Вирок від 02 лютого 2026 р. у справі №279/4217/24 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Суд: Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

Дата: 02 лютого 2026 р.

Справа: №279/4217/24

Суддя: Недашківська Л. А.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

вул. Сосновського,38 м. Коростень Коростенський район Житомирська область Україна 11500

Справа № 279/4217/24

Провадження № 1-кп/279/189/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2026 року Коростенський міськрайонний суд

Житомирської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

з секретарем ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , дистанційно захисника адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Коростені кримінальне провадження№62024240020001067 від 21.03.2024 по обвинуваченню

ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Кривий Ріг,

Дніпропетровської області, громадянин України,

непрацюючий, одружений, не депутат, раніше не

судимого, зареєстрованого за адресою:

АДРЕСА_1 та фактично

проживаючого за адресою:

АДРЕСА_2 , -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_5 , в порушення вимог ст.ст. 2, 7, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», відповідно до яких:

- ст. 2 зазначеного Закону передбачає, що наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори з урахуванням доцільності їх використання у медичній практиці та залежно від ступеня їх небезпечності для здоров`я людини і застосовуваних заходів контролю за їх обігом включаються до відповідно пронумерованих списків таблиць відповідного Переліку;

- ст. 7 вказаного Закону передбачає, що діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин на території України дозволяється лише в цілях і в порядку, встановлених цим Законом, а в передбачених ним випадках - у порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та відповідних центральних органів виконавчої влади.

Діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до таблиці І Переліку, на території України забороняється, за винятком діяльності з використання рослин, включених до таблиці І Переліку, в цілях і на підставах, передбачених статтями 19 та 20 цього Закону, а також діяльності з культивування та використання рослин, включених до списку №3 таблиці І Переліку, в цілях і на підставах, передбачених статтею 15 цього Закону. Діяльність з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиць II і III Переліку, та прекурсорів, включених до таблиці IV Переліку, здійснюється суб`єктами господарювання за наявності в них ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності, крім випадків, передбачених статтею 19 цього Закону.

- ст.25 вказаного Закону передбачає, що зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у спеціально обладнаних приміщеннях здійснюється суб`єктами господарювання за наявності в них ліцензії на цей вид діяльності. Зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у будь-яких кількостях в цілях, не передбачених цим Законом, забороняється.

Не пізніше ніж 00 год. 11 хв. 31.01.2024 ОСОБА_5 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання, перевезення та збут канабісу незаконно придбав у невстановленої слідством особи наркотичний засіб - канабіс, після чого, наземним сполученням перевіз його до м.Коростень, Житомирської області, за адресою свого фактичного проживання, а саме: АДРЕСА_2 , де з метою подальшого збуту шляхом фасування на рівні частини помістив вказаний вище наркотичний засіб до 109 упакувань, які утворив з використанням столової фольги, після чого, помістив вказані упакування до картонної коробки, яку з метою приховання переніс до спального приміщення квартири АДРЕСА_3 , після чого частину наркотичного засобу помістив до картонної кришки з коробки, яку з метою подальшого збуту переніс до побутового приміщення вказаної квартири, цим самим, підготував вказані упакування з наркотичним засобом всередині для збуту наркозалежним особам м.Коростеня та Житомирської області.

В подальшому, 31.01.2024 в період часу з 00 год. 11 хв. до 01 год. 24 хв. згідно ухвали слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира за №295/1311/24 та №1-кс/295/883/24 було проведено обшук житла та іншого володіння особи за адресою фактичного проживання ОСОБА_5 , а саме: АДРЕСА_4 , в ході якого було виявлено та вилучено:

- 109 згортків з фольги, в яких знаходилася подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, яка відповідно до висновку експерта є наркотичним засобом - канабісом, обіг якого допускається для промислових цілей. Загальна маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить - 280,55 г.;

- Подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору на картонній кришці з коробки, яка відповідно до висновку експерта є наркотичним засобом- канабісом, обіг якого допускається для промислових цілей. Загальна маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить - 4,423 г.

Відповідно до Постанови від 6 травня 2000 р. № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», канабіс відноситься до наркотичних засобів, обіг якого допускається для промислових цілей.

Таким чином, ОСОБА_5 , незаконно придбав, зберігав, перевозив, наркотичний засіб канабіс з метою збуту.

Своїми умисними діями, які виразилися у незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні з метою збуту наркотичних засобів, ОСОБА_5 , вчинив злочин передбачений ч. 1 ст. 307 КК України.

Відповідно до ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи ОСОБА_5 , якому висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, свою вину по обвинуваченню за кримінальним правопорушенням передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України визнав повністю, підтвердив зазначені в обвинувальному акті фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, пояснив, що дійсно в указаний в обвинувальному акті дні та час незаконно придбав, перевозив, зберігав з метою збуту наркотичних засобів, зазначив, що щиро розкаюється у вчиненому, засуджує свою поведінку, прийняв рішення більше не вчиняти злочинів.

Враховуючи те, що обвинувачений повністю визнав себе виннуватим у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності його позиції немає, а також учасникам зрозуміло, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до цих вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого. Інші докази судом не досліджувалися.

Крім того, це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації №6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні вина обвинуваченого у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України доведена повністю та кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 307 КК України правильна, оскільки своїми умисними діями, які виразилися у незаконному придбанні, перевезенні, зберіганні з метою збуту наркотичних засобів, ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 307 КК України.

Відповідно до вимог ст.65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", суд, призначає покарання, яке є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення та попередження скоєння нових злочинів, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Згідно ст. 12 КК України вчинений ОСОБА_5 злочин передбачений ч. 1 ст. 307 КК України є тяжким злочином.

Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_5 особа працездатного віку, на спеціалізованих обліках не перебуває, має постійне місце проживання, одружений, є військовослужбовцем, раніше не судимий.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 04.10.2003 року №7 (із змінами) «Про практику застосування судами кримінального покарання», суди повинні призначати покарання менш суворе - особам, які щиро розкаялись у вчиненому. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно ч. 2 ст. 50 цього Кодексу покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Так у справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд сказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

З урахуванням викладеного, суд призначає покарання відповідно до санкції частини статті, яка передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, суд враховує, що ОСОБА_5 на спеціалізованих обліках не перебуває, раніше не судимий, є військовослужбовцем, а також щире каяття обвинуваченого у вчиненому, про що свідчить критична оцінка особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, суд погоджується з думкою сторони обвинувачення, що виправити ОСОБА_5 і запобігти скоєнню ним нових злочинів можливо без ізоляції його від суспільства, призначивши покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від нього на підставі ст. 75 КК України, якщо протягом встановленого цим вироком іспитового строку він, ОСОБА_5 не скоїть нових злочинів та виконає обов`язки передбачені ст. 76 КК України.

У відповідності до ст. 76 КК України суд покладає на обвинуваченого ОСОБА_5 певні обов`язки, як на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням. Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Саме таке покарання на думку суду буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

На переконання суду, іспитовий строк буде дисциплінувати засудженого, привчати до додержання законів, оскільки він не виправданий, а проходить випробування, від результатів якого залежить подальша його доля - звільнення від відбування призначеної міри покарання або реальне відбуття покарання, що сприятиме формуванню у нього звички законослухняної поведінки і небажання в майбутньому повторювати дії, які мають наслідком встановлення зазначених обмежень.

Долю речових доказів, суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України. Процесуальні витрати за проведення експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого згідно ст. 124, 126 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся. Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 , застосований відповідно до Ухвали слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 25.06.2024 року у вигляді домашнього арешту у нічний період часу з 20 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин, закінчив свою дію. Підстав для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу судом не вбачається.

Арешт на майно відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України підлягає скасуванню.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.349, 368, 369, 373, 374 КПК України,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати виннуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком 1 (один) рік.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_5 : 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 14 388,32 грн. витрат на залучення експертів для проведення судових експертиз матеріалів, речовин та виробів: СЕ-19/106-24/1940-НЗПРАП від 09.02.2024, СЕ-19/106-24/2940-НЗПРАП від 12.03.2024.

До набрання вироком законної сили до ОСОБА_5 запобіжний захід не застосовувати.

Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 01.02.2024 - скасувати.

Речові докази у провадженні, а саме:

- банківську картку № НОМЕР_1 «Пумб», яка запакована до сейф пакету №В2017654; мобільний телефон iPhone 13 max, серійний номер НОМЕР_2 ,

синього кольору в прозорому чохлі з наявною сім картою, який запаковано до сейф пакету №100174256, що відповідно до постанови про визнання матеріальних об`єктів речовими доказами та визначення місця їх зберігання від 31.01.2024 зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ГУНП в Житомирській області - повернути ОСОБА_5 ;

- подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору на картонній кришці з коробки, яка запакована до сейф пакету № М11000312; згорток із фольги із наявною речовиною рослинного походження, який поміщено до сейф пакету №С700018800; 109 згортків з фольги в яких знаходиться подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, які запаковано до сейф пакету №М1000313 та відповідно до постанови про визнання матеріальних об`єктів речовими доказами та визначення місця їх зберігання від 31.01.2024 зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ГУНП в Житомирській області - знищити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Згідно ч. 2 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити (направити)обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1

Копія згідно з оригіналом:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua