Вирок від 02 лютого 2026 р. у справі №283/203/26 — Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/203/26

Провадження №1-кп/283/161/2026

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

03 лютого 2026 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у порядку спрощеного провадження (без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників) обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 22.01.2026 за № 12026065510000008, по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, розлученого, працюючого кочегаром КП «Енергія», відповідно до ст. 89 КК України такого, що не має судимості, на утриманні має малолітню дитину, РНОКПП НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

встановив:

21 січня 2026 року близько 11 години у ОСОБА_2 , який перебував за місцем свого проживання в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , під час словесного конфлікту на ґрунті раптових неприязних відносин, виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень колишній дружині, ОСОБА_3 .

Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_3 , обвинувачений, перебуваючи в кухні вказаного будинку, підійшов до потерпілої та долонями рук наніс їй два удари по обличчю. Після цього схопив ОСОБА_3 за волосся та повалив її на підлогу, внаслідок чого спричинив потерпілій тілесні ушкодження у вигляді синців верхніх та нижніх кінцівок.

В подальшому, без розриву в часі, обвинувачений схопив ОСОБА_3 за волосся та вдарив головою об підлогу.

Вказаними діями ОСОБА_2 умисно спричинив потерпілій ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді поверхневої рани голови, синців верхніх та нижніх кінцівок, струсу головного мозку, які по своїй категорії відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акта у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні на підставі ст. 302 КПК України.

До обвинувального акта додано письмову заяву ОСОБА_2 від 31.01.2026, в якій він, в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 , беззастережно визнав винуватість у спричиненні тілесного ушкодження, погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами кримінального проступку, був ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження та надав згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Потерпіла подала заяву від 31.01.2026, в якій вона погодилась із встановленими досудовим розслідуванням обставинами кримінального проступку, була ознайомлена з обмеженням права на апеляційне оскарження та надала згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Судом досліджено письмові докази, подані стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_2 :

- рапорт про прийняття повідомлення про кримінальне правопорушення від 21.01.2026;

- заяву потерпілої про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 за спричинення їй тілесних ушкоджень;

- протокол від 22.01.2026 прийняття заяви потерпілої про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2 ;

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про внесення 22.01.2026 відомостей про кримінальне правопорушення № 12026065510000008 за ч. 1 ст. 125 КК України;

- висновок судово-медичної експертизи № 23 від 29.01.2026, відповідно до якого у потерпілої ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді поверхневої рани голови, синців верхніх та нижніх кінцівок, струсу головного мозку, які по своїй категорії відносяться до легкого ступеню тяжкості з короткочасним розладом здоров`я; дані тілесні ушкодження могли виникнути від дії твердих тупих предметів, що не залишили по собі ідентифікуючих їх ознак; вони не могли виникнути внаслідок падіння потерпілої з положення стоячи на тверду поверхню; потерпілій було нанесено біля 9 травмуючих дій;

- постанову про перекваліфікацію дій від 30.01.2026;

- протокол огляду місця події від 27.01.2026;

- копію рішення Малинського районного суду Житомирської області від 12.12.2025 №283/2563/25 про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ;

- свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 25.09.2024, відповідно до якого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- протокол проведення слідчого експерименту із відеозаписом від 27.01.2026, під час якого потерпіла детально розповіла та показала, як обвинувачений 21.01.2026 спричинив їй тілесні ушкодження;

- висновок судово-медичної експертизи № 24 від 29.01.2026, відповідно до якого показання потерпілої, надані під час слідчого експерименту, відповідають механізму спричинення їй тілесних ушкоджень;

- відеозапис з нагрудної камери патрульного поліцейського та протокол огляду відеозапису від 29.01.2026;

- постанову про визнання предмету речовим доказом від 29.01.2026;

- протокол допиту потерпілої від 22.01.2026;

- протоколи допиту свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від 28.01.2026;

- повідомлення про підозру від 30.01.2026;

- протокол слідчого експерименту від 31.01.2026 із відеозаписом, під час якого обвинувачений детально розповів та показав, як він 21.01.2026 спричинив потерпілій тілесні ушкодження.

Досліджені письмові докази підтверджують встановлені судом обставини кримінального правопорушення. Оцінюючи у даному кримінальному провадженні кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров`я потерпілій ОСОБА_3 повністю доведена, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України.

Крім того, судом досліджено характеризуючі матеріали на обвинуваченого ОСОБА_2 , а саме:

- вимога про судимість та копія вироку Малинського районного суду Житомирської області від 13.01.2025, відповідно до яких ОСОБА_2 притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України за нанесення легких тілесних ушкоджень своїй дружині, ОСОБА_3 ; йому призначено покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень;

- лист Коростенського РС №2 філії ДУ «Центр пробації» у Житомирській області № 115/33/14/1-26 від 27.01.2026, згідно з яким ОСОБА_2 знятий з обліку сектору пробації 21.05.2025 у зв`язку зі сплатою штрафу 19.05.2026;

- лист КНП «Малинська міська лікарня» від 27.01.2026, згідно з яким обвинувачений на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває;

- характеристика за місцем проживання, відповідно до якої ОСОБА_2 характеризується добре.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який законом віднесено до кримінальних проступків, суспільну небезпеку скоєного кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного.

Відповідно до положень статті 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставинами, які відповідно до статті 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо колишнього подружжя та в присутності дитини.

В той же час суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення обтяжуючу покарання обставину, визначену в обвинувальному акті, таку як повторність вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку.

Так, в обвинувальному акті вказано, що ОСОБА_2 раніше судимий вироком Малинського районного суду Житомирської області від 13.01.2025 за ч. 1 ст. 125 КК України.

Згідно з ч. 2 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, є кримінальним проступком.

Частина 1 ст. 88 КК України визначає, що особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості.

Пункт 2-1 ч.1 ст. 89 КК України визначає, що особи, засуджені за вчинення кримінального проступку, визнаються такими, що не мають судимості, після відбуття покарання.

Як встановлено судом із матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 вироком Малинського районного суду від 13.01.2025 було призначено покарання у виді штрафу, який він сплатив 19.05.2025.

Відтак, станом на 21.01.2026 (дату вчинення кримінального проступку у даному кримінальному провадженні), ОСОБА_2 вважався таким, що не має судимості.

Крім того, п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України передбачає, що обтяжуючою покарання обставиною визнається повторне вчинення особою злочину.

Кримінальні правопорушення, передбачені ст. 125 КК України, належать до кримінальних проступків, відтак повторності як обтяжуючої ознаки при призначенні покарання за вчинення кримінального проступку не передбачено кримінальним законом.

Суд враховує, що з огляду на характеризуючі дані обвинуваченого, він має підвищену суспільну небезпеку та стійке небажання до тривалої правомірної поведінки. Покарання у виді штрафу, яке було призначено вироком Малинського районного суду Житомирської області від 13.01.2025, хоч і було виконане ОСОБА_2 , однак не було достатнім для попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення.

Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, враховуючи обставини справи, особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України у виді громадських робіт.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 160 (сто шістдесят) годин.

Речові докази: два DVD-R диски - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його отримання з урахуванням вимог, передбачених статтею 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1