Постанова від 29 січня 2026 р. у справі №357/1390/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/1390/26

3/357/1089/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.01.2026 м. Біла Церква

Суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Клепа Тетяна Володимирівна, розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого слюсарем-сантехніком у Маловільшанському ліцеї Маловільшанської сільської ради, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 виданий 19.09.2023 органом 3210, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 968950 від 06.01.2026, 31.12.2025 близько 19:53 год по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинив стосовно колишньої дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме виражався до неї нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, що могло завдати шкоди її психологічному здоров`ю, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що з дружиною вони офіційно розлучилися для того, щоб він міг піти служити в АТО, проте весь час вони проживають разом та підтримують сімейні відносини. Окрім того, що він працює в ліцеї, він щн працює на сільськогосподарському підприємстві. 31.12.2025 ввечері йому зателефонували з роботи, що привезли солярку і потрібно було прийти її розвантажити. Він з однієї роботи прийшов додому щоб переодягнутися, а жінка зачинила двері. Він постукав у двері, щоб вона відчинила, однак та повідомила, що він у стані алкогольного сп`яніння. Але він того дня не вживав алкогольні напої, тому що був на роботі. Не дочекавшись, що дружина відчинить двері, він пішов до гаража, там переодягнувся у стару куртку і пішов на роботу. Про те, що дружина викликала поліцію, він дізнався вже 06.01.2026, коли приїхали працівники поліції і вручили йому протокол про адміністративне правопорушення. До того часу йому ні сусіди, ні дружина не говорили, що приїздила поліція, а сусіди взагалі не бачили їх 31.12.2025. Ніякого насильства він не вчиняв, можливо між слів і пролунало лайливе слово, але дружину він не ображав.

Суддя, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, а саме: письмову заяву ОСОБА_3 від 31.12.2025; письмові пояснення ОСОБА_3 від 31.12.2025; форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства стосовно ОСОБА_1 від 31.12.2025, відповідно до якої рівень небезпеки кривдника низький, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП з огляду на наступне.

Так, згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Частиною 1 ст. 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: відомості про особу, яка притягається до відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 254 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння психологічного характеру тягнуть за собою настання шкоди психологічному здоров`ю потерпілої.

Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, які спрямовані на умисне завдання психологічного болю потерпілій особі та мають ознаки насильницького характеру, якими завдається шкода психологічному здоров`ю іншого члена сім`ї.

Однак до матеріалів справи на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним психологічного насильства надано лише заяву та письмові пояснення ОСОБА_3 від 31.12.2025, відповідно до яких вона просить притягнути до відповідальності її чоловіка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який вчинив стосовно неї домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме 31.12.2025 о 18:00 год вибивав двері та погрожував.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 категорично заперечує факт вчинення стосовно дружини насильства, а лише вказує на те, що він стукав у двері, які зачинила дружина, для того щоб переодягнутися.

З огляду на викладене, суд не вбачає в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, які полягають у стуканні у двері і проханні їх відчинити, при цьому висловлюючись нецензурною лайкою, ознак насильницького характеру, що завдало потерпілій психологічного болю.

Будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 психологічного насильства стосовно своєї колишньої дружини ОСОБА_3 , пояснення свідків, відеозаписи самої події, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.

Звідси, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме його об`єктивна сторона.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП необхідно закрити за відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. 221, п. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284КУпАП та відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя Тетяна КЛЕПА