Постанова від 02 лютого 2026 р. у справі №365/79/26 — Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/79/26

Номер провадження: 3/365/43/26

ПОСТАНОВА

іменем України

"03" лютого 2026 р. селище Згурівка

Суддя Згурівського районного суду Київської області Солдатова Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 3, за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , справу про адміністративні правопорушення за адміністративними матеріалами, який надійшов від Сектору поліцейської діяльності № 2 Відділу поліції № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Київ, Україна, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , пенсіонера, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И Л А:

03 лютого 2026 року до Згурівського районного суду Київської області надійшло три адміністративні матеріали відносно однієї особи – ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (справа № 365/79/26, номер провадження 3/365/43/26), ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (справа № 365/80/26, номер провадження 3/365/44/26), та за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП (справа № 365/81/26, номер провадження 3/365/45/25), які, згідно з протоколами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, передані для розгляду судді Солдатовій Т.М.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Пунктом 6 Розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 року № 814 визначено, що у разі об`єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об`єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою. Відповідно до постанови (ухвали) суду вноситься інформація в АСДС під номером об`єднаної справи (матеріалів кримінального провадження) та відмітки про об`єднання справ (матеріалів кримінального провадження) із зазначенням номера нової судової справи (матеріалів кримінального провадження).

У зв`язку з тим, що протоколи про адміністративні правопорушення складено відносно однієї особи – ОСОБА_1 та справи за ними розглядаються одночасно одним і тим же суддею, враховуючи вимоги ст. 36 КУпАП, суддя вбачає за необхідне об`єднати справи про адміністративні правопорушення: справа № 365/79/26 (номер провадження 3/365/43/26), справа № 365/80/26 (номер провадження 3/365/44/26), та справа № 365/81/26 (номер провадження 3/365/45/25), в одне провадження та об`єднаній справі визначити № 365/79/26 (номер провадження 3/365/43/26).

Адміністративні правопорушення вчинені за наступних обставин.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 964424 від 27.01.2026, складеного інспектором РПП СПД №2 ВП №1 Броварського РУП капітаном поліції Подуражнім В.П., 27.01.2026 приблизно о 18 год. 05 хв. в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив відносно пасинка ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме: ображав нецензурними словами, виганяв з будинку, погрожував фізичною розправою, внаслідок цих дій було завдано шкоду психічному здоров`ю ОСОБА_2 .

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких дій (дій або бездіяльності) психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 855302 від 26.01.2026, складеного поліцейським РПП СПД №2 ВП №1 Броварського РУП сержантом поліції Хижковим В.В., 26.01.2026 приблизно о 21 год. 30 хв. в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчиняв відносно свого пасинка ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме: виражався нецензурною лайкою, кидався в бійку, виганяв з будинку, внаслідок чого було завдано шкоду психічному здоров`ю ОСОБА_2 .

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких дій (дій або бездіяльності) психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 964423 від 27.01.2026, складеного інспектором РПП СПД №2 ВП №1 Броварського РУП капітаном поліції Подуражнім В.П., 27.01.2026 приблизно о 18 год. 05 хв. в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 не виконав вимоги термінового заборонного припису від 26.01.2026 року стосовно заборони в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою, ОСОБА_2 з 23 год. 00 хв. 26.01.2026 року до 23 год. 00 хв. 29.01.2026 року.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.

Прокурор, повідомлений про розгляд справи з огляду на рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 року у справі «Карелін проти Росії» щодо визнання порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині неупередженості суду через відсутність сторони звинувачення у справі про адміністративне правопорушення, а також з огляду на повноваження прокурора, визначені статтею 250 КУпАП, на розгляд справи не з`явився, що не перешкоджає розгляду.

У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 визнав свою вину у тому, що лаявся на адресу пасинка ОСОБА_2 нецензурною лайкою та виганяв його з будинку. Зазначив, що фізичної сили до ОСОБА_2 не застосовував та не погрожував йому фізичною розправою. Пояснив, що його пасинку ОСОБА_2 вже 22 роки, але працювати він не хоче. ОСОБА_2 останнім часом проживав в м. Києві, почав зловживати алкогольними напоями. Зараз у квартирі, де проживав ОСОБА_2 холодно у зв`язку з обстрілами, тому на прохання дружини він дозволив ОСОБА_2 пожити з ними у його будинку по АДРЕСА_2 . Коли вони з дружиною були на відпочинку, зателефонувала сусідка і повідомила, що ОСОБА_2 влаштовує у його будинку п`янки зі своїми друзями, у зв`язку з чим у ним відбулась серйозна розмова. Згодом з м. Києва приїхала і донька його дружини ОСОБА_3 з дитиною. Та ОСОБА_2 вже зі своєю сестрою продовжив влаштовувати гулянки до четвертої ранку. Допомагати ОСОБА_2 по дому не хоче, працювати також не хоче, живе за його кошти. Йому це набридло, тому він сказав пасинку, щоб той їхав у свою квартиру в м. Київ та влаштувався на роботу. Між ними виник конфлікт, в ході якого він ображав пасинка нецензурними словами, вимагав, щоб той покинув його будинок, взяв його під лікоть та провів до виходу. ОСОБА_2 опирався, але врешті вийшов з будинку. Через деякий час приїхала поліція та відносно нього склали протокол, винесли відносно нього терміновий заборонний припис. ОСОБА_2 поїхав, проте наступного дня повернувся, сказав, що в м. Києві холодно та він залишиться у Згурівці. Між ними знову виникла сварка, в ході якої вони розмовляли підвищеним тоном, на адресу пасинка він вживав нецензурну лексику та виганяв ОСОБА_2 з будинку. Цього разу він сам викликав працівників поліції, щоб ті вивели ОСОБА_2 з його будинку, бо він більше не хоче, щоб син його дружини проживав у його будинку, так як він за увесь час жодної копійки в дім не приніс, а живе на всьому готовому. Проте, коли працівники поліції приїхали, вони знову на нього склали адміністративні протоколи, які він відмовився підписувати. Крім того, винесли відносно нього постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за неправдивий виклик поліції та виписали штраф 850 грн. З даною постановою він категорично не погоджується та хоче її оскаржувати. Оскільки ОСОБА_2 працівники поліції того дня таки вивели з його будинку.

