Вирок від 01 лютого 2026 р. у справі №279/658/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Суд: Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі

Дата: 01 лютого 2026 р.

Справа: №279/658/26

Суддя: Пацко О. О.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/658/26

Провадження №1-кп/279/403/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2026 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2

розглянувши у спрощеному провадженні кримінальне провадження № 12025060490000944 внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 26.12.2025 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Коростень, українка, громадянка Украiни, з загальною середньою освiтою, не працює, не одружена, на утриманні має двох малолітніх дітей, не інвалід, не ВПО, не депутат, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_1 , раніше судима:

- 23 .07.2025 Коростенським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у вигляді 200 годин громадських робiт,

обвинувачена у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Згідно вироку Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 23.07.2025 (справа № 279/4371/25) ОСОБА_3 засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт.

Вказаний вирок набув законної сили та розпорядження про його виконання вироку надійшло до виконання Коростенського РВ № 1 філії ДУ «Центр пробації» у Житомирській області 22.09.2025. Після чого, засуджену ОСОБА_3 викликано до органу пробації для ознайомлення з умовами відбуття покарання, однак засуджена за вказаним вироком у визначений день явки не явилась, в подальшому повторно викликалась та фактично явилась до органу пробації 11.12.2025, засудженій ОСОБА_3 роз`яснено порядок та умови відбуття покарання у виді громадських робіт, а також правові наслідки ухилення від відбуття призначеного покарання згідно ч. 2 ст. 389 КК України, про що засудженою власноруч складено письмову підписку, надано направлення до КВЖРЕП-1, м. Коростень для відбуття призначеного покарання з 15.12.2025.

15.12.2025 начальником КВЖРЕП ОСОБА_4 складено графік виходу на роботу засудженої ОСОБА_3 до громадських робіт, однак засуджену ОСОБА_3 з графіком виходу на роботу не ознайомлено, у зв`язку відсутності останньої у визначений день явки для початку відбування покарання.

16.12.2025 ОСОБА_3 у письмовому поясненні повідомила, що дійсно в період з 15.12.2025 на відбування громадських робіт не виходила без поважних причин та засудженій винесено перше письмове попередження.

Незважаючи на винесене попередження, ОСОБА_3 продовжила ухилятись від відбування призначеного судом покарання у виді громадських робіт, у зв`язку з чим уповноваженою особою органу пробації 18.12.2025 у ОСОБА_3 відібрано письмове пояснення, у якому вона повідомила, що призначене їй покарання у виді громадських робіт відбувати не буде, про поважні причини неможливості відбувати покарання не повідомила, у зв`язку з чим засудженій винесено друге письмове попередження.

06.01.2026 начальником КВЖРЕП ОСОБА_4 складено новий графік виходу на роботу засудженої ОСОБА_3 до громадських робіт, про що 09.01.2026 під підпис ознайомлено засуджену.

09.01.2026 у ОСОБА_3 відібрано письмове пояснення, в якому вона зазначила, що виконувати призначене судом покарання наміру не має, про наявність поважних причин, що перешкоджають відбування покарання не зазначила.

19.01.2026 у ОСОБА_3 відібрано письмове пояснення, у якому вказала, що призначене їй покарання у виді громадських робіт виконувати не буде, про наявність поважних причин щодо неможливості відбування покарання не вказала, у зв`язку з чим засудженій винесено третє письмове попередження.

Продовжуючи свої умисні дії, будучи належним чином ознайомленою з порядком та умовами відбування покарання, ігноруючи попередження про притягнення до кримінальної відповідальності, ОСОБА_3 продовжила ухилятись від призначеного судом покарання та будучи викликана уповноваженою особою органу пробації 23.01.2026 у письмовому поясненні вказала, що призначене їй покарання у виді громадських робіт виконувати не буде, у зв`язку з чим засудженій винесено чергове письмове попередження.

Відповідно, в період з 11.12.2025 по 23.01.2026 засуджена до відбування покарання у виді громадських робіт не приступила, з 200 годин громадських робіт умисно, без поважних причин, ігноруючи призначене судом покарання, не відбула жодної години громадських робіт.

Своїми умисними діями, які виразились в умисному ухиленні засудженої від відбування покарання у виді громадських робіт, ОСОБА_3 скоїла кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 389 КК України.

Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд кримінального провадження у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорювала встановлені обставини та надала згоду на розгляд обвинувального акту за її відсутності, на підставі чого прокурор надіслав до суду обвинувальний акт, в якому міститься клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Згідно заяви ОСОБА_3 про визнання нею своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, яка була підписана 30.01.2026 в присутності захисника ОСОБА_5 обвинувачена визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 389 ч.2 КК України, погодилася на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

З огляду на позицію обвинуваченої , захисника, прокурора, враховуючи положення ст.ст. 381-382 КПК України, суд приходить до висновку про наявність законодавчо визначених підстав для розгляду обвинувального акту у прощеному провадженні, без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутністю учасників судового провадження.

Відповідно до частини 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Дослідивши наявні у кримінальному провадженні докази, які є належними, допустимими, не оспорюються учасниками судового провадження та є достатніми для ухвалення обвинувального вироку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення повністю доведена та її дії правильно кваліфіковані за ст.389 ч.2 КК України, які виразились в ухиленні засудженої від відбування покарання у виді громадських робіт.

Призначаючи обвинуваченій покарання, суд виходить із загальних засад призначення покарання - ст. 65 КК України, суд враховує, що вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення за ст.389 ч.2 КК України, згідно до ч.2 ст. 12 КК України відноситься до кримінального проступку, відсутня шкода спричинена вказаним кримінальним правопорушенням, особу винної, а також сукупність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченої згідно ст. 66 КК України є активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, які обтяжує покарання обвинуваченої, згідно ст.67 КК України, є рецидив злочину.

При цьому суд враховує, що обвинувачена ОСОБА_3 раніше судима, має на утриманні двох малолітніх дітей.

З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню інших кримінальних правопорушень, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства, а тому обирає їй покарання у вигляді пробаційного нагляду в межах санкції статті, із застосуванням ст. 71 КК України.

Суд вважає, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України дане покарання є достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні. Арешт на майно не накладався.

Цивільний позов не заявлявся. Запобіжний захід не застосовувся.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 369-371, 373-374, 381-382 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України і призначити їй покарання у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду.

У відповідності до ч. 1 ст. 71, ст. 72 КК України до призначеного покарання за даним вироком повністю приєднати невідбуте покарання за вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 23.07.2025 у виді 200 годин громадських робіт, що відповідає 25 дням пробаційного нагляду та визначити остаточне покарання у виді 1 (одного) року 25 (двадцять п`ять) днів пробаційного нагляду, з покладенням обов`язків, передбачених ч.2 ст. 59-1 КК України.

На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на неї обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази: особова справа органу пробації № 07/2025 на засуджену ОСОБА_3 що передана на відповідальне зберігання Коростенському РВ № 1 ДУ «Центр пробацїї», залишити у Коростенському РВ № 1 ДУ «Центр пробацїї».

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Коростенський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

На підставі ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua