Вирок від 01 лютого 2026 р. у справі №287/1980/25 — Олевський районний суд Житомирської області

Суд: Олевський районний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Контрабанда лісоматеріалів та цінних порід дерев

Дата: 01 лютого 2026 р.

Справа: №287/1980/25

Суддя: Винар Л. В.

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/1980/25

1-кп/287/365/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2026 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю:

секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції)

захисника обвинуваченого ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції)

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Олевську обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72024111500000009 від 20.05.2024 року та угоду про визнання винуватості від 27.08.2025 року стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , освіта середня, одруженого, зареєстрованого як фізична особа-підприємець з 21.09.2021 року, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 201-1, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до угоди про визнання винуватості та обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у закінченому замаху на контрабанду, тобто на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів необроблених, заборонених до вивозу за межі митної території України, вчиненому у великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 201-1 КК України, за таких обставин.

ОСОБА_4 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 21.09.2021 року, основним видом діяльності якого визначено за кодом Класифікація видів економічної діяльності 16.10 «Лісопильне та стругальне виробництво».

03.07.2023 року між ФОП ОСОБА_4 в особі ОСОБА_4 та директором «FIRMA HANDLOWO-TRANSPORTOWA MYKOLA HARMASHOV» (компанія-нерезидент з Республіки Польща) в ocoбi ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ) укладено зовнішньо-економічний контракт про постачання товарів-пиломатеріалів необрізних, несортованих з вільхи, розмірами 30-50*100-490*2600-3000 мм, об`ємом 23,00 м3, з місцем доставки до населеного пункту Бродниця-Гурна, Республіка Польща.

Надалі, у невстановленому місці на території Житомирської області, у невстановлений час, але не пізніше 01.03.2024 року, ОСОБА_4 діючи з корисливих мотивів, з метою переміщення у подальшому через митний кордон України з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів необроблених, придбав у невстановлених осіб необрізні лісоматеріали деревної породи «Вільха», третього сорту якості, довжиною 2,6-3,0 м, товщиною 26-60 мм, загальним об`ємом 23,00 м3, з частковим обзелем (наявною корою). Приблизно у той же проміжок часу, ОСОБА_4 завантажив перевізнику ФОП ОСОБА_8 вказані лісоматеріали, надавши вказівку відвезти їх 05.03.2024 року до території митного поста «Олевськ» Житомирської митниці для проходження митного оформлення та подальшого перетину через митний кордон України, за адресою: Житомирська область, м. Олевськ, вул. Покальчука, 15. При цьому, ОСОБА_4 розумів, що вказаний вантаж лісоматеріалів за своїми якісними характеристиками не відповідав вимогам, зазначеним у зовнішньо-економічному контракті від 03.07.2023 року з «FIRMA HANDLOWO-TRANSPORTOWA MYKOLA HARMASHOV» (компанія-нерезидент з Республіки Польща) та є забороненим до вивозу (експорту) з території України. У подальшому, 05.03.2024 року ФОП ОСОБА_8 виконав замовлення ОСОБА_4 та відвіз до митного поста «Олевськ» Житомирської митниці вантаж лісоматеріалів транспортним засобом з державними номерними знаками НОМЕР_1 та причепом НОМЕР_2 , де очікував проходження митного оформлення та подальших вказівок ОСОБА_9 .

Приблизно в той же період часу, але не пізніше 05.03.2024 року, перебуваючи на території Житомирської області, ОСОБА_4 , з метою реалізації заздалегідь виниклого злочинного умислу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, достовірно знаючи про заборону експорту лісоматеріалів необроблених, як фізична особа-підприємець, одним з видів діяльності якого є оптова торгівля деревиною, з метою створення можливості для їх переміщення через митний кордон України, шляхом незаконного уникнення указаної заборони, з використанням кодів прикриття через декларування їх під виглядом інших товарів, використовуючи власний електронний цифровий підпис фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_3 ), використовуючи зареєстрований на його ім`я електронний кабінет на Єдиній екологічній платформі «ЕкоСистема», з доменним ім`ям https://certifcate.forestry.gov.ua, завантажив документи щодо походження лісоматеріалів, зазначивши при цьому завідомо неправдиві відомості щодо специфікації (найменування) на партію лісопродукції, що експортується, із зазначенням коду товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, а саме «пиломатеріали необрізні повітряно-сухі (60-80%). Вільха чорна, несортована, 30-50x100-490х2600-3000 мм» об`ємом 23,00 м3 та коду товару 4407999000 згідно Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), достовірно знаючи, що вказаний товар за його справжніми характеристиками відповідає коду 4403990000 УКТ ЗЕД, як «лісоматеріали необроблені, з видаленою або невидаленою корою або заболонню, або начорно брусовані або небрусовані» та насправді необрізними пиломатеріалами деревної породи «Вільха», третього сорту якості, довжиною 2,6-3,0 м, товщиною 26-60 мм, загальним об`ємом 23,00 м3, які розпилені вздовж напрямку текстури деревини з обох плоско-паралельних сторін (пластів), які є грубо розпилені, містять нерівномірні ділянки зі сторони зрізів, не оброблені, не шліфовані, інші дві сторони пиломатеріалів не обрізані, не оброблені та з частковим обзелем (наявною корою), які відповідно до ст. 2 Закону України від 08.09.2005 року №2860-IV «Про особливості державного регулювання діяльності суб`єктів підприємницької діяльності, пов`язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» (зі змінами та доповненнями, чинними станом на 01.02.2024 року) заборонені до вивозу з території України строком на 10 років з 01.11.2015 року.

У подальшому, надані ОСОБА_10 документи та відомості, через систему автоматичного розподілу засобами Єдиної екологічної платформи «ЕкоСистема» надіслано для прийняття рішення до Південно-Східного Міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (м. Дніпро). За результатами їх розгляду, 05.03.2024 року на підставі наданих завідомо неправдивих відомостей ОСОБА_4 , начальником відділу реалізації програм розвитку лісового господарства та використання лісових ресурсів Південно-Східним Міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства (м. Дніпро) прийнято рішення про видачу сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів від 05.03.2024 року №20240305-000091, де зазначено назву, характеристики та код товару згідно УКТ ЗЕД, шо не відповідали дійсності, умисно зазначені ОСОБА_4 з метою приховання вчинення злочину.

Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів необроблених, 05.03.2024 року, ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливих мотивів, надав до відділу митного оформлення митного поста «Олевськ» Житомирської митниці, за адресою: Житомирська область, м. Олевськ, вул. Покальчука, 15, пакет документів для митного оформлення, серед яких була електронна митна декларація типу ЕК10АА, якій присвоєно номер №24UA101150000480U9 на товар «Лісоматеріали розпиляні, нестругані, нешліфовані, пази та гребні відсутні, повітряно-сухі (60-80%), пиломатеріали вільхові, необрізні, розміром в мм: 30-50*100-490*2600-3000 - 23,00 м3.» (графа 31), код товару згідно УКТ ЗЕД 4407999000 (графа 32), а також сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів від 05.03.2024 року №20240305-000091, які містили неправдиві відомості щодо найменування товарів і неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно УКТ ЗЕД, а саме щодо класифікації товару за кодом 4407999000 згідно Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), які насправді повинні класифікуватись за кодом коду 440390000 УКТ ЗЕД, як «лісоматеріали необроблені, з видаленою або невидаленою корою або заболонню, або начорно брусовані або небрусовані» з вільхи, які відповідно до ст. 2 Закону України від 08.09.2005 року №2860-IV «Про особливості державного регулювання діяльності суб`єктів підприємницької діяльності, пов`язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» (зі змінами та доповненнями, чинними станом на 01.02.2024 року) заборонені до вивозу з території України строком на 10 років з 01.11.2015 року.

Діючи у такий спосіб, ОСОБА_4 , виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, а саме завершення митного оформлення та переміщення заборонених до вивозу лісоматеріалів через митний кордон України, але злочин не було доведено до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки в ході митного огляду 07.03.2024 року встановлено невідповідність найменування товару, заявленого у графі 31 електронної митної декларації №24UA101150000480U9 фактичному за зовнішніми ознаками, а також невідповідність коду Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності у товарних позиціях, заявленого у графі 32 електронної митної декларації, після чого співробітниками Житомирської митниці прийнято рішення про зупинення митного оформлення експортованого ОСОБА_4 товару.

Вартість лісоматеріалів необроблених з вільхи об`ємом 23,00 м3, які підлягали переміщенню через митний кордон України приховуванням від митного контролю становить 44160 гривень 00 копійок.

