добровільно, наслідки укладення угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України та ч. 4 ст. 474 КПК України йому роз`яснені та зрозумілі, крім того, обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що повністю, безумовно та беззастережно визнає вину у вчиненні кримінального правопорушення, вказаного у висунутому обвинуваченні згідно з обвинувальним актом, повідомивши у своїх показаннях усі обставини вчинення ним кримінального правопорушення, які зазначені в обвинувальному акті, а також зазначив, що зобов`язується виконати у повному обсязі узгоджене сторонами та призначене судом покарання, суд вважає, що угода про визнання винуватості підлягає затвердженню, виходячи з такого.

Укладена у кримінальному провадженні угода про визнання винуватості відповідає вимогам п. 2 ч. 1 ст. 468, ч. ч. 2, 4, 5 ст. 469, ст. 472, ч. ч. 4, 6 ст. 474 КПК України, невідповідність угоди вимогам ч. 7 ст. 474 КПК України у суді не встановлена, зокрема:

1. дії обвинуваченого кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 263 КК України як незаконне придбання та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу;

2. умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, як зазначено в угоді та під час судового розгляду сторонами угода укладена враховуючи суспільний інтерес в забезпеченні швидкого судового провадження, а також із врахуванням активного сприяння обвинуваченого у розкритті та розслідуванні цих кримінальних правопорушень;

3. угода укладена добровільно, фактичні підстави для визнання винуватості наявні;

4. міра покарання за ч. 1 ст. 263 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок відповідає вимогам ст. 65 КК України. При цьому суд враховує наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, доведення яких вважають сторони та не оспорюють це, серед яких щире каяття, висловлене обвинуваченим, беззастережне визнання винуватості та активне сприяння у розслідуванні кримінального правопорушення, а також враховуючи наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей та те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, його ставлення до вчиненого, який запевнив суд, що виправиться та висловив жаль з приводу вчиненого, у зв`язку з чим, вважає за можливе, застосувавши ст. 69 КК України, призначити ОСОБА_5 більш м`який вид основного покарання, не зазначений в санкції ч. 1 ст. 263 КК України, у виді штрафу.

Саме таке покарання на думку суду є необхідним і достатнім для досягнення мети виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні, які стосуються висунутого обвинувачення.

Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 371, 373, 374, 376, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 29.01.2026 року між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участю захисника ОСОБА_7 у місті Кременчуці у кримінальному провадженні № 12024170000000660.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 263 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 2 000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів для проведення експертиз у розмірі 3 565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) гривень 00 копійок.

Скасувати арешт накладений ухвало Шевченківського районного суду м.Полтави від 13.06.2025 року .

Речові докази:

• пістолет та 7 набоїв - знищити;

• мобільний телефон «Redmi Note 8» в корпусі синього кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , із абонентським номером телефону НОМЕР_3 оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар»- повернути власнику ОСОБА_5 .

На вирок може бути подано апеляцію до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Автозаводський районний суд м. Кременчука.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Автозаводського районного суду

м. Кременчука ОСОБА_1