Вирок від 01 лютого 2026 р. у справі №362/486/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Єдиний унікальний номер№ 362/486/26

Провадження № 1-кп/362/401/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2026 містоВасильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області під головуванням судді ОСОБА_1 розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні (№ЄРДР №12025111230001949 від 05.11.2025) за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України, ОСОБА_2 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Велика Вільшанка Васильківського району Київської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, не одруженого, раніше до кримінальної відповідальності не притягався,

Учасники провадження:

секретар судового засідання ОСОБА_3 ,

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_2 ,

захисник ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ :

Формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним.

На початку березня – травня 2025 року (точного часу не встановлено) ОСОБА_2 на території свого домоволодіння АДРЕСА_1 висадив 2 рослини коноплі.

Переконавшись, що вказані рослини є нарковмісними, ОСОБА_2 вирішив їх зірвати для виготовлення особливо небезпечного наркотичного засобу – канабісу. В подальшому, зірвавши, тим самим придбавши, вказані рослини, ОСОБА_2 поклав їх під покрівлею будинку, в якому проживає, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , для висушування. Після цього ОСОБА_2 частину висушених рослин подрібнив, таким чином виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб – канабіс, а іншу частину залишив під покрівлею та розпочав її незаконно зберігати за місцем свого проживання для подальшого особистого вживання без мети збуту до 03.12.2025.

Крім того, влітку 2025 року (більш точної дати не встановлено) ОСОБА_2 , проходячи поблизу озера неподалік будинку, в якому він проживає в с. Велика Вільшанка Обухівського району Київської області, на землі знайшов оборонну осколкову ручну гранату Ф-1, яка є придатним до вибуху вибуховим пристроєм промислового виготовлення та відноситься до бойових припасів, та 74 патрони 5,45х39 мм, які належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї. Достовірно знаючи, що не має передбаченого законом дозволу на придбання та зберігання бойових припасів та вибухових пристроїв, ОСОБА_2 переніс вказаний вибуховий пристрій та боєприпаси до господарського приміщення на території домоволодіння, де проживає, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , тим самим незаконно придбав їх та в подальшому зберігав без передбаченого законом дозволу до 03.12.2025.

03.12.2025 проведено обшук будинку АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено оборонну осколкову ручну гранату Ф-1, яка є придатним до вибуху вибуховим пристроєм промислового виготовлення та відноситься до бойових припасів, та 74 патрони 5,45х39 мм, які належать до боєприпасів нарізної вогнепальної зброї, а також речовину рослинного походження зеленого кольору, яка є наркотичним засобом, обіг якого обмежено, – канабісом, загальною масою в перерахунку на висушену речовину 700,14 г.

Відомості про укладення угоди сторонами кримінального провадження

До початку судового провадження між прокурором Обухівської окружної прокуратури, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12025111230001949 від 05.11.2025, з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_2 з іншого боку 14.01.2026 у присутності захисника ОСОБА_5 на підставі статей 468-470, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.

За умовами вказаної угоди про визнання винуватості, враховуючи наявність обставини, що пом`якшує покарання, а саме: щирого каяття, відсутність обтяжуючих обставин, сторони погодилися на призначення ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 263 КК України – у вигляді 4 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 309 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання ОСОБА_2 у виді – 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, особу ОСОБА_2 та інші обставини справи, сторони погодилися звільнити від відбування покарання останнього з випробуванням з покладенням обов`язків, відповідно до ст. 76 КК України.

Позиції сторін щодо можливості затвердження угоди.

Обвинувачений в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України, визнав повністю, просив затвердити угоду, укладену між ним та прокурором, вказав, що угода підписана без примусу в присутності захисника.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, а саме: обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України та відмову від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Прокурор в судовому засіданні просила затвердити угоду про визнання винуватості, укладену з обвинуваченим.

Захисник не заперечував проти затвердження вказаної угоди про визнання винуватості.

Мотиви суду щодо затвердження угоди про визнання винуватості та призначення покарання.

