Рішення від 01 лютого 2026 р. у справі №373/3531/25 — Переяславський міськрайонний суд Київської області

Справа № 373/3531/25

Провадження № 2/373/446/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Опанасюка І.О.,

за участю:

секретаря судових засідань Бутович Я.О.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 373/3531/25 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Представник позивача Ляр Д.Ю. звернувся до суду з вказаним позовом та просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 24.03.2021 у розмірі 61242 грн 89 коп., що складається із : 47837 грн 56 коп. заборгованості за тілом кредиту та 13405 грн 33 коп. заборгованості за простроченими відсотками. Також просить стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 2422 грн. 40 коп., як сплачений судовий збір при поданні позову.

Позов обґрунтовано тим, що 24.03.2021 року відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав Паспорт кредиту та Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодився на наступні умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту- відновлювальна кредитна лінія до 50000 грн 00 коп.; тип кредитної картки – картка «Універсальна»; строк кредитування -12 місяців з пролонгацією; процентна ставка, відсотків річних - 42,0%; кількість та розмір платежів, періодичність - сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту; розмір мінімального обов`язкового платежу – 5% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн щомісячно – у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення; проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості у розмірі – 60,00%.

Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідач підписав власноручно на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 12.12.2019 №151 «Про затвердження положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».

На підставі укладеного договору відповідач отримав платіжний інструмент – кредитну картку № НОМЕР_1 , строк дії – 12/24, тип - Універсальна, що підтверджується випискою по рахунку.

Відповідач користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом.

У зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань за кредитним договором, станом на 27.10.2025 року у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 61242 грн 89 коп., яка складається з 47837 грн 56 коп. - заборгованість за тілом кредиту та 13405 грн 33 коп. - заборгованість за простроченими відсотками.

Ухвалою від 17.12.2025 відкрито провадження в даній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами.

Поштове відправлення із копією ухвали суду, надіслане за зареєстрованим місцем проживання відповідача, повернулось без вручення з поштовою відміткою «Адреса відсутній за вказаною адресою».

19.01.2026 ухвалою Переяславського міськрайонного суду Київської області розгляд справи призначено за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, просить справу розглядати без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.

На підставі частини 11 статті 128 ЦПК України відповідач з опублікуванням оголошення про виклик вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та роз`яснено, що розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін проводиться за його клопотанням, яке він може подати в строк для подання відзиву на позов.

У встановлений судом строк відповідачем, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, не надано відзиву на позов без поважних причин, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до частини 2 статті 191 ЦПК України.

Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України.

Судом встановлено наступне.

На підтвердження факту отримання відповідачем кредитних коштів у спосіб та в обсязі, зазначених в позовній заяві представник позивач надав суду копію Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг датовану 24.03.2021, що містить підпис відповідача відтворений на планшеті.

Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг містить умови кредитування щодо розміру кредитного ліміту для карт «Універсальна» - 50000 грн 00 коп. та «Універсальна Gold» - 75000 грн 00 коп.; строк кредитування 12 місяців з пролонгацією, кредит на споживчі цілі; спосіб надання кредиту- безготівковим шляхом.

Також Заява містить інформацію щодо річної процентної ставки, відсотків річних – 42,0% для карти Універсальна і 40,8% для карти Універсальна Gold та іншу інформацію стосовно картки «Універсальна» та «Універсальна Gold».

Заява містить розділ 2 під назвою – істотні умови договору «Оплата частинами та Миттєва розстрочка» та розділ 3- Преамбулу.

Копія паспорта споживчого кредиту містить інформацію про контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткову інформацію. 24 березня 2021 року споживчий паспорт підписаний ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки по договору №б/н на ОСОБА_1 - 24.03.2021 старт кредитного рахунку № НОМЕР_1 , встановлено кредитний ліміт 24.03.2021 у розмірі 00 грн 00 коп.; 24.03.2021 кредитний ліміт зменшено до 00 грн 00 коп.; 03.11.2022 – кредитний ліміт збільшено – 5000 грн. 00 коп.; 27.03.2023 кредитний ліміт зменшений до 00 грн 00 коп.; 01.03.2024 кредитний ліміт збільшено до 50000 грн 00 коп.; 15.03.2024 кредитний ліміт збільшено до 61000 грн 00 коп.; 07.08.2024 - збільшено до 61000 грн 00 коп.; 23.08.2024 - зменшений до 61000 грн 00 коп.; 03.09.2024 - зменшено до 0,00 грн.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» довідка про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки нею не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а носить лише інформаційний характер.

Відповідно до довідки АК КБ «ПриватБанк» між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір №б/н, за яким було надано наступні кредитні картки : 24.03.2021 картка № НОМЕР_1 , термін дії 12/24, картка «Універсальна»; 23.02.2022 картка № НОМЕР_2 , термін дії 02/26, картка «Універсальна».

Надана суду виписка по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 24.03.2021 по 29.10.2025 не містить інформацію про встановлення кредитного ліміту по договору б/н від 24.03.2021 у розмірі 50000 грн 00 коп. Водночас містить інформацію про списання відсотків за використання кредитного ліміту без зазначення будь-якого кредитного договору.

