Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 01 лютого 2026 р.
Справа: №357/15749/25
Суддя: Гавенко О. Л.
Справа № 357/15749/25
3/357/107/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02.02.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гавенко О.Л. розглянувши матеріали, що надійшли з Національної поліції України Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі батальйону №1, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ., ОСОБА_1 не є платником податків та не має присвоєного індивідуального номера (ІПН), що виключає можливість його зазначення в постанові,
у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,-
У С Т А Н О В И В:
Відповідно до протоколу серії ЕПР1 №453958 про накладення адміністративного стягнення від 14.09.2025, 14.09.2025 о 20 год. 08 хв. в м.Біла Церква вул.Заярська 35 водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Opel Astra» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку категорично відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 «Правил Дорожнього руху», чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 14.09.2025 його зупинили працівники патрульної поліції нібито через ознаки наркотичного сп`яніння. Він зазначив, що на відеозаписі з нагрудних камер поліцейських немає об`єктивного підтвердження звужених зіниць, тремтіння пальців чи блідості, і що його стан не свідчив про наявність наркотичного сп`яніння. ОСОБА_1 також повідомив, що готовий був пройти медичний огляд, але за наявності свого адвоката, що є його правом відповідно до ст.59 Конституції України. Працівники поліції відмовили у присутності адвоката та наполягали на проходженні огляду без нього, застосовуючи моральний тиск: неодноразово стукали по автомобілю, погрожували кайданками та вказували на нібито заборонені речі. Він звернув увагу суду на розбіжності у часі оформлення документів: направлення на огляд датоване 20:20, фактичне заповнення матеріалів видно на відео о 20:35, повторне заповнення – о 20:58. Також особа повідомила, що не має індивідуального податкового номера (ІПН), тому відповідні поля в документах залишалися порожніми. Виходячи з наведеного, ОСОБА_1 не визнає своєї вини за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки підстави для зупинки, ознаки сп`яніння та законність примушування до медичного огляду не підтверджуються об`єктивними доказами, а дії поліції були неправомірними та порушували його конституційні права.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Мелашенко О.П. вважає, що дії працівників є незаконними та зібрані докази не допустимими, склад інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення - відсутній. Крім того захисник суд звернув увагу, на, те що підстави для зупинки транспортного засобу не доведені, оскільки порушення ПДР не зафіксоване об`єктивними доказами, ознаки наркотичного сп`яніння, наведені працівниками поліції, не підтверджуються відео або іншими доказами, відмова від проходження огляду була викликана неправомірними діями поліції, яка відмовила в присутності адвоката, чим порушила конституційні права ОСОБА_1 , виявлені процедурні порушення при складанні направлення та протоколу ставлять під сумнів допустимість доказів. На підставі наведеного, адвокат просив суд закрити провадження, оскільки фактичний склад адміністративного правопорушення відсутній.
Адвокат правопорушника Мелашенко О.П. у судовому засіданні заявив клопотання про виклик та допит працівників поліції, які складали адміністративні матеріали, з метою всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи.
У судове засідання 02 лютого 2026 року з`явилися працівники патрульної поліції — поліцейські взводу № 2 роти № 1 Батальйону № 1 ППП у м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП: Гида В.В. та Іванюк А.С.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що 14 вересня 2025 року о 20 год. 08 хв. за адресою: м. Біла Церква, вул. Заярська, 35, у складі наряду «Вулкан 0752» - капрал поліції ОСОБА_2 та лейтенант поліції Іванюк А.С.- було зупинено транспортний засіб марки «Opel Astra», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час спілкування з водієм, за словами свідка, у останнього були виявлені явні ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість шкіри обличчя. Водієві було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в найближчому медичному закладі, від чого він відмовився. У зв`язку з цим щодо ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 453958 за частиною першою статті 130 КУпАП.
