Рішення від 01 лютого 2026 р. у справі №285/5593/25 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 285/5593/25

провадження у справі №2/0285/554/26

02 лютого 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Сташківа Т.Б. за участі секретаря судового засідання Кородчук О.О. та осіб, які беруть участь у справі:

позивач: представник не прибув,

відповідач: не прибув,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовної заяви

08.10.2025 ТОВ «Споживчий Центр» звернулося до суду із зазначеним позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 44 550 грн, а також судовий збір в розмірі 2 422 грн 40 коп.

В обґрунтування позову зазначає, що 16.01.2025 між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 15 000 грн зі сплатою процентної ставки «Стандарт» в розмірі 1% в день, яка застосовується протягом перших 5 чергових періодів користування кредитом, а також зі сплатою процентної ставки «Економ» в розмірі 0,5% в день, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Кінцевий строк повернення кредиту - 11.06.2025. Кредитодавець належним чином виконав умови кредитного договору, надавши відповідачу кредитні кошти на умовах та в порядку, передбаченому договором. Оскільки відповідач належним чином не виконує умови кредитного договору, кредитор просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 44 550 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 15 000 грн; проценти за користування кредитом в розмірі 18 900 грн; комісія в розмірі 1 050 грн; додаткова комісія в розмірі 2 100 грн; неустойка в розмірі 7 500 грн.

Доводи сторін у справі

Представник позивача у судове засідання не прибув, подав письмову заяву, у якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить справу розглянути без його присутності.

Відповідач в судове засідання не прибув повторно, про час і місце судового розгляду була повідомлений вчасно та належним чином, подав чергове клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що ним вживаються заходи, спрямовані на досудове врегулювання спору, зокрема шляхом можливого укладення мирової угоди та погодження умов реструктуризації заборгованості.

У задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи суд відмовляє, виходячи з наступного.

Судові засідання були призначені на 20.11.2025, 02.12.2025, 18.12.2025, 16.01.2026, 02.02.2026.

Судове засідання, призначене на 20.11.2025, відкладено у зв`язку із задоволенням клопотання відповідача, оскільки останній бажає скористатися правовою допомогою адвоката (а.с. 45).

Судове засідання, призначене на 20.11.2025, відкладено у зв`язку із задоволенням клопотання відповідача, оскільки відповідачем узгоджується правова позиція з адвокатом, є необхідність вивчення значного обсягу матеріалів справи та збору додаткових доказів для підготовки відзиву (а.с. 55).

Судове засідання, призначене на 18.12.2025, відкладено у зв`язку із задоволенням клопотання відповідача, оскільки копія позовної заяви з додатками йому не вручалась та фактично не отримувалась, тому відповідач має намір ознайомитись з матеріалами справи у приміщенні суду (а.с. 65).

Судове засідання, призначене на 16.01.2026, відкладено у зв`язку із задоволенням клопотання відповідача, оскільки останній ознайомився із змістом позовної заяви та додатних до неї документів за допомогою системи «Електронний Суд» лише 15.01.2026, а тому відповідачу необхідно 15 днів для підготовки відзиву на позов (а.с. 75).

02.02.2026 від відповідача вчергове надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки ним вживаються заходи, спрямовані на досудове врегулювання спору, зокрема шляхом можливого укладення мирової угоди та погодження умов реструктуризації заборгованості (а.с. 81).

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 233 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням пункту 1 статті 6 даної Конвенції.

Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Недотримання розумних строків розгляду судових справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантоване ст. 55 Конституції України, та може мати наслідком порушення права на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і негативно впливає на ефективність правосуддя та авторитет судової влади.

Враховуючи, розумні строки розгляду справи, а також що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, повторно не прибув в судове засідання, мав достатньо часу реалізувати свої процесуальні права (подати відзив на позов, укласти мирову угоду, тощо), суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

За таких обставин, керуючись п. 2 ч. 3 ст. 233 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 16.01.2025 між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 15 000 грн зі сплатою процентної ставки «Стандарт» в розмірі 1% в день, яка застосовується протягом перших 5 чергових періодів користування кредитом, а також зі сплатою процентної ставки «Економ» в розмірі 0,5% в день, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Кінцевий строк повернення кредиту — 11.06.2025 (а.с. 13).

Цього ж дня, ТОВ «Споживчий Центр» перерахувало на рахунок ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 15 000 грн (а.с. 10).

Оскільки відповідач належним чином не виконує умови кредитного договору, кредитор просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 44 550 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 15 000 грн; проценти за користування кредитом в розмірі 18 900 грн; комісія в розмірі 1 050 грн; додаткова комісія в розмірі 2 100 грн; неустойка в розмірі 7 500 грн (а.с. 20).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч.1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

При цьому, відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України позивач має право стягнути заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитними коштами у межах погодженого позикодавцем та боржником строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позивача відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором відсотки (Постанова ВП ВС від 28.03.2018 № 444/9519/12, Постанова ВС від 01.09.2022 № 225/3427/15-ц).

Встановлено, що проценти за користування кредитом нараховані в межах строку кредитування та відповідно до умов кредитного договору.

Кредитор свої зобов`язання перед відповідачем виконав в повному обсязі, надавши кредит, а відповідач, у свою чергу, не повернула своєчасно кредитні кошти, і станом на день звернення позивача до суду із зазначеним позовом існує заборгованість за кредитним договором. Таким чином, невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань порушує право позивача на своєчасне та в повному обсязі отримання грошових коштів, які були надані у кредит.

Крім того, пунктами 8, 9 заявки, яка є складовою частиною кредитного договору, передбачено сплату комісію за надання кредиту в розмірі 1 050 грн та комісію за обслуговування кредитної заборгованості в сумі 2 100 грн (а.с. 16 зворот). При цьому, Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію (пов`язану з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо) (п. 31.18. Постанови Верховного Суду від 13.07.2022 № 496/3134/19).

Отже, позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту, процентів за користування та комісії за надання кредиту і обслуговування кредитної заборгованості підтверджуються належними доказами, є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

У задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки (пені) необхідно відмовити, оскільки відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Висновки за результатами розгляду позовної заяви

За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, частково підтверджуються належними доказами, а тому підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором в сумі 37 050 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 15 000 грн; проценти за користування кредитом в розмірі 18 900 грн; комісія за надання кредиту в розмірі 1 050 грн; комісія за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2 100 грн, а також судовий збір в розмірі 2 014 грн.

У задоволенні позовних вимог про стягнення пені (неустойки) - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02.02.2026.

Суддя Т.Б. Сташків