Відповідно до наданого представником позивача розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №б/н від 24.03.2021 станом на 27.10.2025 погашено заборгованість за поточним тілом кредиту - 32806 грн 73 коп.; погашено заборгованості за простроченим тілом кредиту -10280 грн 34 коп.; погашено заборгованості по нарахованим відсоткам – 4333 грн 42 коп., погашено заборгованості по простроченим відсоткам - 4351 грн 74 коп.; заборгованість за тілом кредиту – 47837 грн 56 коп.; заборгованість за нарахованими відсотками – 0,00 грн.; заборгованість за простроченими відсотками 13405 грн 33 коп.; заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно статті 625 - 0,00 грн; заборгованість по пері – 0,00 грн.; заборгованість по комісії – 0,00 грн; загальна заборгованість за наданим кредитом – 61242 грн 89 коп.

Надаючи оцінку зібраним по справі доказам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 610, 611 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

За правилами статті 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини 1-4 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

За правилами статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 та частини 6 статті 91 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Належність доказів - правова категорія, яка свідчить про взаємозв`язок доказів з обставинами, що підлягають встановленню, як для вирішення всієї справи, так і для здійснення окремих процесуальних дій.

Правила допустимості доказів визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину в справі. Правила допустимості доказів встановлені з метою об`єктивності та добросовісності у підтвердженні доказами обставин у справі, виходячи з того, що нелегітимні засоби не можуть використовуватися для досягнення легітимної мети, а також враховуючи те, що правосудність судового рішення, яке було ухвалене з урахуванням нелегітимного доказу, завжди буде під сумнівом.

Допустимість доказів є важливою ознакою доказів, що характеризує їх форму та означає, що обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 2 статті 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

З правових позицій Верховного Суду, викладених у постанові від 25 травня 2021 року по справі №554/4300/16-ц вбачається, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Згідно з вищезазначеними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 75 від 04 липня 2018 року, передбачено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Згідно пункту 63 вищезазначеного Положення виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити:

1) назву документа (форми);

2) дату складання;

3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи;

4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта;

5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.

Тобто належним доказом на підтвердження факту перерахування кредитних коштів, наявності заборгованості за тілом кредиту за кредитним договором є виписка з клієнтського рахунку.

Представник позивача надав виписку за договором № б/н за період із 24 березня 2021 року по 29 жовтня 2025 року. У виписці зазначено номер картки ОСОБА_1 , в деталях операції є декілька операцій списання відсотків за використання кредитного ліміту, ставка 3,5 відсотка. Водночас, виписка не містить дати укладання договору, за яким надана така виписка, не містить розміру встановленого кредитного ліміту. При цьому розмір ставки у 3,5 відсотка, які списувалися за використання кредитного ліміту, не зафіксовано у наданій Заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг.

Також слід зазначити, що Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг містить декілька видів програм кредитування: різні види банківських карток, різні розміри можливого кредитного ліміту, різні розміри процентної ставки. Разом з тим, будь-яких позначок чи вказівок на те, який саме вид кредитування був обраний відповідачем та погоджений банком, дана Заява не містить.

Паспорт споживчого кредиту також містить декілька видів програм кредитування: різні види банківських карток, різні розміри можливого кредитного ліміту, різні розміри процентної ставки. І будь-яких позначок чи вказівок на те, який саме вид кредитування був обраний відповідачем та погоджений банком, даний Паспорт не містить.

Копія анкети-заяви, яка додана до позовної заяви, не може підтверджувати існування кредитних відносин між сторонами у справі, так як не містить всіх істотних умов договору: розмір кредитного ліміту, відсутня умова про надання позивачем тієї чи іншої суми, про обов`язок повернення цих коштів відповідачем, відсутні дані про вид договору, реквізити розрахункових рахунків, номер платіжної карти та інше.

Отже, анкета-заява не дає уявлення про істотні умови кредитного договору, який укладається.

З правових позицій Великої Палата Верховного Суду, викладених у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17-ц., вбачається, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 принципу справедливості розгляду справи судом.

Також, Велика Палата Верховного Суду в даному рішенні зауважила, що, з урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Отже, проаналізувавши всі подані представником позивача докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, після підписання Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг 24.03.2021, видачу відповідачу ОСОБА_1 кредитної картки з номером 5168755460887710 та встановлення кредитного ліміту саме у розмірі 50000 гривень (як і в будь-якому іншому розмірі), що свідчить про недоведеність порушення відповідачем прав позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду, й відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Закон не покладає на відповідача обов`язку спростування певних тверджень позивача, крім справ щодо визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, до яких ця справа не відноситься.

Отже, неподання відповідачем відзиву на позов або доказів, що спростовують факт укладення кредитного договору, чи наявність заборгованості, чи її розмір є правом відповідача та не свідчить про визнання ним обставин, на які посилається позивач.

Судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп., сплачений позивачем при подачі позову до суду, в силу статті 141 ЦПК України в разі відмови в позові, відшкодуванню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтею 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття відповідної постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач Акціонерне Товариство комерційний банк «ПриватБанк»– місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 14360570;

відповідач – ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя І. О. Опанасюк