Вирок від 02 лютого 2026 р. у справі №279/6023/25 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/6023/25

Провадження № 1-кп/279/308/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2026 року м.Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , із секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , обинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Коростень кримінальне провадження 12025060490000592 від 09.08.2025, № 12025060490000701 від 27.09.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Коростень, Житомирська область, громадянина України, раніше судимого вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 15.06.2022 року за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК, ч.1 ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, звільненого від відбування покарання згідно з ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 23.05.2024 року умовно-достроково для проходження військової служби за контрактом на 1 рік, 3 місяці 3 дні, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 08 серпня 2025 року близько 19 год. 40 хв. достовірно знаючи про те, що по всій території України Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ (зі змінами), з 24.02.2022 введено воєнний стан, термін дії якого продовжено у встановленому законом порядку, будучи раніше судимим за вчинення майнових злочинів, маючи незняту та непогашену судимість, повторно, в умовах воєнного стану, перебуваючи за адресою: вул. Мельника, 13, м. Коростень Житомирська область, біля магазину ТОВ «Полісся-продукт», з метою таємного викрадання чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, задля власного збагачення підійшов до велосипеду марки «Harmond 26», який стояв біля вищевказаного магазину не пристебнутий, на підніжці, та шляхом вільного доступу, пересвідчившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає та вони залишаються непоміченими для сторонніх осіб, наблизився до вищезазначеного велосипеду марки «Harmond 26», який на праві власності належить потерпілій ОСОБА_5 , сів на нього та з даним викраденим майном залишив місце вчинення злочину, яким розпорядився на власний розсуд. Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_6 заподіяно потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду на суму 3947,00 грн.

25.09.2025 близько 19 год. 00 хв. ОСОБА_6 , знаходячись в квартирі, що за адресою: АДРЕСА_2 , під час спільного розпиття спиртних напоїв з ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 помітив у ОСОБА_4 мобільний телефон марки "Xiaomi" мадель "Redmi 13". У подальшому ОСОБА_6 помітивши, що ОСОБА_4 внаслідок вживання алкогольних напоїв, втратив увагу та потребував відпочинку, провів останнього до сусідньої кімнати цієї ж квартири та поклав на ліжко спати, в той час як ОСОБА_8 та ОСОБА_9 знаходилися на кухні. У подальшому, ОСОБА_6 повернувся до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та продовжив вживати спиртні напої. Згодом, ОСОБА_6 діючи з прямим умислом, з корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає та він залишається непоміченим, зайшов до кімнати, де спав ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, повторно, з нагрудної правої кишені джинсової куртки ОСОБА_4 , у яку був одягнутий останній, витягнув мобільний телефон марки "Xiaomi" мадель "Redmi 13" та поклав собі у кишеню. У подальшому, ОСОБА_6 розпорядився викраденим телефоном на власний розсуд, а саме здав до ломбарду «ПТ №1», внаслідок чого завдав потерпілому майнової шкоди на суму 3580,50 грн.

Таким чином ОСОБА_6 обвинувачується у крадіжці, вчиненій повторно, в умовах воєнного стану, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 дав показання про те, що на наступний день після дня народження, а саме 25.09.2025 року він купивши собі пляшку коньяку сидів на зупинці, де до нього підійшов ОСОБА_6 та попросив 20 грн, які потерпілий йому дав. Після чого обвинувачений запропонував зайти до нього додому, на що ОСОБА_10 погодився та пішов з ним до квартири за адресою АДРЕСА_3 , де були 3 особи, а саме ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ще один хлопець. Після розпиття алкогольних напоїв ОСОБА_4 на пропозицію ОСОБА_11 ( ОСОБА_13 ) вирішив залишитися на ніч. До ліжка його провів ОСОБА_12 , ще один хлопець інвалід лежав на дивані. Вранці, коли ОСОБА_4 прокинувся, то виявив відсутність у кишені його джинсової куртки мобільний телефон, який був подарований йому сином, а також окулярів та грошей у кишені його штанів. Він не став з`ясовувати відносини і хотів залишити квартиру, однак ОСОБА_11 не випускав його, сказавши, щоб ОСОБА_4 «ліг і не рипався», інакше буде бити. Потерпілий деякий час залишався у квартирі, а потім випадково побачивши, що двері не зачинені, покинув квартиру і пішов додому, де розповів дружині про те, що сталося і вона викликала поліцію.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 повідомила, що 08.08.2025 року близько 19 год. 20 хв. вона, перебуваючи у магазині ТОВ «Полісся продукт» за адресою вул. Мельника, 13 у м.Коростень, подзвонила своєму сину, який під`їхав до магазину велосипедом, що залишив біля входу не пристебнутим, та приєднався до неї в магазині. Через деякий час вона разом з сином вийшла на вулицю і побачила відсутність велосипеда, після чого звернулася до адміністрації магазину з проханням перегляду камер відеоспостереження за зовнішньою територією магазину, під час огляду яких побачили, як гр. схожий на ОСОБА_6 викрав їх велосипед, після чого зателефонувала до поліції. Цього ж дня велосипед їй був повернутий працівниками поліції.

