Вирок від 02 лютого 2026 р. у справі №288/1519/25 — Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/1519/25

Провадження № 1-кп/288/43/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2026 року селище Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в селищі Попільня Житомирської області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025060660000120 від 24 серпня 2025 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Корнин, Попільнянського району, Житомирської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин України, українець, освіта середня, не працює, інвалід 2 групи, учасник бойових дій, раніше не судимий,

що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 382 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що його було притягнуто до адміністративної відповідальності: 10.10.2024 постановою Попільнянського районного суду Житомирської області у справі № 288/1843/23, яка набрала законної сили 15.11.2024, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік;

27.03.2025 відносно ОСОБА_4 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 4369358 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

15.04.2025 постановою Попільнянського районного суду Житомирської області у справі № 288/525/25, яка набрала законної сили 25.04.2025, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУПАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Так, 24.08.2025 в у вечірній час ОСОБА_4 , який, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаних постанов суду та будучи ознайомлений з ними, виник злочинний умисел на умисне невиконання вказаних постанов суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість їх виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Реалізуючи свій злочинний умисел на умисне невиконання вищевказаних постанов суду, про позбавлення його права керувати транспортним засобом, що набрали законної сили, будучи з ними ознайомленим, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, ОСОБА_4 24.08.2025 близько 19 год. 26 хв., будучи позбавленим права керування транспортним засобом, умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, незважаючи на притягнення до адміністративної відповідальності, керував автомобілем марки «Mercedes» моделі «MIL280» p.н. НОМЕР_1 та рухався по автомобільній дорозі вул. Олійника навпроти будинку № 73, в межах с. Романівка Квітневої ТГ Житомирського району Житомирської області, де був зупинений працівниками поліції відділення поліції №1 Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області, тим самим умисно не виконав постанови Попільнянського районного суду Житомирської області.

Своїми умисними діями, що виразились в умисному невиконанні постанов суду, що набрали законної сили, ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 382 КК України визнав повністю, дав покази, які відповідають змісту обвинувачення та погодився на скорочений порядок судового розгляду, без дослідження будь-яких доказів.

Оскільки в судовому засіданні обвинувачений визнав фактичні обставини вчинення злочину, не оспорював їх, позиція його є добровільною, а тому суд за згодою учасників процесу визнав недоцільним дослідження доказів, що підтверджують ці обставини, роз`яснивши позбавлення права на оскарження цих обставин в апеляційному порядку згідно статті 349 КПК України.

Виходячи з наведеного, суд вважає вину обвинуваченого доведеною повністю та аналізуючи зібрані по справі докази, оцінивши їх в сукупності, кваліфікує дії ОСОБА_4 за частиною 1 статті 382 КК України, які виразились в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили.

Обираючи обвинуваченому міру та вид покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, згідно статті 66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є повне визнання вини.

Обставин, згідно стаття 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_4 , в силу статті 89 КК України, раніше не судимий, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

При визначенні міри покарання обвинуваченому, суд приймає до уваги положення статей 1, 50 КК України, згідно яких Кримінальний кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, а також запобігання злочинам. Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобіганню вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас, при призначенні покарання, суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину згідно статті 12 КК України, форму вини, а також особливості конкретного злочину.

При даних обставинах враховуючи вищевикладені обставини суд призначає покарання ОСОБА_4 в межах санкції частини 1 статті 382 КК України у виді штрафу в розмірі 500 (п`ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень, оскільки саме такий вид покарання на думку суду сприятиме досягненню мети покарання, буде необхідним й достатнім для виправлення раніше та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлений.

Арешт на майно не накладався.

Питання про речові докази слід вирішити судом в порядку ст. 100 КПК України.

Підстав для застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу не вбачається.

Керуючись ст.ст. 368-371, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 382 КК України та призначити йому покарання за частиною 1 статті 382 КК України у виді штрафу в розмірі 500 (п`ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирати.

Речові докази: оптичний диск DVD-R з надписом «CMDR47G-CFMWMO3-6865 65GP1518», який долучено до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Попільнянський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

З підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визначено судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України, вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Суддя Попільнянського

районного суду

ОСОБА_1