Також, відповідно до угоди про визнання винуватості та обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у підробці офіційного документа, який видається установою яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою використання його підроблювачем, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, за таких обставин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року №483 затверджено Порядок реалізації експериментального проєкту щодо видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів в електронній формі.

Відповідно до п. 4 вказаного Порядку видача сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів здійснюється за заявою, поданою в електронній формі засобами Єдиної екологічної платформи «ЕкоСистема» та/або Порталу Дія.

Заявник несе відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у поданих ним документах.

Згідно п. 5 вказаного Порядку до заяви на видачу сертифіката додаються (у разі неможливості отримання відповідних відомостей в порядку інформаційної взаємодії):

- договір купівлі-продажу, на підставі якого експортується товар, та рахунки-фактури (інвойси) до договору;

-рахунок-фактура (інвойс) та специфікація на партію лісопродукції, що експортується, із зазначенням коду товару згідно з УКТЗЕД;

- товарно-транспортна та/або залізнична накладна із технічною специфікацією та/або ТТН-ЛІС та/або ТТН-ліс-продукція або лісорубний квиток (для постійних лісокористувачів).

ОСОБА_4 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці на території Житомирської області, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 05.03.2024 року, діючи з метою реалізації заздалегідь виниклого злочинного умислу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їx настання, достовірно знаючи про заборону експорту лісоматеріалів необроблених, як фізична особа-підприємець, одним з видів діяльності якого є оптова торгівля деревиною, з метою створення можливості для їх переміщення через митний кордон України, шляхом незаконного уникнення указаної заборони, з використанням кодів прикриття через декларування їx під виглядом інших товарів, використовуючи власний електронний цифровий підпис фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_3 ), використовуючи зареєстрований на його ім`я електронний кабінет на Єдиній екологічній платформі «ЕкоСистема», з доменним ім`ям https://certificate.forestry.gov.ua, подав заяву на видачу сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів до якої додав документи щодо походження лісоматеріалів (ТТН-ліс), зазначивши при цьому завідомо неправдиві відомості щодо специфікації (найменування) на партію лісопродукції, що експортується, із зазначенням коду товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, а саме «пиломатеріали необрізні необрізні повітряно-сухі (60-80 %). Вільха чорна несортована, 30-50x100-490x2600-3000 мм» об`ємом 23,00 м3 та коду товару 4407999000 згідно Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), достовірно знаючи, що вказаний товар за його справжніми характеристиками відповідає коду 4403990000 УКТ ЗЕД, як «лісоматеріали необроблені, з видаленою або невидаленою корою або заболонню, або начорно брусовані або небрусовані» та насправді є необрізними пиломатеріалами деревної породи «Вільха», третього сорту якості, довжиною 2,6-3,0 м, товщиною 26-60 мм, загальним об`ємом 23,00 м3, які розпилені вздовж напрямку текстури деревини з обох плоско-паралельних сторін (пластів), які є грубо розпилені, містять нерівномірні ділянки зі сторони зрізів, не оброблені, не шліфовані, інші дві сторони пиломатеріалів не обрізані, не оброблені та з частковим обзелем (наявною корою), які відповідно до ст. 2 Закону України від 08.09.2005 року №2860-IV «Про особливості державного регулювання діяльності суб`єктів підприємницької діяльності, пов`язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» (зі змінами та доповненнями, чинними станом на 01.02.2024 року) заборонені до вивозу з території України строком на 10 років з 01.11.2015 року.

У подальшому, надані ОСОБА_4 документи та відомості, через систему автоматичного розподілу засобами Єдиної екологічної платформи «ЕкоСистема» надіслано для прийняття рішення до Південно-Східного Міжрегіонального управління лісового га мисливського господарства (м. Дніпро). За результатами їх розгляду 05.03.2024 року на підставі наданих завідомо неправдивих відомостей ОСОБА_4 , начальником відділу реалізації програм розвитку лісового господарства та використання лісових ресурсів Південно-Східним Міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства (м. Дніпро) прийнято рішення про видачу сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів від 05.03.2024 року №20240305-000091, де зазначено назву, характеристики та код товару згідно УКТ ЗЕД, що не відповідали дійсності, умисно зазначені ОСОБА_4 , з метою приховання вчинення злочину.