Обвинувачений в судовому засіданні дав показання, відповідно яких свою вину у вчиненному визнав повністю, підтвердив, що дійсно 08 серпня 2025 року він побачивши біля магазину велосипед та, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, здійснив таємне викрадення чужого майна. Цього ж дня був зупинений працівниками поліції, яким зізнався у викраденому та передав їм велисипед. По факту крадіжки мобільного телефону у потерпілого ОСОБА_4 повідомив, що ввечері 25.09.2025 року він з ОСОБА_8 побачив біля зупинки ОСОБА_4 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння та напросився до них у гості. Разом вони пішли до квартири АДРЕСА_4 , яка належить ОСОБА_14 , де вживали алкогольні напії. Згодом коли ОСОБА_10 захотів відпочивати, то він провів його в іншу кімнату, а пізніше зайшов знову та викрав з його правої кишені куртки мобільний телефон, яким розпорядився на власний розсуд, а саме цього ж дня ввечері здав до ломбарду. З приводу вчиненного висловив розкаяння.

Захисник ОСОБА_7 з огляду на позицію обвинуваченого, який не заперечував обставин інкримінованого йому правопорушення, заявив клопотання про розгляд справи без дослідження інших доказів у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.

Обвинувачений підтримав думку захисника та погодився на розгляд справи без дослідження всіх доказів.

Прокурор ОСОБА_3 не заперечив щодо проведення розгляду справи за правилами ч.3 ст.349 КПК України.

Суд з`ясував, що учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи та упевнився у добровільності їх позиції. Учасникам кримінального провадження роз`яснено про те, що якщо докази не будуть досліджені, у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржувати фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_6 вину визнав повністю, показання якого містять лише незначні розбіжності з показаннями потерпілого ОСОБА_4 , які суд вважає незначними та допустимими з огляду на значний проміжок часу від події, а також перебування учасників у стані алкогольного сп`яніння, за згодою захисника та прокурора у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, дійшов до висновку про недоцільність дослідження доказів у повному обсязі, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються та обмежився допитом потерпілих, обвинуваченого і дослідженням даних, що характеризують останнього.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_6 доведена повністю і кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчинених повторно, в умовах воєнного стану.

У відповідності до положень ч.2 ст.50 КК України суд враховує, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Також керується нормами ч.1, 2 ст.65 КК України, відповідно яких при суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_6 відповідно до ст.66 КК України суд визнає активне сприяння розкриттю злочину, яке виразилось в тому, що він брав участь у слідчих діях під час досудового розслідування та в суді дав визнавальні показання про всі обставини вчиненого ним злочину.

Разом з тим, суд вважає, що така обставина як щире каяття не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду. Суд враховує, що обвинувачений визнав та усвідомив скоєне діяння, висловив жаль з приводу вчиненого, у судовому засіданні публічно вибачився перед потерпілим, однак поруч з цими обставинами щире каяття повинно виражатися також у намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого. Під час дебатів обвинувачений заявив, що має бажання відшкодувати потерпілому ОСОБА_4 завдану шкоду, однак відомостей про те, що він сплатив ці кошти ні під час досудового розслідування, ні під час судового розгляду суду не надано. Потерпіла ОСОБА_5 хоча й повідомила, що претензій майнового характеру до ОСОБА_6 не має, оскільки велосипед їй був повернутий працівниками поліції, однак вказала, що ні вибачень, ні будь-якої компенсації завданої шкоди, зокрема моральної, в інший спосіб від обвинуваченого не отримала.

Також суд відхиляє доводи захисника та не враховує як пом`якшуючу обставину наявність у обвинуваченого статусу учасника бойових дій, оскільки документом на підтвердження статусу учасника бойових дій, який визначається постановою Кабінету Міністрів України № 413 від 20.08.2014 (зі змінами), є посвідчення учасника бойових дій , яке видається після прийняття рішення міжвідомчою комісією про надання такого статусу особі та внесення реєстрової інформації до Реєстру. Разом з тим, таких відомостей суду не надано.

Суд не погоджується з твердженням прокурора про наявність рецидиву як обтяжуючої обставини з посиланням на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 15.06.2022 року, яким ОСОБА_4 був засуджений за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, оскільки за епізодом крадіжки 08.08.2025 року вказана обставина зазначена в обвинувальному акті № 12025060490000592 як кваліфікуюча за ознакою повторності вчинення злочинів одного виду. У такому випадку суд керується ч.4 ст.67 КК України, відповідно до якої якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака кримінального правопорушення, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.

Отже, обставини, що обтяжують покарання згідно ст.67 КК України, судом не встановлені.

Обираючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінальних правопорушень, які відносяться до тяжких злочинів; особу винуватого, який раніше судимий, на обліках у психіатра, нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.

Враховуючи особу винуватого, зважаючи на відсутність обставин, що обтяжують покарання, та наявність обставини, що його пом`якшують, керуючись ст.65 КК України та принципом індивідуалізації покарання, виходячи з вимог закону про необхідність та достатність покарання для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню інших кримінальних правопорушень, з урахуванням думки потерпілих осіб, які не наполягали на суворому покаранні, суд вважає можливим призначити мінімальний строк покарання в межах санкції ч.4 ст.185 КК України. Саме такий строк, на переконання суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого. Підстав для застосування положень ст.69,75 КК України судом не встановолено.

ОСОБА_6 ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від від 23.05.2024 року на підставі ст.81-1 КК України був умовно-достроково звільнений від відбування покарання, призначеного вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 15.06.2022 року, для проходження військової служби за контрактом на 1 рік, 3 місяці 3 дні та у період невідбутої частини покарання вчинив кримінальне правопорушення за епізодом 08.08.2025 року. Отже, суд призначає остаточне покарання за правилами, передбаченими ч.3 ст.81-1 КК Укарїни..

Цивільний позов не заявлений. Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні за проведення судових товарознавчих експертиз, що становлять 5348,40 грн, підлягають стягненню з обвинуваченого.

Обвинуваченому ОСОБА_6 в рамках даного кримінального провадження обирався запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з 28.10.2025 року по 06.11.2025, а також тримання під вартою з 07.11.2025 року по день ухвалення вироку, який з огляду на продовження існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, підлягає продовженню судом до набрання вироком законної сили, але не більше ніж 60 днів.

Арешт, накладений згідно з ухвалами слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 13.08.2025 року підлягає скасуванню.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст. 100, 131,183, 369-371, 373, 374, 394, 395 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років .

На підставі ч.3 ст.81, ст.71,72 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 15.06.2022 року та остаточно визначити покарання ОСОБА_6 у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 6 місяців.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 раховувати з 07.11.2025 року.

Зарахувати у строк відбування покарання запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з 28.10.2025 року по 06.11.2025 з розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідає три дні цілодобового домашнього арешту.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_6 залишити в силі до набрання вироком законної сили, але не пізніше, ніж по 03.04.2026 року (включно).

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових товарознавчих експертиз згідно з висновками від 20.08.2025 № СЕ-19/106-25/14832-ТВ, від 12.09.2025 № СЕ -19/106-25/17068-ТВ, від 08.10.2025 № СЕ-19/106-25/18487-ТВ у розмірі 5348,40 грн.

Скасувати арешт на велисипед помаранчевого кольору з маркуванням «HARMOND26», який був накладений ухвалою слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 13.08.2025 року (справа № 279/4904/25); джинсові шорти синього кольору марки «Dewn park», кофту сірого кольору марки «Industralize», тапки резинові чорного кольору, накладений на підставі ухвали слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 13.08.2025 (справа № 279/4904/25).

Речові докази:

- велисипед помаранчевого кольору з маркуванням «HARMOND26», переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_5 згідно з розпискою від 29.08.2025 року, вважати повернутим власниці;

- джинсові шорти синього кольору марки «Dewn park», кофту сірого кольору марки «Industralize», тапки резинові чорного кольору – повернути власнику ОСОБА_6 ;

- оптичні DVD-R диски із відеозаписом з камер відеоспостереження з магазину «Полісся- Продукт» за адресою: вул. Мельника, 13, м.Коростень, Житомирська область; DVD-R диск сірого кольору марки «HP» 4,7 Gb із відеозаписом зі слідчого експеримента з підозрюваним ОСОБА_6 від 26.08.2025 року; витяг з акту прийому-передачі на комісію № 1072 від 05.10.2025 , специфікацію № 0001422296 від 25.09.2025 про приєднання до публічної оферти щодо укладення Договору ломбардного кредиту та застави, відеозапис моменту застави майна позичальником ОСОБА_6 від 25.09.2025, який перенесено на оптичний диск DVD-R залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з особливостями, передбаченими ст.394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_15