Свідок ОСОБА_4 пояснила, що 26.01.2026 між її чоловіком ОСОБА_1 та сином ОСОБА_2 виник конфлікт. ОСОБА_1 кричав на її сина, ображав нецензурною лайкою та виганяв з будинку. Бійки між ними не було. Вона намагалась їх обох заспокоїти, просила сина поїхати до баби в село та пожити там. Зателефонувала брату, щоб той забрав ОСОБА_5 . Син викликав поліцію та відносно її чоловіка склали протокол про адміністративне правопорушення. Вона надавала пояснення, які працівник поліції записав, зачитав їй та вона розписалась. Син того вечора поїхав, проте наступного дня 27.01.2026 повернувся. Між її чоловіком та сином знову виник словесний конфлікт. За викликом її чоловіка приїхали працівники поліції, складали якісь документи, які дали їй підписати.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», під домашнім насильством слід вважати будь-які діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

При цьому, психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи, а фізичне насильство є формою домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» діяльність, спрямована на запобігання та протидію домашньому насильству, ґрунтується, зокрема, на таких засадах: належна увага до кожного факту домашнього насильства під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству; врахування непропорційного впливу домашнього насильства на жінок і чоловіків, дітей та дорослих, дотримання принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству; визнання суспільної небезпеки домашнього насильства та забезпечення нетерпимого ставлення до будь-яких проявів домашнього насильства.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 964424 від 27.01.2026, формою реєстрації події ЄО № 967 від 27.01.2026, копією письмових пояснень ОСОБА_1 від 27.01.2026, копією письмових пояснень ОСОБА_4 від 27.01.2026, копією письмових пояснень ОСОБА_2 від 27.01.2026, копією письмових пояснень ОСОБА_3 від 27.01.2026, протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 855302 від 26.01.2026, формою реєстрації події ЄО № 924 від 26.01.2026, копією письмових пояснень ОСОБА_1 від 26.01.2026, копією письмових пояснень ОСОБА_4 від 27.01.2026, копією письмових пояснень ОСОБА_2 від 26.01.2026, усними поясненнями ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_4 , наданими в судовому засіданні.

Таким чином, в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 26.01.2026 та 27.01.2026 вчинив правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, винен у їх вчиненні, підлягає адміністративній відповідальності.

Згідно з формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейським 26.01.2026 проведено бесіду та визначено рівень небезпеки як «низький».

Відносно кривдника ОСОБА_1 було винесено терміновий заборонний припис серії АА № 822807 від 26.01.2026, а саме, заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою ОСОБА_2 строком на 3 доби з 23 год. 00 хв. 26.01.2026 року до 23 год. 00 хв. 29.01.2026 року.

Речі не вилучались, майнова шкода не заподіяна.

Крім того, ч. 2 ст. 173-8 КУпАП передбачає відповідальність за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_4 , дослідивши адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 964423 від 27.01.2026, форму реєстрації події ЄО № 967 від 27.01.2026, копію письмових пояснень ОСОБА_1 від 27.01.2026, копію письмових пояснень ОСОБА_4 від 27.01.2026, копію письмових пояснень ОСОБА_2 від 27.01.2026, копію письмових пояснень ОСОБА_3 від 27.01.2026), враховуючи обставини справи, а саме те, що ініціатором контакту був не ОСОБА_1 , а постраждала особа ОСОБА_2 , який з власної ініціативи прийшов до будинку, який не є його постійним місцем проживання та належить ОСОБА_1 , суд не вбачає в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП. А саме, матеріалами справи не підтверджено та поясненнями ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_4 спростовується наявність в діях ОСОБА_1 вини у формі умислу чи необережності у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.

А тому, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суд вбачає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з довідкою, виданою СПД № 2 ВП № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області 30.01.2026, ОСОБА_1 протягом року притягувався до адміністративної відповідальності, а саме 27.01.2026 за ст. 183 КУпАП (штраф 850,00 грн).

Станом на дату розгляду справи постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП не набрала законної сили та, з пояснень ОСОБА_1 , він з нею не погоджується та планує її оскаржувати.

Санкція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає накладення на правопорушника штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Відповідно до ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення, суддя, з урахуванням положень ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вбачає за необхідне накласти на правопорушника ОСОБА_1 , за вчинення двох правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680,00 грн.

Відповідно до положення ст. 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.

Згідно із ч. 6 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.

За результатами розгляду справи суддя дійшла висновку, що адміністративне стягнення у виді штрафу буде достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної у ст. 23 КУпАП, та наразі немає необхідності додатково направляти правопорушника ОСОБА_1 на проходження програми для кривдників.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. 39-1, 40-1, 173-2, 173-8, 245, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И Л А:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього, з урахуванням положень ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680,00 (шістсот вісімдесят гривень 00 копійок).

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Постанова судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова про накладення адміністративного стягнення може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Суддя Т.М. Солдатова