Рішення від 02 лютого 2026 р. у справі №371/931/25 — Миронівський районний суд Київської області

03.02.2026 Єдиний унікальний № 371/931/25 провадження № 2/371/255/26

03.02.2026 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2026 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Гуренка М.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача – адвокат Міщенко О.Г. звернулася до Миронівського районного суду Київської області з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 27 травня 2023 року сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому Канівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 130. Від шлюбу мають малолітню дитину: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також вказала, що подружнє життя між сторонами не склалося через різні погляди на життя, втрату взаєморозуміння, втрату почуття взаємної любові, внаслідок чого почали виникати конфлікти, суперечки, непорозуміння, що не сприяє повноцінному розвитку дитини. Із червня 2024 року їхній шлюб носить формальний характер, оскільки вони фактично не підтримують сімейно-шлюбні відносини, проживають окремо. Кожен з них живе своїм життям, у кожного свої інтереси.

Від представника відповідача – адвоката Притули Л.О. надійшов відзив, в якому зазначила, що відповідач ОСОБА_2 не заперечує проти розірвання шлюбу, проте вона бажає надати заперечення щодо наведених позивачем та зазначила, що 29 травня 2024 року внаслідок ДТП винуватцем якої був ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у виді закритого нестабільного компресійного перелому тіла 12-го грудного хребця 3 ст., антеспондилолістезу 11-го грудного хребця з грудного хребця з вторинним стенозом хребтового каналу, забою спинного мозку тяжкого ступеню з мієлопатією на рівні 10-12 грудних хребців, з функціональними розладами СПИ за Frankel група А; закритого перелому нижньої третини лівої кістки зі зміщенням відламків. Вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України встановлена вироком Миронівського районного суду Київської області від 02 грудня 2024 року у справі №371/1343/24. Зокрема встановлено, що ОСОБА_1 грубо порушив вимоги пунктів 2.3 б), д) та 12.1 Правил дорожнього руху внаслідок чого здійснив виїзд за межі проїжджої частини, де допустив зіткнення з перешкодою у вигляді металевого стовпчику з подальшим перекиданням автомобіля. Внаслідок отриманих від ДТП травм ОСОБА_2 з 21 листопада 2024 року встановлено першу групу інвалідності (підгрупа Б) з потребою у постійній сторонній допомозі. Саме через перебування у медичних закладах, де ОСОБА_2 проходила тривале лікування та реабілітацію після отриманих внаслідок ДТП травм, позивач і відповідач фактично не могли проживати разом, підтримувати шлюбні стосунки, вести спільне господарство. Тож причиною втрати почуття любові та поваги між позивачем та відповідачем та виникнення конфліктів стали не різні погляди на життя, а те, що позивач виявився морально нестійким до життєвих обставин та безвідповідальним щодо свої моральних обов`язків як чоловіка. Він не зміг у тяжкий для дружини час підтримати її фізично, морально та емоційно під час лікування, реабілітації та життя з інвалідністю, які вона змушена проходити внаслідок його ж протиправних дій. Крім того, просила суд визначити місце проживання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з матір`ю ОСОБА_2 .

Від сторін до суду не надійшли заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 19 ЦПК України малозначними справами є справи про розірвання шлюбу.

Згідно до вимог ст. 274 ЦПК України справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше.

Частиною 8 ст. 279 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Судом встановлено, що 27 травня 2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 укладено шлюб, зареєстрований Канівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 130. Після реєстрації шлюбу відповідач змінила прізвище на « ОСОБА_6 ».

Від шлюбу мають малолітню дитину: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сімейне життя у сторін не склалося, оскільки спільне життя у сторін не склалося, з 2024 року сторони проживають окремо, не підтримують шлюбних відносин. Позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач вважає, що відновлення шлюбних стосунків із позивачем є неможливим.

Відповідно до ч. 10 ст. 7 СК України передбачено, що кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

За містом положень частини першої статті 51 Конституції України, частини першої статті 21 СК України, частини першої статті 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частиною третьою статті 56 СК України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 109 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Враховуючи, що заявники наполягають на розірванні шлюбу, шлюб ґрунтується на засадах добровільності, відсутність підстав для відмови у розірванні шлюбу, суд дійшов до висновку, що шлюб сторонами підлягає розірванню, оскільки існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим та суперечить правам й інтересам позивача.

Суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України, тому заява підлягає задоволенню.

Згідно із статтями 114, 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до частини восьмої статті 294 ЦПК України у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.

Відповідно до частини сьомої статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Щодо вимоги відповідача зазначеної у відзиві щодо зазначення у судовому рішенні про розірвання шлюбу про залишення проживання після розірвання шлюбу малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 Сімейного кодексу України, при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Згідно з ч. 5 ст. 19 Сімейного кодексу України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Зустрічного позову відповідач не подавала, а отже суд не вважає це позовною вимогою.

На підставі викладеного, відповідачу потрібно звернутися до суду з позовною заявою про визначення проживання малолітньої дитини з обов`язковим залученням органу опіки та піклування.

У позовній заяві позивач просив, що судовий збір сплачений ним при подачі позовної заяви до суду не стягувати з відповідача на його користь.

Керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112 СК України, ст. ст. 19, 76-81, 141, 258, 274-275, 277, 279, 280, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 27 травня 2023 року Канівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 130 між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 - розірвати.

Після розірвання шлюбу відповідачу відновити дошлюбне прізвище « ОСОБА_8 ».

Роз`яснити відповідачу ОСОБА_2 щодо визначення проживання малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 можна звернутися з позовною заявою з обов`язковим залученням органу опіки та піклування.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.О. Гуренко