Таким чином, ОСОБА_4 діючи умисно, ввів в оману співробітників Південно-Східного Міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (м. Дніпро), зазначивши завідомо неправдиві відомості щодо специфікації (назви, характеристик) та коду товару згідно УКТ ЗЕД, в результаті чого здійснив підроблення офіційного документу, а саме сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них від 05.03.2024 року №20240305-000091 на ім`я ФОП « ОСОБА_4 » (ІПН НОМЕР_3 ) з метою його подальшого використання, тобто документу, що містить зафіксовану на матеріальному носії інформації, яка підтверджує певний факт, який здатний спричинити певні правові наслідки чи може бути використаний як документ-доказ у правозастосовній діяльності.

Крім того, відповідно до угоди про визнання винуватості та обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у використанні завідомо підробленого документа, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, за таких обставин.

05.03.2024 року ОСОБА_4 умисно, з корисливих мотивів, діючи з метою реалізації заздалегідь виниклого злочинного умислу, спрямованого на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів необроблених, надав до відділу митного оформлення митного поста «Олевськ» Житомирської митниці, за адресою: Житомирська область, м. Олевськ, вул. Покальчука, 15, пакет документів для митного оформлення, серед яких була електронна митна декларація типу ЕК10АА, якій присвоєно номер №24UA101150000480U9 на товар «Лісоматеріали розпиляні, нестругані, нешліфовані, пази та гребні відсутні, повітряно-сухі (60-80 %), пиломатеріали вільхові, необрізні, розміром в мм: 30-50*100-490*2600-3000 - 23,00 м3.» (графа 31), код товару згідно УКТЗЕД 4407999000 (графа 32), а також сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів від 05.03.2024 року №20240305-000091, які містили неправдиві відомості щодо найменування товарів і неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно УКТЗЕД, а саме щодо класифікації товару за кодом 4407999000 згідно Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), які насправді повинні класифікуватись за кодом коду 4403990000 УКТ ЗЕД, як «лісоматеріали необроблені, з видаленою або невидаленою корою або заболонню, або начорно брусовані або небрусовані» з вільхи, які відповідно до ст. 2 Закону України від 08.09.2005 року №2860-IV «Про особливості державного регулювання діяльності суб`єктів підприємницької діяльності, пов`язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» (зі змінами та доповненнями, чинними станом на 01.02.2024 року) заборонені до вивозу з території України строком на 10 років з 01.11.2015 року.

Таким чином, ОСОБА_4 використав завідомо підроблені, офіційні документи, що містять зафіксовану на матеріальному носії інформацію, яка підтверджує певний факт, який здатний спричиняти певні правові наслідки чи може бути використаний як документ-доказ у правозастосовній діяльності, а саме завідомо підроблену електронну митну декларацію типу ЕК10АА, якій присвоєно номер №24UА101150000480U9 нa товар «Лісоматеріали розпиляні, нестругані, нешліфовані, пази та гребні відсутні, повітряно-сухі (60-80 %), пиломатеріали вільхові, необрізні, розміром в мм: 30-50*100-490*2600-3000 - 23.00 м3.» (графа 31) та завідомо підроблений сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів №20240305-000091 від 05.03.2024 року на ім`я ФОП « ОСОБА_4 », (ІПН НОМЕР_3 ), які містили неправдиві відомості щодо найменування товарів і неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно УКТЗЕД, а саме щодо класифікації товару за кодом 4407999000 згідно Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), які насправді повинні класифікуватись за кодом 4403990000 УКТ ЗЕД, як «лісоматеріали необроблені, з видаленою або невидаленою корою або заболонню, або начорно брусовані або небрусовані» з вільхи шляхом подання зазначених офіційних документів до відділу митного оформлення митного поста «Олевськ» Житомирської митниці, для приховання від митного контролю лісоматеріалів необроблених, об`ємом 23,00 м3, які заборонені до вивозу з території України.

27.08.2025 року між прокурором у кримінальному провадженні – начальником відділу представництва інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища Київської обласної прокуратури ОСОБА_11 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості.

В пункті 3 угоди про визнання винуватості зазначено, що ОСОБА_4 повністю та беззастережно визнає свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення за обставин, викладених у повідомленні про підозру, інші учасники кримінального провадження також не оспорюють обставин кримінального правопорушення, сторони не мають сумнівів щодо добровільності та істинності їх позиції.