Відповідаючи на запитання захисника адвоката Мелашенка О.П., працівник поліції ОСОБА_2 зазначив, що факт зупинки транспортного засобу пам`ятає, однак підстав зупинки не пригадує. Пояснив, що першим до водія підійшов саме він, однак первинні ознаки наркотичного сп`яніння були виявлені його напарником ОСОБА_3 , після чого він також звернув на них увагу. Зазначив, що подія відбувалась у темну пору доби, огляд здійснював колега шляхом освітлення ліхтариком. ОСОБА_2 пояснив, що не пам`ятає точно, які саме ознаки були зафіксовані, однак підтвердив, що йшлося про ознаки наркотичного сп`яніння. Також повідомив, що за допомогою планшета було встановлено, що особа перебуває у розшуку, у зв`язку з чим водієві пропонувалося проїхати до ТЦК. Чи повідомлявся ОСОБА_1 про можливе застосування кайданок -не пам`ятає. Особу водія було встановлено за допомогою планшета. Чи заявляв ОСОБА_1 про бажання скористатися правовою допомогою захисника - не пам`ятає. Тест на місці зупинки не проводився, оскільки, зі слів ОСОБА_2 , це не передбачено законодавством у разі виявлення ознак наркотичного сп`яніння. ОСОБА_2 також зазначив, що Білоцерківська лікарня №4 не приймає осіб для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що підтверджується відповідним листом, долученим до матеріалів справи. Автомобіль було передано іншому водієві - батькові правопорушника ОСОБА_1 , який мав посвідчення водія. При цьому обмежень щодо прибуття захисника не чинилося.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 пояснив, що 14 вересня 2025 року також брав участь у зупинці транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Зазначив, що першим до водія підійшов його напарник ОСОБА_2 , спілкування з водієм здійснювалося обома поліцейськими. Підстав зупинки транспортного засобу не пам`ятає. Пояснив, що під час перевірки по планшету було встановлено порушення ОСОБА_1 статті 210 КУпАП, однак не пам`ятає, чи пропонувалося йому проїхати до ТЦК. Також зазначив, що водій не відкривав вікно та не надавав можливості оглянути салон автомобіля, при цьому у нього були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, зокрема тремтіння пальців рук. Свідок підтвердив, що ОСОБА_1 пропонувалося проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан сп`яніння, однак у м. Біла Церква огляд на стан наркотичного сп`яніння не проводиться, що підтверджується відповідним листом. Також пояснив, що пам`ятає, що ОСОБА_1 очікував адвоката, однак при цьому телефонував друзям, які рекомендували йому не виходити з автомобіля та зачинитися в ньому. Відмови у праві на правову допомогу йому не надавалось.Автомобіль, зі слів свідка, було передано батькам водія. На запитання головуючого судді щодо причин невинесення постанови за невикористання покажчика повороту ОСОБА_3 пояснив, що у таких випадках, як правило, обмежуються усним попередженням, оскільки на практиці постанова за таке порушення не виноситься. Також пояснив, що передача автомобіля без розписки не заборонена та не врегульована окремими нормами. Крім того, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначили, що складений адміністративний протокол підтримують у повному обсязі.
Заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 та думку адвоката Мелашенка О.П., заслухавши пояснення поліцейських взводу № 2 роти № 1 Батальйону № 1 ППП у м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП в Київській області ДПП Гиди В.В. та ОСОБА_3 , дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, а саме протокол про накладення адміністративного стягнення серії ЕПР1 №453958, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідь на запит КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №4», відповідь на запит КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №2», акт огляду на стан наркотичного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, рапорт поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону №1 ППП в м.Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП капрала поліції Владислава Гиди та оглянувши відео диски з бодікамер поліцейських, суддя вважає, що справа підлягає закриттю за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання належних доказів.
Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України, лише законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями, та відповідальність за них. Органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
Наведене вказує на необхідність застосування при розгляді справи принципів кримінального судочинства. При оцінці доказів та вирішенні питань про доведеність вини у вчиненні адміністративного правопорушення суд застосовує відповідні положення кримінального процесуального законодавства, оскільки адміністративне правопорушення за своєю юридичною природою фактично є обвинуваченням.
Ч.1ст.130 КУпАП України передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому порядку. Суб`єктом правопорушення є водій транспортного засобу.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, права і свободи громадян, власність, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, що визначають його як правопорушення і є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Згідно з п. 1.1 розд. 1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2006 № 1306 (далі - ПДР України), ці Правила встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти щодо дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритих територіях тощо) повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення водія або тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі (п. 1.10 ПДР).
Об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або у відмові водія від проходження огляду у встановленому порядку.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд для встановлення стану сп`яніння. Пунктом 2.9а ПДР заборонено керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає лише за одночасне доведення двох обставин: керування транспортним засобом та відмову від проходження огляду на стан сп`яніння.
Щодо законності зупинки транспортного засобу.
Із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що підставою для зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 працівники поліції зазначили невикористання покажчика повороту. Разом з тим, під час безпосереднього перегляду відеозапису судом встановлено, що на відео відсутня фіксація факту порушення ПДР та не зафіксовано моменту, який би підтверджував невикористання покажчика повороту. Крім того, самі працівники поліції у подальшому визнавали, що на відео не чітко видно зазначене порушення, у зв`язку з чим повідомляли ОСОБА_1 , що адміністративні матеріали за дане порушення складатися не будуть.
Відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», зупинка транспортного засобу можлива лише за наявності чітко визначених і доведених законом підстав.
Оскільки фактичні дані, які підтверджують законність зупинки, відсутні, суд доходить висновку, що первинна зупинка транспортного засобу була необґрунтованою, а всі подальші процесуальні дії є похідними від незаконної зупинки.
Щодо незаконного тиску та поведінка працівників патрульної поліції.
Під час дослідження відеозапису судом встановлено, що працівники патрульної поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 проїхати до територіального центру комплектування та повідомляли, що у разі відмови на нього можуть бути одягнуті кайданки при цьому посилалися на ст.45 Закону України «Про Національну поліцію», хоча об`єктивні підстави для застосування спецзасобів були відсутні. Також під час перегляду диску було встановлено, що працівники поліції неодноразово стукали по автомобілю, коли ОСОБА_1 перебував у салоні без будь-яких законних підстав заявляли про можливу наявність у нього заборонених предметів.
Суд зазначає, що ст.45 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає застосування кайданок виключно у випадках реальної загрози, активного опору або необхідності припинення правопорушення, чого в даному випадку зафіксовано не було.
Таким чином, дії працівників поліції суд розцінює як психологічний та моральний тиск, що суперечить принципам законності, пропорційності та поваги до прав людини.
Щодо ознак наркотичного сп`яніння.
Працівники поліції вказали ОСОБА_4 наступні ознаки наркотичного сп`яніння, як тремтіння пальців рук та неприродна блідість обличчя. Разом з тим, суд звертає увагу, що зазначені ознаки є суб`єктивними та вони можуть бути спричинені хвилюванням, стресом або тривалим психологічним тиском, крім того, жодних об`єктивних ознак (порушення координації, мови, поведінки) на відео не зафіксована.
Отже, наведені ознаки не можуть самі по собі вважатися достатніми підставами для висновку про перебування особи у стані наркотичного сп`яніння.
Щодо права на правову допомогу та відмова ОСОБА_1 від проходження огляду.
З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово заявляв про готовність пройти медичний огляд, однак наголошував на необхідності присутності адвоката. Працівники поліції, у свою чергу, повідомляли, що адвокат «у цій процедурі не потрібен» і «потрібен буде лише в суді».
Суд зазначає, що відповідно до ст.59 Конституції України кожен має право на правову допомогу, і таке право не може бути обмежене органами державної влади.
За таких обставин дії працівників поліції позбавили ОСОБА_1 можливості реалізувати своє конституційне право, а подальша відмова від огляду не може вважатися добровільною.
Щодо порушень працівників патрульної поліції щодо порушень при складанні протоколу.
Судом встановлено істотні розбіжності між письмовими матеріалами справи та відеозаписом, а саме, направлення на медичний огляд датоване 14.09.2025 о 20 год. 20 хв, проте з відео встановлено, що о 20 год. 20 хв направлення не виписувалося, крім того початок заповнення бланку зафіксовано о 20 год. 35 хв, також судом зафіксовано, що о 20 год. 58 хв працівник поліції повторно заповнює направлення, фактично переписуючи його. Протокол про адміністративне правопорушення складено о 20 год. 53 хв, тобто раніше, ніж завершено оформлення направлення на огляд.
Такі обставини свідчать про формальний та вибірковий підхід до фіксації події.
Щодо допуску особи до керування транспортним засобом.
Судом також встановлено, що о 21:08 ОСОБА_1 було відпущено, в матеріалах справи відсутні відомості, кому було передано право керування транспортним засобом.
Таким чином, працівники поліції, вбачаючи ознаки наркотичного сп`яніння, фактично допустили ОСОБА_1 до подальшого керування транспортним засобом, що суд розцінює як грубе порушення вимог законодавства та ставить під сумнів сам факт наявності таких ознак передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Стаття 62 Конституції України та практика ЄСПЛ (“Кобець проти України”, “Коробов проти України”) вимагають, щоб вина була доведена поза розумним сумнівом. Сумніви тлумачиться на користь особи.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходам впливу інакше як на підставі закону. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є лише ті дані, що отримані належним чином. Стаття 247 КУпАП прямо передбачає закриття провадження у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Верховний Суд у постановах (наприклад, від 24.01.2019 у справі №127/18803/17, від 15.04.2021 у справі №522/1168/20) наголошує, що відсутність безперервної відеофіксації та непроведення медичного огляду унеможливлює встановлення факту перебування водія у стані сп`яніння, а отже, не може бути підставою для притягнення до відповідальності.?Гарантії справедливого розгляду.
ЄСПЛ у справі “Нечипорук і Йонкало проти України” вказав, що право на справедливий розгляд включає вимогу відсутності упередженості та свавілля з боку правоохоронних органів.
Суд, звертає увагу на те, що обовязок збирання доказів у справах про адміністративні правопорушення покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Державні органи не мають права перекладати обовязок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи зазначені обставини, дослідивши надані матеріали, враховуючи вищевикладене в сукупності, а саме недоведеність факту правопорушення; неналежне оформлення адміністративного протоколу та враховуючи практику ЄСПЛ щодо необхідності об`єктивного та справедливого розгляду справи, а також враховуючи положення ст.62 Конституції України про тлумачення сумнівів на користь особи, яка притягується до відповідальності, суд приходить до висновку про відсутність в діях З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що подія адміністративного правопорушення не доведена, докази, надані працівниками поліції, є недопустимими та неналежними та у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 27, 38, 40-1, 130 ч.1, 213, 247,251,283, 284 ч.1 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В:
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП .
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та потерпілим, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
СуддяО.Л. ГАВЕНКО
Оригінал: reyestr.court.gov.ua