Розглядаючи питання про затвердження вказаної угоди про визнання винуватості, суд приходить до такого висновку.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право зокрема затвердити угоду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468, ч. 4 ст. 469 КПК України, угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Відповідно до вимог ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

На підставі пояснень обвинуваченого, прокурора, захисника, письмових матеріалів провадження суд в судовому засіданні переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, суд прийшов до висновку, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 263 КК України як незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби у великих розмірах, умови угоди відповідають вимогам КПК України, а саме: угода про визнання винуватості укладена у провадженні щодо кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, що є тяжким злочином, та ч. 2 ст. 309 КК України, що є нетяжким злочином, прокурором при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості враховано ступінь та характер сприяння обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього, те, що ОСОБА_2 повністю визнав свою винуватість у зазначених діяннях, щиро розкаявся у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України, зокрема вона містить беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, узгоджене покарання та згоду обвинуваченого на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, наслідки невиконання угоди.

З огляду на викладене, а також те, що умови угоди відповідають інтересам суспільства; не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб; укладення угоди було добровільним; відсутня очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань; наявні всі фактичні підстави для визнання винуватості, суд дійшов висновку про можливість затвердження вказаної угоди про визнання винуватості із призначенням обвинуваченому узгодженої в угоді міри покарання.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

В порядку ст. 124 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з

обвинуваченого витрати, пов`язані із залученням експерта: за проведення експертизи № СЕ-19/111-25/73847-НЗПРАП від 11.12.2025 в розмірі 4457,00 грн; № СЕ-19/111-25/73849-НЗПРАП від 11.12.2025 в розмірі 3565,60 грн.; № СЕ-19/111-25/73979-БЛ від 10.12.2025 в розмірі 3565,60 грн.; № СЕ-19/111-25/74227-ВТХ в розмірі 7131,20 грн., а разом – 18719,4 грн.

03.12.2025 ОСОБА_2 затримано і 04.12.2025 ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області обрано відносно нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 03.02.2026 включно.

Таким чином, ОСОБА_2 на підставі статті 72 КК України необхідно зарахувати у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 03.12.2025 до 04.12.2025 (включно), з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, а також строк цілодобового домашнього арешту з 05.12.2025 по 03.02.2026 включно з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

Підстави для продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 до набрання вироком суду законної сили відсутні.

Керуючись ст. ст. 100, ст. 314, ст. 374, ст. ст. 468-469, ст. ст. 472-475 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 14.01.2026 між ОСОБА_2 та прокурором, який на підставі ст. 37 КПК України здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні№12025111230001949 від 05.11.2025 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання:

- за ч. 1 ст. 263 КК України – у вигляді 4 (чотирьох років) позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 309 КК України – у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання ОСОБА_2 у виді – 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі статті 72 КК України зарахувати ОСОБА_2 у строк покарання у виді позбавлення волі строк попереднього ув`язнення з 03.12.2025 до 04.12.2025 (включно) з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, а також строк цілодобового домашнього арешту з 05.12.2025 по 03.02.2026 (включно) з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання і встановити йому іспитовий строк в 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Покласти на ОСОБА_2 обов`язки, передбачені ст. 76 КК України:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк ОСОБА_2 обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 02.02.2026.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати, пов`язані із залученням експерта у загальному розмірі 18719 (вісімнадцять тисяч сімсот дев`ятнадцять) грн. 40 коп. на користь держави.

Речові докази:

- скляну ємність з речовиною, схожою на канабіс, поліетиленовий пакет з речовиною, схожою на канабіс, пластикову частину пляшки з нашаруванням невідомої речовини, паперовий згорток з речовиною, схожою на канабіс, упаковані в спецпакет № WAR1665583; дзеркало, пластикову пляшку та частину металевого леза з нашаруваннями порошкоподібної речовини білого кольору, упаковані в спецпакет № WAR1000245; висушені рослини, зовні схожі на канабіс, упаковані в спецпакети № WAR1665585, передані на зберігання в камеру схову Обухівського РУП ГУНП в Київській області, відповідно до квитанцій, – знищити;

- предмет, зовні схожий на гранату Ф1 в розібраному стані з маркуванням на корпусі 10768-84Т та підривач УЗРГМ-2 з маркуванням на важелі 196-83 УЗРГМ-2 УЗЧП 386-47-84, предмети, ззовні схожі на бойові припаси калібру 5,45?39 в кількості 74 шт. з маркуванням на донній частині; 60 шт. з маркуванням 53984, упаковані в спецпакет № WAR1000247, 14 шт. з маркуванням 3 84, упаковані в спецпакет № WAR1000246; два предмети, зовні схожі на ручні димові гранати РДГ-55 з маркуванням РДГ-55Ч, передані на зберігання в камеру схову Обухівського РУП ГУНП в Київській області, відповідно до квитанцій, – конфіскувати на користь ЗСУ.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1