Згідно п. 4 угоди про визнання винуватості при узгодженні виду та розміру покарання сторонами враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та наявність обставин, що пом`якшують покарання, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого, а саме: щире каяття, яке полягає у відвертому осуді підозрюваним своєї протиправної поведінки та готовність нести відповідальність за вчинене, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, а також вік ОСОБА_4 . Обставин, які обтяжують покарання у ході досудового розслідування не встановлено.

Сторони погодилися на призначення покарання ОСОБА_4 :

- за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 201-1 КК України – у виді позбавлення волі на строк п`ять років з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій та займатися діяльністю пов`язаною з лісопильним та стругальним виробництвом на строк 1 рік та з конфіскацією майна.

- за ч. 1 ст. 358 КК України – у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

- за ч. 4 ст. 358 КК України – у виді штрафу розміром 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

На підставі ст. 70 КК України визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим – у вигляді позбавлення волі на строк п`ять років з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій та займатися діяльністю пов`язаною з лісопильним та стругальним виробництвом на строк 1 рік та з конфіскацією майна.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання та покласти обов`язки відповідно до ст. 76 КК України.

Згідно ст. 77 КК України застосувати додаткове покарання – позбавлення права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій та займатися діяльністю пов`язаною з лісопильним та стругальним виробництвом на строк 1 рік.

У пункті 5 угоди зазначено, що сторонам зрозуміло, що у відповідності до вимог статті 473 КПК України наслідком укладання та затвердження даної угоди про визнання винуватості для прокурора і підозрюваного є обмеження їх права на оскарження вироку згідно з положеннями статті 394 та статті 424 КПК України, а для підозрюваного - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1, 4 пунктами 1 частини 4 статті 474 КПК України.

У пункті 6 угоди сторони обумовили розуміння наслідків невиконання угоди, які передбачені статтею 476 КПК України. Зокрема, ОСОБА_4 роз`яснено, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Також умисне невиконання угоди про визнання винуватості є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності, встановленої в статті 389-1 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_12 просить затвердити угоду про визнання винуватості, на думку прокурора угода про визнання винуватості складена у відповідності до норм діючого законодавства України, а узгоджена сторонами міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання та не суперечить інтересам суспільства. Також, прокурор просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 витрати на проведення під час досудового розслідування експертиз, вирішити долю речових доказів шляхом застосування спеціальної конфіскації в дохід держави до вилучених лісоматеріалів з можливістю їх передачі для потреб військової частини НОМЕР_4 з метою використання у відсічі збройної агресії рф. Інші речові докази, на думку прокурора, підлягають залишенню в матеріалах кримінального провадження. На підтвердження своєї позиції прокурор ОСОБА_12 надав суду лист командира військової частини НОМЕР_4 .

Обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив факт добровільного підписання угоди, повністю та беззастережно визнав свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні, щиро розкаявся та просив затвердити угоду.

Захисник ОСОБА_5 просив затвердити укладену угоду, повідомивши, що її умови відповідають вимогам кримінального процесуального законодавства, а її укладення є добровільним.

Вислухавши в підготовчому судовому засіданні сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали та зміст угоди про визнання винуватості, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких та тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Інкриміновані ОСОБА_4 діяння правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 201-1 КК України, оскільки він закінчив замах на контрабанду, тобто на переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів необроблених, заборонених до вивозу за межі митної території України, вчиненому у великому розмірі, за ч. 1 ст. 358 КК України, оскільки він підробив офіційний документ з метою його використання та за ч. 4 ст. 358 КК України, оскільки він використав завідомо підроблений документ.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 358 та ч. 4 ст. 358 КК України, є кримінальними проступками, а передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 201- КК України - тяжким злочином.

Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження зазначеної угоди для прокурора, обвинуваченого є обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями ст. ст. 394, 424 КПК України, а для обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 пункту 1 частини 4 ст. 474 КПК України.

Також, судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 розуміє, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Суд також переконався, що укладення угоди є добровільним, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не суперечать вимогам закону та інтересам суспільства, правова кваліфікація кримінального правопорушення є вірною, зобов`язання взяті за угодою обвинувачуваним виконані повністю, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, характеру і тяжкості обвинувачення та з урахуванням особи винного.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, при цьому відсутні обтяжуючі покарання обставини.

Оцінюючи зміст угоди та суб`єктивне сприйняття угоди сторонами, суд бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у справі «Natsvlishvili тa Togonidze проти Грузії» за заявою №9043/05 від 29 квітня 2014 року. Зокрема, у рішенні Суд зазначає, що «угоди про визнання вини, що призводять до засудження, без винятку є предметом перегляду компетентним судом і у цьому сенсі суди зобов`язані перевіряти, чи були досягнуті угоди про визнання вини відповідно до чинних процесуальних і матеріальних норм, чи уклав підсудний угоду добровільно і свідомо, чи існують докази, які підтверджують визнання підсудним вини в угоді, і чи є умови угоди відповідними» (п.66). Національний суд, який розглядає таке питання, як правило, зобов`язаний вивчити матеріали справи, перш ніж вирішити, чи затвердити або відхилити угоду про визнання вини.

Згідно з ч.5 ст.65 КК України, у випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Відтак загалом суд має призначати покарання конкретній особі за конкретний злочин, максимально індивідуалізуючи покарання, що є виключно судовою дискрецією у кримінальному судочинстві і охоплює повноваження суду, надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Як свідчить позиція ЄСПЛ у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Ухвалюючи цей вирок, суд враховує також правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 15.04.2020 у справі № 344/2514/19, згідно з якою, зокрема, право обвинуваченого на визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення та укладення угоди про визнання винуватості передбачено діючим кримінальним процесуальним законом і може бути вільно використано ним відповідно до принципу диспозитивності.

Виходячи із викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості від 27.08.2025 року, яка укладена між прокурором у кримінальному провадженні – начальником відділу представництва інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища Київської обласної прокуратури ОСОБА_11 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 і призначення обвинуваченому ОСОБА_4 узгодженого сторонами покарання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Витрати на проведення під час досудового розслідування експертиз становлять 11495 грн. 52 коп., які підлягають стягненню з обвинуваченого.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався.

Речові докази - лісоматеріали - на підставі п. 3 ч. 1 ст. 96-2 КК підлягають спеціальній конфіскації, оскільки вони були предметом умисного кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі. У зв`язку з чим арешт, накладений на вказані речові докази, скасуванню не підлягає. Інші речові докази підлягають залишенню в матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 15, 50, 65 , 66, 67, 75, 76, 201-1, 358 КК України, ст. ст. 374-376, ч.3 ст.394, п.1 ч.2 ст.395, ст.ст.473-475 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Затвердити у кримінальному провадженні № 72024111500000009 угоду про визнання винуватості від 27 серпня 2025 року укладену між прокурором у кримінальному провадженні – начальником відділу представництва інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища Київської обласної прокуратури ОСОБА_11 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника ОСОБА_5 .

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 201-1, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання:

- за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 201-1 КК України – у виді позбавлення волі на строк п`ять років з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій та займатися діяльністю пов`язаною з лісопильним та стругальним виробництвом на строк 1 рік та з конфіскацією майна.

- за ч. 1 ст. 358 КК України – у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

- за ч. 4 ст. 358 КК України – у виді штрафу розміром 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

На підставі ст. 70 КК України визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим – у вигляді позбавлення волі на строк п`ять років з позбавленням права обіймати посади пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій та займатися діяльністю пов`язаною з лісопильним та стругальним виробництвом на строк 1 рік та з конфіскацією майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням протягом двох років іспитового строку, якщо він протягом визначеного судом строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів за проведення судової-товарознавчої експертизи №887/23-25 від 28.01.2025 року у розмірі 11495 (одинадцять тисяч чотириста дев`яносто п`ять) грн. 52 коп.

До речових доказів – лісоматеріалів у вигляді дощок з вільхи, грубо оброблених, розпиляних, неструганих, не шліфованих, пази та гребні відсутні, бічні поверхні невідпилені з корою, необрізні розміром в мм:30-50*100-490*2600-3000 мм, у кількості 23 м3, код згідно УКТ ЗЕД 4403990000 - застосувати спеціальну конфіскацію, конфіскувати їх в дохід держави з можливістю передачі лісоматеріалів на потреби Збройних Сил України. Інші речові докази залишити в матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений виключно з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали, а особам, які не були присутні в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua